ЯКЩО Є ШАНС, ТО ЙОГО ТРЕБА ВИКОРИСТАТИ

0
1297
views

Вісім років тому мешканка Добровеличківки Ірина Іванченко дізналася про свій страшний діагноз – розсіяний склероз. Ця звістка приголомшила її, зруйнувала всі її плани, але не зламала. З того часу вона вперто бореться з цією хворобою, відшукуючи у літературі та Інтернеті усілякі способи лікування недуги. Хвороба вразила нижні кінцівки, тож на даний час вона не може повноцінно ходити.

Спочатку Ірина лікувалася в Кіровоградській обласній лікарні у відділенні неврології у лікаря Сергія Касьянова. Далі – у Харкові. Наразі вона лікується в Київському центрі розсіяного склерозу, лікувальному закладі всеукраїнського рівня.  Там вона дізналася, що є такий препарат «Окревус». Однак він дуже дорогий, а держава кошти на нього не виділяє. Для Ірини та її родини сума у 250 тисяч за один курс лікування не підйомна. Дівчина зверталася в департамент охорони здоров’я Кіровоградської ОДА, в МОЗ, безпосередньо до Ульяни Супрун, у благодійні фонди Української Біржі Благодійності, до депутатів. В Кіровоградському обласному департаменті охорони здоров’я Ірині відповіли, що допомога по такому препарату не передбачена державною програмою, а в місцевому бюджеті кошти на препарат не закладаються. Сама програма є, певні ліки виділяються, але не такі дієві, як виявилося.

Завдяки небайдужим людям, рідним та друзям Ірини вона пройшла два курси лікування препаратом «Окревус», після чого розвиток хвороби зупинився. Зменшився ступінь інвалідизації за шкалою EDSS з 6.5 до 5,5, та стабілізувався стан. Наступний плановий курс лікування повинен розпочатися 30 травня. Ірина з трудом, на ходунках, але ж намагається ходити і сама себе обходити. Візком користується у крайньому випадку. Але через півроку, без лікування препаратом «Окревус», в неї може відмовити інша частина тіла.

– Моє життя залежить від даного лікування! – говорить Ірина. – Всі заощадження, які мала моя сім’я використано, а держава даним препаратом не забезпечує! Часу до дати наступного курсу зовсім мало, кожен день та година важливі, а коштів на придбання життєво необхідного препарату у мене немає.

Дівчина живе у столиці, у родичів, завдяки чому не треба платити за житло, інакше б її становище ще більше б ускладнилося. Не зважаючи на ситуацію,  на все, що з нею трапилось, працює вдома, займається тренінгами, щоб себе розвивати, працює з pеабілітологом.

– Мені не легко дається звернення до людей з проханням про фінансову допомогу, адже знаю про незаможне життя кожного українця. Щоб пройти курс лікування я зверталася до політиків, заможних громадян нашої країни, благодійних організацій. Результатом усіх звернень було або ж перенаправлення в інші фонди, відмова чи просто ігнорування. Я не засуджую їх, вважаю, що кожен має право на свою думку. Зараз звертаюся з проханням допомоги, адже Ви є останній мій шанс на проходження лікування цієї весни і надія на щасливе майбутнє, а воно буде таким, коли матиму здоров’я!  Я вірю в Вашу допомогу і щиро дякую, що підтримуєте мене!!!

Допомогти можна за цими реквізитами – 5168 7573 5894 8927  (Приватбанк) Іванченко Іpина Анатоліївна. Контакти: 063 945 93 86 (Іpа).

Якщо у дівчини є шанс, то його треба використати.

Світлана КОСТЕНКО

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here