Саме для того, щоб у його земляків та в усіх українців була така можливість, у 103 округу йде до парламенту Максим Собко. Йде самостійно, не прикриваючись партійним квитком – щоб реально виконувати обіцянки, які дав людям, та особисто відповідати за результати своєї роботи.
Багато хто говорить, що політика і державна служба — це брудна справа, але якщо необхідно змінити ситуацію на краще, провести реформи, то єдиний шлях — йти в політику і брати на себе відповідальність. «Якщо є люди, які хочуть змінити ситуацію у державі, вони мають йти у політику і владу» — ці слова Френсіса Фукуями надихають мене. Я готовий відповідати і працювати в інтересах громади», — каже Максим Собко.
– Чому ви вирішили відмовитись від підтримки будь-якої політичної сили? Адже з партійним ресурсом пройти до парламенту набагато легше…
– Я переконаний, що політик повинен бути максимально незалежним від зовнішніх впливів і лише за таких умов може відстоювати позиції тільки на основі волевиявлення людей, яких представляє, а не партій.
– Зазвичай у програмах більшості політиків – багато гарних, але загальних фраз: «покращення життя людей», «забезпечення добробуту» тощо. З якою конкретною метою йде до парламенту Максим Собко?
– Розумієте, є чимало речей, які мене не влаштовують. Це і відсутність якісного сервісу, і погані дороги тощо. Загалом зараз в країні люди не мають не те що гідних, а навіть нормальних умов життя. І нехай в них будуть навіть європейські зарплати тут, на батьківщині, вони все одно будуть їхати за кордон – за якісним та гідним середовищем життя. Наприклад, дуже важливо створити на законодавчому рівні прозорий, простий механізм отримання пільговиками документів в електронній формі, без зайвої бюрократії.
Треба будувати школи, дитячі садки, дитячі майданчики. Школи зараз погано забезпечені у матеріально-технічному плані. Мене вразило те, що у деяких школах навіть немає навчальних підручників. Вважаю це недопустимим і хочу виправити. Прямий обов’язок держави — надати навчальним закладам усе необхідне.
Потрібно створити комфортні умови для заняття спортом, пропагувати здоровий спосіб життя серед дітей та молоді — майбутнього нашої держави. Усі про це пам’ятають і говорять, але роками нічого не змінюється. Під час своїх виїздів бачу занедбані спортивні майданчики, а люди скаржаться мені на відсутність спортивного інвентарю та кваліфікованих кадрів у школах. В таких умовах мотивація займатися спортом зникає миттєво.
Маємо це змінити і виробити конкретний план дій. У кожному населеному пункті округу треба відкрити мінімум один спортивний комплекс з якісним інвентарем і запросити кваліфікованих спеціалістів. Аналогічно слід вирішити цю проблему у місцевих школах.
Джерелами коштів для здійснення цих кроків я бачу кошти місцевих бюджетів, спеціальні програми державного бюджету, а також інвестиції від підприємств, які за свою підтримку спорту матимуть нижчі податки (а це потребує попередніх змін у податковій системі).
Забезпечити людей зарплатами – цього мало, має бути цивілізоване оточення, розвинена інфраструктура, можливості для духовного та фізичного розвитку.
– Але все ж таки є головне, найперше завдання, яке ви ставите перед собою для якнайскорішого вирішення?
– Найперше завдання — це побороти корупцію. Як в цілому по країні, так і в аграрному секторі, особливо в сфері земельного регулювання. Чесно кажучи, масштаби корупції просто вражають. Одна справа — говорити про неї у парламенті або ЗМІ, але зовсім інша — бачити на власні очі, як від неї страждають люди. Я маю план вирішення цієї проблеми. Необхідно забезпечити реальну незалежність антикорупційних органів влади, зменшити кількість бюрократичних процедур, а головне — запровадити на законодавчому рівні конфіскацію майна корупціонерів.
– Повертаючись до проблеми робочих місць – вона в Україні є, і Кіровоградщина, на жаль, не є винятком. Що плануєте робити?
– Дійсно, робочі місця з гідною оплатою праці практично відсутні, а це негативно впливає на платоспроможність населення, добробут сотень тисяч родин. Вважаю, що до цього призвели, зокрема, погані умови для розвитку бізнесу. Саме тому треба знизити податкове навантаження на вітчизняних підприємців. Бізнес не тільки допомагає економіці України зростати, а й створює величезну кількість робочих місць.
– Вирішення, зокрема, «хронічної» проблеми Кіровоградщини – Долинського ГЗКОРу – дещо знизить цю напругу?
– Питання це складне, але його потрібно нарешті розв’язати. Уявіть лише: на утримання цієї махини щорічно виділяється близько мільйона доларів! Хоча це класний актив, який може давати не один мільярд доларів інвестицій у наш регіон.
– Чи можна вирішити це питання на рівні Верховної Ради?
– Думаю, що важелі, які є у парламенту, у депутата Верховної Ради, цілком достатні для вирішення цієї проблеми. До того ж я п’ять років тому, у 23 роки, ставши керівником цілого господарства, звик діяти як ефективний менеджер: є проблема – потрібно її визначити, окреслити план дій, потім знайти відповідні інструменти і зрештою задачу виконати.
– Але, нагадаю, ви все ж таки аграрій – за родом занять та станом душі. Що, на вашу думку, треба змінювати у цій сфері? Які закони потрібні дрібним та середнім фермерам, а які – великим господарствам?
– Серед головних завдань тут я бачу розробку зваженого, збалансованого плану вирішення земельного питання таким чином, щоб якнайкраще задовольнити потреби людей не тільки в короткостроковій, але і в довгостроковій перспективі. Тут і створення реально працюючих механізмів захисту аграрного бізнесу у тому числі від рейдерів, і робота над ініціативами, які будуть сприяти розвитку аграрного бізнесу в стабільному середовищі, що дозволить фермерам планувати довгострокові проекти та не боятись інвестувати в землю. При цьому в парламенті не повинен бути якийсь певний відсоток аграріїв, а мають бути патріоти і професіонали своєї справи, які незалежно відстоюють інтереси людей, які їх обрали.
– Яке ваше ставлення до ринку землі?
– Він має бути, але обов’язково перед цим потрібно вдосконалити законодавчу базу, врегулювати усі спірні та сумнівні моменти. Та у будь-якому разі я проти продажу землі державної, адже це державний актив, який приносить значні кошти. Тож потрібно здавати площі в оренду, але без використання корупційних схем, а через аукціон та за адекватні кошти. У середньому орендна плата складає близько 12 відсотків від вартості землі, тож за кілька років вона повністю окупиться. Тож навіщо продавати актив, який щорічно приносить такий прибуток?!
Інша справа – земля приватна. Забороняючи її продаж, держава обмежує конституційне право кожної людини розпоряджатися власним майном. Окрім того, така політика є стримуючим фактором для розвитку галузі в цілому. Адже, скажімо, орендар може зробити зрошення, отримати більший прибуток, і, відповідно, держава отримає від нього більше коштів. Але підприємці не поспішають того робити. Чому? Бо окупність тоді складе 4-5 років, тож років через 6-7 (середній термін договорів оренди) господар землі подякує «меценату» за супертехнологію і… може елементарно не подовжити договір, користуючись далі чужою системою поливу. Так само і з технікою – орендарі не купують вартісні механізми, бо якщо договір оренди не буде продовжено, що вони з ними потім робитимуть? Отже, знову ж таки інвестицій немає…
Так чи інакше потрібно захистити вітчизняних сільгоспвиробників, надавши їм перевагу над іноземними – у вигляді пільгових кредитів тощо. Адже зараз вони не можуть конкурувати з закордонними землевласниками, з тими ж великими корпораціями, які рано чи пізно можуть залишити українців взагалі без землі. То кого ми хочемо бачити господарями наших полів – земляків-патріотів чи чужинців-гендлярів?
– А як щодо громад? Чи на користь іде територіям децентралізація?
– Починання добре: більше грошей на місцях, простіше питати з чиновників про те, куди вони витрачаються. Але… Потрібно вирішувати не локальні, точкові, а системні проблеми, не розтринькуючи гроші на латання дірок. Скажімо, та ж система ProZorro – дійсно системний проект, який допомагає громадам суттєво зекономити бюджетні кошти…
– Про що буде ваш перший законопроект у Верховній Раді?
– Однозначно – про кримінальну відповідальність політиків за невиконані обіцянки! Адже люди тебе підтримали, довірили тобі, тож маєш відповідати не лише перед ними, а й перед законом. А ще – ініціюватиму скасування недоторканності народних депутатів. Немає чого ходити у парламент, щоб ховатись від поліції чи прокуратури!
Так, справ дійсно багато, але я сподіваюсь, що ви мене підтримаєте. Справжні зміни тільки починаються, і я вірю, що разом ми побудуємо країну, в якій хочеться жити!
Я вірю, що разом ми пройдемо через усі випробування. Мені не байдужі проблеми нашого краю, адже я тут виріс і теж хочу змінити його на краще. Ми маємо сповнитися рішучістю та силою, щоб зробити ривок. І я впевнений, що нам це вдасться!
Іванна КРАВІЦ
Політична реклама
