МЕТА: ТУРИСТИЧНИЙ КРОПИВНИЦЬКИЙ. ЗАСОБИ: РІЗНІ. ПРОБЛЕМИ: Є

0
304
views

Приміщення через дорогу від міськради, в якому має розміститися Туристично-інформаційний центр Кропивницького, передано на баланс відповідного комунального підприємства. Коли запрацює, залежить лише від фінансування, каже заступник міського голови Андрій Паливода.

Колишньому «Художньому салону», який вже звільнили орендарі, потрібний ремонт, по кошти звертатимуться до депкорпусу. Чи треба й навіщо, в цілому «за» та «проти» нашого міста як туристичного об’єкту, конкретні кроки та загальне бачення обговорювали з дотичними представниками культури, бізнесу, місцевої та державної влади.

З чого раптом?

Про плани зробити обласний центр туристичним широкий загал на повний голос почув під час цьогорічної «Агроекспо». На міському інвестфорумі в її рамках говорили саме про внутрішній туризм, що його в останні роки взялися розвивати за європейським зразком. І, наприклад, Житомир сьогодні звітує не тільки про екскурсії музеєм космонавтики, які можна здійснити онлайн в окулярах віртуальної реальності, а й про десятки мільйонів додаткових надходжень до місцевого бюджету.

З керівником їхнього обласного підприємства тоді ж підписали угоду про співпрацю, Кропивницький включили в туристичний маршрут державного значення. Поки він розрахований переважно на молодь, яка наслідує європейську ж моду витрачати вихідні або канікули на подорожі, найдоступніші  з яких – всередині країни.

«Плюс-мінус»

Фактичні підтвердження того, що Кропивницький і область можуть бути цікавими, наводить Олег Юрченко, заступник директора обласного художнього музею та екскурсовод.

– Мені часто доводиться працювати з групами з Чернігова, Києва, Харкова, – каже він. – Наше місто дуже брендове, в плані перш за все архітектури, це наш коник, архітектура, яка вражає всіх – Вінницю, Тернопіль, навіть киян. По-друге – театр, всі, хто приїжджає, хочуть бачити, і «Хутір «Надія». Це те, задля чого приїжджали поляки, німці, навіть один бельгієць, з пригодами побував у нашому місті в липні минулого року. Приїхав з Бельгії, щоб побачити наш театр, бо дізнався, що тут театральна Мекка… Два обласних музеї – художній і краєзнавчий, зрозуміло, що це певний рівень. Зазвичай попитом користуються каскади в Маловисківському районі, і Світловодщина – там Дніпро, санаторії тощо. Знам’янка – покійний Вітя Голий, який загинув під Дебальцевим, розвивав тему козацьких стежок… Потенціал є, і є над чим працювати. Вже йде й ініціатива знизу, в Аджамці зелений туризм, «На гачок», людина сама собі організувалася. Є цікаві об’єкти. Раз є ініціатива, запит – розвивати треба, створювати мережу, інфраструктуру. Це відбувається по всіх областях, і ми нікуди від цього не дінемось.

Про туристичний потенціал архітектури історичного центру в першу чергу згадує і Юрій Митрофаненко, кандидат наук та «мандрівний історик». Несподівано: знімальну групу одного з українських телеканалів, з якими він робив сюжет, зацікавила хаотична забудова перших районів міста, Бикова й Чечори. І, звісно, імена Марка Кропивницького, Винниченка, Тобілевича…

– Я не одну екскурсію провів для туристів з інших міст, які відзначають красу нашого, його впорядкованість, благоустрій, – зазначає Митрофаненко. – До того ж, маємо безліч цікавих особистостей, які проживали в нашому місті, творили його історію. Це дозволяє весело, цікаво, інформативно проводити екскурсії. Плюс є наша фортеця, яку треба вміти показувати. Навіть в тому стані, в якому вона зараз є, можна поводити людей по валах, по ровах, розповісти про роль, яку ця фортеця зіграла в історії запорозького козацтва, показати місця, пов’язані з в’язницею та подіями української революції, які описані у Юрія Горліса-Горського в романі «Холодний яр». Взагалі розповісти історію заселення цих територій, взаємовідносин українців та росіян на теренах фортеці.

На думку історика, місто має що показувати і про що розказувати, не вистачає лише зручності транспортного сполучення зокрема залізницею, і з готелями є проблема. Про те, що місць в готелях не вистачає, а їхня ціна може бути завищеною, як і про те, що дістатися до Кропивницького потягом непросто, автобусом незручно, а літаком неможливо, говорили й інші респонденти. Серед них – Михайло Антоньєв, власник пабу «Беррімор» та президент міського Клубу рестораторів.

На його думку, окремо від внутрішньо-українського, варто займатись і туризмом внутрішньо-регіональним, адже самі кропивничани часто майже нічого не знають про місто, в якому живуть, та про область навколо.

– Місто в плані розваг готове прийняти туристів, є гарні заклади в достатній кількості, є гарна інфраструктура, парки, вали тощо. І область дуже красива, багато місць, які цікаво подивитись, відвідати, – вважає Антоньєв.

Обраний в Кропивницькому на останніх виборах народний депутат Олександр Дануца акцентує на тому, що заважає сьогодні гостям та жителям Кропивницького насолоджуватись красою його туристично привабливого історичного середмістя. Це зона в ареалі орієнтовно від Ангела до центрального собору біля спортшколи, та від Ковалівського парку до вулиці Кропивницького.

На думку нардепа, цю зону за час кількох каденцій міської влади спотворили МАФами, пластиковими вивісками на історичних будівлях, їхньою безконтрольною та непрофесійною реставрацією або навіть руйнуванням.

– Я завжди виступав, і сьогодні виступаю за те, що в цьому історичному центрі не має бути ніякого пластику, ніяких білбордів, ніяких лайтбоксів, мінімізувати взагалі різного роду рекламні конструкції. Міська влада вже довгий час обіцяє прийняти концепцію розміщення реклами в центрі міста. Поки вона, на жаль, не прийнята. Повертаючись  до теми внутрішнього туризму – ми маємо зберегти наші історичні місця, привабливі для туристів, очистити їх від цього сміття, нашарування рекламного й не тільки. Відкрити максимально для нашого туриста неймовірно красивий центр міста.

ТІЦ потрібен?

Тему в міськраді впритул вивчають з півроку. В управлінні культури створений сектор, який займатиметься тільки розвитком туризму, його головний фокус саме на культурному надбанні, як то не раз вже згаданий театр, унікальна архітектура тощо. В розробці також маршрути індустріального туризму на унікальні підприємства області, зокрема й уранову шахту. До речі, за статистикою, 80% в’їзного туризму в Україну – в чорнобильську зону. Наріжним каменем усієї пов’язаної діяльності має стати Туристичний інформаційний центр, або ТІЦ.

– Це обов’язковий об’єкт, що має бути в місті, яке орієнтується на розвиток туризму, – наголошує заступник мера Андрій Паливода. – В усіх туристичних містах нашої держави я бував у таких центрах, маю розуміння, яким він має бути. Це не просто осередок, де турист може отримати інформацію, пораду, допомогу, сувенірну продукцію. Це також має бути осередок творчості. В першу чергу, самі кропивничани мають усвідомити, що наше місто туристично привабливе.

Діяльність житомирського ТІЦ розлого презентували під час загаданого форуму на «Агроекспо». Це курси підготовки екскурсоводів, розкладки з вичерпними відповідями на питання приїжджих на вокзалах, мобільний додаток, який можна скачати й отримати доступ до всієї інформації та сервісів просто з телефону, марковані маршрути містом та областю. Працюють як «назовні», так і «всередину».

– Головне питання внутрішнього туризму – інформаційна робота, – пояснює Паливода. – Ми маємо певне надбання,маємо його позиціонувати, робити популярним, щоб люди про нього знали. В Чернігові постійно з містянами проводять різні заходи, конкурси на кращий бренд, сувенір, залучають їх до цього процесу, реалізовують хендмейд тощо, проводять конкурси екскурсоводів, постійний рух відбувається, у якому на більш ніж 80% задіяні самі жителі Чернігова, які отримують інформацію та зміну свідомості.

Перехрестя Гоголя та Великої Перспективної, на його думку, повністю відповідає вимогам до місця розміщення ТІЦ.

– Це має бути на «червоній лінії», це має бути одне з цікавих місць, – перераховує заступник міського голови. – Будівля міської ради одна з унікальних, приваблива з точки зору архітектури, пам’ятник Пашутіну. Більшість екскурсій центральною частиною міста починаються звідси. Тому, якщо він (ТІЦ. – Авт.) буде розміщений там, це буде дуже здорово. Паралельно працюємо над програмою, вже є проєкт, у цій програмі закладаємо діяльність інформаційного центру. Інше питання, що там має розміщуватись якийсь продукт. Мають бути затверджені екскурсійні маршрути, продукція, обладнання. Ми рухаємось, в нас вже діджиталізована більшість елементів культурної спадщини, що небагато міст України мають. Намагаємось бути в тренді технологій, які популярні, якими користуються. Відсканувавши QR-код можна отримати аудіоекскурсію, і візуальну інформацію. Далі треба працювати.

Слово «обов’язковий», відповідаючи на питання про можливість появи комунального центру, використав і Михайло Антоньєв з Клубу рестораторів. Підприємці й самі не сидять, склавши руки.

– Він є у будь-якій країні, в Європі навіть в маленьких містечках десь у горах можна йти по вулиці й побачити «тур інфо». Заходиш, питаєш, що тобі подивитись, де оселитись тощо. Це важливо, – наголошує Антоньєв. – Наші заклади можуть надати послуги зберігання валіз, викликати таксі для туристів, надати першу допомогу, ми як бізнес наразі працюємо над тим самим «тур інфо боксом», скажімо так, як додатковою послугою в наших закладах. 

ТІЦ треба створювати однозначно – позиція директорки обласного краєзнавчого музею Наталії Агапєєвої. Позитивна оцінка і в її колеги Олега Юрченка з художнього музею. На його думку, це на часі, в тренді, центр може стати зокрема й місцем обміну інформацією, досвідом, проведення семінарів та лекцій. Ідеальним місце в приміщенні колишнього «Худсалону» вважає історик та екскурсовод Юрій Митрофаненко.

– Це історичний центр, воно на виду, на очах, легко його знайти, з нього можна стартувати, проводячи екскурсію, – каже він. 

«Категорично» ідею підтримує і нардеп Олександр Дануца. На його думку, створення в Кропивницькому туристичної інфраструктури є питанням номер два після зачистки історичного середмістя від новітніх нашарувань.

– Прекрасне місце, так, – впевнений Дануца. – Це самісінький центр міста, це дуже зручно. Якщо там буде створений touristic point, безумовно, це дуже позитивно. 

Віктор Бакшеєв

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here