М’ЯСО, ШАУРМА І БЕЗКОШТОВНИЙ ХЛІБ: ЯК КАНДИДАТИ В ПРЕЗИДЕНТИ ПИСАЛИ СВОЇ ПРОГРАМИ

0
128
views

Забезпечити кожного українця повним холодильником м’яса та безпечною шаурмою; зробити так, щоб українські лікарі й вчителі не їхали в Польщу мити туалети; перейменувати державу на УНР; об’єднати церкву і державу, давати щоденний безоплатний хліб; створити податковий рай і дотацію у 5 тисяч гривень на корову. Це лише невелика частина пропозицій із програм кандидатів у президенти України.

ЧЕСНО вивчив 44 програми і запитав у кандидатів у президенти, як відбувався процес написання документу, хто їм в цьому допомагав і як визначили пріоритети.

У першій частині читайте про підготовку програм 16 учасників президентських перегонів. Чому дехто з кандидатів писав свою програму поспіхом в останній день і тепер хоче внести корективи до своїх пропозицій.

Згідно із законом про вибори президента, програма кандидата в президенти України має бути написана державною мовою обсягом у 12 тисяч друкованих знаків.

Цьогоріч найменша за обсягом програма самовисуванця Володимира Петрова – вона викладена лише на одній сторінці, найбільші – на восьми – програми Віктора Бондаря, Сергія Капліна, Юрія Кармазіна, Сергія Тарути і Володимира Зеленського.

Програми кандидатів у президенти мають оригінальні назви, як-от: Золота Україна“, Маніфест “Про майбутнє”“Сімнадцять досягнень успіху разом з Народом та забезпечення диктатури Конституції України”“Генеральний формат”“Сім перемог для України”“Велика держава вільних і щасливих людей”“За тебе, свята Україно!”

Обіцянки і повноваження

Загальною тенденцією для виборчих програм кандидатів є популістично привабливі теми – високі зарплати і пенсії з одночасним зниженням тарифів і цін, безкоштовною освітою та медициною. За рахунок чого це відбуватиметься – не деталізується. Низка обіцянок в програмах кандидатів взагалі не входить у повноваження президента, а стосується переважно роботи прем’єра та уряду.

Аналіз найбільш вживаних слів у 44 програмах кандидатів виглядає так:

Очікувано, найбільше політики у своїх програмах згадують Україну, розвиток, владу, громадян, безпеку та економіку.

“Значно менше уваги у своїх програмах учасники виборчих змагань звертають на прямі обов’язки президента: формування міжнародної політики України, розробку та реалізацію стратегії національної безпеки та оборони країни, оскільки ці теми не настільки популістично привабливі та не є першочерговими інтересами виборців”, – зазначає аналітикиня політики ГО “Центр UA” Марта Семеряк.

“Зубожіння”, “геноцид”, “постійна нестабільність”, “нелюдські реформи” – саме від цього кандидати у наступній президентській каденції планують рятувати народ. Яскраво простежується протиставлення представників влади як джерела “наруги” над українцем та “простих людей”, які потерпають від соціальної несправедливості.

“Президент, маючи право законодавчої ініціативи, може ставити певні соціально-економічні питання на державний порядок денний, однак на обіцянки “закріпити зарплату на рівні 1000/1500/300 євро” президент повноважень не має. Ці питання належать до компетенції уряду та парламенту, а відтак виконання таких обіцянок може бути підкріпленим лише гарантованою підтримкою парламентської більшості. Напередодні чергових парламентських виборів такі гарантії достатньо хиткі”, – наголошує Марта Семеряк.

Схоже, політики, які змагаються за крісло глави держави, не розраховують на те, що їхні виборчі програми ретельно вивчатимуть виборці. Тому й обіцяти в них можна все, що завгодно.

Згідно з опитуванням Фонду “Демократичні ініціативи” та соціологічної служби Центру Разумкова, програма і пропозиції кандидата перебувають лише на третьому місці серед чинників, які найбільше впливають на вибір (40%). Першочерговим для громадян є особисті якості кандидата (57%) та попередня  діяльність (43%).

Голова фракції “Самопоміч” у Верховній Раді та vip-агітатор Олег Березюк на зустрічі в Білій Церкві порадив виборцям читати не програми, а біографії: “Не читайте програми. Програми  це для дуже специфічної, вузької групи людей. Читайте біографії”.

Але програми кандидатів потрібно обов’язково читати, і не лише “специфічній, вузькій аудиторії“, а й усім виборцям. Адже ефективність політика можна чітко виміряти за тим, чи виконав він або вона свою програму.

“Без сумніву, хто хоче, той може читати програми, але для прийняття раціонального рішення, щоб обрати людину, яка стане інституцією, треба прочитати про людське. Щоби вона чи він зараз не говорили, для мене їхні слова – нуль. І “Батьківщина”, і БПП своїми популістичними програмами просто прикривають свої біографії. Багато людей вже не пам’ятають, що Юлія Тимошенко вже двічі була прем’єр-міністром, багато людей не знає, що чинний президент був міністром закордонних справ, секретарем РНБО, міністром економіки в “регіоналів”, тому ви програмою пам’ять не продовжите, бо програма не має функцію пам’яті, вона має функцію перспективи, а біографія фіксує все”, – пояснює Березюк руху ЧЕСНО.

Зауважимо, що біографії подають кандидати самі й відповідно можуть позиціонувати себе у вигідному для виборців світлі.

Особисте творіння

Деякі кандидати в президенти запевняють, що писали програму самі, інші готували її разом із однопартійцями і затверджували на політраді та партійному з’їзді. Дехто радився з вітчизняними фахівцями або ж залучав міжнародних експертів. Були й такі, хто закликав виборців самим написати виборчу програму.

Кандидат у президенти від “Радикальної партії” Олег Ляшко каже, що писав програму сам:

“Написав цю програму зі слів шахтаря з Павлограда, фермера з Харківщини, лікаря з Чернігова та виховательки з Черкас. Занурювався під землю в шахту, щоб дізнатися справжню ціну вугілля. Ходив босоніж по селу, щоб не втратити зв’язок з рідною землею. Пропах фермою, щоб не забути смак справжнього молока та ще більше цінувати працю доярок. Побачив, як виглядає пекло, вкриваючись потом біля мартенівської печі”.

Лідер “Радикальної партії” обіцяє українцям “повний холодильник”, “безпечну шаурму”, а також зупинити бардак, хаос і розруху. Наприкінці своєї програми Ляшко згадує дитинство, роботу тракториста і скотаря колгоспу “Прогрес”:

“…На літо я їздив до родичів на Луганщину, там навчився пасти корів і телят, за що отримував перші гроші. Я не зміг вступити до університету з першої спроби, тому півроку працював на тракторі. Перший запис у моїй трудовій – “скотар колгоспу “Прогрес”.

Олександр Вілкул – кандидат від “Опоблоку” теж переконує, що писав програму сам:

“Щодо пріоритетів програми, то їх визначили люди і та ситуація, яка зараз є в державі. Я за останній рік провів десь 200 зустрічей із людьми і я знаю добре, що людей цікавить”.

Самовисуванець, депутат з фракції БПП Аркадій Корнацький також запевняє, що свою програму він писав особисто:

“Спершу це був варіант довгий: коли я написав повну програму, вона склала десь 18 тисяч друкованих знаків. Потім я її скоротив до 12 тисяч знаків, відповідно до вимог закону. І потім я зробив короткий варіант, який виклав у моїй листівці-зверненні до виборців. Перейменування на Українську Народну Республіку  це зовсім не данина традиції чи історії тієї держави, що була на початку ХХ століття, а тому що Україна має стати дійсно народною державою. І саме це я хочу зробити”.

Екс-співголова фракції “Опозиційний блок”, а тепер самовисуванець Юрій Бойко каже, що не радився з фахівцями, а писав свою програму “План мирного розвитку для України” винятково сам:

“Програму написав на базі того, що почув від людей в областях, коли їздив Україною”.

Ще один кандидат у президенти, який стверджує, що сам працював над написанням програми, – самовисуванець Віталій Купрій. За його словами, програму написано з особистого досвіду і через призму права:

“Я дуже багато займаюсь правозахисною діяльністю, програма називається “Право понад усе” і навіть, якщо ви там побачите питання права і боротьби з корупцією, то одним із головних пунктів є  як перемогти у війні дипломатично-правовим шляхом та залученням міжнародної спільноти до цього”.

Нардеп-мажоритарник запевняє, що він єдиний із кандидатів у президенти, хто пропонує назвати війну війною і визначити ворогом Російську Федерацію.

Кандидат у президенти від партії “УКРОП” Олександр Шевченко також переконаний, що його досвіду достатньо для написання програми і радники йому не потрібні:

“Партія нічого не затверджує, бо це моя кампанія, а не партії. Моя виборча програма формувалась на моєму власному досвіді і моїй власній роботі, яка була за багато років. Ні з ким я не радився, у мене достатньо свого досвіду і своїх сил для цього. Я обійдусь без порадників! У нас дуже багато порадників, але працювати нема кому”.

А от самовисуванець Юрій Тимошенко через те, що програму писав поспіхом, тепер хоче внести деякі корективи:

“Писав дуже поспіхом, якщо чесно. Мені допомагали і це, на жаль, писалося в останній день. А потім, коли я спокійно її переглянув, то був шокований, як мене поспішили. Я категорично проти продажу землі будь-коли і за будь-яких обставин. Я вважаю, що є десятки способів віддати людям землю в довгострокову оренду на 49 років, а потім ще на 49 років. Тільки я категорично проти ринку землі. Не можемо ми зараз, наше покоління поділити землю поміж собою, а як же наступні покоління?”.

Колективна праця

На початку 2019 року шоумен, продюсер та кандидат у президенти Володимир Зеленський опублікував відеозвернення, у якому закликав виборців допомогти йому скласти передвиборчу програму.

“Старі політики живуть простим дуже принципом: ні в кого нічого не запитали, багато пообіцяли, нічого не зробили. Ми напишемо мою програму разом з тобою. Ми напишемо разом з людьми, всією країною потім знайдемо шляхи вирішення всіх проблем, а потім – втілимо їх у життя”, – пообіцяв Зеленський.

У прес-службі кандидата пояснили, що звернулись до громадян, бо народ надзвичайно розумний і має відчувати себе господарем у своїй країні:

“Для Володимира Зеленського і всієї команди Зе! важливим є те, що українець повинен відчувати себе господарем у своїй країні. Це означає, що саме він повинен визначати, чого він хоче і як це повинно бути виконано. А вже держава, в особі влади, повинна це втілити. Саме тому Володимир Зеленський звернувся до людей з пропозицією створити програму країни їхньої мрії. Адже у нас надзвичайно розумний народ, а влада цього недооцінює”.

Користувачі соцмереж активно пропонували свої ідеї, а також ділились основними, на їхню думку, проблемами в країні. Але в результаті до офіційної програми Володимира Зеленського з пропозицій коментаторів соцмереж увійшло дуже мало.

 

У команді Зеленського запевняють, що вивчили всі 10 тисяч коментарів з пропозиціями, після чого кандидат разом з фахівцями визначив, наскільки ця пропозиція є реальною для втілення. У підсумку в тій чи іншій формі залишилося приблизно 60% пропозицій.

“Шляхом аналізу повідомлень на пошту і коментарів – був розроблений спеціальний сервіс, який викачав всі коментарі в один документ – зібрали інформацію про тисячі проблем. На сторінці програми на нашому сайті є посилання на коментарі людей, які ми використовували. Насправді, їх набагато більше”, – розповіли ЧЕСНО у прес-службі Володимира Зеленського.

Крім того, цю методику команда Зеленського буде використовувати й надалі, а найбільш фахових дописувачів запросили приєднатися до створення дорожньої карти розвитку країни. Ці ж люди в майбутньому будуть готувати законопроекти.

Прес-секретарка Юлії Тимошенко Марина Сорока у коментарі ЧЕСНО каже, що програма кандидата в президенти – це титанічна робота багатьох людей. Щодопрограми лідерки “Батьківщини”, то над нею працювало багато фахівців:

“Підготовкою “Нового економічного курсу” чотири роки займалися понад сотні вітчизняних економістів та фінансистів, потім розділи обговорювалися та доопрацьовувалися в профільних колах та в регіонах. Понад сотні експертів працювали над підготовкою проекту нової Конституції. Аналогічна ситуація з підготовкою “Нової стратегії миру та безпеки”, “Нової соціальної доктрини” та “Нової молодіжної політики”. Той документ, який поданий в ЦВК  це скорочена до необхідної кількості знаків програма по перелічених сферах”.

За словами віце-спікерки парламенту Оксани Сироїд, Андрій Садовий писав програму, послуговуючись своїм власним управлінським досвідом і досвідом політсили:

“Якщо подивитися на структуру програми і її наповнення – це позиція або Андрія Садового, або наших депутатів у парламенті та місцевих радах, висловлена в той чи інший період часу. Це та позиція, яку ми послідовно відстоювали впродовж усього періоду перебування в політиці. Там немає нічого придуманого. На момент написання програми і Андрій Садовий, і його команда мали бачення розвитку держави”.

Заступниця голови ВРУ наголошує, що кожен етап програми – це позиція не якогось конкретного депутата, це позиція, яку вивіряли з багатьма людьми.

А от до розробки документів, які лягли в основу програми кандидата від партії “Основа” Сергія Тарути, залучили близько 50 науковців-економістів, представників бізнесу та експертів-міжнародників.

“Пріоритетами передвиборчої програми Сергія Тарути визначені найбільш серйозні виклики, що стоять перед Україною: повернення миру, необхідність реального економічного зростання, необхідність перезавантаження системи державного управління задля відновлення довіри громадян до держави та поваги держави до громадян”, – розповіли в прес-службі кандидата.

Крім того, у партії “Основа” зазначають, що “низка положень Тарути були використані іншими політсилами, представниками української влади та міжнародної спільноти у їхніх документах та тезах стосовно шляхів економічного розвитку та повернення миру в Україну”.

Кандидат у президенти від “Народного Руху України”, нардеп Віктор Кривенко у коментарі ЧЕСНО зазначив, що партія має своїх фахівців, тому над підготовкою  програми працювали виключно “рухівці”:

“Готував я особисто з помічниками, у нас 25 тисяч членів партії, тому є люди, які розбираються у різних сферах – в питаннях економіки, культури і збереження української України”.

В свою чергу, кандидат у президенти від партії “Патріот” Андрій Новак каже, що в основі його програми лежить партійна програма, а також частина його книги про економіку:

“Програма затверджувалася спершу на політраді, а потім на з’їзді партії, тому це офіційний документ як для партії, так і для мене. В економічному блоці за основу взята моя книга “Як підняти українську економіку”, зокрема інструментарій, який вказаний в цій книзі, а саме – трифункціональна економічна модель України. Загалом над програмою працювали фахівці, у нас в партії є 12 департаментів за сферами життя – від оборони і до спорту – тому спеціалісти з відповідних сфер є”.

Дмитро Добродомов, який балотується від партії Громадський рух “Народний контроль” також зазначає, що його президентська програма базується на програмі партії:

“Президентська виборча програма написана з огляду на партійну програму “Народного контролю”, тому ми її самі писали. Над програмою працювала політрада партії, є якась частина запропонована мною, є частина від інших членів політради. Ми ж не перший рік займаємось цим, використовували міжнародний досвід. Наприклад, про програму “Перше робоче місце” – це досвід Чехії, по податковій політиці – це досвід Прибалтики та певним чином Польщі. Це все те, що станом на сьогодні можна реалізувати в Україні”.

Є програми, які базуються на ідеології. Так, наприклад, самовисуванець Роман Безсмертний каже, що він при розробці своєї програми покладався на ідеології неоконсерватизму, а також на результати двох поїздок регіонами України і спілкування з українцями.

“Стартом і основою для написання програми були соціологічні дослідження по актуальних суспільних проблемах. Джерелом стали тури по регіонах України. Перший тур був улітку минулого року, тоді ми в ході низки зустрічей з громадянами напрацювали першу частину програми і апробували деякі з пунктів. Друга частина була напрацьована під час туру “Велика Україна можлива”. Результатом двох турів став маніфест “Про майбутнє”, над редакцією якого працювали мої колеги Дмитро Бушуєв та Уляна Стельмашова. Виборча програма – мій продукт в обробці колег”.

За словами кандидата від Соціалістичної партії України Іллі Киви, він свою програму готував разом із профільними експертами та однопартійцями, “які мають величезний досвід в різних сферах”.  

“Процес написання програми розпочався з визначення стратегічно важливих та проблемних для країни питань на основі чого було сформовано зміст програми. Пріоритети визначались на основі даних соціологічних досліджень з вивчення проблематики громадян та їхніх соціальних настроїв. Адже саме народ має диктувати владі, чого він прагне, та яким шляхом має розвиватись країна”.

На жаль, перед тим, як віддати свій голос, виборці і досі не дуже зважають на виборчі програми, а орієнтуються на особисті якості кандидатів, як-то зовнішність, харизма, ораторські вміння. Саме через низьку увагу виборців політики готують свої програми у стилі  “за все хороше, проти всього поганого”.

У програмах кандидатів мало написано про прямі обов’язки президента, але багато обіцянок з компетенцій уряду та парламенту. Іноді кандидати пропонують популістичні тези, які суперечать одна одній. Наприклад, обіцяють знизити податки, якими наповнюється бюджет, і водночас підняти зарплати та пенсії до європейського рівня.

Політики завзято жонглюють загальними фразами про “високий добробут”, “гідні пенсії”, “справедливий пенсійний вік”, “престижний соцпакет”, “швидкий мир” і “ліквідацію несправедливості”, але не пояснюють, що саме мається на увазі та як цього досягти. Хоча, на думку ЧЕСНО, саме реалістичність програми має стати критерієм вибору українців, за 27 років удосталь нагодованих порожніми невиконуваними обіцянками.

ОЛЕКСАНДР САЛІЖЕНКО

Також Рух ЧЕСНО зібрав інформацію про кандидатів у президенти у спецпроекті Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата, а й перевірити його на доброчесність.

Джерело: https://vybory.pravda.com.ua

Продовження буде.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here