На передовій боротьби з пандемією наразі виявилися медичні працівники, за що їм в Україні пообіцяли потрійний оклад видати. Та ті надбавки все ніяк не потраплять до кишень білих халатів. Тож хто обіцянку дав, чого гроші довго йдуть та кому не сподобалася ідея перенаправити кошти платників податків на медичну сферу під час епідемії COVID-19 – розбиралося «Народне слово».
Хто обіцяв?
Зміни до державного бюджету, запропоновані Кабінетом Міністрів, депутати Верховної Ради ухвалили під час позачергового засідання 13 квітня – їх прозвали «антикризовим» бюджетом. В ньому перерозподілялися кошти з державної скарбниці: на час карантину і пандемії коронавірусу логічно змінити видатки та враховувати нові прогнози щодо ВВП, курсу гривні тощо. Згідно з ухваленими змінами, найсуттєвіше збільшили видатки на виплату пенсій (+29,7 мільярдів гривень) та державну програму медичних гарантій (+15,7 млрд грн). Водночас найбільше скоротили видатки на освіту та регіональний розвиток.
При цьому резервний фонд, який формується для непередбачених непостійних видатків, збільшили втричі – від півтора мільярда до чотирьох мільярдів гривень.
В законі передбачено також надбавки до 300 відсотків від заробітної плати медпрацівникам та іншим фахівцям медустанов, задіяним у боротьбі з епідемією COVID-19.
І справді, за роботу, де людина ризикує здоров’ям та навіть життям, мають доплачувати. А медичні працівники, які наразі на передовій боротьби з пандемією, чи не щодня зіштовхуються із заразним коронавірусом. І ризикують не лише своїм здоров’ям, а й здоров’ям своїх близьких та рідних, яких можуть заразити. Хто б погодився на такі умови праці без надійного спорядження (засобів індивідуального захисту та медичного обладнання) та відповідного рівня заробітної плати? А що буде, якщо українські медпрацівники не погодяться?
Більше фінансів — працівникам медустанов. А судді проти
Коли читаєш про 300 відсотків зарплати, то здається, що то велика сума. Та чи так це насправді? За інформацією Держслужби статистики України, у лютому 2020 року розмір середньої зарплати медичних працівників був одним із найнижчих в країні і становив 7471 гривень на місяць. В цей же період середня заробітна плата в Україні визначалася на рівні 10 847 гривень. Тож неважко порахувати, що працівники медичних установ і в потрійному варіанті окладів отримають не такі великі суми.
Водночас у «кризовому» держбюджеті запропонували обмежити зарплати деяких чиновників. Такі обмеження діятимуть лише на час карантину і за мету мають перерозподіл коштів держбюджету на критично важливі сфери економіки країни під час пандемії. Так, згідно зі змінами, на період карантину граничну суму зарплат чиновників та суддів визначили у 10 мінімальних, тобто не більше 47 230 гривень на місяць. При цьому до максимально допустимої виплати не враховують суми допомоги тимчасової непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплати щорічної відпустки.
Та виявилося, що отримувати менше півсотні тисяч гривень судді не згодні. Тому, Вища рада правосуддя спеціально зібралася на позачергове засідання 13 квітня і затвердила консультативний висновок, в якому назвала такі обмеження «неконституційними».
– Вважаємо, що законопроєкт порушує конституційні гарантії як незалежності суддів, так і судової гілки влади в цілому, – йдеться у висновку.
Де кошти застрягли?
Кіровоградщина станом на 17 квітня вже отримала кошти на медичну сферу. Розпорядженням голови облдержадміністрації Андрія Балоня майже 80 мільйонів гривень з державного бюджету в області розподілили між трьома напрямками. А саме: майже 20 мільйонів гривень пішли на допомогу хворим на цукровий діабет, близько 40 мільйонів – на фінансування закладів охорони здоров’я, які не контрактують з Національною службою здоров’я України, та за 21 мільйон гривень направили на оплату контрактів з НСЗУ.
Але з доплатами медпрацівникам ситуація і в квітні, і вже в травні залишається поганою.
Президент Володимир Зеленський 18 квітня заявив, що отримав повідомлення з регіонів про невиплату додаткових окладів для медпрацівників.
– Я розумію, що заборгованості точкові, однак починайте виплачувати їх якомога швидше. У бюджеті, серед іншого, закладено й додаткове фінансування для тих, хто бореться з коронавірусом. Усе це медики мають отримати вже з квітня, – наголосив тоді президент.
Та наразі вже травень, а виплати отримали досі не всі. Як виявилося, за логікою виокремленої підтримки лише деяких медичних працівників пішли і окремі головні лікарі та розпорядники коштів. І почали нараховувати додаткові виплати не всім працівникам медустанов, які наразі працюють. Так ще й намагалися вирахувати «години контактів» працівників з пацієнтами з COVID-19, щоб внести погодинну оплату.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час ефіру «Українського радіо» 5 травня розповів, що за березень уряд передав у регіони 915 мільйонів гривень.
– Медики знаходяться на передовій, так само як бійці Збройних сил України, які захищають незалежність і цілісність нашої держави. За квітень ми пропрацювали з Національною службою здоров’я України усі гроші, які мають бути виплачені працівникам медустанов у вигляді трьохсот відсотків доплати до зарплати. Не погодинно, не якимись окремими порціями, а конкретно 300 відсотків доплати. Ми кожного дня тримаємо зв’язок з регіонами і запитуємо, чи виплачується ця зарплатня. Дійсно, є ситуації, де в окремих областях, наприклад, медикам екстреної медицини не дорахували. Тобто це питання, яке треба «дотиснути» на обласних і регіональних рівнях.
Попереджувальна акція із сиренами «швидкої»
Працівники Кропивницького центру екстреної швидкої допомоги у квітні не отримали доплати за роботу з хворими на коронавірус. Не отримали вони її і зараз, на початку травня. Тож 1 травня працівники «швидкої» в обласному центрі провели попереджувальну акцію з ввімкненими сиренами «карет». Аналогічні акції відбулися і в інших містах країни.
Один з працівників «швидкої» в Кропивницькому Євген О. розповів, що на початку тижня пішов у планову відпустку, але доплат так і не отримав:
– Коли приходиш працювати у «швидку», то з ми з водієм «карети» отримуємо приблизно однакову зарплатню – трохи більше мінімалки. Та й через деякий час медпрацівник отримує десь тисяч сім-вісім. Тобто зарплати і так невеликі, а тут ще й доплати обіцяні не передають, починають вираховувати якість години контакту з пацієнтом. Це якесь знущання: я маю із секундомером бігати за пацієнтами? Якби попросили залишитися без відпустки за ту ж зарплату, то нізащо не погодився б. Не хочеться ризикувати своїм здоров’ям і здоров’ям рідних, якщо не відчуваєш ні поваги до своєї роботи, ні фінансового виправдання ризикам.
В міській раді Кропивницького так і не дочекалися виплат, тож доплати профінансували з міського бюджету.
– Міжбюджетні стосунки не повинні вплинути на медиків, – каже голова міськради Андрій Райкович. – Тому належну трьохсотвідсоткову надбавку медпрацівникам ми виплатили з міського бюджету. І з нетерпінням очікуємо, що Національна Служба здоров’я все-таки розрахується. Надбавка до зарплати – це необхідна стимуляція роботи медичних працівників і доказ того, що держава відповідальна і належно піклується про них.
Страшний антирекорд Кіровоградщини
Результатом недофінансування медичних установ Кіровоградщини, незабезпечення належними засобами індивідуального захисту працівників медичних установ маємо сумний антирекорд: Кіровоградщина лідирує в країні за кількістю захворілих медпрацівників стосовно кількості підтверджених випадків COVID-19.
Загалом по Україні відсоток медичних працівників серед усіх підтверджених випадків коронавірусної інфекції складає приблизно 19,5 відсотків. В Кіровоградській області цей показник складає понад 38 відсотків.
Голова облдержадміністрації Андрій Балонь 5 травня повідомив, що з моменту поширення епідемії COVID-19 інфікувались 153 працівники медустанов області. Найбільша кількість інфікованих медиків була зафіксована в приватній клініці в Кропивницькому – 50 осіб. Це 20 відсотків від загальної кількості працівників цього закладу. Частина з них працювала за сумісництвом в інших обласних медзакладах. Ще 30 інфікованих медичних працівників виявлені в Центральній міській лікарні в Кропивницькому, 19 медиків – в обласному клінічному госпіталі ветеранів війни, 15 – у Центрі екстреної швидкої допомоги та ще 12 є працівниками обласної лікарні.
Варто зазначити, що більшість серед медпрацівників області із підтвердженим діагнозом COVID-19 складають медсестри та медбрати – 58 людей. Серед лікарів Кіровоградщини наразі 42 підтверджених випадки коронавірусної інфекції, ще 37 у санітарів, а ще 16 людей можна віднести до категорії інших спеціалістів медичних установ.
Із загальної кількості медпрацівників із коронавірусною інфекцією Кіровоградській області 64 людини почуваються задовільно й перебувають на лікуванні вдома, а 26 госпіталізовано у стані середньої важкості. Побороли новий коронавірус 60 медпрацівників, і вже повернулися до виконання своїх обов’язків.
На жаль, двоє працівників Центру екстреної швидкої допомоги із підтвердженим діагнозом COVID-19 померли. У першому випадку лікар працював у диспетчерській службі. Пішов у планову відпустку й через деякий час був госпіталізований. ПЛР-тест показав позитивний результат. У другому – жінка, яка працювала фельдшером, інфікувалась у побутових умовах. Вона перебувала на лікарняному з переломом кінцівки. Коронавірус спровокував погіршення стану здоров’я.
То коли ж будуть гроші?
Виявляється, сам міністр охорони здоров’я Максим Степанов шокований тим, як виплачують обіцяні доплати за березень медикам, які працюють з хворими на COVID-19, та наказав до 8 травня керівникам на місцях відзвітувати щодо кожної лікарні та кожного медпрацівника.
Про це він повідомив під час брифінгу 6 травня.
Міністр запевнив, що 300 відсотків окладу за березень мають отримати всі медики, незалежно від того, скільки вони пропрацювали з хворими на коронавірус у цьому місяці
– Я зараз звертаюся до всіх наших медпрацівників, які повинні були отримати зарплату у 300 відсотків за березень. Ви її отримаєте найближчим часом. Ми вам це обіцяємо під особисту відповідальність всіх без виключення керівників на місцях. Поставлене завдання до п’ятниці до кінця дня відзвітуватися по кожній лікарні і по кожному працівнику. МОЗ уже зібрало всі списки наших медичних працівників з кожної області, хто повинен отримати цю зарплату, – сказав Степанов.
За його словами, міністерство отримувало чисельні скарги з регіонів України щодо ситуації, хоча кошти перерахували на місця ще в середині квітня.
– Вчора я провів селектор, в якому брали участь заступники голів облдержадміністрацій та керівники департаментів охорони здоров’я. Я був шокований тим, що вони почали розповідати. Вони почали шукати якісь коми: “А там ми врахували по такій постанові, а там – по такому наказу Мінсоцполітики” і далі ще набір відмовок, чому вони не перерахували в повному обсязі, а чому вони порахували за відпрацьований час, – обурився Степанов.
Він також пояснив, що буде з оплатою в 300 відсотків з 1 квітня:
– Вона вкладена в новий тариф COVID-19. Там є 4 пакети. Перший пакет укладається з лікарнею безпосередньо, де лікується хворий на коронавірус.
Другий – для екстреної медичної допомоги, третій – для мобільних бригад, які виїжджають до хворого для того, щоб зробити ПЛР-тестування.
Четвертий – для тих лікарень, які не входили до переліку затверджених лікарень першої хвилі, але мали хворих на COVID-19 протягом квітня, – пояснив міністр.
За його словами, там чітко визначено, що є трьомастами відсотками заробітної плати для медпрацівників.
– Окрім того, це буде передбачено в договорах, які укладає Національна служба здоров’я України. Ця постанова була прийнята 24 квітня. Я переконаний, що вони протягом 1-2 днів повинні укласти відповідні договори і перерахувати кошти, – додав Степанов.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
