ЖИТЕЛІ БАГАТОПОВЕРХІВОК МАЮТЬ ОБРАТИ НОВУ МОДЕЛЬ НАДАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

0
473
views

До 1 травня 2020 року жителі багатоповерхівок мають обрати модель договірних відносин з виконавцями житлово-комунальних послуг.

Таку норму передбачено Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, який введено в дію в повному обсязі з 1 травня поточного року. Річний термін відведено для того, щоб співвласники багатоквартирних будинків, незалежно від обраної ними форми управління будинком (відповідно до Закону “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”), протягом даного періоду прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг.

На данном изображении может находиться: 1 человек, сидит, в помещении и часть тела крупным планомПро ці та інші новації у сфері ЖКП розповіла на прес-конференції заступник директора департаменту житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації Маргарита Ященко.

Вона зазначила, що законодавчі зміни тривають протягом кількох років. У 2015 році набув чинності Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, яким запроваджено нове визначення житлової послуги як управління багатоквартирним будинком (до цього вона мала назву утримання будинків, споруд та прибудинкових територій). Але зміни торкнулись не лише самої назви. З прийняттям даного закону мешканці багатоповерхівок отримали право обирати форму управління своїм будинком, тобто ця послуга стала конкурентною, а її ціна договірною.

З 10 червня 2018 року набрали чинності окремі положення нового Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, в якому введено термін послуга з управління багатоквартирним будинком, тобто цей закон прийнято з урахуванням новацій, запроваджених у 2015 році.

Маргарита Ященко зазначила, що в законі про житлово-комунальні послуги, як і в законі, який регулює особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, теж прописано, що мешканці багатоквартирних житлових будинків можуть обрати форму управління своїм будинком. Водночас між цими двома законами є певні відмінності. Якщо запровадженим у 2015 році законом було встановлено певні часові рамки для прийняття мешканцями рішення про обрання форми управління будинком (таких форм три: створення ОСББ, обрання управителя, самостійне обслуговування будинку без створення юридичної особи), то якщо протягом відведеного часу мешканці не визначалися з обранням форми управління, орган місцевого самоврядування самостійно приймав рішення про призначення управителя будинку за результатами проведеного конкурсу.

Закон про житлово-комунальні послуги, натомість, містить норму, що у разі, якщо мешканці самі не можуть обрати управителя будинку, за підсумками загальних зборів вони складають протокол, в якому інформують про це орган місцевого самоврядування та просять його провести конкурс і визначити такого управителя. 

Тобто суттєва відмінність між цими законодавчими актами полягає в тому, що у першому з них орган місцевого самоврядування міг самостійно ініціювати проведення конкурсу та обирати управителя, а в другому випадку, тобто з початком дії із 10 червня 2018 року окремих положень закону про житлово-комунальні послуги, такої самостійності орган місцевого самоврядування не має. Він може провести конкурс на визначення управителя багатоквартирного житлового будинку лише в тому разі, якщо про це його попросять самі мешканці та нададуть відповідний протокол. 

Тобто нове законодавство, за словами Маргарити Ященко, виписується таким чином, що саме від співвласників житлового будинку має залежати, хто буде цим будинком буде управляти.

Що стосується, власне, отримання мешканцями комунальних послуг та сплати за них, то Законом “Про житлово-комунальні послуги” передбачено моделі договірних відносин, для впровадження яких відведено рік (якщо не буде внесено певних змін).

За цим законом, мешканці можуть або залишатись на старих договорах з житлово-експлуатаційними підприємствами, а якщо в житловому будинку є управитель, тобто його співвласники вже визначились з формою управління своїм будинком, вони також мають визначити і модель своїх відносин, як споживачі, з виконавцями комунальних послуг.

Таких моделей, зазначила Маргарита Ященко, передбачено чотири. Це індивідуальний договір, індивідуальний договір за замовчуванням, колективний договір та колективний договір як колективний споживач (даний вид договору стосується лише ОСББ). Вона охарактеризувала кожну з цих моделей, її переваги та ризики на прикладі послуги з постачання теплової енергії. 

До речі, новим законом про ЖКП змінено назви не лише житлової, а й комунальних послуг. Зокрема ним встановлено такі терміни: послуга з постачання теплової енергії (раніше було централізоване опалення), послуга з централізованого водопостачання, послуга з централізованого водовідведення (було – централізоване постачання холодної води, водовідведення з використанням внутрішньобудинкових мереж), послуга з поводження з побутовими відходами (було – вивезення побутових відходів), послуга з постачання та розподілу електричної енергії (було – постачання електричної енергії), послуга з постачання та розподілу природного газу (було – газопостачання). Це не просто формальна зміна назви. Це відображення тих принципових змін, які відбуваються у житлово-комунальній сфері.

Із чотирьох моделей договірних відносин індивідуальний договір, з одного боку, найбільш затратна для споживачів модель відносин з виконавцем комунальної послуги. У загальний розмір оплати за постачання теплової енергії входить плата за тарифом, плата за абонентське обслуговування, плата за поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж та плата за обслуговування цих мереж. З іншого боку, у даному випадку виконавець послуги відповідає за її якість, за надання цієї послуги безпосередньо до помешкання споживача. Він же відповідатиме і за технічний стан внутрішньобудинкових мереж теплопостачання.

Натомість індивідуальний договір за замовчуванням передбачає відповідальність постачальника теплової енергії лише до стін житлового будинку. Внутрішньобудинкові мережі в зону його відповідальності не входять (у певній мірі це так, як є зараз). Оплата за послугу складається з тарифу та абонплати. Ризик цієї моделі договірних відносин полягає в тому, що, оскільки постачальник послуги не має доступу до внутрішньобудинкових мереж (за їх технічний стан відповідає житлово-експлуатаційне підприємство чи управитель будинку), то і за стан опалення всередині будинку, тобто за температуру повітря у помешканні, він не відповідатиме. 
Якщо співвласники багатоквартирного будинку дружні, згуртовані і дійдуть відповідної згоди, вони можуть укласти колективний договір і, таким чином, кожен із них може суттєво зекономити на платі за абонентське обслуговування. При укладенні індивідуальних договорів вони платитимуть абонплату за кожну послугу окрему, якщо ж буде обрано колективний договір, по суті, лише один раз. Тобто є певна економічна вигода. Водночас у даному випадку велика відповідальність покладається на управителя будинку, оскільки саме він розподілятиме витрати по кожному виду комунальних послуг, відповідатиме за утримання в належному стані внутрішньобудинкових мереж і т.д.

Маргарита Ященко зупинилась і на інших важливих моментах, що стосуються законодавчих змін у сфері надання житлово-комунальних послуг, а також повідомила, що із загальної кількості житлових будинків в області (близько чотирьох тисяч) ОСББ доречно створювати у 3172-х із них. На даний час створено 315 таких об’єднань (до них входять 413 будинків). У 755 житлових будинках призначено управителів за результатами проведених органами місцевого самоврядування конкурсів. Є також 925 будинків, жителі яких самі обрали управителя або самостійно обслуговують будинок без створення юридичної особи. 

Таким чином на сьогодні в області лишається близько тисячі житлових будинків, які працюють за старими договорами, хоча мешканці цих будинків мають можливість визначитись з формою управління своїм спільним житлом. Законодавство надає їм таку можливість.

Маргарита Ященко порадила всім, хто цікавиться цим питанням, звертатися до департаменту житлово-комунального господарства (телефон приймальні 24-15-90), де і допоможуть, і роз’яснять, і підкажуть. На сайті департаменту є зразки необхідних документів. Також, за її словами, активну роз’яснювальну роботу серед мешканців багатоповерхівок мають проводити і органи місцевого самоврядування – як щодо створення нових об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, так і щодо активного долучення громадян та вже створених ОСББ до вжиття заходів з метою підвищення енергоефективності свого житла, модернізації житлового фонду, що дасть можливість створити комфортніші умови проживання у таких будинках, зменшити витрати на їх утримання, підвищити якість надання житлово-комунальних послуг.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here