РЕЖИСЕР КІНОСТРІЧКИ «КІБОРГИ» АХТЕМ СЕЇТАБЛАЄВ: «В АРМІЇ ВІДБУЛОСЯ БАГАТО ЗМІН»

0
592
views
АХТЕМ СЕЇТАБЛАЄВ ПРО «КІБОРГІВ», КРИМ ТА ПОЛІТИКУ|Фото Ігоря Демчука|Народне слово

Відомий український актор, телеведучий та режисер Ахтем Сеїтаблаєв минулої п’ятниці відвідав місто Кропивницький. Спочатку режисер «Кіборгів» завітав до 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго.

– Для мене було великою честю зустрічатися з спецпризначенцями, яких я знаю особисто. Командир полку Олександр Сергійович Трепак – ні для кого не секрет, що він є співавтором сценарію стрічки «Кіборги». Вадим Довгорук: його історія мене вразила ще до особистої зустрічі, – поділився враженнями кінорежисер.

Історія Вадима Довгорука відома в усій країні: у боях під Дебальцевим бронетранспортер, в якому знаходився Вадим, було підбито. Вадиму відірвало руку. З пораненням Вадим три доби пролежав у снігу на морозі. Вже в госпіталі йому через обмороження ампутували обидві ступні. Вадим Довгорук є співзасновником та учасником Всеукраїнських змагань з кросфіту серед ветеранів АТО «Сила нації». У 2015 році лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук присвятив йому свою пісню «Мить».

– Коли я почув пісню «Мить», до того вже чув історію Вадима. Тоді сценарій до «Кіборгів» вже був написаний. Та я зрозумів, що пісня на тлі історії Вадима передає приблизно тай самий посил, який я вкладав у фільм. У фільмі багато діалогів. Коли я спілкувався з нашими військовими, я зрозумів, що про війну як про власне військове зіткнення їм розмовляти не цікаво. Натомість їм цікаво обговорювати яку країну вони захищають, якою хочуть залишити її своїм дітям. Вони розмовляють не про те, хто який танк захопив чи скільки ворогів знищив, а про те, що в нього в городі росте, де навчаються його діти, про свої мрії і сподівання, – каже режисер.

Також Ахтем Сеїтаблаєв поділився, чому його дивують закиди, що за останні декілька років в країні нічого не змінилося:

–  Я не розумію, коли деякі заявляють, що нічого не змінилося, в тому числі й в українській армії. Коли я приїхав, то спершу завітав до спецпризначенців. Я їв разом з ними, я бачив, яке в них обмундирування. Вони ж не готувалися до мого приїзду. Я спілкуюся з ними і саме від них чую, як багато змінилося. Командир полку мені пояснив, що якби ще чотири роки тому він пояснював потреби армії тими ж термінами, якими зараз, то його ніхто з побратимів-офіцерів навіть не зрозумів би. А за чотири роки змінилося й озброєння, оснащення, й рівень підготовки.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

Фото Ігоря Демчука

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here