ЕХ, ЯКИМ ВІН ХЛОПЦЕМ БУВ …

0
1389
views

Здавалося, він був усюди. Жодне публічне проукраїнське зібрання не обходилось без нього. Він постійно шукав щось нове і намагався про це не шкодувати. І раптом у неповні 37 років його не стало…

Роман Бойко на псевдо Чуб – його знала вся патріотична спільнота міста. Підприємець, волонтер, виховник юних захисників України, громадський діяч, завзятий рибалка, неперевершений кулінар, оптиміст у житті й чудовий батько трьох не менш чудових діточок… І раптом його не стало…

Познайомила нас «січовичка» подруга Шипшина трохи більше десяти років тому. Спільну мову ми знайшли одразу – адже свого часу всі троє здобули історико-педагогічну освіту в нашому педуніверситеті, всі троє обожнювали природу. Далі була перша «Дика груша» в Овсяниківці, де Чуб зі своїми «січовиками» облаштували таборівку та організували водні мандри місцевим ставом. Згодом було започатковано новий проект – «Життя на деревах», коли його вихованці власноруч створювали домівки на гілляках і мінімум тиждень у них мешкали. В таких умовах найкраще розкривалось його вчительське покликання. Але він йшов далі.

А далі почався Євромайдан, який невдовзі став Революцією Гідності. Активний учасник столичного та місцевого Майданів, Роман мріяв українізувати все життя країни – де суворо, де лагідно. З початком війни з Росією попри наявність трьох дітей він добровільно пішов до військового комісаріату, вимагаючи мобілізації на службу. І знову домігся свого, нехай і залишившись служити у тоді ще Кіровограді. Після демобілізації з головою поринув у громадську діяльність, відстоюючи право на гідне життя, самореалізацію, беручи постійну участь у декомунізаційних акціях. Паралельно допомагав армійцям як волонтер, підтримував і вояків Української Добровольчої Армії. І знову шукав щось нове.

Цим новим став рибний бізнес. Заснувавши підприємство «Аквафармінг Кропивницький», Чуб орендував водойми, закуповував рибний молодняк та вирощував його для продажу, паралельно ведучи боротьбу з браконьєрами.

Загибель Романа 22 лютого на ставі у селі Диківка Знам’янського району стала шоком для патріотичної спільноти Кіровоградщини. Обставини достеменно невідомі, ведеться слідство. Соцмережі щодня наповнюються згадками про нього та його життя, працю, невтомну боротьбу за Україну. «Відновлювач традицій і генофонду» – так він казав про себе. І робив для цього все, що міг. Але не встиг усього, до чого прагнув.

Спочивай з миром, друже Чуб! Бо слово «Прощавай!» ніяк не вимовляється…

Максим Гуцалюк, фото друзів Романа Бойка

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here