ЗВІДКИ ГРОШІ В ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ПАРТІЙ?

Дані про фінансування партій стали доступнішими, однак аналіз засвідчує, що прозорості в цьому питанні не побільшало. Партії вигадують різноманітні схеми з одержання коштів через посередників. У наймасштабніших схемах використовували сотні, а то й тисячі осіб, часто без їхнього відома.

Частина партій воліє не показувати спонсорів і витрати у власних звітах. Але майже всі парламентські партії “підсіли” на держкошти. У 2016-2018 роках вони отримали з держбюджету понад 1,1 млрд грн, проте одна з партій уже наступного року може втратити державне фінансування.

Громадський рух ЧЕСНО пропонує ознайомитися з аналізом даних про фінансування парламентських партій у 2016-2017 роках. Частина інформації стосуватиметься й 2018 року.

“Підсіли” на держфінансування

Перші держкошти надійшли на рахунки парламентських партій 28 вересня 2016 року. Тоді партії отримали гроші, передбачені на фінансування їхньої статутної діяльності у ІІІ кварталі, який саме закінчувався.

За два тижні НАЗК (яке, зокрема, виконує й технічну функцію щоквартального перерахунку держкоштів) переказало партіям гроші за IV квартал. Фактично партії мали 3 місяці для того, щоб максимально витратити ці кошти, адже невикористане фінансування, згідно із законом, вони повинні повернути до бюджету.

 

ІНФОГРАФІКА: ЧЕСНО

2016 року на фінансування партій із держбюджету виділили 391 млн грн. Однак новостворене НАЗК повноцінно почало працювати лише з липня-серпня того року і змогло перерахувати кошти на партійні рахунки тільки за ІІІ та IV квартали. Тож фактично партіям переказали лише 168 млн.

До того ж, “Батьківщина” невчасно подала документи для отримання держкоштів, тому одержала гроші тільки за IV квартал. “Опозиційний блок” відмовився від державних коштів, мотивуючи це тим, що запровадження держфінансування не на часі через економічну ситуацію в країні. Щоправда, 2017 року “Опоблок” передумав і таки почав брати держкошти.

Ми звернулися до “Опозиційного блоку” по офіційний коментар із проханням пояснити, чому вони змінили свою позицію щодо держфінансування. Відповідь прес-служби партії на це питання була максимально лаконічною і зводилася до того, що держкошти взяли, бо так вирішив політвиконком.

Раніше в коментарі програмі “Наші гроші з Денисом Бігусом” Юрій Бойко пояснив зміну позиції так: “Ми побачили, що ці гроші грабують з бюджету. То краще ми їх візьмемо на політичну діяльність і захистимо тих, кого грабує з бюджету керівництво держави”.

Надалі держкошти на діяльність партій виділяли вчасно та в повному обсязі. Причому одразу стало очевидним, що обсяги державного фінансування значно перевищують обсяги офіційних приватних надходжень на партійні рахунки.

Залежно від конкретної партії обсяг держфінансування в загальному бюджеті партії становить від 61% у “Батьківщини” до майже 100% у “Народного фронту”.

До речі, ситуація з “Народним фронтом” взагалі парадоксальна. Переможець минулих парламентських виборів наразі отримує найбільше держкоштів і при цьому, найімовірніше, не потрапляє до Верховної Ради наступного скликання.

Із 2019-го гроші з держбюджету отримуватимуть і позапарламентські партії, які на виборах наберуть 2% голосів. Однак, згідно з результатами соцопитувань, навіть такого результату “Народний фронт” може не досягти. У самій партії налаштовані оптимістичніше і вказують на те, що соціологічні опитування не завжди відображають реальні елекоральні настрої.

“Як відомо, на виборах перемагають політичні партії за підсумками народного волевиявлення, а не за результатами соціологічних опитувань, проведених задовго до самих виборів. Дозволимо собі нагадати: на парламентських виборах у жовтні 2014 року політична партія “Народний фронт” у загальнодержавному виборчому окрузі посіла перше місце, отримавши за партійними списками абсолютну перемогу. Це сталося, незважаючи на зовсім не оптимістичні прогнози соціологічних опитувань на старті виборчої кампанії”, відповіли в прес-службі партії на запит ЧЕСНО.

 

ІНФОГРАФІКА: ЧЕСНО

У середньому частка державних коштів у загальному бюджеті партій сягає 87%. Приблизно на такому самому рівні є залежність партій від держфінансування в Іспанії та Італії.

Проте є і протилежні приклади. У Німеччині та Великій Британії частка держкоштів у загальному бюджеті партій становить 20-30%. Ситуація з пропорціями державне/приватне фінансування може змінитися ближче до виборів, коли партії почнуть накопичувати кошти для передвиборчих кампаній 2019 року.

Однак тенденція 2016-2017 років свідчить про те, що після отримання державних коштів обсяги приватних внесків на центральні партійні рахунки почали значно знижуватися.

 

ІНФОГРАФІКА: ЧЕСНО

Найбільше зменшення приватних надходжень спостерігаємо в “Батьківщини” та “Опозиційного блоку”. Причому в “Опоблоку” чітко простежується кореляція між моментом отримання держкоштів (30 травня 2017 року) та раптовим зниженням розмірів приватних внесків. Обсяги приватного фінансування партії стрімко скоротились одразу ж після одержання держкоштів і впали до нуля в ІІ кварталі 2018 року.

Внески на підтримку партій від юридичних або фізичних осіб здійснюються на добровільній основі відповідними суб’єктами, у зв’язку з чим надати коментар із порушеного питання виходить за межі компетенції партії”,  прокоментували в прес-службі “Опозиційного блоку” спад рівня надходжень приватних внесків.

У “Батьківщини” обсяги приватного фінансування залишалися досить високими й після отримання держкоштів, аж до лютого 2017 року, коли вони різко обвалилися до нуля. Ми пов’язуємо це насамперед з опублікуванням викривальної статті про те, що “Батьківщину” фінансували від імені людей, які особисто коштів партії не переказували.

За окремими несуттєвими винятками, “засуха” з надходженнями приватних внесків на центральний рахунок “Батьківщини” тривала понад рік, аж до другої половини травня 2018 року. Тоді впродовж 5 тижнів партія одержала 23 млн грн. Майже всі ці кошти одразу використали на організацію та популяризацію “Нового курсу” Юлії Тимошенко.

Походження приватних коштів. Чи все прозоро?

Проблему з прозорістю фінансування політичних партій теоретично мало б розв’язати запроваджене 2016 року щоквартальне звітування. Фактично ж партії або шукають способи приховати реальне походження коштів, або взагалі не звітують про частину витрат.

“Моделей” схем з фінансування партій є декілька. У структурі приватних грошових внесків на користь “Опозиційного блоку” домінують юрособи. Решту партій фінансують здебільшого фізособи. Винятком є хіба що “Народний фронт”, який за 2,5 роки фінансово підтримала лише одна людина  нардеп Олександр Присяжнюк.

 

ІНФОГРАФІКА: ЧЕСНО

Наведені на графіку дані є офіційними, однак для кращого їхнього розуміння варто заглибитись у контекст. Під час аналізу фінзвітів за кілька років рух ЧЕСНО виявив низку схем із заведення коштів невідомого походження на партійні рахунки.

До тих партій, які навпаки декларують мало, є питання щодо вичерпності їхніх фінансових звітів, тобто наскільки наведена в них інформація відповідає реальним видаткам, а отже, і надходженням.

Простіше кажучи, частина партій збирає та витрачає кошти поза офіційними банківськими рахунками. Тож про походження коштів та обсяги витрат можемо судити лише по різноманітних проявах активності партій.

Використання посередників (часто без їхнього відома)

Так, для фінансування “Батьківщини” незаконно використовували персональні дані осіб, які найчастіше навіть не здогадувалися, що пожертвували партії десятки тисяч гривень. У такий спосіб на центральний рахунок “Батьківщини” 2016-го та на початку 2017 року надійшло 7,5 млн грн.

Під час публічної комунікації представники “Батьківщини” відмежовуються від махінацій і заявляють, що не мають стосунку до схем. На одному з ефірів нардеп Сергій Власенко зазначив, що перевірка НАЗК щодо фейкових внесків закінчилася “нічим“, і що “жодних санкцій на “Батьківщину” не накладено“.

Аналогічно цю ситуацію прокоментував народний депутат від “Батьківщини” Іван Крулько. На публічному заході, присвяченому фінансуванню передвиборчих кампаній, він заявив, що жодних претензій до “Батьківщини” в контролюючих органів немає.

Проте торік відкрили 2 кримінальні провадження за фактом підроблення фінзвіту та незаконного використання персональних даних.

 

ІНФОГРАФІКА: ЧЕСНО

Подібну схему задіяли і для фінансування харківського та рівненського осередків БПП. За кількістю донорів ці місцеві парторганізації різко вирізнялися з-поміж осередків БПП, що і стало підставою для детальнішої перевірки.

Дослідження виявило, що серед “донорів” рівненського та харківського осередків БПП виділяється велика група бюджетників, особливо вчителів. Наприклад, ледь не в кожній школі Рівного було від 1 до 6 викладачів, чиї імена фігурували у фінзвіті БПП.

 

ІНФОГРАФІКА: ЧЕСНО

Однак опитані рухом ЧЕСНО педагоги заперечили, що фінансували партію, повідомивши, що передавали свої персональні дані представникам БПП під час передвиборчих кампаній 2014 року. Тоді освітяни за матеріальну винагороду від БПП хотіли стати членами виборчих комісій.

Після оприлюднення цього розслідування в БПП пообіцяли провести власну перевірку й зараз переконують, що вона не підтвердила виявлених рухом ЧЕСНО фактів.

“Ми провели два види перевірок. По-перше, вибрали по 25 осіб з Харківської та Рівненської областей… Усі особи, яким ми додзвонилися (у нас є списки), підтвердили, що вони є членами партії і здійснювали внесок на підтримку партії. Наступне – ми написали листи, у першу чергу Кравчуку й Сидорчуку (вчителі, які погодилися відкрито дати коментар руху ЧЕСНО про те, що не робили внесків на користь партії – авт.)… Є відповіді від цих осіб, які повідомили, що неправильно зрозуміли ваші слова про спонсорування”, – каже керівник юридичного відділу секретаріату БПП Борис Сікліцький.

Принаймні один з педагогів підтвердив руху ЧЕСНО, що змінив свої свідчення.

Залишається загадкою те, як опитані БПП освітяни поводилися настільки синхронно, що переказували партії кошти в одну й ту саму секунду.

 

У миколаївському осередку БПП основними донорами, які переказували на партійний рахунок сотні тисяч гривень, узагалі виявилися його працівники на зарплаті 4-6 тисяч гривень на місяць.

БПП – єдина партія, яка більшість приватних внесків отримує не на центральний рахунок, а на рахунки місцевих організацій партії.

 

ІНФОГРАФІКА: ЧЕСНО

Не залучати приватних внесків для фінансування центрального штабу партії дали змогу саме держкошти. До їхнього отримання в БПП приховували принаймні частину витрат, зокрема на утримання редакції, створення, друк і розповсюдження партійної газети через ГО “Солідарність”. Незадовго до одержання грошей з держбюджету газету таки перереєстрували на партію.

Для фінансування “Опозиційного блоку” використовували новостворені фірми з ознаками фіктивності. Цю схему із заведення коштів викрили журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”. Наслідком журналістського розслідування стало відкриття кримінального провадження, яке, щоправда, згодом закрили через зміну свідчень фігурантів справи. Реальне походження коштів, що їх протягом двох років отримував “Опоблок”, так і залишається загадкою.

Незадекларовані видатки (а отже, і внески)

“Народний фронт” за два з половиною роки профінансувала лише одна людина. Вже згаданий нардеп Присяжнюк переказав партії 5966 гривень.

У партії проблеми в таких обсягах приватного фінансування не бачать, адже їм вистачає держкоштів.

“У відповідності до чинного законодавства політична партія “Народний фронт” отримувала кошти з державного бюджету на забезпечення статутної діяльності партії. З огляду на те, що цих коштів вистачало на фінансування діяльності партії, спонсорські кошти не залучалися. Водночас нагадуємо, залучення “приватного фінансування” є правом, а не обов’язком політичної партії. У разі необхідності “Народний фронт” скористається цим правом”,  зазначили в “Народному фронті” у відповідь на запит ЧЕСНО.

На початку 2016 року “Народний фронт” мав на своїх рахунках 5 млн грн. Однак є підстави вважати, що партія декларувала не всі кошти, які фактично використовувала. Ще восени 2016-го рух ЧЕСНО виявив, що “Народний фронт” приховав щонайменше 1,3 мільйона, витрачені на опублікування прес-релізів партії на новинних сайтах.

Є сумніви і щодо повноти інформації у фінзвіті “Радикальної партії”. Насамперед це стосується того, що в ньому фактично не відображені видатки на медіа Ріната Ахметова (газета та сайт “Сегодня”, ТРК “Україна”). У цих ЗМІ Олег Ляшко та члени його партії з’являються по 2-3 рази на тиждень – значно частіше за інших політичних гравців.

Дискусійним є питання, у якому саме розділі фінансового звіту “радикали” повинні декларувати співпрацю з цими медіа. Якщо вони платять за появу в новинах, то ці дані мали би бути зазначені у видатках партії. Якщо ж Ахметов надає доступ до своїх медіа безоплатно, то це слід розцінювати як спонсорський внесок олігарха.

Є питання і стосовно витрат на регіональні ЗМІ, у яких уже впродовж 3-4 років досить часто розповідають про “радикалів”, однак офіційно платити цим медіа партія почала лише після отримання держкоштів.

Проблема використання партіями однойменних громадських організацій

Були питання і щодо вичерпності звіту “Самопомочі”, яка значну частину своєї діяльності організовувала через однойменну громадську організацію. Йдеться про паралельне існування ГО та партії “Самопоміч” діяльність яких неможливо розмежувати, адже вони використовують той же сайт, сторінки в соцмережах, візуально схоже брендування і так далі.

Згідно із фінзвітами, її львівський осередок не мав жодного працівника, проте на партійному сайті було розміщено інформацію про цілу команду з кількох десятків осіб. Після одержання держфінансування більшість із них почала офіційно отримувати зарплату від партії.

До практики залучення внесків через ГО “Самопоміч” вони повернулися 2018 року. На сайті, присвяченому участі лідера партії, мера Львова Андрія Садового в президентських виборах, кошти збирають на рахунок саме громадської організації.

 

Практика використання партіями ГО є дуже поширеною. Нещодавно зовнішню рекламу БПП з нагоди Дня Конституції оплатила ГО “Солідарність” (майже 0,5 млн грн). БПП прозвітував про спонсорський внесок від ГО, але звідки саме вона взяла кошти – не відомо. 2016 року ця сама ГО утримувала редакцію, видавала й розповсюджувала партійну газету БПП. Тоді партія взагалі не звітувала про ці витрати.

“Рух нових сил” на власному сайті збирає гроші на рахунок ГО, яка згодом частину коштів переказує партії. Отож, у фінзвіті ми бачимо не реального донора, а лише загальну суму внеску від ГО.

ГО “Народний контроль” та пов’язане з нею підприємство у 2015-2017 роках витрачали значні ресурси на створення відеопрограм та оплачували їхню трансляцію на регіональних телеканалах. У партії від цих витрат відхрестилися, хоча і партія “Народний контроль”, і однойменна ГО та її відеопрограми брендовані ідентичними логотипами.

Згідно з чинним законодавством, частина цих прикладів може не вважатися за порушення (якщо партія звітує про витрати ГО як її спонсорські внески на свою користь), і партії цим зловживають, аби приховати реальні обсяги видатків і походження коштів.

Голова виконкому “Самопомочі” Олег Лаврик запевняє, що в їхньому випадку йдеться не про намагання оминути правила, а про “уможливлення процесу збирання коштів” серед пересічних громадян.

За його словами, порядок надання грошового внеску на користь партії є надміру ускладненим і не дає людям змоги фінансувати партію через платіжні системи. Форма фінансового звіту вимагає зазначати детальну інформацію про особу, яка здійснює внесок (її ідентифікаційний код, номер та серію паспорта, точну адресу проживання). Але платіжні системи не мають додаткового поля для введення таких даних, тож єдиним варіантом залишається переказ через відділення банку.

“Хіба от узяти людину, умовити, щоб вона пожертвувала, а потім за руку привести фізично в банк і простежити, щоб вона точно заповнила платіжне доручення. Інакше ці кошти підуть до бюджету держави… (неідентифікована особа платника чи неповна інформація про нього є підставами для повернення коштів платникові або перерахування до держбюджету – авт.). Ми перепробували всі платіжні системи і зв’язувалися з ними, щоб якісь інші поля можна було доставити, але вони кажуть, що це нереально. Тому шукаємо варіанти виходу. Інакше просто не маємо ніякої іншої можливості”, – пояснює голова виконкому партії “Самопоміч”, нардеп Олег Лаврик.

У партії обіцяють публічно звітувати про те, хто і скільки коштів переказує на рахунок ГО, та на що їх витрачатимуть.

“Ми зацікавлені в максимальній прозорості: будемо показувати всі витрати та надходження, які в нас є на рахунку громадської організації. Зараз я ще не можу сказати, куди вони будуть перераховуватись… Якісь витрати ми робитимемо з партійного рахунку, а якісь – із рахунку громадської організації. Під час виборчої кампанії витрати йтимуть тільки з виборчого фонду, там уже варіантів немає. Там інша система, і там тільки з виборчого фонду”, – додає Лаврик.

Чимало експертів та інші політичні партії вже неодноразово звертали увагу на невиправдано ускладнену процедуру здійснення внесків на користь партій.

Така процедура є радше винятковою, адже в абсолютній більшості країн прихильники партій можуть легко переказувати їм кошти через платіжні системи. Однак загалом ця ситуація потребує передовсім законодавчого врегулювання.

Ніхто не може передбачити, чи послуговуватиметься партія наближеними до себе ГО з добрими намірами або ж для зловживання та приховування реальних донорів і масштабів витрат.

Аби знайти баланс між прозорістю та зарегульованістю, політичні партії можуть ініціювати зміни до закону “Про політичні партії в Україні”.

Проміжний підсумок

Вирішення потребує насамперед питання притягнення партій до відповідальності за серйозні порушення. Найістотнішими наслідками таких порушень дотепер були тільки відкриті кримінальні провадження (часто їх відкривали лише через суд), які фактично не розслідуються.

Партії, на відміну від контролюючих органів і Нацполіції, не зволікають. Відомо вже два випадки (з “Опозиційним блоком” і БПП), коли фігуранти журналістських розслідувань змінювали власні свідчення на протилежні до тих, що висловлювали журналістам.

Тож підсумком третього року втілення реформи є передовсім розкриття частини інформації про фінансові операції. Але часткова прозорість (привідкритість), на жаль, не зумовлює системних змін, а лише час від часу збурює суспільство новими історіями про дедалі масштабніші зловживання з боку політиків.

Ігор ФЕЩЕНКО
vybory.pravda.com.ua

Напишіть відгук