ВИКЛИКАТИ «ШВИДКУ» ЧИ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ?

0
854
views

В Україні продовжується реформа первинної ланки медицини: змінюються принципи роботи сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. І хоч декларації з лікарями уклала вже більшість населення держави (в Кіровоградській області на сьогодні 68,6 відсотка населення підписали декларації), та досі залишається ряд питань щодо взаємодії лікаря і пацієнта.

Чи має сімейний лікар приїжджати на домашні виклики? В яких випадках телефонувати у швидку допомогу? Чи може лікар відмовитися підписувати декларацію з пацієнтом? Відповіді на ці запитання знайшли народословці.

«Швидка» та «невідкладна»

Як пояснює Міністерство охорони здоров’я, диспетчери швидкої допомоги при прийомі викликів керуються Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370. Бригади «швидкої» надають допомогу у випадках, коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини. Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги. Це, наприклад, раптовий розлад дихання, непритомність, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо. У таких випадках необхідно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Тобто 103 викликати слід, коли є загроза життю і лік йде на хвилини, коли людина потребує негайної госпіталізації.

А якщо у людини, наприклад, висока температура, піднявся тиск тощо? Тоді також можна телефонувати у 103, але лікарі приїдуть до вас не протягом 10-20 хвилин, а протягом години. Так звана служба невідкладної допомоги є однією з опцій надання медичної допомоги вдома в пацієнта. Рішення про її створення та підтримку приймає місцева влада. Наприклад, в обласному центрі Кіровоградщини створили центральне диспетчерське управління Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області. Це управління віднедавна працює за принципом єдиної диспетчерської служби у рамках міста Кропивницький, а згодом буде охоплювати усю область. Крім того, якщо йдеться про неекстрений виклик у робочий час медичного закладу первинної допомоги, можна звернутись до свого сімейного лікаря.

Деякі видання опублікували неправдиву інформацію, що телефонний номер «невідкладної» – 112. Це неправда! Невідкладну допомогу можна викликати або за тим же номером ‒ 103, або за номерами Центрального диспетчерського управління в Кіровоградській області: (0522)33-74-01, 33-72-84, 33-73-63.

В українських «швидких» – доказова медицина

З червня 2019 року екстрену медичну допомогу незалежно від форми власності і підпорядкування надаватимуть за сучасними стандартами, що базуються на принципах доказової медицини. Доказова медицина – це прийоми лікування і медичної практики, ефективність яких доведена у фармакоепідеміологічних дослідженнях із застосуванням математичних оцінок імовірності успіху й ризику. Тобто лікарі «швидкої» раніше при роботі користувалися застарілими протоколами. Оновлені протоколи, які стали чинними, є обов’язковими для всіх фахівців системи екстреної медичної допомоги. Відтепер пацієнти можуть бути впевненими, що рятуватимуть їх дієвими, науково обґрунтованими і найкращими на сьогодні методами. Так званий людський фактор і пов’язана з цим можливість помилок зведена до мінімуму. Адже медичні фахівці мають чіткий алгоритм дій, які базуються на  сучасних стандартах і не містять застарілих положень.

Чому не варто брехати про симптоми

Так, рішення про необхідність термінового чи нетермінового виїзду «швидкої» приймає диспетчер на основі описаних додзвонювачем симптомів. За інформацією Міністерства охорони здоров’я, непрофільні виклики бригад екстреної медичної допомоги становлять близько 73 відсотків від усіх звернень у «швидку». За час, що екстрена медична допомога витрачає на госпіталізацію людини із вигаданими симптомами, яка насправді не потребує екстреної допомоги або негайної реанімації, ця бригада не може виїхати та допомогти людині зі справжніми симптомами, як-то ознаки інфаркту або інсульту. Тобто такими діями пацієнти з вигаданими симптомами фактично позбавляють необхідної допомоги людей, які насправді цього потребують, для яких це може бути питанням життя та смерті.

Водночас не варто брехати про симптоми своєму терапевту: це може спотворити діагноз та призведе до неправильного лікування, що може ускладнити стан та призвести до ускладнень захворювання.

Якщо стан пацієнта не потребує негайної госпіталізації, варто зателефонувати до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Основа трансформації охорони здоров’я – щоби кожен пацієнт знайшов свого лікаря, якому довірить своє здоров’я та дотримуватиметься його порад та рекомендацій. Саме пацієнт та лікар обирають зручні способи комунікації, тож при підписанні декларації обов’язково візьміть контакти свого лікаря або лікарки та домовтесь, в яких випадках ви можете телефонувати.

Чи можна викликати лікаря додому?

На це питання відповіла представниця Кіровоградського міського осередку Всеукраїнської екологічної громадської організації (КМО ВЕГО) «МАМА-86» Людмила Шестакова:

– Коли ми проводили освітні заходи щодо медичної реформи, то було багато нарікань на те, що лікарі відмовляються їхати додому до пацієнта. Тому в першу чергу обговорюйте це та інші питання перед тим, як укласти декларацію. Лікар має пояснити, на яких умовах виїжджатиме, коли відповідатиме на дзвінки тощо. Наразі поширена практика, що лікарі виїжджають, але їм пацієнти оплачують таксі. Я спочатку викликаю лікаря. Оплачую його  візит, а потім пишу скаргу. Однак в рамках реформи лікар спочатку обговорює ситуацію по телефону і визначає, їхати йому до вас чи не їхати. Але їхати він має за свої кошти. Ви не платите за таксі.

 Якщо ви підписали декларацію, але обраний медик вас не задовольняє – анулювати підписану раніше декларацію можна будь-коли. Для цього достатньо підписати нову декларацію з іншим лікарем чи лікаркою. При підписанні нової стара декларація автоматично анулюється. Зміна лікаря відображається в електронній системі і Національній службі здоров’я України, яка платить гроші медикам за ваше обслуговування.

Якщо лікар, з яким підписано декларацію, вимагає від вас гроші за прийом і за послуги, які входять до безплатного переліку, створює вам такі умови, за яких ви не можете сповна скористатися своїми правами пацієнта (приймає по декларації лише годину на день, відмовляється лікувати ангіну тощо), – ви маєте поскаржитися на протиправні дії. Поскаржитися можна в Кіровоградський обласний департамент охорони здоров’я за телефонами: (0522) 24-13-14  з понеділка по п’ятницю, а у вихідні та святкові дні – (0522) 24-13-69. Також можна звернутися зі скаргою безпосередньо у НСЗУ. Зробити це можна трьома способами: офіційним письмовим листом через пошту (м.Київ, просп. Степана Бандери, 19), зателефонувати у контакт-центр за коротким номером 1677 або скористатися зворотним зв’язком для громадян на сайті nszu.gov.ua.

– Через сайт можна написати заяву і відправити. Це буде підставою для розгляду, – розповів голова Національної служби здоров’я Олег Петренко. – Ви повинні вказати свої реальні контакти, прізвище, ім’я і лікаря чи медзаклад, що порушив ваші права. Ми маємо переконатися, що це реальна людина, яка готова свідчити. Наразі перевіряти медзаклади можемо лише за зверненням, але невдовзі запрацює й автоматичний моніторинг, який робитиме електронна система. Якщо вона виявить підозрілі речі чи НСЗУ побачить, що у певному медзакладі багато скарг, служба вимагатиме пояснень від керівника. Якщо це не допоможе, буде виїзна перевірка, за результатами якої можуть вирішити розірвати договір чи навіть передати документи до правоохоронних органів.

Лікар має право відмовити пацієнту

Та не лише пацієнти можуть розірвати договір із лікарем. Лікар також може відмовити пацієнтові у супроводі, але в окремих випадках. Так, приводом може стати те, що пацієнт чи пацієнтка не виконує медичних приписів, порушує правила внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я  – але за умови, що при цьому нічого не загрожує життю пацієнта чи здоров’ю людей, які його оточують. Наприклад, якщо пацієнт порушує призначений режим, лікар має обов’язково фіксувати у картці, листку непрацездатності,  іншій медичній документації вид порушення: несвоєчасна явка на прийом, алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння під час лікування, вихід на роботу без дозволу лікаря, «втеча» зі стаціонарного лікування тощо.

Лікар не відповідає за здоров’я пацієнта, якщо той відмовляється від медичних приписів або порушує встановлений для нього режим. Крім того, якщо лікар чи медзаклад не може забезпечити відповідне лікування (немає потрібного обладнання, відділення, профіль лікарів не відповідає захворюванню), лікарі мають рекомендувати пацієнту звернутись до медзакладу, де він отримає необхідну допомогу, або направити у такий медзаклад.

Відмовити у підписанні декларації лікар може у випадку, якщо у нього уже є оптимальна кількість декларацій. Для терапевта це 2000 декларацій,  сімейного лікаря – 1800, педіатра – 900. Та при цьому з січня 2019 року всі лікарі мають технічну можливість укладати декларації понад оптимальну кількість, для чого ввели коригувальні коефіцієнти.  НСЗУ рекомендує керівникам медзакладів локальними наказами визначати, які ліміти у їхніх лікарів, адже у кожного закладу своя ситуація з пацієнтами, умовами роботи тощо. Оптимальний обсяг практики – підстава для відмови у прийнятті декларації.

Та відмовити у веденні пацієнта не означає відмову у медичній допомозі. Так, у невідкладних випадках, коли є реальна загроза життю людини, медики можуть і мають надавати таку допомогу без згоди пацієнта чи його законного представника. Ненадання допомоги карається штрафами і навіть позбавленням волі. Так само карається неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником (статті 139, 140 Кримінального кодексу України).

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here