В продовж року, що минає, «собача» тема не раз порушувалася як у виступах чиновників з високої трибуни, так і у кримінальних зведеннях, але від того бродячих чотирилапих на вулицях Кропивницького менше не стало.
Незважаючи, що значна частина їх стерилізована завдяки небайдужим активістам, собаки все-таки таять у собі приховану загрозу. Як ми вже писали ще на початку року, стерилізація не замінить їм їжу, а голод робить їх агресивними.
На засіданні сесії міської ради Кропивницького ще у листопаді словами «надоїло, задрало» розпочав своє звернення до депутатів житель вулиці Попова Дмитро Штоль.
Чоловік неодноразово звертався на гарячу лінію міської ради та в інші інстанції з проханням, а пізніше з вимогою щодо відлову та стерилізації безпритульних собак. Чергова відписка чиновників змусила Дмитра вийти на трибуну. Незадовго перед тим він звернувся до одного з депутатів міськради і розповів, як одного ранку йому довелося рятувати від безпритульних собак молоду жінку. Намагався подіяти на них світлом фар, а потім узяв рушницю, що була в його машині, і вистрелив у повітря. Тільки тоді собаки неохоче відступили.
Заява Дмитра Штоля стала підставою для депутатського звернення до міського голови Кропивницького Андрія Райковича. 22 жовтня надійшла відповідь, в якій йшлося про загальну констатацію факту нестачі коштів у бюджеті, а також про те, що КП «Універсал-2005» після відлову собак «у разі відсутності фізичних чи юридичних осіб, які виявляють бажання взяти на утримання тварин після їх стерилізації, собак повертають до ареалу їхнього попереднього перебування».
Сам Дмитро власним коштом утримує покинутих господарями породистих собак у розпліднику в одному з районів області.
За місяць до того під час чергової апаратної наради у міського голови Андрія Райковича вкотре заговорили про створення міні-притулків для бездомних тварин. Секретар міської ради Андрій Табалов зазначив, що це питання загальмувалося на стадії обрання земельної ділянки. Він запропонував провести чергову зустріч з активістами і ще раз обговорити облаштування міні-притулків у мікрорайонах Кропивницького, бо люди продовжують скаржитися, а проблема ніяк не вирішується. Раніше в мерії озвучили плани зі створення міні-притулків у мікрорайонах міста, що діяли б на волонтерських умовах, бо побудувати повноцінний притулок надзвичайно дорого.
Знову заговорити про прихистки для собак змусив дикий факт масового отруєння собак на вулицях міста цього року та мітинги зоозахисників проти цього явища під стінами міськвиконкому.
Кілька днів поспіль собаки і коти помирали на очах перехожих у страшних муках. Ледь не щодня на вулицях Кропивницького знаходили нові трупи чотирилапих, а поліція не могла виявити нелюда. І тільки протести зоозахисників змусили правоохоронців діяти ефективніше. Врешті одну зловмисницю, Юлію Шевцову, знайшли. На її рахунку – понад десятки вбитих тварин. Жінка годувала їх їжею, змішаною з лікарськими препаратами.
Суд виніс їй вирок: п’ять років позбавлення волі з іспитовим терміном двa роки. Обвинувaченa перебуватиме нa волі, якщо повторно не скоїть злочин протягом випробувального періоду. На думку захисників тварин, це надто легке покарання, але це перший випадок на Кіровоградщині, коли засудили за убивство собак. Жінка зізналася у злочині, але пояснила, що таким чином вона рятувала свою родину, адже через зграї собак не можна було вільно ходити вулицями. Вона знала, що коїть злочин, але в неї, мовляв, не було іншого виходу.
На недавній апаратній нараді секретар міської ради Кропивницького Андрій Табалов запропонував виділити для потреб організації «Щасливий пес» із громадського бюджету 200 тисяч гривень на харчування тварин, побудову вольєрів і будок. Щоб облаштувати комунальний притулок для чотирилапих, за підрахунками чиновників із міської ради має піти десятки мільйонів гривень. За ці ж кошти, за словами тих, хто опікується бездомними тваринами, можна побудувати палац з усіма зручностями і автоматизованою системою управління, та ще й делікатеси привозити з ресторану. Але цього собакам і котикам не потрібно. Їжа – нехитра, тепло і ласка – ось все, чого їм хочеться.
– 200 тисяч гривень – не так багато, як здається, – каже очільниця організації захисту тварин «БІМ» Катерина Дорош. – У нас 220 тварин. А зараз ще додалися 26 цуценят. Один брикет фаршу (10 кілограмів), якого нам вистачає на день, коштує 170 гривень. Помноживши на 30 днів – 5100 гривень. Крупи – по 155 гривень за один мішок. У день йде два мішки – 9300 гривень витрачаємо тільки на крупи. I заправка газових балонів – 4600 гривень на місяць. Разом – 19 тисяч гривень на місяць тільки на годування собак. Зараз ми уже варимо по 16 відер каші на одне годування. Тому дуже просимо небайдужих людей допомогти нам із харчуванням тварин. Крупи i м’ясне, якщо у вас є така можливість, можна привозити самостійно на вольєр.
А ще ж потрібні кошти на їхнє лікування, бо іноді до рук волонтерів потрапляють тварини, життя яких тримається на волосині.
За словами Дорош, міська влада тільки оплачує Програму стерилізації бездомних тварин, а все решта – за рахунок небайдужих містян. Жодної копійки на харчування та лікування чотирилапих від міської влади «БІМ» не отримує.
Наразі у місті налічується близько шести тисяч собак-безхатьків. Тож ані організації «Щасливий пес», ні «БІМу» цю проблему без допомоги міської влади не вирішити. Благодійник сьогодні є, а завтра немає, його ніхто не зобов’яже годувати і лікувати бездомних тварин.
Проблема співіснування бродячих чотирилапих і людей розділила суспільство на тих, хто вважає, що єдиним виходом є фізичне знищення бездомних чотирилапих, і тих, хто усіма методами захищає дане їм Богом право на життя. Протягом року чимало разів громадяни викликали рятувальників, аби ті допомогли зняти з дерева переляканого кота чи дістати з ями собаку, що впав туди і не може вибратися сам, як от було днями в Гайвороні. Або ж зняли з даху будинку жительки Олександрії замерзаючого птаха. Рятувальники не зобов’язані це робити, але жодного разу, витрачаючи пальне і ризикуючи тим, що в цей момент може бути виклик на пожежу, не відмовили заявникам. Це називається людяністю, яка повинна стати головним фактором у стосунках людей і тварин.
Світлана КОСТЕНКО
