ЧОРНОЛІСЬКЕ ОЗЕРО: ЗАГАДКОВЕ, МІСТИЧНЕ, РЕЛІКТОВЕ

0
4234
views
ЧОРНОЛІСЬКЕ ОЗЕРО: ЗАГАДКОВЕ, МІСТИЧНЕ, РЕЛІКТОВЕ| ФОТО ІГОРЯ ДЕМЧУКА|НАРОДНЕ СЛОВО

У давні часи тут був суцільний степ, який з часом поглинули болото і ліс, названий у народі Чорним. Він тягнеться на сотні кілометрів. Могутні дерева йшли на побудову Чорноморського флоту, фортеці й будинків Єлисавета, котрий тільки-но почав набувати рис міста. Ліс тоді стояв стіною. Його буйна рослинність у багатьох місцях і сьогодні щільно змикає крони, зберігаючи віковічний спокій.

Так і здається, що зараз серед цієї одвічної тиші зашелестить крилами древній археоптерикс! Передчуття посилюється раптовою появою серед густої зелені надзвичайно спокійної, чарівної картини реліктового озера. Але після заходу сонця на озері стає якось тривожно, незатишно. Сприйнятливі натури відчувають, як їх обступають якісь шерехи, незрозумілі, ледь чутні, звуки… Можливо, саме з цих вражень сплелося мереживо неймовірних чуток, сказань, легенд, яких не злічити. Чи, може, тому є обґрунтування?

Та чомусь місцеві мешканці вважають за краще не залишатися на ночівлю на березі цього озера. Їм чується шепіт русалок, бачаться переливчасті, граціозні їхні силуети. А то ще серед ночі будять стогони знесилених тяжким переходом невільників, утоплених тут турками.

Але те, що це місце має енергетичні потоки, – однозначно.  Хоча людське око їх не бачить, проте фотоапарат фіксує! І такі світлини можна побачити!

Багато людей відчувають вплив цих енергій, переважно позитивних. Після дня перебування на озері покращується самопочуття, проходить депресія, ясніше мислиться, легше дихається. Але є і місця, де раптом відчувається озноб, тривожність, хочеться якомога швидше перейти на галявину поряд. Це може бути і сплеск негативної енергії, а може, й занадто сильний для когось потік позитивної. Відомий випадок, коли підлітки, знайшовши книгу з чорної магії та провідавши про енергетичну атмосферу озера, вирішили випробувати цей феномен на собі. Поїхали на Чорне озеро і… до ранку не повернулися!

Їх знайшли на березі без ознак життя. Діти лежали по колу. Так, як, певно, стояли під час експерименту. На них не було ніяких ушкоджень, ні подряпини! Тільки вітер перегортав сторінки книги, що валялася поруч. Мабуть, вони зуміли викликати потужний потік енергії, настільки потужний, що організми не витримали – зупинилися. За радянської влади таке ховалося, замовчувалося. Про це стало відомо після розсекречення матеріалів у період перебудови.

Читати також: ЛЕГЕНДА РОЗЛИТОГО КАМЕНЮ

Але тут починаються й інші, природні, загадки й аномалії, що не розгадуються десятиліттями! Береги озера покриті особливим видом торф’яного моху – сфагнумом, папоротями, лишайниками, хвощами, березами, рослинами-хижаками. На озері є плаваючі острови-спліни. Вони, як і береги, густо заросли суто північною рослинністю, багато в чому рідкісною, червонокнижною. Чому саме так, відповіді поки немає.

Вода в озері абсолютно особлива: завжди однієї температури – 12-13 градусів Цельсія. Влітку вона може прогрітися на 70-80 сантиметрів, взимку ж замерзає дуже рідко. Є шари і прісної, і солоної води. Аналіз води показує фрагментарно велику кількість важких металів, у тому числі благородних. Може, не така вже й вигадка – затоплений скарб хана Гірея? До речі, його нащадок якось приїздив на озеро, намагаючись виміряти дно, але безрезультатно. На березі є колодязь, воду якого місцеві жителі вважають цілющою і активно нею користуються.

Що примітно, в озері живе лише один вид риби. Це відомий рибалкам усього світу земляний карась. Семирічні спроби приручити до озера інші види риб зазнали фіаско. Озеро – бездонне! У 1986 році співробітники інституту археології України виміряли його глибину: 183 метри механічним шляхом і 300 метрів ехолотом. Але феномен «бездонності» озера отримав своє пояснення, як і феномен його виникнення.

Як відомо, наша планета 65 мільйонів років тому зазнала масштабної космічної катастрофи. Вона впродовж декількох десятків років піддавалася впливу метеоритного дощу. На сучасну територію нашої області впав третій за величиною метеорит на Землі. Утворилася так звана астроблема, або «зоряна рана». Це нинішня Бовтиська западина (24 км в діаметрі). А на її кромці, за 12 км на південь, вибухнула вертикальна кімберлітова трубка, відкривши денну поверхню. Це була правильної форми воронка – приблизно така, через яку мами наливають молоко в пляшечку для дитини. Згодом кратер заповнився водою, подарувавши нам диво – Чорне озеро, або озеро Берестувате. Береги його всуціль покриті алмазами. Вони не звичайні – пласкі!  Не ювелірні! Такі, що утворюються при дуже сильному ударі зверху (метеорита, наприклад). Це, як і наявність древніх рослин, підтверджує реліктове походження озера.

Ще одна аномалія – плаваючі острови-спліни (сплетене коріння померлих дерев). Вони повільно століттями дрейфують, намокають, занурюються у води озера, осідають, закупорюють звужене дно і не дають дізнатися, як глибоко йде «воронка». А ще ускладнюють і без того проблемне питання, звідки ж надходить в загадкове озеро вода і чому ця вода настільки особлива, що в ній може жити лише один земляний карась.

Зате навесні озеро обдаровує суцільною синявою проліски сибірської, приголомшуючим щебетанням співочих птахів і вражає райдужним різнобарв’ям їх шлюбного оперення. В кінці весни – на початку літа ви не впізнаєте ліс: він проясниться у виру біло-рожево-фіолетових великих лісових орхідей.

Осінь огорне вас пурпуром і золотом, які впадуть на пониклі трави. Тоді ж на північний захід за озером випаде можливість (дуже обережно) побачити «очі диявола», в скіфських зольниках відшукати кераміку, намистинки, наконечники стріл. А трохи подалі побачити вали давнього городища…

1975 року озеро отримало статус гідрологічного заказника державного значення. З огляду на те, що кратер озера являє собою вулканічний кратер вертикальної кімберлітової трубки, яка найкраще збереглася в Європі, а також на унікальність флори і фауни озера проектна група студентів Кіровоградського інженерного коледжу «Ексампей-ЕКО» (керівник проекту Ніна Бабанська) нині проводить дослідження з метою зміни статуса заповідника з «гідрологічного» на «геологічний».

Любомир РОМАНОВ

Фото Ігоря ДЕМЧУКА

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here