НЕ СУДІТЬ, ЩОБ І ВАС НЕ СУДИЛИ, АБО ЯК СІЛЬРАДА БАГАТО НА СЕБЕ ВЗЯЛА

0
381
views

Чи часто вам доводилося чути, щоб пересічний громадянин виграв суд проти органу влади? Але саме так вийшло у нашій історії, яка трапилась цьогоріч у Гайворонському районі.

Про свою перемогу у спорі з місцевими посадовцями у листі до редакції розповів уродженець села Вільховецьке, що на Гайворонщині, Дмитро Колесник.

На додачу до листа маємо й документальні свідчення, які дозволили людині «не з системи» добитися справедливості у Феміди. Це три довідки, які надав поліції виконком Могильненської сільради у період з 21 жовтня 2017 по 23 січня 2018 року. Саме вони і стали причиною звернення пана Колесника до суду з вимогою визнати такі дії вищезазначеного органу влади незаконними та протиправними.

Почнемо з того, що ці офіційні документи самі по собі, м’яко кажучи, не обтяжені елементарною логікою. Наприклад, у перших двох вказано, що цей громадянин «неодноразово притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень», «інколи порушує громадський порядок, конфліктує з сусідами». Але при цьому висновком обох «бомаг» є таке повідомлення: «Компрометуючими матеріалами на Колесника Дмитра Васильовича сільська рада не володіє». Цікаво, які та, головне, навіщо матеріали вимагала від сільради поліція? Звичайно, припущення на цей рахунок у героя цієї публікації та сільрадівських «довідок» є. Мовляв, і він, і його батько є громадськими активістами, домагалися від місцевого держ­підприємства сплати податків до сільського бюджету тощо, за що неодноразово мали у біографії побиття та погрози. Та не менш цікавим є те, що у третій (вона ж остання) довідці пан Колесник офіційно визнаний цілком законослухняним громадянином, добрим сусідою та вихованим селянином. Адже в ній – жодного слова про оті «нанесення тілесних» та сварки з сусідами. І, традиційно, резюме: компромату на нього сільрада не припасла.

Зрештою Колесник подався до суду. Головний аргумент – порушення сільрадою ст. 26  Закону України «По місцеве самоврядування в Україні», ст. 19 Конституції України, а також ще кількох норм вітчизняного законодавства. Тобто сільрада не мала повноважень надавати подібних довідок-характеристик, простіше кажучи – багато на себе взяла.

І дійсно, суд з аргументами позивача погодився та визнав дії сільради неправомірними та незаконними. До речі, орган влади обійшовся, як-то кажуть, малою кров’ю: 704 гривні 80 копійок судового збору, які має компенсувати позивачу. Адже той, між іншим, не вимагав компенсації моральної шкоди. Пам’ятаєте, як у відомій картині: «Я мзду не беру, мне за державу обидно».

Отже (ще одна цитата), «борітеся, і поборете», адже дуже часто саме невпевненість у власній правоті та сліпа віра у кругову поруку та непохитність системи не дозволяє цю систему змінити та покласти ще одну, власну, цеглину у розбудові справжнього громадянського суспільства.

Оксана ГУЦАЛЮК

Редакція дякує за допомогу у підготовці матеріалу Іллі Соколюку

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here