Лише за минулий місяць в Україні виявлено 19 випадків захворювання на дифтерію – смертельну хворобу, що передається повітряно-крапельним шляхом. Для порівняння: у 2017 році в країні зареєстрували 10 випадків за рік, а у 2017-му – жодного.
Чому хвороба набирає темпи, як убезпечити себе та близьких від неї та як лікуватися – розбиралися (і ревакцинувалися!) кореспонденти «Народного слова».
Симптоми та спосіб передачі
Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, яке передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом, але також через посуд, іграшки та інші предмети побуту. Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине під час нагрівання вище 60 градусів Цельсія, а також внаслідок дії прямих сонячних променів. Заразитися можна як від власне хворої людини, так і від носія інфекції – того, хто нещодавно переніс дифтерію. Зазвичай людина не є носієм хвороби вже через 2-3 тижні після одужання, але іноді цей термін може затягнутися і до місяця або навіть перейти в хронічну форму.
Найчастіше дифтерія вражає глотку, також ніс, гортань, трахею та шкіру. Захворювання на дифтерію може мати такі прояви, як біль у горлі, лихоманка, набряк слизової оболонки ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу, набряк шиї, збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
Також може бути дифтерія кон’юнктива, вуха, піхви, прямої кишки. Коли дифтерійний токсин потрапляє у кров, він може уразити всі органи, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система.
Чи повернеться епідемія?
Епідемія дифтерії в Україні спалахнула в 1991-1998 роках. Причиною був вкрай низький рівень вакцинації дітей та ревакцинації дорослих. За інформацією Міністерства охорони здоров’я, тоді захворіли загалом 20 тисяч людей, з них 696 померли. Та коли профілактичні методи, а саме вакцинація та ревакцинація була посилена, то з часом випадки дифтерії в країні ставали все рідшими. Так, у 2012 році зафіксували лише 5 випадків захворювання, серед яких один – у дитини. Наступного року шість випадків, а у 2014-му – чотири. На жаль, з часом почали з’являтися новинні сюжети про дитячу смерть, яку журналісти або власне батьки пов’язували з вакцинацією. Також в соціальних мережах та проросійських ЗМІ з’являлися неправдиві публікації щодо шкоди вакцинації. У 2015-му за рік дифтерією захворіли одна доросла людина і одна дитина, а у 2016-му – четверо дорослих. У 2017 році Україна в цьому страшному показнику вийшла на нуль, але вже у 2018 році зафіксували 10 випадків за рік.
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, у 2019 році діагноз «дифтерія» був підтверджений у 22 хворих. З них 19 випадків ‒ впродовж жовтня.
– На національному рівні ми готуємо нову настанову по дифтерії, яка допоможе налагодити більш системну роботу по цій проблемі, – повідомила міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька. – Головним завданням на місцях є проактивна робота медиків, які повинні бити на спалах і доводити людям необхідність вакцинації дітей і дорослих! На сьогодні лише близько 59 відсотків малюків вакциновано проти дифтерії, дорослих – лише половина. Вакцини є: вимагайте у свого сімейного лікаря, педіатра чи терапевта.
За даними Центру громадського здоров’я, на 1 жовтня 2019 року в Україні щеплено 59,5% дітей віком до одного року (показник Кіровоградщини – 73,6%) та 52,3 відсотка дорослих ( 57,8% – показник Кіровоградської області) від кількості, що передбачена плановою вакцинацією.
Як заявила міністерка МОЗ Зоряна Скалецька, найвищі показники щеплення зафіксовано у Кіровоградській і Миколаївській областях та місті Києві. Найнижчі показники (вакциновано менш як 50 відсотків немовлят) у Закарпатській, Івано-Франківській та Харківській областях.
І хоча в Кіровоградській області нинішнього року не фіксували випадків дифтерії, та все ж загроза існує. Директор ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ України» Іван Касьяненко пояснив:
– Останні три випадки дифтерії в Кіровоградській області були зареєстровані в 2007 році. Тоді в Олександрії захворіла 22-річна жінка та трирічна дитина. Ще один випадок захворювання – летальний: у Світловодську тоді помер 58-річний чоловік. Але ризик повернення дифтерії існує через низький рівень охоплення населення області вакцинацією.
Як захистити себе та близьких
Єдиним і, як показує досвід попередніх років, дієвим способом захисту від дифтерії є масова вакцинація та ревакцинація населення. Навіщо ревакцинація? Виявляється, навіть якщо ви перехворіли дифтерією, то це означає, що у вас сформований імунітет від неї. Але він не є довічним, і тому після хвороби все одно потрібно ревакцинування. Так і сама вакцина формує імунітет до цієї хвороби, що забезпечує набагато легший її перебіг навіть у випадку зараження. Та чим більше людей вчасно вакцинуються, тим менше можливостей хворобі поширюватися. Та, на жаль, деякі люди досі вірять міфам щодо вакцинації на кшталт «вона може викликати аутизм» (аутизм не можна «викликати», заразитися ним чи спричинити вихованням), «вакцина – це та ж хвороба у малій дозі» (вакцинація не послаблює імунітет: навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,01% імунної системи) тощо. Неосвіченість та деізформація у цій сфері може стати справді небезпечною як для вас особисто, так і для людей навколо.
У 2018 році в Кіровоградській області провели дослідження, щоб оцінити рівень імунітету до дифтерії та правця у населення. Фахівці Обласного лабораторного центру МОЗ України разом з педіатрами та сімейними лікарями проводять обстеження дітей та дорослих після проведення їм профілактичних щеплень. Минулоріч таке обстеження пройшли 174 людини з трьох міст та семи районів області. При цьому у жодної обстеженої людини не був відсутній імунітет до цих інфекцій. Лише у двох обстежених виявлені умовно-захисні титри антитіл до дифтерії. У всіх інших обстежених осіб були переважно високі та у деяких випадках середні рівні антитіл до дифтерії та правця. Отримані результати засвідчили високу ефективність вакцин проти дифтерії та правця, якими вакцинувались обстежені діти та дорослі, зокрема виробництва Індії.
Попередити розвиток захворювання та запобігти небезпечним ускладненням можна лише шляхом вакцинації дітей відповідно до календаря щеплень і ревакцинації дорослих. Так, діти мають бути вакциновані від дифтерії у віці двох, чотирьох, шести та вісімнадцяти місяців, а потім у шість років. Надалі ревакцинація має повторюватися кожну декаду: у 16 років, 26, 36 років і так далі. Якщо ж вакцинація пропущена, наприклад, у 26 років, то ревакцинуватися слід якомога раніше. Сформувати план вакцинацій допоможе сімейний лікар або педіатр, з яким ви підписали декларацію.
Народословець Олександр Ісаченко весною підписав декларацію з терапевтом Дмитром Корольковим у Кропивницькому. Найперше, про що спитав лікаря, – про вакцинацію.
– Мені потрібно було зробити ревакцинацію від дифтерії та правця, а друге щеплення – від кору, паротиту та краснухи. Я запитав, чи безпечні та якісні ті вакцини, які безкоштовні? У відповідь терапевт запропонував: «Давай спочатку я при тобі ревакцинуюся цими ж вакцинами, бо мені також вже треба. Це буде достатнім доказом безпеки вакцин?» Для мене це було аргументованою відповіддю. До речі, мені ввели одночасно дві вакцини: одну в праву, іншу в ліву руку. Щеплення не знижує імунітету, тож це є безпечним.
Безплатне щеплення від дифтерії можна отримати звернувшись до педіатра, терапевта чи сімейного лікаря, з яким у вас укладена декларація. Та отримати безкоштовне щеплення має право кожен громадянин ‒ навіть без підписання декларації з лікарем. Для цього слід звернутися в поліклініку за місцем реєстрації (прописки). Там вас зобов’язані прийняти та направити на щеплення. Безкоштовні вакцини є індійського виробництва. Їх МОЗ закуповує через міжнародний фонд ЮНІСЕФ і гарантує їхню якість. Також можна звернутися в приватні клініки, де вам запропонують вакцину бельгійського чи французького виробництва ‒ вони коштують від 400 гривень за дозу та теж є якісними.
Перелік протипоказань щодо вакцинації невеликий. За світовими стандартами, він не включає легкі застуди з температурою до 38,5°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується. Тож до протипоказань належать гострі захворювання, що супроводжуються температурою, вищою за 38,5°С. Також не варто вакцинуватися, якщо попереднє щеплення викликало анафілактичний шок, або наявна сильна алергічна реакція на один із компонентів вакцини (на желатин, неоміцин, курячий білок тощо). При деяких станах організму імунітет не зможе сформуватися: наприклад, в умовах хіміотерапії, при вживанні великих доз стероїдних гормонів або ліків, що пригнічують імунітет. Звичайно, вакцинація протипоказана при СНІДі.
Як повідомляють в МОЗ, в Україні наразі наявні 6 мільйонів 800 тисяч доз вакцини від дифтерії, які розподілені по всіх областях. Як повідомила координаторка КНП «Регіональний центр громадського здоров’я Кіровоградської обласної ради» Надія Оперчук, на Кіровоградщині в даний момент є близько 69 тисяч доз вакцини від дифтерії та правцю.
Лікування: коли лік йде на години
Дифтерія є небезпечною хворобою, адже може призвести до смерті. Для лікування дифтерії використовується протидифтерійна сироватка та антибактеріальна терапія. Без негайного введення протидифтерійної сироватки близько половини хворих можуть померти. Та навіть із сироваткою залишається ризик смерті до 20 відсотків – особливо якщо сироватка була введена запізно. До летальних випадків можуть призвести набряк слизових оболонок та блокування дихальних шляхів псевдомембранами, токсикоз, ураження серцево-судинної та нервової систем і вторинні інфекції.
Про свій досвід боротьби з цією хворобою розповіла головна редакторка «Народного слова» Оксана Рибченкова:
‒ Мені було 18 років, я тоді навчалася в педагогічному університеті імені Винниченка. Через репетицію я пропустила, коли всіх студентів повели на ревакцинацію від дифтерії. І через два місяці після цього я захворіла. Як виявилося, то вже був другий випадок дифтерії в області: захворіла ще одна дівчина, тож мене направили в ту ж лікарню. Моїм батькам повідомили, що на Кіровоградщині в наявності лише одна доза сироватки і вона відправлена в обласний центр для тієї, що захворіла раніше. Та, на жаль, дівчина так і не дочекалася її: померла того дня, коли мене мали доправити до лікарні. Та доза сироватки, яка призначалася їй, дісталася мені. Можливо, саме те, що мені швидко ввели сироватку, і врятувало моє життя.
І справді, в Україні достатньо вакцин від дифтерії, а от сироватку закуповують у разі необхідності. У серпні 2019 року Україна отримала гуманітарну допомогу від Всесвітньої організації охорони здоров’я – 200 флаконів протидифтерійної сироватки. Наразі з них вже використано 13 у Закарпатській області і Києві. Залишилося близько 180, які розподілені між областями.
Скільки доз сироваток наявні на Кіровоградщині і чи є небезпека в кіровоградських пацієнтів не дочекатися лікування? Про це розповіла Надія Оперчук:
‒ Зараз ми маємо вісім доз протидифтерійної сироватки, які область отримала ще в серпні. Їх розподілено рівномірно по території області, щоб при підозрі або першому випадку дифтерії своєчасно ввести антитоксин.
Тож дві сироватки наразі зберігаються в обласній лікарні, чотири ‒ в стаціонарі №1 в місті Кропивницькому. Ще дві ‒ в Новоархангельській центральній районній лікарні.
‒ Вісім флаконів – це лише на перший випадок, ‒ пояснює Надія Оперчук. ‒ У випадку масового захворювання в нас є домовленість з іншими областями.
Сімейний терапевт Дмитро Корольков впевнений: поки держава не вирішить питання на законодавчому рівні та не введе загальнообов’язкову вакцинацію з наявним швидким і зрозумілим покаранням за її порушення, ми продовжуватимемо залишатися в зоні епідемічної небезпеки.
– Це як їхати по зустрічній смузі, – пояснює Дмитро. – Адже якщо я порушую Правила дорожнього руху, то я маю сплатити штраф, хоч власне ДТП не сталося й інші водії мене акуратно об’їжджали. Так само нещеплена від тієї ж дифтерії людина своєю бездіяльністю наражає на небезпеку того, хто не може бути вакцинованим за медичними показаннями. І вже обидві людини можуть померти або отримати інвалідність від ускладнень дифтерії. На жаль, наша держава досі дозволяє «їхати по зустрічній епідемічній смузі».
Тож чим менше людей буде на «зустрічній епідеміологічній смузі», тобто чим більше людей зроблять необхідне щеплення, які в Україні є безкоштовними, тим здоровішою буде нація. Лише так можна убезпечити себе та близьких від небезпечних хвороб.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
