КІРОВОГРАДСЬКІ ЗМІ: РУЙНІВНИКИ СТЕРЕОТИПІВ

0
192
views

Як медіа продукує і підтримує стереотипи та як може нищити негативні уявлення суспільства? Це було основною темою дискусії під час медіа-кав’ярні, організаторкою якої стала народословиця Ірина Требунських.

Напередодні медіа-кав’ярні організаторка Ірина Требунських разом з учасниками заходу Василем Левицьким і Дмитром Шульгою обговорили, як ЗМІ створюють і руйнують стереотипи. Чому важливо вживати фемінітиви і як споживачам інформації оберігати себе від сексизмів в медіа.
Деталі у відео.

Опубліковано UA: Українське радіо Кропивницький Середа, 24 липня 2019 р.

Медіа-кав’ярня «Стереотипи і сексистський контент в кіровоградських медіа» зібрала на дискусію представників і представниць як друкованих, так і онлайн-медіа, а також радіо та телебачення.

– Гендерні медіа-кав’ярні – це формат, який ми (Волинський прес-клуб і Гендерний центр Волині) започаткували ще в 2013 році у Луцьку, – пояснює координаторка проекту Богдана Стельмах. – Ми шукаємо неформальні методи донесення до журналістської спільноти важливість дотримання гендерної рівності в різних сферах суспільного життя. Ми розуміли, що для того, аби наші колеги пройнялася темою, вони повинні відчути, що з ними діляться думкою і їхню думку запитують. Що це – спілкування рівних на дуже складні теми. Упродовж цих років нашу діяльність підтримує Українська медійна програма (Інтерньюс). Цього року тематичні зустрічі вже організовують випускниці/-ки Гендерної медіа-школи, що відбулася в квітні. Вони й визначають тематику, актуальну для свого регіону чи своєї цільової аудиторії.

Богдана Стельмах пояснила, що такі зустрічі проводили в 2017-2018 роках в усіх обласних центрах України (крім окупованих). Кропивницький – третє місто, де відбулася гендерна медіа-кав’ярня, попереду ще близько двадцяти зустрічей. Організаторкою медіа-кав’ярні в обласному центрі Кіровоградщини стала журналістка газети «Народне слово» Ірина Требунських:

– В нашій редакції ми виступаємо проти будь-якої дискримінації. Наприклад, до 8 березня в нас виходить святковий випуск, який присвячений питанням гендерної рівності. Свого часу саме з допомогою ЗМІ День боротьби за права жінок вивернули на хибне «свято весни і краси». Ми поважаємо наших читачів і читачок, тому не нав’язуємо негативних стереотипів. Говорити про дискримінацію за ознакою статі варто постійно, адже це стосується кожного та кожної. Цю тему обрала тому, що саме через ЗМІ ми всі, як споживачі інформації, сприймаємо і підкріплюємо певні стереотипи. Згадайте, наприклад, як медіа описували зовнішність замість професійних якостей політикинь: це формує неповагу, стереотип, що політика – «чоловіча справа», хоча насправді це не так. Чи уявляєте ви заголовок новини «Блондин за кермом потрапив в ДТП»? А ось про жінок такі заголовки писали. Хоча ми всі розуміємо, що ні колір волосся, ні стать не впливає на вправність кермування автомобілем. Водночас ЗМІ здатні ламати негативні та дискримінаційні уявлення. Саме про це ми спілкувалися с колежанками і колегами.

Під час зустрічі учасникам та учасницям презентували «Порадник із гендерної чутливості українських медіа». Цей порадник містить результати моніторингу гендерночутливості українських медіа, приклади стереотипів та сексизмів у публікаціях регіональних видань тощо.

– Корисно було побачити сексизми в роботах колег в якості антиприкладу, – ділиться враженнями учасник медіа-кав’ярні, журналіст Дмитро Семенюк. – Буває, що, читаючи журналістські матеріали, натрапляю на дискримінацію або мову ворожнечі. Це недопустимо, адже ми також формуємо суспільну думку! Тому подібні кавування катастрофічно необхідні, в тому числі в Кропивницькому.

Під час заходу виступила експертка з гендерних питань Ольга Гріднєва. Вона розповіла про нещодавні приклади дискримінаційних публікацій в кіровоградських ЗМІ та пояснила, який відгук йде на них від споживачів інформації і які наслідки це може мати для нашого суспільства.

– Мене насамперед зацікавив перелік спікерок, адже знаю про їхню професійність і компетентність, – пояснив учасник медіа-кав’ярні, радіоведучий Дмитро Шульга. – Питання поваги до людини, незалежно від її статі, національності тощо, є актуальним для сучасного українського суспільства. І журналісти повинні показувати приклад, як слід описувати ті чи інші події та явища, не принижуючи фігурантів свого тексту.

Авторка Женя ОЛІЙНИК

Народословці працюють над підвищенням кваліфікації, щоб в газеті та на сайті виходили лише професійно написані публікації. Наприклад, віктимізація в наших матеріалах є неприпустимою. Віктимізація – це коли повну або часткову відповідальність переносять з того, хто заподіяв насильство, на людину, проти якої насильство було спричинено. Якщо в ефірі або публікації починають описувати, в чому була вдягнена людина в момент насильства проти неї, або в якому стані і куди йшла – це віктимізація. Адже ні одяг, ні стан людини, ні темна пора доби, ніщо інше не може слугувати виправданням насильства. Натяки та вказування на «провокацію насильства» є віктимізацією.

Ось що про це розповіла народословиця та учасниця медіа-кав’ярні Вікторія Шкабой:

– Такі заходи допомагають «розворушити» журналістську спільноту. Комусь, може, треба «на пальцях» пояснювати, що ж не так з «традиційною роллю жінки» або «справжніми чоловічими заняттями», у чому полягає загроза «невинних» сексистських жартів і як звичайний мовний зворот може сприяти віктимізації. Здається, ми вже відійшли від заголовків та текстів «на грані фолу», але поодинокі випадки все одно трапляються – і тим більше вони вражають на тлі нейтральної подачі інформації. Коли ти дедалі більше занурюєшся в тему прав людини, недискримінації, то всередині з’являється щось подібне на «індикатор», який реагує на мову ворожнечі, сексистські висловлювання, нав’язування стереотипів, ігнорування фемінітивів і так далі. Хочеться, аби якомога більше журналістів мали такий «індикатор» всередині й не просто не допускали подібного, а й могли вказати на помилки колегам.

– Я хочу жити в суспільстві, де немає дискримінації. Де тебе не принизять через колір шкіри, розріз очей, стать, сексуальну орієнтацію, віросповідання тощо. В безпечному суспільстві, де люди не соромляться викликати поліцію, коли бачать правопорушення, або телефонують 101, коли, наприклад, треба врятувати тварину. Де немає віктимізації, де жінки і чоловіки – насамперед люди, а не об’єкти оцінки  відповідності/невідповідності шкідливим стереотипам. Я не хочу шукати таке суспільство деінде, а хочу створювати комфортні умови тут – в Україні, в Кропивницькому. І я розумію силу впливу ЗМІ на формування суспільства. Тому впевнена, що це далеко не останній подібний захід на Кіровоградщині, – пояснила Ірина Требунських.

Олександр ІСАЧЕНКО

Фото Ігоря ДЕМЧУКА

Всеукраїнський конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here