Кіровоградщина останнім часом вирвалася в лідери антирекорду з кількості через заражених коронавірусом медичних працівників. Яка в цьому причина і чи готові медзаклади області боротися з пандемією COVID-19 – пояснює «Народне слово».
На хвилі пандемії
Пацієнтів з коронавірусною інфекцією прийматимуть на лікування «хвилями». Таку схему визначили на всеукраїнському рівні для того, щоб не заражати коронавірусом SARS-CoV-2 інших пацієнтів.
Керівник обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко повідомляв, що до лікарень «першої хвилі», тобто таких, що прийматимуть пацієнтів із коронавірусною хворобою в першу чергу, належать обласна лікарня та стаціонар Центральної міської лікарні №1 Кропивницького. За необхідності до «першої хвилі» долучать Олександрійську міську лікарню, Добровеличківську районну лікарню, Маловисківську центральну районну лікарню.
– «Друга хвиля» – чотири лікувальні заклади, які доєднаються до тих п’яти визначених. Вони наразі контрактують з Національною службою здоров’я, щоб отримати окремий тариф на оплату послуг пацієнтів з таким видом захворювання. На «третій хвилі» долучаться лікарні, які можуть бути задіяні у випадку, якщо ситуація не буде локалізована саме в цих лікувальних закладах і буде потреба в збільшенні чисельності ліжкового фонду. Це багатопрофільні лікарні, які здійснюють планове лікування пацієнтів і наразі їх не мають.
Загалом в області планують створити дев’ять госпітальних баз. Наразі є дві спеціалізовані бригади та госпітальні бази для боротьби з коронавірусом: обллікарня та ЦМЛ №1 у Кропивницькому. При збільшенні чисельності хворих залучать інші бази, які готують у Центральній міськлікарні Олександрії та Центральних районних лікарнях у Добровеличківці, Новоархангельську, Новоукраїнці, Бобринці, Малій Висці та Долинській.
Страшна ціна недбалості
Наразі в Україну літаками доправляють допомогу з інших країн для боротьби із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19. Та в лікарнях Кіровоградщини гостро відчули нестачу засобів індивідуального засобу, тестів для виявлення хвороби, апаратури для лікування органів дихання. І хоч люди багатьох інших професій можуть з різними фінансовими чи кар’єрними втратами дозволити собі не виходити з дому, та ось у медичних працівників інша ситуація. Медики в першу чергу ризикують здоров’ям задля того, щоб боротися з пандемією та рятувати хворих.
Та через запізниле неповне комплектування медичних закладів засобами захисту, через несвоєчасне виявлення коронавірусної інфекції у людей із симптомами ГРВІ наразі в області 31,25% від усіх осіб, які захворіли на COVID-19, становлять медичні працівники. Станом на 15 квітня було відомо про 60 медпрацівників із коронавірусною хворобою. У цих цифрах нас перегнали буквально декілька областей, серед яких Вінницька: там 40% від кількості захворілих є працівниками у медзакладах. У середньому по Україні кількість медиків серед захворілих на COVID-19 складає приблизно 17 відсотків.
Перші інфікування працівників лікарень області відбулись внаслідок того, що хворі на COVID-19 пацієнти перебували в тих медзакладах, які не визначені для лікування коронавірусу. Причина цього полягала зокрема і у недостатній кількості тестів.
У Кіровоградському обласному клінічному госпіталі ветеранів захворіли 20 медпрацівників, у приватній клініці «Святого Луки» – шестеро, у тому числі й головний лікар. Зараз є хворі і в обласній лікарні, і в Центральній міській лікарні – тобто в медзакладах «першої хвилі».
Наразі, за інформацією уряду, у базових закладах забезпечення засобами захисту складає 50-60% від потреби з розрахунку на 15 днів.
Також на сайті уряду розміщена інформація про забезпечення чотирьох із восьми лікарень, на основі яких працюватимуть бази для лікування хворих на COVID-19. Виявляється, в обллікарні є три апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ) високого класу, 12 – середнього класу, сім дитячих та два несправних апарати, а також 12 моніторів для пацієнтів.
У міськлікарні №1 Кропивницького в наявності є загалом п’ять ШВЛ середнього класу та три дитячих. У Добровеличківській районній лікарні є один апарат ШВЛ середнього класу та ще один – несправний. в Олександрійській міськлікарні також є один апарат ШВЛ середнього класу, ще три апарати – несправні. Також тут є один монітор пацієнтів.
Про забезпечення інших чотирьох лікарень наразі невідомо.
Щоб допомогти медичним працівникам, волонтери проводять різноманітні акції. Так, в різних регіонах закликають підвозити медичних працівників до роботи і назад, проводять флешмоби вдячності, збирають кошти на засоби захисту, а соціально відповідальний бізнес купує за можливості медичну апаратуру. Наприклад, наразі в соцмережах за хештегом #Броня_для_медика можна знайти контакти і потреби тих, хто збирає спільнокошт та матеріали на цю потрібну справу.
Загадка Маловисківської ЦРЛ
Маловисківська центральна районна лікарня входить до переліку базових для надання медичної допомоги при захворюваннях на коронавірус COVID-19. Захворювання в першу чергу шкодить органам дихання, тож зрозуміло, що лікарні «першої хвилі» мають бути обладнаними відповідно. Водночас і засоби захисту лікарів від заразної хвороби також мають бути. Та ось 23 березня на офіційній сторінці медзакладу у соціальних мережах з’являється заклик до мешканців Маловисківського району надати благодійну допомогу. «Не вистачає засобів індивідуального захисту медичних працівників, дезінфекційних засобів, ліків. Лікарня не змогла за останні роки придбати в достатній кількості дихальні апарати, приліжкові монітори тощо. Лікарня потребує негайного придбання нового рентгенівського апарата замість того, що вибув з ладу», – йшлося у повідомленні.
Вже наступного дня повідомлення було видалено, а замість нього з’явилося інше, із зовсім протилежним змістом: «Для рентгенологічної діагностики працює цифровий і переносний рентген-апарати. Лікарня укомплектована миючими і дезінфікуючими засобами. Найближчим часом очікується постачання діагностичних тест-систем».
Згідно з опублікованою на урядовому сайті інформацією, в Маловисківській ЦРЛ в наявності є лише один апарат штучної вентиляції легень, який класифікується як прилад середнього класу. Немає тут жодного дитячого ШВЛ та жодного монітору пацієнтів. Зате працює один рентген та є 24 швидких тести на коронавірус.
Динаміка поширення на Кіровоградщині
Динаміка поширення захворювань на Кіровоградщині має приблизно ті самі темпи, що і в Україні загалом. Станом на суботу, 11 квітня, на Кіровоградщині лабораторним методом було підтверджено 106 випадків захворювання на новий коронавірус, з них шість – летальних. Наступного дня кількість виявлених випадків захворювань зросла до 122.
На початку цього тижня, 13 квітня, в області кількість підтверджених випадків захворювання становила вже 142, а кількість летальних зросла до семи. У вівторок на Кіровоградщині було вже 144 підтверджених випадки, а 15 квітня цей показник підскочив до 192, а кількість смертей від коронавірусу SARS-CoV-2 зросла до восьми. При цьому за добу було виявлено коронавірус у 48 осіб, з них шестеро – медпрацівники кропивницької ЦМЛ.
Головне – профілактика!
Як убезпечити себе та близьких від коронавірусної хвороби, як допомогти лікарям? Найкраще у цьому – дотримуватися карантину. Адже новий коронавірус передається крапельним шляхом. Тому вдягайте маски (раптом ви носій хвороби і одне ваше «апчхи» заразить купу людей?), мийте часто і ретельно руки (будь-яким звичайним милом, не обов’язково антибактеріальним) і уникайте масових скупчень. Свято Великодня можна відсвяткувати вдома, у колі близьких, не наражаючи себе та інших на небезпеку принести захворювання у дім. Яскравим прикладом є ситуація у Києво-Печерській лаврі, священики якої підпорядковуються Московському патріархату. Ці священики закликали вірян порушувати карантин, масово долучатися до релігійних обрядів. Вони казали, що люди хворіють на COVID-19 через те, що начебто «грішили, не причащалися та недостатньо молилися». Наразі у Лаврі вже майже сотня священнослужителів захворіли на COVID-19, двоє померли. Тож Лавру рішенням міської комісії Києва закрили на карантин.
Тому народословці, які працюють наразі віддалено, закликають: відсвяткуйте цей Великдень вдома, убезпечте себе та рідних від хвороби, а медичних працівників – від понаднормових годин роботи.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
