ВЧИМОСЯ ЧИТАТИ ЕТИКЕТКИ

0
1586
views

6 грудня минулого року Верховна Рада України ухвалила Закон №2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина, відповідно до прикінцевих положень, починає діяти через півроку – тобто 6 серпня 2019 року.

Новий закон приводить українське законодавство у відповідність до положень численних регламентів та директив Євросоюзу у цій сфері, а найголовніше – він спрямований на забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їхньої поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

Основний принцип закону – не вводити в оману споживача

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача. За це відповідає оператор ринку. Якщо ти, наприклад, реалізатор і бачиш, що вимога закону в цьому контексті не дотримується, – права реалізовувати такий товар не маєш, як і змінювати інформацію про нього на власний розсуд.

Але, головне, вона не повинна вводити в оману. Особливо якщо це стосується властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їхнього споживання. Або якщо йдеться про нібито лікувальні властивості харчів. Це також поширюється і на рекламування харчових продуктів.

Шрифт маркування

Шрифт – чіткий, розбірливий і контрастний. Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі було 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 см кв., то висота малих літер повинна бути не меншою від 0,9 мм.

Окремо (кольором, шриф­том, стилем) має бути виділена інформація про алергени, які містяться у складі харчового продукту.

Що робити, якщо товар нефасований?

У такому разі споживач не повинен бути позбавлений інформації про харчовий продукт. Вона є обов’язковою, але надається у спосіб, визначений оператором ринку. Наприклад, може бути розташована на мішку з борошном або ж на стенді поряд. Як варіант, надаватися в інший спосіб на вимогу покупця.

Заморожений – розморожений

На маркуванні в обов’язковому порядку має зазначатися, чи відбулося заморожування або розморожування продукції, бо це впливає на її якість.

Розглянемо ситуацію на прикладі креветок чи риби. У наших магазинах ця продукція зазвичай продається у замороженому вигляді. Але часто складається таке враження, що там більше льоду, ніж самого продукту. Мабуть, кожен споживач мав такий досвід: ти купуєш заморожену продукцію, однак після розморожування вона зменшується в півтора-два рази. Згідно з новим законом, на маркуванні буде зазначена загальна масса (з льодом) й маса безпосередньо продукції (без льоду).

Крім того, назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані, має містити слово «розморожений».

Скільки м’яса у ковбасі?

У кожного з нас виникає питання: як зрозуміти, яка частка того чи іншого інгредієнта у конкретному харчовому продукті?

По-перше, перелік інгредієнтів наводиться під заголовком після надпису «склад» або «інгредієнти».

По-друге, перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їхньої маси станом на момент використання у процесі виробництва цього продукту. Тобто якщо на етикетці ковбаси ми у складі першим пунктом побачимо субпродукти, то кожному має бути очевидно, якого ґатунку цей продукт.

Чи може бути молоко ненатуральним?

У багатьох споживачів виникає запитання, чи можна використовувати маркування «натуральний» і як підтверджувати відповідність цього напису? Закон визначає чіткі умови застосування слова «натуральний» у позначенні ароматизатора, харчового продукту й окремо молочних продуктів.

Згідно із законом слово «натуральний» може бути застосовано щодо ароматизатора у разі, якщо ароматичний компонент містить виключно натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини.

Застосування слова «натуральний» щодо молочних продуктів чи їхніх інгредієнтів допустимо, якщо вони відповідають таким критеріям:

  • не вироблені з сировини штучного походження та не містять таких інгредієнтів;
  • продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, штучних ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів;
  • продукт або інгредієнт отримано або вироблено із сировини в результаті фізичних та/або ферментативних, та/або мікробіологічних процесів переробки та без застосування методів генної інженерії.

Якщо ж у молочних продуктах були повністю або частково замінені складові молока (молочний жир, молочний білок, лактоза) або такий продукт вироблений із використанням жирів або білків немолочного походження, стабілізаторів та консервантів, то його маркувати як «натуральний» заборонено.

За порушення – штрафні санкції в розмірі 3-5 мінімальних зарплат.

Акцент на алергени

Закон визначає, що інгредієнти-алергени, які можуть входити до складу харчового продукту, мають бути виділені кольором або шрифтом і візуально відрізнятися від інших інгредієнтів.

Це стосується не лише тих продуктів, які ми купуємо в магазинах, а й готових страв, які замовляємо в закладах громадського харчування. Тож, окрім звичних назви, ваги, складу та ціни страви, в меню мають бути позначки щодо речовин або продуктів, які можуть спричиняти алергію чи непереносимість. До таких продуктів належать злаки, які містять рослинні білки, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, горіхи, соєві боби, молоко та молочні продукти, селера, гірчиця, кунжут, люпин, молюски тощо.

Терміни придатності харчових продуктів

Закон вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» і дату «вжити до…».

Основна ідея полягає в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця).

Водночас є безліч продуктів, які за умови дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава (якщо дотримані умови зберігання).

Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Хто контролює і хто відповідає

Державний контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов’язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього закону. Оператори, які не є відповідальними за таку інформацію, не мають права здійснювати обіг харчових продуктів, щодо яких вони мають інформацію, що ці харчові продукти не відповідають законодавству щодо надання інформації про харчові продукти. Ці оператори ринку не мають права змінювати інформацію, яка супроводжує харчовий продукт.

Оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили вимоги цього закону, несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб-підприємців – у розмірі 10 мінімальних зарплат.

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб і 20 – для фізичних осіб-підприємців.

Моментальних змін закон не вимагає

Закон встановлює, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяли до введення в дію цього закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Тобто закон не вимагає моментальних змін, він передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно три роки, щоб виробники все зробили згідно з новими вимогами.

Ігор БОЙЧУК, головний державний інспектор – начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

Фото Ігоря ДЕМЧУКА

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here