«СВІДОМИЙ УКРАЇНЕЦЬ» АНДРІЙ ХОМУТОВСЬКИЙ БУДИВ «СЕЛЯН ВІД ВІКОВІЧНОГО СНУ»

0
323
views

Український інститут національної пам’яті визначив критерії, за якими  ту чи іншу особу можна віднести до діячів Української революції 1917-­1921 років. За ними до таких людей потрапив уродженець нашого краю Андрій Нилович Хомутовський як депутат Всеросійських установчих зборів від українських губерній, як провідний член та активіст українських політичних партій (Української партії соціалістів­революціонерів) та громадських організацій (Селянська спілка, «Просвіта»).

Андрій Нилович Хомутовський (у 1917 році писали ще – Хомутівський) народився в селянській родині 4 липня 1889 року в селі Северинівка Триліської волості Чигиринського повіту Київської губернії (тепер – село, підпорядковане Олександрівській селищній раді Кіровоградської області). Мав нижчу освіту (ймовірно, закінчив земську або церковнопарафіяльну школу в Трилісах). З 1911 року перебував у російській армії, дослужився до унтер-офіцера Варшавської саперної роти. У період служби долучився до політичної діяльності. В 1915 році був заарештований за знайдену при обшуку революційну есерівську листівку і відправлений до Московської губернської в’язниці. У 1917 році став членом Української партії соціалістів-революціонерів.

Повернувшись з армії, Андрій Хомутовський розпочав активну проукраїнську політичну діяльність у рідному Чигиринському повіті.

Однак процес поширення української ідеї йшов досить повільно, бо значну нішу у свідомості людей займали ідеї чорносотенців, які опинились на чолі місцевої влади, а світогляд селян був досить строкатим. Наприклад, у Триліській та Цвітнянській волостях нова громадська адміністрація – волосні управи і сільські комітети – гальмували роботу навіть з проведення сільськогосподарського і поземельного перепису. «Пояснюється це тим, що майже скрізь по селах і волостях на чолі управ стоять богатирі, а писарями у них напівписьменні підпанки», – зазначалось у статті київської газети «Нова рада» за 20 вересня 1917 року. Як свідчив у цій публікації інспектор по перепису в Чигиринському повіті Ф.П.Олофімський, «супроти перепису агітували виключно богатирі і чорносотенці, які, взагалі, вороже ставляться до нового ладу. Ці люде на питання часто давали не правдиві відповіді, замовчуючи свою орендовану землю, а в с. Северинівці  навіть бувший голова Триліського волосного комітету хотів записати замісць 30 дес[ятин] аренди – лиш 10 дес[ятин]».

У цьому ж джерелі можна знайти інформацію про стан політичної свідомості селян. «В Триліській волості про революцію і сучасні події селянство знає дуже трохи і живе майже фантастичними чутками, які йдуть в більшості від солдатів. Траплялось зустрічати багацько селян, які казали: «Дай, Боже, скоріше діждати республіки, аби добрий цар був». А у с. Цвітній, яке до революції було чорносотенним кублом, де й тепер крім «Кивлянина» наших газет нема, і де в двокласній земській школі і досі висять царські портрети – місцеві глитаї Лехан, Цима, У. Гаврилів й инші дійшли до того, що в присутності члена Земської Управи д[обродія] Хомутовського, д[обродія] Васича (район[ого] керовничого переписом Т.) і студента Яремченка вимагали вернути їм старого хазяїна Миколу Романова».

За цією ж інформацією, зібраною Ф.П.Олофімським, «селяне Триліської волості «українською справою цікавляться не дуже лиш через те, що надто рідко трапляється їм в цій справі чути авторитетні пояснення. Самі селяне, за незначними винятками, до свого національного питання через несвідомість ставляться байдуже, але, тим часом, звуть себе «українцями» і коли-неколи «малоросами». Тільки селяне села Северинівки, де живе член Земськ[ої] Управи д[обродій]  Хомутовський (місцевий селянин), свідомий українець, – починають прокидатись від віковічного сну, цікавляться українськими нац[іональними] справами, передплачують українські газети і вже мають досить порядну українську бібліотеку, з якої охоче беруть книжки для читання».

Збереглись і свідчення Олофімського про ставлення селян до земельної справи. У Триліській волості до цієї справи «селянство ставиться з палким інтересом і нетерпляче жде «розділу» і «нарізки панської землі» на тих підставах, які встановлять Установчі збори. В Цвітнянській волості селяне теж нетерпляче ждуть «прирізки» собі панської й іншої землі».

У такій непростій ситуації провідну роль відігравала робота серед населення свідомих українців, серед яких був згаданий вище Андрій Хомутовський.

Завдяки Андрію Хомутовському перший на Олександрівщині осередок «Просвіти» був створений 22 червня 1917 року у його рідному селі Северинівка Триліської волості.  Він налічував 150 членів (чи не половину населення села!) і очолював осередок священик У.Пашута, а секретарем була К.Волянська.  Про вплив «Просвіти» на свідомість селян Северинівки згадувалось вище.

Провідну роль відіграв Андрій Хомутовський і у створенні осередків Селянської спілки. Влітку – восени 1917 року у Триліській волості перша Селянська спілка виникла у селі Северинівці («товаришом А.Н.Хомутівським»), а потім – у Китайгороді, а згодом і волосний комітет Селянської спілки. «…Віриться, що Триліська волость взагалі піде дружно рівною стежкою, котра виведе Селян до нового кращого життя», – зазначено у газеті «Чигиринські вісти» за 27 листопада 1917 року. 

Тим часом розпочалася підготовка до виборів у Всеросійські установчі збори. 22-23 вересня 1917 року в Чигирині відбувся передвиборчий повітовий з’їзд Селянської спілки, серед організаторів якого був і Андрій Хомутовський. Український соціаліст-революціонер, він  був обраний  Чигиринщиною кандидатом до Всеросійських установчих зборів.

«Голосувалось два кандидати: Михайлюта – син селянина з вищою освітою, голова Селянської спілки – і Хомутівський – селянин, який здобув освіту власними силами, за пропаганду української соц[іал]-револ[юційної] літератури сидів у тюрмі, член народної управи і інших громадських організацій. Закритою балатировкою кандидатом в Установчі збори од Чигиринщини намітили Хомутівського», – повідомлялось у газеті «Народна воля» за 1/14 жовтня 1917 року.

Згодом Андрія Хомутовського підтримали й виборці всієї Київської губернії. Українське село віддало перевагу українським соціалістам. В Установчі  збори пройшло 78 українських есерів і 12 українських соціал-демократів.

Андрій Хомутовський став членом Всеросійських установчих зборів по Київському виборчому округу (список № 1) від Української партії соціалістів-революціонерів, Селянської спілки і Української соціал-демократичної робітничої партії. Список цей відкривали лідери Української Центральної Ради Михайло Грушевський, Микола Ковалевський, Володимир Винниченко, Олександр Севрюк. У цьому списку Андрій Хомутовський йшов під № 11.

Інформації про подальшу долю Андрія Хомутовського дуже мало. Краєзнавець Іван Петренко у праці «Розкуркулення на Олександрівщині (Кіровоградська область)» наводить інформацію з Державного архіву Кіровоградської області, що Андрій Хомутовський та його син 2 лютого 1930 року потрапили до «Списку підлягаючих до висилки глитаїв та ворожого елементу по Олександрівському району Шевченківської округи». З цього списку можна дізнатись, що Андрій Хомутовський мав п’ятеро членів сім’ї. Висилався він як «куркуль, урядовець». Старшому неодруженому синові Андрія Хомутовського було 20 років і висилався він як «син куркуля».

У четвертій книзі багатотомного видання «Реабілітовані історією. Черкаська область», складеної за архівними джерелами Державного архіву Черкаської області, наводиться інформація про репресованого Андрія Хомутовського, уродженця села Северинівки. В 1937 році він проживав у місті Чигирин і працював бухгалтером «Союзпушнини». Трійкою УНКВС по Київській області 14 листопада 1937 року був засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році. Тільки у цьому джерелі згадується Андрій Никонович Хомутовський 1889 року народження. Перевірити джерело в архіві не вдалось. Можливо, упорядники видання припустились помилки, неправильно прочитавши рукописний текст? Адже у селі не могло бути кількох Андріїв Хомутовських з подібними ініціалами і датою народження. Не виключено, що і сам Андрій Хомутовський міг змінити деякі відомості про себе з метою конспірації.

Сподіваюсь, дослідникам молодого покоління знадобиться ця публікація і вони напишуть більш розлоге дослідження про Андрія Ниловича Хомутовського – члена Української партії соціалістів-революціонерів, Селянської спілки, «Просвіти», Чигиринської повітової народної (земської) управи та Всеросійських установчих зборів, який щиро вболівав за українську ідею і активно її реалізовував у рідному краї.

Василь БІЛОШАПКА, директор Олександрівського районного краєзнавчого музею.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here