«ТИ — КОЛИСКА СВЯТА, НАША ДОЛЯ Й НАДІЯ!»

В останню неділю вересня День міста відзначив Гайворон – один з найвідоміших населених пунктів Кіровоградщини, районний центр західної частини регіону.

Перша писемна згадка про місто датована 1752 роком. У ХІХ і на початку ХХ століття разом із Струньківом і Ташликом Гайворон входив до складу Хащуватської волості Гайсинського повіту Подільської губернії.

У 1933 році став центром Грушківського, а з 1935 року — Гайворонського району. В складі Одеської області він перебував до 1954 року, а потім був переданий до Кіровоградської області.

Остаточне приєднання Гайворона до двох згаданих прилеглих населених пунктів  відбулося у 1959 році.

Десятиліттям раніше, 19 квітня 1949 року, президія Верховної Ради УРСР віднесла Гайворон до міст районного підпорядкування і перетворила селищну раду у міську.

Щодо ймовірної назви, то з трьох версій, що побутують, можна розглянути два припущення. Враховуючи розташування на межі лісостепової і степової природних зон з гаями та гніздами воронів (круків), із словосполучення «гай» і «ворон» цілком могло виникнути найменування населеного пункту.

На Прибужжі водяться такі птахи, як граки. Їх ще називають «гайворони». Можливо, від цієї назви і дали ймення поселенню. До речі, цей чорний птах є на гербі  та прапорі нинішнього райцентру.

Звичайно, є в міста і свій гімн, текст якого написаний нашими обдарованими земляками – гайворонською поетесою Мариною Джус та музикантом із села Хащувате Юрієм Притуляком. До речі, друкуватиметься для широкого читацького загалу вперше.

Гайворон,

місто-колиска моя!

Квітуй, наш рідний Гайворон –

Земля батьків священная,

Родючая і гарная,

В віках благословенная.

Хай минають літа,

Ти завжди молодієш.

Ти – колиска свята,

Наша доля й надія!

Нехай прямують потяги

Твоєю залізницею.

Тисячоліття протягом

Дає Господь сторицею.

Хай лихий буревій

Не захопить зненацька

Рідний Гайворон мій,

Славне місто козацьке.

В твоїх обіймах виросли,

Живем всі, як годиться.

Ми присягаєм вірності,

Святим твоїм традиціям.

Хай минають літа,

Ти завжди молодієш.

Ти колиска свята,

Наша доля й надія!

За усталеною традицією й цьогоріч свято міста відкрила на вулиці імені Василя Стуса справжня музична феєрія у блискучому виконанні оркестру 194–го понтонно–мостового полку Державної спеціальної транспортної служби Міністерства оборони України з міста Новомосковськ Дніпропетровської області (військовий диригент – полковник Богдан Задорожний). Впродовж 20 років колектив об’їздив більшість країн Європи, побував у тому числі нинішнього року на Другому міжнародному фестивалі духових оркестрів рот почесної варти у швейцарському Базелі.

Також відбулося покладання квітів до чотирьох пам’ятних місць Гайворона.

Основним місцем святкувань став міський стадіон «Прибужець». Тут міський голова Роман Волуйко вручив нагороди юним вихованцям танцювальних колективів «Первоцвіт», «Подоляночка», «Драйв» (керівники Т.Жуковська, Л.Семенченко, І.Сердюк), спортивних надій тренерів–викладачів – Г.Сидорової, В.Рябова, Г.Котової, В.Бондаря, здібних учнів ДМШ. Іванні Сердюк була адресована подяка за плідну співпрацю з органами місцевого самоврядування та активну участь у культурно-мистецькому житті міста.

Тринадцятеро учасників бойових дій на сході України з рук очільника міста отримали медаль «Захиснику рідної землі», а одному колишньому воїну-“афганцю” вручено ордер на квартиру.

Відзначено плідні зусилля й ГО «Молодь за чисте майбутнє» та «Баскетбольний клуб Гайворон», очолюваних О.Шаповал і С.Малютою. Грамотами пошановано генерального директора ПАТ «ГТРЗ» О.Е.Трунова, вчительку англійської мови Гайворонського ліцею №1 Юлію Пошенко, багатьох інших гайворонців, подяки вручили спонсорам свята.

Переможцями цікавих конкурсів – малюнка і фото –  (під загальною назвою – «Гайворон – місто й колиска моя!». – Авт.) стали С.Жуковський, В.Камінський.

Почесне звання «Кращий вчитель» присуджено вчительці української мови та літератури Валентині Рябовій (Гайворонський ліцей №1), подібних відзнак удостоєні й інші жителі міста.

Оригінальні художні роботи експонувалися на виставках декоративно–ужиткового мистецтва, поруч – книги, поробки з дерева. Були облаштовані креативні фотозони, проводилися шахові міні–баталії.

Для дітвори приготували уривки з улюблених мультфільмів, 30–кілограмовий торт, функціонували різноманітні атракціони з надувними батутами, повітряними акробатами тощо.

Біля виїзних торговельних точок можна було скуштувати традиційні українські страви: каші,  пиріжки, вареники.

У великому концертному блоці у всій сценічній красі постали ті ж оркестранти із своїм бездоганним дефіле, а також вінницький гурт «Пан Карпо», фіналіст шоу «Україна має талант! – 4» та суперфіналіст «Х-фактора – 3» білоруський співак Євгеній Літвінкович, експресивний барабанний дует, дівоча вокально-інструментальна група.

 Ілля Соколюк

м. Гайворон

Фото Олександра Горобця та Костянтина Базана

Напишіть відгук