ПРИБУТКОВЕ ТВАРИННИЦТВО, АБО ЩО СПІЛЬНОГО В ЛІМУЗИНА З КОРОВОЮ

0
1756
views

Галузь тваринництва в Україні втрачає свої позиції: адже для утримання того ж великого рогатого скота потрібен і ветеринарний супровід, і продукцію треба в лабораторії здавати, а ще й тварину гарно годувати та утримувати в належних умовах.

Та виявилося, що в одній з громад Волинської області тваринницьке господарство, яке вирощує елітні породи, не просто «на плаву», а й розвивається та розширюється!

Подивитися на приклад такого успіху в галузі кореспонденти «Народного слова» відправилися у Волинську область.

Тваринництво на Кіровоградщині

«Кіровоградська область – аграрна, тут вирощують різні зернові культури» – ця фраза є своєрідною мантрою регіону, і дедалі більше сільськогосподарських підприємств обирають рослинництво. При тому рослинництво переважно тримається на кукурудзі, соняшнику та рапсі, а також пшениці, а зміну видів рослин в нас якщо й практикують, то не широко.

А як щодо тваринництва? Адже саме в нас, в селищі Компаніївці, знаходиться один з кращих ветеринарних технікумів. Та й держава галузь підтримує: надає компенсації відсоткових ставок по банківських кредитах на розвиток тваринництва, дотацію за утримання корів, відшкодовує вартість закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільгосппродукції тощо. На це в 2019 році виділили з держбюджету 3,5 мільярда гривень. Розпорядником коштів є Міністерство агрополітики, а на місцях – державні адміністрації. Також підписано відповідний меморандум про співпрацю по цій програмі з низкою державних і приватних банків. Тож начебто – ось тобі і підтримка, ось тобі і землі родючі. Та статистика – справа невблаганна.

Якщо звернутися до кількісних показників, то тваринництво в Кіровоградській області потроху здає позиції. Наприклад, станом на 1 жовтня 2019 року на Кіровоградщині нараховувалося 100700 голів великої рогатої худоби. Ця цифра становить 91,5 відсотка від показників на відповідну дату минулого року. З них корови складають 52700 голів. Щодо підприємств, а не приватних господарств, то тут нарахували 25200 голів, а це 94,7 відсотка від минулорічних показників.

Тваринництво в Забродівській ОТГ: стадо та лімузини

Забродівська ОТГ та французька провінція Лімузен: що спільного?

Забродівська об’єднана територіальна громада знаходиться в Ратнівському районі Волинської області. Утворилася вона  30 травня 2017 року шляхом добровільного об’єднання п’яти сільських рад. І саме на території цієї ОТГ здійснює виробничу діяльність ТзОВ «Ратнівський аграрій».

Перше, що кидається в око, – це величезні пасовища до горизонту із соковитою зеленою травою. Особливість цієї ферми в тому, що тут бики та корови живуть у формі стада і пасуться на пасовищах, а не стоять в стойлах. Про це розповів керівник ТзОВ «Ратнівський аграрій» Валентин Чернецький:

Загалом стадо в Україні фактично зведене до нуля. Ми напрацювали таку технологію утримання, годівлі та догляду, яка дає можливість тваринництву була економічно ефективною. Ми відтворюємо стадо, продаємо племінних телиць, биків-репродукторів – і переважно не на українському ринку, а закордон.

При цьому місцева влада йшла назустріч в земельних питаннях: адже території, які підходять під пасовища є, але в занедбаному стані.

За вісім років роботи ми дещо відновили, дещо створили, – пояснив Чернецький. – Але отримали ми і землі, і ферму у дуже неприглядному стані. Пасовища ж в нас організовані таким чином: огорожа з колючки або місцями електропастуха. Пасовище перезалужене, засіяне відповідними культурами. Тож стадо пасеться вільно під відкритим небом.

Ось такий стадний формат утримання великої рогатої худоби дозволяє не лише уникнути прив’язування та маломобільності тварини, а й забезпечує використання екологічно чистих кормів, вирощених на фермі та пасовищах.

Ми співпрацюємо із Узбекистаном, Азербайджаном щодо реалізації племінної худоби, а також з іншими країнами щодо реалізації товарної худоби. Оскільки ми орієнтуємося на зовнішній ринок, то вигодовування тварин в нас екологічне, без застосування в раціон стимуляторів росту та інших неорганічних елементів. В Україні ще немає культури споживання якісного м’яса, тому внутрішній ринок не потребує такої кількості яловичини.

Саме так: ферма заробляє насамперед від продажу племінного поголів’я, а не від молока.

Коли в Україні запрацювала державна програма підтримки, то ТзОВ «Ратнівський аграрій» не проминуло такої можливості й отримало більше 500 тисяч гривень бюджетної дотації за утримання корів. Ці кошти направили на реконструкцію фермерського приміщення, завдяки якому можна було збільшити поголів’я тварин в господарстві.

Загалом у ТзОВ «Ратнівський аграрій» наразі утримується близько 2000 голів худоби.

– Взагалі порід п’ять, але три основні, на які ми робимо ставку: це лімузинська, шароле, і абердин-ангуська. Також є поліська та волинська м’ясні породи.

Цікаво, що худоба трьох основних порід відрізняється за кольором шерсті: лімузинської руденькі, шароле – білі, абердин-ангуські – чорні. До речі, назва породи корів та биків «лімузинська», як виявилося, має спільне походження з автівкою з подовженим кузовом – лімузином. І та, і друга назва походять від назви історичної французької провінції Лімузен. Вид автівки так прозвали, тому що в цій провінції пастухи раніше носили відлоги, що в профіль нагадують такий автомобіль. А породу назвали на честь провінції, тому що саме там її і вивели.

До речі, поліські землі бідніші і не дають таких врожаїв, як кіровоградські. До того ж там є торф’яники, що також впливають на урожайність. Але ТзОВ має 600 га меліорованої землі, працюють на галузь тваринництва – випас, сінокоси, заготівля кормів.

– Вирощуємо  пшеницю, тритикале, овес, жито, льон,  ріпак, сою, кукурудзу, олійну редьку, гречку та горох. Такого спектра культур, які ми вирощуємо, напевно, не вирощує ніхто в Україні. І саме це дає нам врожайність. Наприклад, гречку посіяли після збору озимого ячменю, таким чином двічі використали землю  і отримали подвійний урожай. Посіяли ми і горох, який є хорошим попередником для наступних зернових, – пояснив директор підприємства.

На підприємстві працює більше 200 людей. І хоч саме підприємство починалося з підтримки приватного інвестора, вже зараз ТзОВ вийшов на прибуток.

– Ми реконструюємо зерносховища, фермерські будівлі, на місці пустирів створюємо пасовища. Крім того,  щороку працюємо над поновленням  техніки і причіпного інвентарю. Сьогодні ми досягли позитивної економіки підприємства, є перспективи у подальшому його розвитку. І це дає нам можливість насамперед утримувати підприємство, платити вчасно зарплату та стимулювати працівників, розраховуватись з контрагентами,  розвиватись і паралельно розвивати ті території, на яких знаходимось, – розповів пан Чернецький.

Щодо розвитку територій, то тут Валентин Чернецький не злукавив: підприємство надає підтримку і в зборах коштів на лікування, і садочкам та школам допомагає – наприклад, для малюків з дитячим церебральним паралічем придбали поні, адже поїздки верхи сприяють лікуванню. Також надають свою техніку місцевій владі – наприклад, для грейдування доріг тощо.

Окрім того, ТзОВ «Ратнівський аграрій» купили у селян майнові паї у сусідньому господарстві, де ще збереглися два приміщення на приблизно тисячу корів. Усе це дозволить збільшити поголів’я стада та дасть розвиток підприємству, тим самим і поштовх вітчизняному тваринництву.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here