ЛІЛІЯ СИНЧУК: «ДОПОМОГТИ СФОРМУВАТИ ЯКІСНУ ОСВІТУ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ»

0
875
views

Знайомтеся, начальник управління Державної служби якості освіти в Кіровоградській області Лілія Синчук. Працювала вчителькою, директоркою школи, начальником районного відділу освіти, заступником голови Маловисківської РДА.

– Пані Ліліє, коли створено цю службу, яка її структура?

– Державна служба якості освіти України створена наприкінці грудня 2017 року. Її територіальні органи – у листопаді 2018 року. Наш орган запрацював 17 липня 2019 року.

Ми набрали для роботи десять осіб з двадцяти однієї за штатним розкладом. Як держслужбовці усі вони пройшли спеціальну перевірку.

– Ця установа до обласного управління освіти має стосунок?

– Ні. Ми незалежний орган, підпорядковуємося Державній службі якості освіти і науки України і відповідно Міністерству освіти і науки. До цього існувала Державна інспекція навчальних закладів, головна мета якої була контроль та перевірки. І коли зробили аналіз, то зрозуміли, що після роботи інспекторів практично немає позитивних зрушень. Тому й був змінений вектор.

– Віднині які її головна мета і завдання?

– Головне завдання – допомогти сформувати якісну освіту у навчальних закладах. Ми здійснюємо перевірку та надаємо будь-яку допомогу усім закладам освіти, окрім вищих навчальних закладів.

Отже, передусім ми надаємо допомогу, підтримку і захист. По-друге, проводимо моніторинг і перевірку якості навчання. Зараз у Законі «Про освіту» з’явилося поняття «Внутрішня система забезпечення якості освіти». Тому завдання будь-якого керівника нині сформувати цю внутрішню систему. Її формування йде за чотирма напрямками: освітнє середовище, управлінські процеси, система оцінювання здобувачів освіти та педагогічна діяльність. Всі ці напрямки рівнозначні й взаємопов’язані між собою. І наше завдання на сьогодні – сформувати єдине розуміння якості освіти серед засновників, учителів, громадськості, батьків і здобувачів освіти, тобто учнів. Ми також розглядаємо і затверджуємо нетипові освітні програми і захищаємо права усіх учасників навчально-виховного процесу.

– Що означає нетипові? Це авторські програми?

– Так. Донині вони затверджувалися педагогічними радами, відділами освіти, методичними радами. Відтепер їх затверджуватимемо ми. На сьогодні цим займається Державна служба якості освіти у Києві, а з наступного року це будуть здійснювати її територіальні органи.

– Яким чином тепер здійснюється контроль і перевірка?

– Нині у Законі про освіту є таке поняття, як «Інституційний аудит». Він замінив державну атестацію закладу. Різниця у тому, що державну атестацію проводив той орган управління освіти, який забезпечував її організацію. Тобто зацікавлений орган, який був призначений засновниками, а вони мали вплив і на керівників, і на результати. А це не призводило до їхньої об’єктивності.

Інституційний аудит проводиться нами незалежно від органу управління освіти. Відтепер після перевірки закладу надається висновок з чотирма рівнями оцінки: високий, достатній, рівень, що вимагає покращення, і низький. А головне – надаються рекомендації по усуненню недоліків. Надаються не тільки керівнику закладу, вчителям, а й засновнику, тому що завжди є низка питань матеріального характеру, які керівник закладу не в змозі вирішити. Це дуже важливо. І коли ми зараз зустрічаємося з керівниками закладів та очільниками відділів освіти, то дуже приємним є те, що засновників цікавить, які є питання до них. Будь-яка перевірка показує засновникам переваги, проблемні місця чи недоліки того чи іншого навчального закладу, в якому напрямку треба рухатися саме у питаннях матеріально-технічного забезпечення.

Інституційний аудит проводить робоча група, у складі якої один-два працівники управління. Більшість – це експерти. Сама робоча група нараховує від трьох до дванадцяти осіб.

– Будь ласка, про це трохи детальніше.

– Наразі проводиться реєстрація освітніх експертів, вона закінчиться 29 листопада. Ними можуть стати вчителі, котрі мають вищу педагогічну освіту і більше п’яти років стажу. Для тих, хто пройде відбір, буде проводитись навчання. І це позитивний момент. Коли до тебе приходить з перевіркою вчитель, твій колега, який розуміє тебе, це також створює довіру.

– Як часто буде проводитись інституційний аудит? На чому будуватиметься робота закладів між перевірками?

– Аудит проводиться раз на десять років. Зрозуміло, за цей період нам дуже важко відслідкувати динаміку розвитку певного закладу. Тому існує внутрішня система забезпечення якості освіти на основі самооцінювання. Через нього ми формуємо довіру до закладів освіти, до вчителів, довіру між усіма – учнями, батьками, працівниками, засновниками. Ми прагнемо, щоб усі стали справжніми партнерами у цій роботі.

– Яким чином визначається заклад для перевірки?

– Нині ми формуємо річний та перспективний плани перевірок. Відповідно до порядку і критеріїв ризику, передусім перевіряється той заклад, що не атестувався десять років. Потім той, що має низькі показники ЗНО, ті, на які надійшло багато скарг і звернень. До речі, з проханням провести інституційний аудит до нас може звернутися сам засновник, якщо він хоче бачити реальну картину, або керівник закладу, або колегіальний орган.

Позаплановий аудит поводиться раз на два роки. Відповідно до запропонованих рекомендацій недоліки мають бути усунені протягом року.

– Якими якостями мають володіти ваші працівники?

– Вони мають володіти високими професіональними навичками у педагогічній сфері. Я хочу, щоб це була команда не кабінетних працівників, а дієвих практиків, які не просто бачать проблему, а знаходять шляхи її вирішення спільно з усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ

Фото Ігоря ДЕМЧУКА

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here