НЕДОДЕКОМУНІЗАЦІЯ: ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ ОСТАННІЙ ЛЕНІН?

0
163
views

Свого часу Український інститут національної пам’яті повідомляв, що в ході декомунізації загалом було демонтовано 1320 пам’ятників «вождю світового пролетаріату». На Гайворонщині знаходилося донедавна п’ять подібних символів радянського культу.

Вони як об’єкти, що, за статтею 15 Закону України «Про охорону культурної спадщини», втратили предмет охорони, звісно, вже вилучені з Державного реєстру нерухомих пам’яток.  Чотири  з них успішно демонтовані, зберігаються у визначених місцях. Взамін двох з них встановлені пам’ятні знаки: героям Небесної Сотні у місті Гайвороні та полеглому на фронтах Другої світової сальківському Герою В.Т.Пономарчуку.  А ось у Бандуровому один вождистський п’єдестал зумів зберегтися між  кількох крислатих дерев, мов під «охороною», і досі.

Масивна чорна скульптура В.І.Леніну (на знімку) так і не демонтована та продовжує бовваніти неподалік тутешньої загальноосвітньої школи, на центральній вулиці. До речі, теж ще «ленінській», понині не перейменованій…

І це – незважаючи на схвалений  ще 9 квітня 2015 року Верховною Радою пакет з 4 декомунізаційних законів, підписаних Президентом України.

Фрагментарно зішлемось на один з них за № 317-VIII – «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». В ньому чітко прописано все, що необхідно здійснити на місцях в світлі цієї широкомасштабної кампанії.

Зокрема, згідно зі статтею 2 закону забороняється пропаганда комуністичного та нацистського режимів, «виготовлення, поширення, а також публічне використання його символіки»: поєднання серпа і молота, самих чи з п’ятикутною зіркою; пам’ятників та інших зображень діячам Компартії (забороненої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року) тощо.

Адже подібна популяризація визнається «наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму».

На  сам же демонтаж пам’ятників, зображень та інших символів тоталітаризму відводилося півроку. Прийняти відповідні рішення та виконати необхідні дії мали всі  без винятку місцеві ради.

Включаючи, звісно, й Бандурівську. Проте її очільника Олександра Опаленка переконати в необхідності здійснення закономірного історичного очищення допоки не вдавалося.

Тому варто принагідно ще раз проінформувати про передбачену фінансово-адміністративну й кримінальну відповідальність за порушення декомунізаційного та пам’яткоохоронного законодавства.

Так, статті 436-1, 298 КК України передбачають відповідні покарання з позбавленням волі, а стаття 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 23, 44,46 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  – адміністративні штрафи на громадян у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів і на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти і до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім всього, враховуючи й делеговані повноваження органам місцевого самоврядування в сфері  охорони культурної спадщини,  згаданий сільський голова першочергово мав би давно сам зробити правильні кроки назустріч, максимально посприяти безумовному виконанню даного президентського указу, парламентського та інших споріднених законодавчих актів. Подаючи чудовий приклад керівника територіальної громади для інших її членів.

І, насамкінець, не зайве нагадати, що за невблаганністю суворої історичної правди Володимир Ульянов (Ленін) підпадає під визначення «осіб, причетних до організації та здійснення політичних репресій, пам’ятники яким мають бути демонтовані».

Віриться, що Бандурове у цьому плані повернеться на територію чинного українського законодавства і незаконний монумент буде прибрано.

Будемо тримати читачів нашого тижневика в курсі справи. І коли остання на теренах області скульптура більшовицького вождя буде демонтована – обов’язково повідомимо.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here