Створенням картин, кошиків, прикрас зі джгута головна художниця академічного обласного театру ляльок Оксана Шарій займається вже два роки. На початку березня майстриня взяла участь у виставці «АРТ-країна» у Києві.
Зараз її роботи прикрашають стіни й полиці робочого кабінету, де ми зустрілися, аби поговорити про таку незвичну практику використання ниток і мотузок.
– Даруйте за банальне питання, але з чого все почалося?
– Почалося з Інтернету. Я гортаю його в пошуках нових матеріалів – це частенько потрібно для роботи – і ось знайшла такі вироби (шкатулки, наприклад), що роблять з ниток. Починала методом спроб і помилок, адже майстер-класи в мережі хоч і є, але своїх таємниць творчості ніхто не розкриває. Побачила, як роблять маски. Але мені хотілося не просто готові маски, а створювати власні образи, з виразами обличчя. Ось, наприклад, Горгона (показує на картину із зображенням лиця і зміями, що його обрамлюють. – Авт.). Тому я робила зліпки з глини, викладала на них малюнок ниточка за ниточкою. А потім почала робити картини. З матеріалів використовую джгут (він буває різної товщини), клей і акриловий лак. Рамочки роблю сама, бо це зараз дороге задоволення. Жодна з робіт не повторюється.
ЗБЕРЕМО РАЗОМ ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК ДЛЯ БІЙЦІВ,
ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ УКРАЇНУ НА СХОДІ
– Як правильно називається ця техніка? Адже вироби з мотузок і ниток дуже різноманітні.
– Техніка називається «джгутова філігрань». Береш матеріал – і щоразу удосконалюєшся, виходить краще й краще, адже відкриваєш його властивості. У кожного майстра свій почерк. Ще я роблю прикраси з найтоншого джгута: ланцюжки, шпильки, браслети, сережки.
– Коли починаєш детально розглядати роботи, то мимоволі виникає питання: скільки ж часу займає їх створення?
– Кожна робота індивідуально. Буває, що загорюся – тоді це десь два тижні. Але ж можу працювати лише вечорами. До шостої робота, потім дім, родина – і лише ввечері сідаю й можу працювати години до третьої, а якщо вихідний, то і до четвертої ранку. Але технологія для мене вже не нова. Я навчилася укладати ниточку до ниточки, вигинати їх, наприклад, роблячи листочки. Зробити так, аби воно мало об’єм. Але буває, що в голові намалюєш, починаєш робити – а виходить по-іншому. Ідей чимало, але часу на все не вистачає.
Дуже багато людей цікавляться, чи продаю я роботи, в Інтернеті постійно пишуть повідомлення. Я наразі не продаю, тому що хочу зробити велику виставку. Зібрати ще 10-15 картин, показати їх публіці, а потім уже переключитися на щось інше. Мене приваблюють авторські ляльки. На виставці в Києві їх було дуже багато – мене це захопило. Хочеться придумати щось своє, тим більше робота пов’язана з цим.
– Ваші картини теж мають, так би мовити, практичне застосування, адже маски не просто висять у рамках, а й можуть бути використані на сцені.
– Так, адже це звичайна маска, просто оформлена у картину. Є ідея використати 
маски у виставі. Але для початку треба продумати ідею, написати сценарій, знайти режисера, який її поставить. Тому наразі це на рівні задуму.
До речі, у театрі можна не лише подивитися на витвори Оксани Шарій, а й спробувати власні сили у техніці джгутової філіграні. Щоб взяти участь у майстер-класі, потрібно всього лише придбати квиток на виставу (а крім дитячих театр ляльок показує й вистави для дорослих). За анонсами слідкуйте на сайті театру та у Фейсбук.
Вікторія ШКАБОЙ
Фото Ігоря ДЕМЧУКА
