ТАК ОСЬ ХТО В УСЬОМУ ВИНЕН!

0
541
views

Ну от і все. Наймолодший і типу прогресивний прем’єр-міністр України Олексій Гончарук вже не прем’єр. Закінчилася, так і не розпочавшись, історія чергових молодих реформаторів.

 Чим запам’ятається прем’єрство Гончарука? Мабуть, Новими Санжарами, штурмом райдержадміністрації в його рідній Жмеринці (він там народився, потім сім’я переїхала на Чернігівщину) й страшенним кадровим безладом. У багатьох районах України після дев’яти місяців перебування при владі нової команди й досі не призначені голови. І в цей же час у деяких областях вже четвертий новий губернатор! Йдеться про Львівщину:. Замлинський, Мальський, Лозинський покерували по місяцю-два, тепер там намагається втриматися біля керма Козицький. А скільки міністрів вже встигли призначити і звільнити! Про що все це говорить?

Рештки виборців-симпатиків нинішньої влади можуть сказати, що йде пошук оптимальних кадрових рішень. Але критично мислячі люди розуміють, що справа в іншому. Непрофесіонали призначають інших непрофесіоналів на складні з точки професіоналізму посади. Професіоналізм же набувається на цих постах передусім із досвідом. А що говорити, якщо серед слуг народу у Верховній Раді є кілька людей, які до обрання у головний законодавчий орган країни перебували на біржі праці – не могли знайти роботу…

Падіння виробництва в січні цього року знизилося до 5,1 відсотка, про це кажуть нам державні органи статистики. А в грудні було 7,7! Зрозуміло, що з такими результатами Гончаруку не дали звання Героя України, а відправили у відставку.

Помилково пишуть, що він менше за всіх протримався на посаді прем’єра. Це не так. Валентин Симоненко, Євген Марчук та Василь Дурдинець кожен свого часу були на цій посаді ще менше. Справа не в цьому.

На суб’єктивний погляд, в Україні починають проявлятися риси багаторічної політики Путіна, яка вся – в одній тезі: “цар хороший, бояри погані”. Хто винен у спаді економіки? Гончарук! У Львові люди незадоволені тарифами на поставку газу, найвищими в країні? Винен губернатор, давай наступного, потім ще одного.

А президент продовжує промовляти душевні, гарні, якісно написані спічі. Що ж, Путіну подібна політика допомагає вже двадцять років сидіти на троні. Але Україна – не Росія.

Новим прем’єром став Денис Шмигаль. Надії він подає непогані. Двадцять років працює на керівних посадах як у владі, так і у великому бізнесі. І бізнес цей – не шоу-бізнес, з якого до влади потрапило так багато людей, від Юзика з “Вечірнього кварталу” в якості депутата до Сергія Сивохо в статусі радника Ради з національної безпеки і оборони.

Все вищезазначене не демагогічні закиди заради банального критикування тих, хто тобі не подобається. Не в цьому справа. А в тому, що в руках цих людей доля країни, в якій ми всі живемо. А коли долею країни жонглюють, як циган сонцем, не найталановитіші і спроможні до управлінської справи люди, то стає трохи страшно за майбутнє своїх дітей і онуків. Бо можуть і догратися в КВК з Україною.

Геннадій РИБЧЕНКОВ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here