«Поліна» – це поліцейська група реагування на виклики громадян, що стосуються домашнього насильства. Відтепер вона діє і в місті Кропивницькому.
Пілотні групи проєкту «Поліна» діють із 2017 року у Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси та у Сєвєродонецьку на Луганщині.
Вже у 2019 році такі групи запроваджують в кожному обласному центрі України.
Проєкт «Поліна»
В Україні запустять групи реагування на випадки домашнього насильства. Про це заявив глава Нацполіції Ігор Клименко в інтерв’ю «Лівому берегу».
– У 2017 році в трьох регіонах був запущений пілотний проєкт під назвою «Поліна». 
Це абревіатура від «поліція проти насильства». Тепер ми запускаємо по всій Україні 45 екіпажів реагування на виклики громадян, що стосуються домашнього насильства. Одночасно із запровадженням підрозділів, які будуть займатися протидією домашньому насильству, ми плануємо – спільно з іноземними партнерами – запровадити загальнонаціональну базу даних із системою синіх, жовтих і червоних карток – відповідно до рівня насильства в сім’ї. І наявність у досьє родини агресора таких карток для жінки, яка перевищила самооборону, повинна значно пом’якшувати її вину при розгляді справи, – сказав Ігор Клименко.
Тимчасово виконуючий обов’язки заступника начальника головного управління Нацполіції в Кіровоградській області з превентивної діяльності Олексій Ніколаєв розповів про діяльність спецзагону в обласному центрі:
– 15-20 відсотків усіх викликів, які надходять на «102», стосуються домашнього насильства. У Кропивницькому створено мобільну групу поліцейського підрозділу, яка називатиметься «Поліна» і реагуватиме винятково на прояви домашнього насилля. Диспетчери перенаправлятимуть повідомлення одразу на цей наряд. Поліцейські «Поліни»не тільки швидко реагуватимуть, а й у подальшому здійснюватимуть належний супровід справи.
До складу кропивницької «Поліни» увійшли 10 поліцейських, які пройшли спеціальне навчання. Це стало можливо завдяки підтримці міжнародних партнерів та колег ОБСЄ, ПРООН, «ООН Жінки» та Канадської поліцейської місії, експерти яких взяли участь у розробці та проведенні навчальних тренінгів для учасників мобільних груп.
Дикість домашнього насильства
Якщо говорити канцелярською мовою, то домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Студія онлайн-освіти EdEra підрахувала, що щорічно близько мільйона жителів України страждають від домашнього насильства у своїх сім’ях і тільки 10% з них звертаються за допомогою.
Домашнє насильство – це не лише побої та інші фізичні ушкодження. Насильство буває ще психологічним (словесні образи, погрози, переслідування, залякування, знецінення, шантаж тощо), економічним (навмисне позбавлення житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів), сексуальним (протиправне посягання на статеву недоторканість, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього/ої).
Голова Нацполіції Ігор Клименко розповів, що тільки за останніх півтора місяця мобільні групи з протидії домашньому насильству винесли 1200 термінових заборонних приписів. І тільки цього року до поліції звернулися понад 100 тисяч осіб, які потерпали від домашнього насильства, з них 1400 – це діти.
– Ми працюємо цілодобово, – пояснює один з поліцейських загону «Поліна» Вадим Папава. – Щоб нас викликати, не потрібно набирати якійсь спеціальний телефон. Достатньо зателефонувати 102. Оператор, який приймає виклики, самостійно по опису ситуації класифікує, чи це домашнє насильство, і за потреби висилає саме нашу бригаду.
За наявності самого правопорушення виїжджає додатково офіцер поліції. Якщо під час цього правопорушення є дитина, яка є свідком або стосовно неї вчиняли правопорушення, то залучається працівник ювенальної превенції. Якщо є ознаки кримінального правопорушення, то залучаються фахівці з слідства та карного розшуку
Цю історію, а також багато інших «Народному слову» розповіла психологиня Наталя:
– Був у моїй практиці такий випадок. Подружжя, є син-школяр. Та ось чоловік виявився домашнім тираном: всі мали жити чітко за його правилами. Ні, він не бив, не ґвалтував. І якось дружина начебто забула зачинити на ключ вхідні двері. За це чоловік забрав її ключі від спільної квартири. Тож вона мала щодня приготувати сніданок, зібрати чоловіка і сина, вийти разом з ними з дому. Назад вона могла потрапити, лише дочекавшись сина зі школи: тоді він міг відчинити двері квартири своїм ключем. Окрім приниження жінки, уявіть, яке ставлення до жінок загалом та до власної мами зокрема формувалося у школяра.
Пані Наталя в одному з шелтерів України працює з людьми, які пережили домашнє насильство. Слово «шелтер» прийшло в українську з англійської, де shelter означає схованку, притулок, безпечне місце. Шелтери – це безпечні місця, куди можна втекти від домашнього насильства, знайти підтримку та отримати допомогу. Наприклад, в Кропивницькому такий притулок надає «Дім милосердя», а також Обласний центр матері і дитини.
– Якось до нас зателефонував чоловік, – розповідає Наталя ще одну історію з практики. – Йому було більше шістдесяти років, він хворів, не міг вставати з ліжка. Його донька, яка проживала з ним, ображала його постійно, принижувала. Іноді чоловік днями не отримував їжі. До поліції звернулися небайдужі сусіди.
Домашнє насильство – проблема суспільна, а не сімейна
«Не слід виносити бруду з хати», «він/вона виправиться», «то ти сам/сама напросився/лась», «не варто втручатися в сімейні справи», «наші бабусі терпіли, і ти маєш» – такі та інші упередження є токсичними для суспільства. Адже насильство – це злочин, а не «сімейні справи». Такі настанови виховують в соціумі терпимість до насильства, пропагують його безкарність.
Поліцейські з кропивницької «Поліни» розповіли, що найчастіше домашнє насильство вчиняється чоловіками проти жінок. Зрідка навпаки. Також домашнє насильство вчиняється і батьками проти дітей, і дітьми – проти батьків, проти старших родичів, проти співмешканок та співмешканців. Та при цьому це не «сімейні справи», а злочин.
– Тепер ми маємо право на заборонні приписи. Також нам не обов’язково мати заяву від потерпілого чи потерпілої, щоб розпочати провадження. Навіть якщо потерпіла особа відмовиться від обвинувачення у кримінальному провадженні про домашнє насильство, провадження не зможуть закрити, – пояснив Вадим Папава.
Відповідно до Стамбульської конвенції, яку Україна підписала, 11 січня 2019 набули чинності зміни до законодавства щодо домашнього та сексуального насильства. Відповідно до нововведень, домашнє насильство карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, арештом на строк до шести місяців, обмеженням волі до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Також тепер є можливість виписати термінові обмежувальний або заборонний приписи.
Уявіть звичайну ситуацію: ви чуєте, як за стіною сваряться сусіди: із криками, нецензурною лайкою, гуркотом та погрозами. Можливо, ви навіть чуєте прохання про допомогу. Або ж чуєте, як за вікном хтось свариться та благає про допомогу. ЩО при цьому слід робити?
Краще зайвий раз викликати поліцію, ніж не викликати тоді коли це справді потрібно. Не треба стидатися того, щоб спробувати врятувати людину.
Тож якщо у вас є підозра, що хтось потребує допомоги, викликайте поліцію (102), та, якщо потрібно, «швидку» (103). Якщо є можливість – спробуйте зафіксувати все на відео або фотографуйте. Коли загроза кривдника позаду, впевнитися, що постраждалій особі є до кого звернутися по допомогу, та надайте номер гарячої лінії: 116-123. Проявіть небайдужість та запропонуйте свою підтримку.
І це не лише про сварки за стіною – такий план дій стосується й інших ситуацій. Наприклад, коли мати на вулиці жорстоко б’є дитину або коли бабуся просить у сусідів їжу, бо її син знову відібрав пенсію.
Корисні контакти:
«Дім милосердя» в Кропивницькому: +38(066)-720-5537, +38(073)-007-0078.
Обласний соціальний центр матері та дитини (розташований в селищі Новому, Кропивницький район): (0522) 27-70-59.
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0(800)-500-335 або 116-123 (з мобільного). Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України.
Сайт «Розірви коло»: rozirvykolo.org
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
