АГРОЕКСПО­-2019: БІЛЬШЕ, ПОТУЖНІШЕ, ПЕРСПЕКТИВНІШЕ…

Всьоме місто Кропивницький організовує та приймає гостей на найбільшій на теренах України агропромисловій виставці «АгроЕкспо».

Паралельно працює «Покровський ярмарок», де місцеві підприємці та гості нашої області ярмаркують, презентуючи як харчову та промислову продукцію, так і сувеніри та декоративно-ужиткове мистецтво.

Також традиційними є «Освітній ярмарок», що висвітлює можливості регіону та України в цілому щодо здобуття молоддю необхідних в АПК професій, та виставка легкового та комерційного автотранспорту з тест-драйвом позашляховиків – актуального фермерського транспорту.

Від лану до столу

Розмаїття агротехніки тьмарило очі. Проте ззовні вона відрізнялась лише назвами та розфарбуванням. Та й начиння було конструктивно однаковим. Мої думки підтвердив один з менеджерів місцевої торговельної компанії: «Головна мета всіх виробників – зібрати врожай за найкоротший час з мінімальними втратами».

Втім частковий скепсис поступово зникав – особливо в прагненні знайти «родзинки» цьогорічної виставки. І вони знаходились. Першою стало розмаїття міні-тракторів, придатних для роботи як на невеликих полях чи фермах, так і в парках, скверах та навіть присадибних ділянках. Поряд з відомими торговельними марками стояли й маловідомі зразки китайського виробництва, і вперше у виставці взяла участь індійська компанія «Mahindra».

Змінюються і технології транспортування врожаю, і його логістика. Ми традиційно звикли до руху вантажівок паралельно комбайнам з наступними тривалими перегонами до потужних стаціонарних елеваторів. Сучасна ж схема передбачає рух поруч з комбайном потужного трактора з дво- або тривісним причепом-бункером, обладнаним шнекороторним транспортером. Завантажившись, цей агропотяг вирушає на зустріч з магістральним автозерновозом, до якого зерно й перевантажується. Інший варіант – транспортування до змонтованих будь-де мобільних елеваторів чи зерносушарок, звідки це зерно вже забирають автозерновози. Прикро, але цього року виставка була проігнорована «АвтоКрАЗом», нішу якого хутко окупували білоруські МАЗи та їхні китайські аналоги. Не було цього разу й російських виробників та їхніх дилерів – що приємно втішило.

Другою «родзинкою» стало розширення експозиції багатотонних напівпричепів для перевезення комбайнів та габаритних тракторів. І хоча деякі трактори розганяються до 80-100 км/год., погодьтесь, задля безпеки руху доцільніше їх транспортувати автівками в напіврозібраному вигляді.

Третьою «родзинкою» став наголос місцевих автодилерів на пікапах як ідеальній автівці для агровиробників. І не лише для об’їзду своїх «володінь» – на пікапах нині встановлюються прилади контролю якості грунту, різні вимірювальні прилади, катапульти для запуску дронів для розпилення добрив або отрути проти шкідників.

Втім шалене розмаїття техніки з огляду на поточну політико-економічну ситуацію в країні було дійсно більше виставкою: мовляв, дивіться, аграрії, що ми вам пропонуємо. А аграрії тим часом міркують, де взяти кошти на викуп земель в разі запровадження ринку землі, що буде з курсом валют та цінами на сільгосппродукцію тощо. Тому кожен укладений контракт був для продавців святом.

Хліба й видовищ!

Цього року «Покровський ярмарок» отримав свій символ – Мартина Борулю, що ще раз підтверджує пошану до свого, українського. Відомий кожному ще з шкільних часів герой однойменної комедії видатного драматурга Івана Карпенка-Карого (Тобілевича), що народився на Кіровоградщині, мав своїм прототипом батька письменника, який намагався довести своє дворянське походження, але мрію поховали бюрократи. Мартин Боруля – носій тієї неповторної самобутності Центральної України, особливостей її народної культури, які і покликаний презентувати «Покровський ярмарок». 

Ярмарок розпочав роботу того ж дня, що й виставка, а не наступного, як було до цього. Як і у минулі роки, райони, міста та ОТГ області частували гостей своїми фірмовими стравами та напоями, а також рекламували туристичні принади свого регіону.

Традицією став і конкурс «Гарбуз-велетень», перемогла в якому мешканка селища Осикувате Олена Горлова. Її гарбузище потягнуло на 76 кілограмів і принесло господині-дебютантці 32-дюймовий плазмовий телевізор. Після зважування й встановлення рекорду гарбуз був розрубаний та розданий гостям конкурсу.

Головним видовищем ярмарку стало змагання стронгменів, в яких взяли участь семеро українців та один громадянин Молдови. Учасники виконували сім вправ на силу й витривалість, головним суддею традиційно був володар звання найсильнішої людини світу Василь Вірастюк. Після запеклої боротьби – піднімання 130-кілограмової колоди, тягання 100-кілограмових мішків, прогулянки з двома 140-кілограмовими «валізами», кантування покришки вагою 360 кг, тягання трактора тощо визначилась трійка переможців. Третє місце здобув мешканець Хуста Денис Бережний, «срібло» у чернівчанина Андрія Бурштина, а верхівка подіуму – за нашим земляком з Суботців Олександром Кочергіним.

Туризм нас єднає

Стрімка автоматизація агропромислового комплексу призводить до не менш стрімкого скорочення робочих місць на селі. Не всім щастить переїхати до міста – особливо якщо в тебе непридатна для міського життя освіта. Виходом є… туризм!

Про так званий сільський зелений туризм було багато розмов на минулорічних зустрічах. Темою цьогорічної галузевої сесії став внутрішній туризм як інвестиція в розвиток території. Своїми ідеями та здобутками ділились гості зі Львова, Житомира, Чернігова та, звісно ж, Кропивницького й області. «Родзинкою» став гість з Болгарії, який зробив цікавий екскурс в минуле й сьогодення болгарського туризму.

Після вітальних слів міського та обласного керівництва з презентацією туристичного потенціалу Кропивницького виступив заступник міського голови Андрій Паливода. У своїй промові він розповів про запроваджений у місті додаток до гаджетів «Easy Way», що дозволяє отримувати інформацію про рух пасажирського транспорту містом, коротко охарактеризував подієвий, релігійний, зелений та історико-культурний туризм у регіоні. Особливістю, за словами промовця, має стати промисловий туризм – зокрема, вирішується питання щодо створення туристичного маршруту урановою шахтою. За словами посадовця, топова п’ятірка туристичних принад Кропивницького складається з залишків фортеці св. Єлисавети, обласного музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького, Дендропарку, музею-літака в льотній академії та парасолькової алеї на Дворцовій. Більше розмаїття містить презентована до 265-річчя міста інформаційна збірка «Кропивницький за 1-2-3 дні».

Проте поряд із здобутками вражаючим недоліком є мала кількість готелів з низькою якістю більшості з них та повна відсутність хостелів. За словами Паливоди, перші кроки для покращення ситуації міська влада вже робить.

В свою чергу директор житомирського туристично-інформаційного центру Василь Кравчук просто «поклав на лопатки» присутніх, розповівши історію створення свого відомства. Першим кроком стала розробка стратегії шляхом тривалих консультаційних сесій з громадськістю, експертами, місцевою владою (зокрема ОТГ) для визначення пріоритетних напрямків. Результатом стало гасло «Все й одразу»: створення мисливського кластеру, інформаційна реклама в готелях, музеях та на вокзалах, взаємодія з таксі, створення Клубу амбасадорів Житомира «КАЖи», запровадження безкоштовних курсів гідів, заліком для яких стала організація та успішне проведення власної екскурсії містом, прес-тури, LED-екрани з відеороликами туристичного спрямування на найжвавіших вулицях міста, створення настільної гри для всієї родини «Мандрівка Житомиром» і, нарешті, 3D-тури містом (додаток для смартфонів). Погодьтесь, вражає.

«Ми маємо виховати повагу й любов до міста насамперед у самих містян!» – наголосила заступниця начальника управління культури й туризму – начальниця відділу туризму Чернігівської міської ради Катерина Литвин, водночас зазначивши, що це доволі важко зробити трьома працівниками, що отримують 3200 гривень зарплатні. Висновок – на таке здатні лише фанати. Під брендом «Чернігів – місто легенд» команда Катерини Литвин організовує й проводить краєзнавчі ігри-квести, запровадила чергування вихідними в туристично-інформаційному центрі відомих або авторитетних мешканців міста, у Фейсбуці проводить опитування «ТОП-12 Чернігів» у різних сферах міського життя.

Цікавим досвідом поділилася львів’янка Анастасія Гірзекорн, проджект-менеджерка та координаторка проектів «Lviv City Card» та «Lviv.Travel». Зокрема в рамках кампанії «таємний гість» можна дізнатись рівень обслуговування туристів різними закладами Львова, завдяки картці туриста трьох видів (24, 48 та 72 години), які можливо придбати як фізично, так і онлайн, Центр туристичної інформації Львова має повну інформацію про кількість відвідувачів міста, їхню національну приналежність, вік, стать та багато іншої інформації. Це дозволяє вчасно реагувати на виклики та ліквідовувати проблеми й недопрацювання.

«Історія робить будь-який предмет вагомішим!» – під таким гаслом поєднались презентації харків’янина В’ячеслава Асаяна, представника проекту «Моre іnfо», очільниці відділу з охорони культурної спадщини міськради Кропивницького Надії Лісняк та директорки ГО «Агенція сталого розвитку «Хмарочос» Ірини Ткаченко. Гість з Харкова розповів, як працює його програма дiджиталізації історико-культурних пам’яток. Створені в рамках програми таблички читаються сімома мовами та шрифтом Брайля, при цьому мають посилання на сайт, де викладена в табличці інформація деталізується. 420 подібних табличок (з них 30 у Kропивницькому) вже приваблюють десятки й сотні туристів як з інших міст України, так і з-за кордону. Більше того, за допомогою цих табличок теж створюється необхідна статистика відвідуваності пам’яток туристами.

Зі свого боку Ірина Ткаченко зазначила тотожність бренду й громади, оприлюднивши створену в рамках проектів «Активні громадяни» низку емблем міст та новостворених ОТГ. А Надія Лісняк разом з колегою Володимиром Поповічевим заінтригували ще й новим проектом «Надзвичайний Кропивницький», хоча, як на мене, «Незвичайний Кропивницький» лунало б логічніше.

Секретар міжнародного товариства болгар Тончо Димитров у своїй промові не відкрив Америку – адже схожа ситуація була в усіх країнах колишнього соціалістичного табору. Особливість лише в тому, хто й де краще скористався ситуацією, що виникла.

І, звичайно, своїми напрацюваннями поділились президент федерації спортивного туризму Кіровоградщини та науковець Олександр Колотуха (теоретичними) та директор комунального закладу «Павлівське НВО – «Дніпро Світ» Микола Середенко (практичним досвідом популяризації принад Світловодщини та Добровеличківського району).

Підсумовуючи всі виступи, слід зазначити, що для пересічного туриста відкривається дедалі більше нових можливостей щодо пошуку цікавинок у різних регіонах країни, створення найзручніших маршрутів, миттєве отримання необхідної інформації. Для бажаючих зайнятись туристичним бізнесом – широкий простір як для створення та поширення необхідної інформації, так і для створення власного культурно-туристичного проекту з його постійною популяризацією. Приємно вразив слоган з презентації Ірини Ткаченко: «Життя починається за межами твоєї зони комфорту…» І це насправді так.

Нові рекорди АгроЕкспо

Їх оприлюднили на підсумковій прес-конференції організатори. Так, цього року загальна виставкова площа склала 125 тисяч квадратних кілометрів, яку за чотири дні відвідали 41394 гості: 14019 першого дня, 15548 – на другий, 11827 – на третій. В агровиставці взяли участь 585 компаній та майже 500 – у «Покровському ярмарку». Тест-драйв кросоверів та позашляховиків теж став найбільшим в Україні – на п’яти спеціальних трасах змагались 11 автівок відомих світових брендів. В «Освітньому ярмарку» взяв участь 31 вищий навчальний заклад з усієї України, висвітливши всі свої наукові потужності.

Поза сумнівами, організатори прагнутимуть подальшого розширення виставки в наступному році, збільшення кількості експонентів та експонатів, а також урізноманітнення програми роботи заходу. Тож до зустрічі, АгроЕкспо-2020!

Максим ГУЦАЛЮК

Фото Ігоря ДЕМЧУКА

Фото Тетяни НЕЖИБОРЕЦЬ