ЛЕГЕНДА РОЗЛИТОГО КАМЕНЮ

0
803
views

Розлитий камінь – дивне словосполучення. Але побачивши це заповітне урочище, що в Компаніївському районі, переконуєшся в логічності назви. Ніби кам’яний водоспад навіки застиг у своєму падінні до річки Сугоклії.

Цим незвичайним для степової України ландшафтом ми завдячуємо геології, а точніше змінам у геології, до яких призвели надзвичайні події часів ядерної зими. Виявляється, це теж  астроблема – «зоряна рана»!

Стародавня космічна екологічна катастрофа, що відбулася 65 мільйонів років тому, призвела до глобальних змін на поверхні Землі, в її надрах, в атмосфері, в кліматі. Планета вкрилась пиловою хмарою, крізь яку не міг пробитись жоден промінчик Сонця! Настало заледеніння. Все, що не згоріло, не задихнулось чадним газом, замерзло. Життя на Землі зупинилось на цілих 200 років…

ЧОРНОЛІСЬКЕ ОЗЕРО: ЗАГАДКОВЕ, МІСТИЧНЕ, РЕЛІКТОВЕ| ФОТО ІГОРЯ ДЕМЧУКА|НАРОДНЕ СЛОВО

Відомо, що від удару метеорита не тільки розламувалась земна кора, виливалась лава. Були і вибухи. Наприклад, так сталося на Чорному озері. Відомо, що від сильного удару вибухає порожнеча. На межі Бовтиської западини, близько від денної поверхні вибухнула порожня, вертикально розташована кімберлітова трубка, відкривши денну поверхню. Згодом порожнеча заповнилась водою (природа не терпить пустоти!) – утворилось наше Чорне озеро.

Читати також: ЧОРНОЛІСЬКЕ ОЗЕРО: ЗАГАДКОВЕ, МІСТИЧНЕ, РЕЛІКТОВЕ

У випадку ж Розлитого каменю відбулось приблизно те саме. Кімберлітова трубка вибухнула, але не відкрила денну поверхню, а тільки трохи випнула округлий пласт рожевого граніту діаметром близько 50 метрів. Від вибуху порода всередині стислась, а після удару утворилось розрідження і як результат – електромагнітна аномалія. При цьому дещо оголились виходи кристалічного щита, утворивши мальовничі кам’яні брили: Водоспад, Плачуча скеля. До заказника між Полтавкою і Софіївкою (площа 25 га) шлях веде пагорбами, вкритими ковилою, чудовим різнотрав’ям первоцвітів, лікарських та червонокнижних  рослин. Де-не-де виринають окремі кам’яні брили. Одна схожа на беркута, що злітає, друга – на слоненятко, а ще одна – на анаконду, що налаштувалась до нападу. Над  самим Розлитим каменем височіє великий палець руки як знак того, що ось тут таке гарне місце, куди ми маємо дістатись!

Місцеві жителі розповідають цікаву легенду, яка чудово оживляє навколишній пейзаж  зворушливою історією красивого кохання із вічною проблемою боротьби добра і зла. Кажуть, жили в селі гарний, розумний хлопець і красива, роботяща дівчина. Та мати хлопця не злюбила її і всіляко перешкоджала їхнім зустрічам. Тож і бачились вони аж біля водоспаду, біля скелі з печерою за селом. Одного разу він прийшов раніше, походив навкруги…І побачив біля скелі розквітлий горицвіт. Здивувався: раніше він ніколи тут не цвів. Хотів зірвати для коханої, та пожалів – нехай побачить його сама, а як захоче, то зірве. Зустрілись біля водоспаду. Хлопець  і каже: «Біля нашої печери розцвіла квіточка – золота, геть схожа на тебе! Пішли покажу!» А дівчина посміхнулась і швидко побігла до скелі. Хлопець прибігає – ні дівчини, ні квіточки! Гукав, шукав – немає! То мати хлопця підстерегла дітей. Як тільки дівчина зірвала квітку і ступила  до печери, зачарувала її, перетворивши на камінь, що закрив вхід до печери… Хлопець хоче увійти – а входу немає: тільки по каменю тече водичка… Він все зрозумів. Мати, віщунка, не раз погрожувала йому це зробити. З розпачу перетворився він на рівненький ручай, що тік повз скелю, щоб її сльози втікали в нього і вони завжди були разом.

Далі, об’єднавшись з коханою, ручай швидко прямував до Розлитого каменю, проторюючи його веселими сплесками, голосно розливаючись гуркотом води навкруги. Зрозуміла стара жінка, що наробила. Горю і каяттю не було меж! Перетворилась сама на частину скелі. Отак і дотепер всі можуть бачити профіль злої жінки, яка покарала сама себе. А навколо буяє життя! Селяни дуже люблять цю місцину. Тут можна побачити сірих кротів, смарагдових ящірок, водяних черепах, степових змій. Це місце полювання лелек, сірих чапель, шуліки червоного.  Це місце невимовної краси в будь-яку пору року, але найкраще тут навесні, тому і живе в народі легенда про прекрасне кохання…  Студенти проектної групи «Ексампей-ЕКО» Кіровоградського інженерного коледжу ЦНТУ звернулись до управління Держекології з проханням захистити це дуже відвідуване туристами місце, як і Чорне озеро, Монастирище, Каскади. На їхнє прохання межі цих чотирьох  заказників будуть винесені на місцевість, де  встановлять охоронні щити. Вони ж зібрали і надали матеріали для цієї публікації.

Підготував Роман Любарський

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here