ГЛІБ БАБІЧ: «ТРЕБА ПРОЙТИ ЩЕ ОДИН КУРС ЛІКУВАННЯ»

0
250
views

Нещодавно, за кілька днів до голосування за новий склад парламенту, у Кропивницькому у складі активістів, членів партії «Європейська солідарність» на зустрічі з громадськістю виступав відомий блогер, поет, учасник ООС, командир взводу 10-ї гірсько-штурмової бригади Гліб Бабіч, чиї публікації неодноразово з’являлися на наших шпальтах.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ:

ЯК І КОГО ОБРАЛА КІРОВОГРАДЩИНА?

Після зустрічі наш кореспондент взяв у нього інтерв’ю.

– Глібе, чи не збираєтесь ви залишити службу в армії через те, що стали активно діючим членом партії «Європейська солідарність»?

– Ні. Наразі я перебуваю у плановій відпустці. А надалі все залежатиме від того, як розвиватимуться події. Я п’ять років провів на війні. Місяць тому ми вийшли з «передка». Нині мої побратими чекають на мене на полігоні. Гадаю, мій досвід потрібен і в армії, і у цивільному житті.

– Як ви оцінюєте зміни в армії? У якому вона стані – матеріальному, технічному, моральному?

– Армія пройшла величезний шлях від 2014 року, шлях позитивних змін. Армія нині у нормальному стані, хоча її частина у деякому розпачі, бо нам не зрозуміло, що буде далі. До того ж ми чули деякі заяви про скорочення армії, про припинення деяких програм. Армія залишається на певному етапі розвитку. Але це дуже просто згорнути. Якщо цим будуть керувати ворожі сили, то демотивація професійних військовослужбовців призведе до того, що вони підуть з армії. Можливо, це і є часткою чийогось таємного плану.

– Якщо є у вас реальна статистика, скажіть, скільки насправді загинуло наших вояків під час цієї війни, скільки поранено і скільки перебуває у полоні?

– Нинішня офіційна статистика дуже близька до того, що відомо і нам. Є певні розбіжності стосовно того, хто загинув одразу на полі бою, хто помер пізніше через тяжкі поранення. Але це число близьке до того, що є в реальності, тобто близько 12000 осіб. Точної кількості наших військовополонених я назвати не можу. Цією статистикою просто не володію. Але їх ще багато.

– Які кроки по їх визволенню передбачають представники партії «Європейська солідарність»? Які для цього існують важелі?

– Це авторитет як самого Порошенка, так і авторитет групи, що співпрацювала з міжнародними установами та лідерами інших країн для вирішення цієї проблеми. Вона сконцентрована саме у нашій партії. І впливати потрібно саме через ці інституції, через цих лідерів. Інакше це буде шоу по торгівлі «м’ясом», чим нині зайнявся пан Медведчук. На жаль, як бачимо, цю «фігуру» під впливом деяких міжнародних лідерів й донині включають до цього списку.

– Раніше проводився доволі активний обмін полоненими. Чому він не проводиться нині? Це неможливо через політичну ситуацію чи у нас немає достатньо полонених «шахтарів» з рязанським акцентом, яких можна обміняти?

– По-перше, ці полонені є. Але зазвичай обмін іде не за принципом «людина на людину», а один до двадцяти. По-друге, нині до влади прийшли люди, які не зацікавлені у тому, щоб повернути наших побратимів. Вони зацікавлені у тому, щоб використовувати їх як товар у політичних торгах.

– Які програми соціального захисту сімей загиблих, інвалідів війни та діючих військовослужбовців розроблені за участі активістів партії «ЄС»?

– Розроблені не тільки для цих категорій, але й для ветеранів війни на Донбасі. Не тільки розроблені, але декотрі вже діють. У них входить безпосередня грошова допомога, податкові пільги, пільги по відкриттю бізнесу, по навчанню, по працевлаштуванню, по отриманню повного соціального пакета на місцях. Безпосередньо перед президентськими виборами ми напрацювали ще низку дуже важливих для цього положень. Тепер все буде залежати від того, як нам вдасться їх просувати у парламенті.

– Чому ви разом з іншими військовими і ветеранами вирішили піти у політику?

– Наш спільний ворог не зміг взяти нас лобовою атакою, тому вирішив завдати удар з тилу, через парламент. Розуміючи це, ми йдемо у політику. Ми не можемо допустити, щоб у новому парламенті скасували і демонтували усе, що було здобуто за останні п’ять років. Це по-перше. По-друге, ми хочемо підтримати рух України в ЄС і НАТО. Тому що це підніме рівень економіки, посилить безпеку і захист, надасть доступ до новітніх технологій, до багатьох сфер життєдіяльності, що дозволить нам швидше розвиватися.

– Глібе, що має на меті партія «Європейська солідарність» у нинішніх умовах і зокрема ваше ядро, яке представляє ГО «Справа Громад»?

– На сьогодні (напередодні парламентських виборів. – Авт.) це не біганина за усіма виборцями одразу, а спроба достукатися до свого. Це нарешті чітка ідеологія, за яку не соромно. У нас є чітка мотивація, і ми працюємо на командний результат. Ми домагаємося того, щоб дії РФ у Криму і на Донбасі світова спільнота визнала актом агресії. Ми будемо вносити на розгляд парламенту проукраїнські закони. І будемо вам повідомляти, хто і як їх сприймає.

Нині партія переживає період очищення, період оновлення і модернізації. Так, на цьому шляху не все так гладко і швидко відбувається. Є певні суперечки. Попри це, у новому парламенті фракція «ЄС» буде битися за український інтерес. Далі у нас місцеві дочасні вибори і нашій команді потрібні тисячі людей, яких єднатимуть принципи і цінності республіканства. Далі у нас розбудова партії відповідальних громадян, партії капіталістів, практиків, а не фантазерів і популістів. Далі у нас розбудова «Справи Громад», яка має стати магнітом для будь-яких громадських активістів, що поділяють республіканську ідеологію і світогляд. Справа наша важка і не швидка. Але на цьому етапі ми зробили навіть більш, ніж могли. І попереду ще багато чого. Включно з головними боями. Тому – ніякого депресняку! Головне не дати собі нахилити голову. І не перемогти себе власноручно. Все буде добре!

– Як ви оцінюєте роботу минулого парламенту і що прогнозуєте для нового?

– Маю вам дещо нагадати. Це був перший парламент, який відпрацював свій термін майже до кінця. Всі інші були розпущені достроково. А цей, який зайде зараз, буде найбільш неспроможний. Його життя буде найбільш коротким. Не можна порушити закони фізики. У 2014-15 роках у нас був шанс на одужання. Але ті страшні й небезпечні ліки, якими стала війна, не допомогли. На жаль. Хоч для інших країн вони вважаються найдієвішими – в нашому організмі це не торкнулося більшої його частини. Мабуть, треба пройти ще один курс лікування. Позбавленням від ілюзій. Важким позбавленням.

– Щодо ваших творчих планів. Ви продовжуєте писати?

– Так, продовжую. Сподіваюся до кінця року видати книгу поезій, а також почну зводити першу книгу прози. Це не буде якась мемуарна ветеранська чи «окопна» проза, бо хлопці вже написали низку потужних книг про війну. І додавати ще одну подібну, як на мене, не зовсім правильно. Це буде художня річ, яка цілком заснована на реальних подіях.

Інтерв’ю вів Роман ЛЮБАРСЬКИЙ

Фото Ігоря ДЕМЧУКА

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here