Жителі Кіровоградської області підтримують діяльність її нинішнього очільника Сергія Кузьменка; популізм Юлії Тимошенко може зіграти з її рейтингом злий жарт; наші громадяни абсолютно не довіряють прокуратурі; вони ж схвалюють президентський курс України на Євросоюз та НАТО.
Центральноукраїнська соціологічна лабораторія традиційно презентувала результати соціологічного опитування мешканців Кіровоградської області – «Стан громадської думки Кіровоградщини». Опитування стосувалося політичних вподобань, рівня довіри до очільників області та представників місцевого самоврядування, про корупцію та зовнішньополітичні орієнтації.
Цього разу збір даних було проведено з 12 по 30 листопада нинішнього року. Загалом опитали 600 респондентів різного віку та гендерної приналежності з різним рівнем доходу та освіти з населених пунктів різного типу. Опитування допускає похибку вибірки +/- 4,2 відсотка.
Президентські вибори
Перше питання анкети і доволі актуальне перед початком президентських виборів звучало так: «Якби цієї неділі відбувалися президентські вибори, то за кого із можливих кандидатів ви б проголосували?». Водночас політичний експерт, голова Клубу міжнародної політики Руслан Стадніченко зауважив, що серед запропонованих кандидатів в опитувальній анкеті були пізнавані на українській політичній арені обличчя, а не власне ті, хто вже офіційно оголосив про себе як про кандидатуру на президентське крісло.
– Більше третини наших мешканців не визначилися, – розповідає керівник Центральноукраїнської соціологічної лабораторії Едуард Клюєнко. – Точно заявили, що не підуть на вибори, 16 з половиною відсотків опитаних. Не підуть з різних причин, але основна серед них – це недовіра до самого виборчого процесу і небажання брати в ньому участь.
До трійки лідерів за результатами опитування потрапили Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Володимир Зеленський. В першу п’ятірку увійшли також Олег Ляшко та Юрій Бойко. Гірші позиції серед електорату Кіровоградщини мають Вадим Рабінович, Анатолій Гриценко, Святослав Вакарчук, Олег Тягнибок, Арсеній Яценюк, Сергій Тігіпко, Михайло Саакашвілі, Дмитро Ярош. «Ми включали кандидатури через їхню пізнаваність та асоціації з певними політичними силами», – пояснив Руслан Стадніченко. Справді, хоч Олег Тягнибок офіційно повідомив, що не бере участі в президентських виборах, але саме з ним в першу чергу асоціюється у громадян консервативно-націоналістична політична партія «Свобода». Це ж стосується і Володимира Зеленського: хоча відомий комік і не висував свою кандидатуру, але він представляє політичні інтереси Ігоря Коломойського та в шоу «Квартал 95» веде різку критику існуючої президентської політичної сили. Деякі із запропонованих в анкеті політичних постатей теж ніяк не заявляли про участь у президентських виборах в Україні.
У свою чергу Руслан Стадніченко пояснив, що всі представлені люди в тій чи іншій мірі братимуть участь у політичних перегонах або будуть віп-агітаторами на стороні тих кандидатів, яких вони висунуть від своїх партій. Якщо реально оцінювати можливості кандидатів, до другого туру увійдуть Тимошенко і Порошенко, спрогнозував експерт. Едуард Клюєнко зауважує, портрети виборців потенційних кандидатів помітно різняться.
– Коли ми говоримо про Юлію Тимошенко – це традиційно жіночий електорат. Це здебільшого виборці віком 50 років і старші. Ті, хто має середній і нижче рівень доходів. Це також російськомовні люди, які прихильно ставляться до Митного союзу з Росією, – аналізує кандидат соціологічних наук. – Петру Порошенку за останні півроку вдалося залучити на свою підтримку значну частину націоналістичного електорату. Його підтримує молодь, яка користується безвізом. Також серед його електорату малий і частково середній бізнес. Це люди україномовні, орієнтовані на НАТО і Євросоюз. За нього також голосуватимуть православні Київського патріархату. У рівній мірі Порошенка підтримують чоловіки і жінки. Електорат Зеленського в основному сільський, із невисоким рівнем освіти.
Чи суттєво зміняться електоральні вподобання мешканців Кіровоградщини після того, як вже офіційно оголосять всіх зареєстрованих кандидатів у президенти? На це питання Руслан Стадніченко ствердно відповів і підкреслив:
– В першу чергу відпадуть представники шоу-бізнесу, такі як Зеленський та Вакарчук. Пам’ятаєте, певний період у Вакарчука був рейтинг, як в Зеленського, а зараз вони помінялися місцями? Це затишшя перед виборами або ж до нової пісні чи шоу, скандалу чи жарту. Відпадуть, тому що не мають жодних політичних програм чи розроблених економічних стратегій розвитку країни.
– Ось, наприклад, Зеленський використовує лише одне: свій серіал та критику. А його президентської програми як Верховного головнокомандуючого, як президента держави немає, він не показує її. Критикувати, чим зараз користуються опозиційні сили, можна без кінця, але треба ще й пропонувати і свої якісь альтернативні стратегії, – пояснив Едуард Клюєнко.
Лідерські позиції Юлії Тимошенко Руслан Стадніченко прокоментував так:
– З точки зору політтехнологій вона дещо зарано розпочала політичну кампанію. Є певні ознаки фальстарту. Якщо є якийсь козир у рукаві, то так, показники лідерства можуть змінитися на її користь. Але якщо подальша кампанія так і буде зосереджуватися навколо газового питання та деяких, скажімо, популістських заяв, то їй важко буде зберегти темп. Наш виборець часто визначається в останній момент, вже біля урни та з бюлетенем в руках. Тому завчасні передвиборчі агітації в медіа можуть нашкодити кандидатці, просто втомити виборця.
Водночас щодо політичної сили чинного президента політолог запевнив, що завдяки нарощуванню довіри до представників Блоку Петра Порошенка, які займають посади у місцевих радах, адміністраціях та місцевому самоврядуванні, рейтинг очільника держави має виражену тенденцію до зростання. До того ж, на думку політолога, на руку президенту грає в плані електоральної схильності і безвізовий режим, і відокремлення української православної церкви від московського патріархату.
Кому б довірили керування областю?
Зрозуміло, що керівників обласних адміністрацій призначає чинний президент. Та в анкетах опитування «Стан громадської думки Кіровоградщини» питання поставили так: «Якби довелося обирати керівника області, то за кого із наступних кандидатів ви б проголосували?» Виявилося, що найбільшою довірою наразі користується чинний очільник облдержадміністрації Сергій Кузьменко – за нього віддали голоси 17,1 відсотка опитуваних.
– Чим далі від Києва і ближче до села, тим вищий рівень довіри до місцевої влади, – констатує соціолог Едуард Клюєнко. – Це спричинено такими чинниками: регулярною комунікацією представників місцевої влади з громадою, ефективним втіленням реформи децентралізації, успішною реалізацією важливих проектів із розвитку медицини, у тому числі регіональної ініціативи голови облдержадміністрації Сергія Кузьменка «Здоров’я наших дітей», ремонту доріг…
На другій позиції знаходиться колишній керманич ОДА Сергій Ларін з показником у 11,2 відсотка. До п’ятірки лідерів області, на громадську думку, потрапляють Андрій Райкович (чинний мер Кропивницького), Андрій Ніколаєнко (колишній заступник голови ОДА Ларіна, нині голова політичної партії «Основа») та Костянтин Яриніч (лікар-онколог, народний депутат України від партії «Блок Петра Порошенка»).
– Оскільки приблизно чверть з усіх опитаних нами з обласного центру, тому в рейтинг потрапив і Андрій Райкович, – пояснив соціолог Едуард Клюєнко.
Та чому друге місце в рейтингу серед кіровоградців займає Сергій Ларін, представник Опозиційного блоку? Політолог Руслан Стадніченко прокоментував це так:
– Такий «феномен» Ларіна, на мій погляд, пов’язаний з певним протестом. Тому що деякі люди шукають собі ту персону, в якій вони можуть сфокусувати свої негативні емоції та враження стосовно певних недоліків чи недопрацювань, які дійсно є в Україні, як і в інших державах.
Один класик сказав: «Приречена та держава, в якій перед виборами усі намагаються стати опозиціонерами». У нас в країні ви зараз можете спостерігати подібне. В нас прийнято вважати, що саме з опозиції легко виграти вибори: ви нічого не пропонуєте, але критикуєте та займаєтесь популізмом. На мою думку, в «феномені» Ларіна є також цей елемент.
Питання довіри
Також в опитувальній анкеті декілька питань стосувалося персоналій та структур, яким довіряють мешканці області. Щодо очільників владних структур, то найбільш пізнаваним залишається Президент України та голова Верховної Ради. А от щодо голови обласної ради, то 53,4 відсотка респондентів Кіровоградщини відповіли, що не знають, хто зараз займає цю посаду.
Щодо довіри до певних структур, то найменше її мають серед громадян нашої області до прокуратури: 10,2 відсотка зовсім не вірять їй, ще 39,2 відсотка респондентів обрали варіант «переважно не довіряю». За прокуратурою друге місце в антирейтингу довіри займають суди з показником повної недовіри у 8,3 відсотка та поліція – 5,5 відсотка. Разом з тим високий рівень довіри мають армія – майже 32%, церква – 42% і поліція – понад 26%. Водночас Руслан Стадніченко зазначив, що іміджу армії шкодять, коли використовують людей у військовій формі та деякі силові структури в акціях, протистояннях, тих же скандалах та рейдерських сутичках.
За результатами опитування, 92 відсотки мешканців Кіровоградщини відповіли, що не стикалися протягом останнього року з необхідністю давати хабар. Водночас Едуард Клюєнко зауважив: слід враховувати і те, що людям може бути соромно казати про участь в корупції або ж навіть страшно через притягнення до відповідальності.
З тих, що відповіли ствердно на це питання, 3,7 відсотка зазначили, що хабар брали у лікарні, 1,2 відсотка – що це поліція, один відсоток – що в школі вимагали незаконної винагороди. Щодо суду та прокуратури, то їх як хабарні структури назвали піввідсотка та третина відсотка від кількості опитаних респондентів відповідно.
– Та це не показник, що в лікарнях та школах найбільше вимагають хабарів або створюють такі умови, коли людина просто не може не дати певну винагороду. Слід врахувати, що лікарні та школи – це ті структури, з якими люди стикаються часто, чи не щодня. Поліція – рідше. А ось в суд чи прокуратуру звертаються громадяни далеко не кожного місяця чи навіть року, – пояснив соціолог Едуард Клюєнко.
Нагальні проблеми та зовнішньополітична орієнтація
Традиційним запитанням в опитуванні «Стан громадської думки Кіровоградщини» є вирахування ієрархії проблем українців. Як виявилося за результатами опитування, проведеного в листопаді, мешканці Кіровоградської області на перше місце серед проблем поставили високі ціни. Друге зайняла проблема безробіття, яку означили 45,8 відсотка респондентів, третє – тарифи на комунальні послуги, що стали болючими для 41,8 відсотка опитаних. П’ятірку лідерів проблем закривають низькі зарплати, пенсії та стипендії (39,2%), а також війна – 35,7 відсотка. Найменше серед списку запропонованих проблем людей турбує благоустрій вулиць – всього 1,8 відсотка вказали цей пункт. Ще менше респондентів вважають нагальною проблемою втрату суспільством духовності та моральності – таку тенденцію помітили лише 1,3 відсотка опитаних кіровоградців. Найменше людей турбує погана робота місцевого транспорту – показник лише в один відсоток. Цікаво, що близько 70% учасників опитування не змогли відповісти, які першочергові кроки має зробити влада для поліпшення ситуації в області. Таку позицію експерти пояснюють небажанням людей брати участь у розвитку громадянського суспільства і впливати на ті чи інші процеси.
– Те, що маємо сьогодні, ‒ це залишок радянської звички, коли хтось повинен вирішувати проблеми, але тільки не я сам, – коментує Едуард Клюєнко.
– Але водночас ми маємо гарні приклади реформи децентралізації, коли громади об’єдналися і спільно вирішують свої проблеми, – додає політолог Руслан Стадніченко. – Як показує практика, люди можуть активізуватися ближче до виборів.
Щодо зовнішньополітичної орієнтації, то позитивно до вступу України до Євросоюзу ставляться 43,8 відсотка респондентів, до вступу в НАТО – 24,8 відсотка. Цікаво, що швидше негативно до вступу України до Митного союзу з Росією ставляться 56,3 відсотка кіровоградців, хоча вісім з половиною відсотків позитивно оцінюють такий крок.
Ірина Требунських
