На Кіровоградщині, як і в інших областях, мешканці не на жарт стурбовані можливістю закриття низки важливих установ, як-от онкологічні, протитуберкульозні та психіатричні диспансери. Учасники місцевих мітингів обіцяють депутатам облради принести на сесію труну з іграшками – «щоб не гралися життям людей». То чи доведеться пацієнтам з усієї Кіровоградщини їздити до обласного центру за медичними послугами, хто опікуватиметься пацієнтами диспансерів і за що голосуватимуть депутати облради вже у березні – розбиралося «Народне слово».
Олександрійці готують для депутатів… труну
Нещодавно в Олександрії півсотні людей зібралися на акцію протесту проти закриття місцевих наркологічного, онкологічного, шкірно-венерологічного та протитуберкульозного диспансерів, а також психіатричної лікарні. До акції долучились і працівники кількох цих закладів. Біля воріт протитуберкульозного диспансеру поставили труну з іграшками та вінок з написом «Від реформаторів медицини олександрійським диспансерам». Організатор акції Анатолій Тримбач розповів, що іграшки до труни поклали як символ того, що «життями людей гратися не варто». Вже під час найближчої обласної сесії Анатолій Тримбач обіцяв привезти труну обласним обранцям.
Пацієнт наркодиспансеру Ігор Б. прикував себе наручниками до його воріт, виступаючи проти закриття медичних закладів.
– Стаціонар розрахований на сімдесят ліжок. Зараз лікуються 35 пацієнтів з різними формами захворювання. Ми хочемо, щоб зберегли хоча б сорок ліжок. Нам лишають 18-20 відсотків фінансування, – розповіла завідувачка стаціонарного відділення протитуберкульозного диспансеру Катерина Васильєва.
Голова профспілки цього ж диспансеру Тетяна Циганко розповіла, що у квітні тут скоротять тридцять з вісімдесяти працівників.
Хто фінансуватиме диспансери?
Вже з 1 квітня цього року медичні заклади фінансуватимуться не з держбюджету за кількістю ліжкомісць, а з бюджету Національної служби здоров’я України (який фінансується коштом платників податків) за кількістю наданих послуг. Тобто чим більше медичних послуг заклад надав населенню, чим більше пацієнтів обслужив – тим більше коштів отримав. Водночас утримання будівель закладів та комунальні послуги покладаються на місцеві бюджети. Також можливе дофінансування з місцевих бюджетів. Залучення коштів з інших джерел, участь у різноманітних проектах, оптимізація медичного і немедичного персоналу, рівень зарплат, система заохочень – все це стає турботою головних лікарів, які стають скоріше головними менеджерами лікарень.
Зрозуміло, що при цьому утримання великої кількості ліжкомісць із відповідним персоналом стає нераціональним. Головні лікарі можуть вирішити платити всім менше, але без скорочень, або ж скорочувати персонал. А можуть перекваліфікувати мед заклад та надавати платні медичні послуги (які не входять до переліку безкоштовних для пацієнтів послуг Медичних гарантій) – а це рішення не впливає ані НСЗУ, ані держава. Все вирішуватиме головний лікар медзакладу. Деякі заклади вбачають у такій реформі нові можливості: конкуренція, підтримка від місцевих бюджетів, підвищення якості послуг, відхід від ганебної системи «добровільних» хабарів благодійних внесків. Інші ж чекають від переходу на нову систему фінансування руйнацію медичної галузі.
Скільки диспансерам платитимуть за пацієнта
Кабінет міністрів України 5 лютого 2020 року ухвалив постанову № 65, де встановлено тарифи на лікування різних хвороб, які оплачуватимуться лікарням з бюджету НСЗУ, Скажімо, тариф на медичні послуги з лікування туберкульозу встановлюється як глобальна ставка на дев’ять місяців за готовність надати послуги з лікування туберкульозу і становить 20663,68 гривні за пацієнта. При обрахунках застосовуватимуться коефіцієнти: якщо заклад готовий проводити хірургічні втручання, то сума множиться на 1,056, а якщо він не має відповідного обладнання та кваліфікації медперсоналу – то коефіцієнт становитиме 0,956.
Варто зазначити, що цьогоріч Кіровоградська обласна організація Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» продовжує проект «100% життя та якісних послуг на Кіровоградщині». В рамках проекту хворим на туберкульоз мешканцям області безкоштовно надають соціальний, психологічний та юридичний супровід. Адже після того, як туберкульоз стає незаразним, пацієнт зі стаціонарного лікування переходить на доволі тривале амбулаторне. Ліки зазвичай дають важкі та неприємні побічні ефекти, тому в такий період важлива підтримка – щоб людина не здавалася, не припиняла лікування до повного одужання. Для цього, звичайно, знаходитися в диспансері пацієнту не треба: ліки можна приймати вдома самостійно. Але щоб підтримувати таких людей, допомагати їм пройти труднощі лікування і не кинути все на півдорозі – це роблять соціальні працівники Кіровоградського відділення ЛЖВ.
Координаторка цього проекту Оксана Шершень пояснила, що відповідальність за медикаментозне забезпечення людей з туберкульозом на амбулаторному лікуванні лягає на сімейних лікарів та терапевтів. За це саме їм направлятимуться кошти з НСЗУ.
– Ми ж продовжуємо надавати соціальні послуги таким людям: супровід соцпрацівника, юридичну та психологічну підтримку, а також благодійні сертифікати на продуктові набори.
Проєкт реалізується в Кіровоградській області за співпраці з фтизіатрами.
А ось щодо осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, які отримують замісну підтримувальну терапію, то на їх лікування НСЗУ передбачає 1635,46 гривні на дев’ять місяців.
Тариф на медичні послуги з надання психіатричної допомоги дорослим та дітям, відповідно до постанови, становить 7406,4 гривні на одного пацієнта на дев’ять місяців. Якщо медзаклад може надавати послуги в умовах інтенсивної терапії, то сума множитиметься на корегувальний коефіцієнт 1,102. Якщо медзаклад не готовий надати послуги в таких умовах, то коефіцієнт становитиме 0,982.
Про те, як зміни системи фінансування торкнуться, зокрема, антитуберкульозних диспансерів, пояснив директор департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко в телесюжеті «Суспільне: UA»:
– На думку Національної служби здоров’я, пацієнти з туберкульозом знаходяться в закладах, навіть після того, як вони перестають бути заразними і можуть лікуватися амбулаторно. Їх штучно утримують довше, ніж передбачено протоколом лікування. Зміни в структурі самих закладів будуть відбуватися, оскільки заклад буде платити лише персоналу, безпосередньо пов’язаному з наданням медичної допомоги.
У випадку, якщо фінансування не вистачатиме, скоріш за все виключатимуть немедичні супутні послуги. Наприклад, харчування пацієнтів можуть частково перекласти на місцеві бюджети, або пропонуватимуть пацієнтам самим заплатити за їжу – у разі нестачі фінансування. Або ж лікарні обиратимуть послуги кейтерингу (доставки їжі) як дешевшу та зручнішу альтернативу утриманню власних кухні та їдальні – це все вирішуватиме головний менеджер підприємства, тобто головний лікар.
До чого тут обласна рада?
Тож зрозуміло, що держава не закриває диспансери в районах, а медична реформа змінює систему фінансування, а не «знищує медицину». Але що ж спровокувало протести в Олександрії?
Найближча сесія обласної ради запланована на 5 березня 2020 року. В переліку питань, які розглядатимуть обласні депутати, є й пункт «Про реорганізацію закладів охорони здоров’я». У ньому пропонується припинити діяльність вищезгаданих чотирьох диспансерів та лікарні в Олександрії, а також обласний наркодиспансер та обласне дитяче патолого-анатомічне бюро. Але припинити діяльність не шляхом ліквідації, а шляхом приєднання до обласних закладів. Зокрема, дитяче патолого-анатомічне бюро хочуть приєднати до обласної клінічної дитячої лікарні, Олександрійський наркодиспансер – до обласної психіатричної лікарні, Олександрійський онкодиспасер приєднають до обласного клінічного онкодиспансеру, Олександрійську психіатричну лікарню та обласний наркодиспансер – до обласної клінічної психлікарні, Олександрійський протитуберкульозний диспансер – до обласного ПТД, а Олександрійський шкірно-венерологічний диспансер – до обласного диспансеру того ж спрямування.
У проекті рішення, який виноситиметься на сесію, вказано, що приєднання має відбуватися «за умови забезпечення продовження дії трудових договорів з працівниками комунальних некомерційних підприємств, що припиняються».
Олег Рибальченко запевнив, що медзаклади ніхто не закриває, а пацієнти так само зможуть отримувати відповідні медичні послуги там, де і раніше. Зменшення виділених з державної казни коштів на утримання диспансерів він, знову ж таки, пояснює тим, що оплачуватиметься саме медична послуга, а не всі супутні послуги для пацієнтів.
– Правильна організація потоків пацієнтів дозволить зберігати фінансовий ресурс, витрачати його саме на пацієнта, а не на утримання персоналу, будівлі і всього іншого. Зміна фінансування пов’язана не з утриманням закладів охорони здоров’я, а із закупівлею якісних послуг для пацієнта. Для пацієнта нічого не зміниться, тільки для персоналу, який має зосередитись на пацієнті в наданні йому якісної послуги, — зазначив очільник департаменту.
Заступник директора обласного департаменту охорони здоров’я Олександр Скрипник зі свого боку уточнив, що це об’єднання є суто юридичним і не означає, що мешканцям тієї ж Олександрії доведеться за медичними послугами їхати в обласний центр – медичні підприємства фізично залишаться на місці.
– Навіть якщо депутати облради ухвалять це рішення, це ніяк не позначається на пацієнтах. Вони там же отримуватимуть медичні послуги, де отримували їх до цього. Лікарні з лікарями залишаться на місцях.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
