НЕ БОЙОВА ВТРАТА…

0
1647
views

14 жовтня 2016 року при виконанні службових обов’язків на Донбасі загинув старший солдат Олександр Сімонов. Він не підірвався на міні, його не перестріла  куля ворожого снайпера…

Хлопець свого часу закінчив Смолінську школу, навчався у Кіровоградському вищому професійному училищі № 4 на електрогазозварника. Захоплювався футболом, був голкіпером у команді «Шахтар» (Смоліне). В травні 2013 року призваний на строкову службу, з 26 грудня 2014 року продовжив військову службу за контрактом.

Офіційно:

Сімонов Олександр Олександрович народився 10 травня 1993 року в с. Смоліне, Маловисківський р-н, Кіровоградська обл. Командир бойової машини, командир відділення 54-ї окремої механізованої бригади. Загинув  у ніч на 14 жовтня 2016 року поблизу с. Троїцьке (Попаснянський р-н, Луганська обл.).

Тоді, близько 23 години, Олександр отримав доручення від оперативного чергового РОП молодшого сержанта О.В.Щадних з’ясувати, чому не виходить на зв’язок особовий склад спостережного посту №2. Прибувши на об’єкт разом з М.О.Нікітіним та І.М.Поліщуком, він побачив, що старший сержант А.Ф.Гордійчук (з ним був напарник – В. Дуб) знаходиться у стані алкогольного сп’яніння. Солдати зробили йому зауваження, мовляв, така поведінка є неприпустимою, це грубе порушення військової дисципліни, яке привело, ймовірно, до втрати зв’язку. Це не сподобалося Гордійчуку. Він навів зброю на Сімонова і зробив декілька пострілів йому під ноги. Поліщук наказав Нікітіну сховатися за його спину, а Гордійчук у цей час кілька разів вистрелив у Сімонова. Сашко загинув на місці. Поліщук спробував вгамувати стрільця, перед тим відіславши Нікітіна на пост № 1. Коли той тікав, то почув ще стрілянину. Хто стріляв, він не знає, але кулю отримав уже Поліщук.

Діставшись свого посту, Нікітін розповів, що сталося на посту №2,  молодшому сержанту О.Щадних, а той вже керівництву і медикам.

Командир 4-ї роти в/ч – польова пошта В 2970 лейтенант І.Павлов та солдат Є.Григорян прибули на місце злочину та побачили мертвого Сімонова і пораненого Поліщука. Лейтенант Павлов наказав забрати зброю у Гордійчука, а усіх учасників конфлікту доставити на КСП батальйону військової частини. Поліщука відправили до вузлової лікарні станції Попасна Донецької області. Та, на жаль, хлопець там і помер.

Тіла обох убитих солдатів відправили до бюро судово-медичної експертизи у Лисичанську з попередньою причиною смерті «вогнепальне кульове поранення в голову».

Витяг з наказу командира військової частини – польова пошта В 2970(зі стройової частини) від 1 червня 2017 року О.С.Майстренка:

  1. Солдата Сімонова О.О. , командира бойової машини – командира 3 мех. відділення 1 мех. взводу 4 мех. роти 2 мех батальону в/ч пол. пошта В 2970 , який помер (загинув) 14 жовтня 2016 року в результаті вогнепального  кульового поранення голови з переломом кісток склепіння основи черепа з руйнуванням головного мозку, з 14.10.2016  виключити зі списків особового складу. Лікарське свідоцтво про смерть № 263 від 18 жовтня 2016 року.

Помічник командира військової частини В.С. Мансуров доповів директору департаменту фінансів МОУ, що «відповідно до наказу командира в/ч – польова пошта В 2970 військовослужбовець Сімонов Олександр Олександрович 10.05.1993 р.н. був виключений зі списку особового складу частини з 14.10.2016 р. у зв’язку з загибеллю (смерть не пов’язана з виконаннями обов’язків військової служби). Нараховане грошове забезпечення нащадкам військового – 33187 грн.83 коп.

Експертиза не є повною                                                   

            Після розтину (висновок № 263 від 19.10.2016 р.) суду були надані докази про причини смерті Олександра Сімонова. До речі, на названу дату батьки вже поховали Сашка у рідному Смоліному.

По-перше, у документі було невірно вказане по батькові загиблого. Неточні й антропометричні дані: вказано зріст хлопця 167 см, коли насправді він був вищий за 190 сантиметрів. Рідні кажуть: вага та зріст, вказані в експертизі, належать якраз Поліщуку, якого, нагадаємо, застрелили разом із Сашком Сімоновим. До того ж, у крові Сімонова начебто знайшли етиловий алкоголь у кількості понад 2 відсотки та у сечі – 1,19 відсотки. І батьки, і всі хто служив разом із Сашком свідчать, що хлопець ніколи не вживав алкоголь, а тим паче – на службі. Більше того, він займався спортом і завжди робив зауваження тому, хто був не проти випити, особливо на службі.

Ще одна обставина: у дослідженні брали участь двоє експертів – В.Г. Рубан та інший, який перевіряв кров та сечу на наявність алкоголю. Його прізвище навіть невідоме, тож брати до уваги його експертизу було неприпустимим. До того ж, документ написаний російською мовою, що суперечить Закону України «Про мову». Тож є усі підстави не погоджуватися з названими дослідженнями.

Окрім цього, під час проведення дослідження був порушений наказ МОЗ України №6 від 7 січня 1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби в Україні”, де зазначено, що у разі виявлення у трупі іншорідних предметів експерт має вилучити їх для подальших експертиз. Із його висновку, рани є сліпими, утворилися від вогнепального  кульового поранення, а тому в кінці раневого каналу мають знаходитися кулі, які мають бути вилучені для проведення балістичної експертизи. Експерт цього не зробив, кулі не вилучені, а значить, ця експертиза є неповною. Більше того: рідні кажуть, що куль у тілі Сашка…взагалі не було. Отже, їх або витягнули ще перед проведенням експертизи, або не дослідили взагалі. І найжахливіше, мабуть – в обох бійців рідні бачили…сліди контрольних пострілів у голову.

Викликає чимало питань балістична експертиза в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових досліджень за № 12016130530000694 від 15 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 ККУ, проведена, як вказано у документі, експертом з вищою спеціальною освітою та стажем експертної роботи з 2015 року. Р. Гузіковим.  На дослідження надано автомат АКС-74 № 4366762, автомат АКС 74У № 873929, патрони 50 шт., гільзи 25 шт., кулі 3 шт. Належало встановити, чи не відстріляні кулі і гільзи саме з цих автоматів – закріплених за Гордійчуком А.Ф. та за Дубом В. Й.

Згідно висновку, надані на дослідження чотирнадцять гільз відстріляні з автомата АКС-74у № 873929. Надана на дослідження куля №2 також відстріляна з цього автомата. А встановити, з якої зброї випущено кулі № 1 і 3, … не виявляється можливим – «у зв’язку з їх деформацією та корозією».

 «Ексгумація є передчасною»

            І батьки, і їхні представники в суді не погоджувалися з висновками експертів, тож вимагали дати дозвіль судді на ексгумацію тіла Сашка. На переконання адвоката, експертизу мали провести  фахівці Кіровоградського обласного бюро судово-медичних експертиз.

Прокурор запевняв, що ексгумація є передчасною – мовляв, спочатку треба опитати усіх свідків, а суддя з ним погоджувався. Вищезазначений експерт Рубан запевняв, що вже пройшов час, і повторна експертиза є недоречною, бо з’явилися гнилісні зміни, а кулі він не вилучав, бо в нього не було міні-рентгенапарата. Хоча, як заявляють спеціалісти в цій області, для вилучення куль із трупу такий апарат не потрібен.

      І все-таки судді довелося дати дозвіл на проведення експертизи тіла. Суддя Синянська Я.М., судді  Мякінченко Н.В., Коваленко Д.С. задовольнили клопотання представника надати судове доручення Маловисківському ВП ГУНП в Кіровоградській області щодо ексгумації трупу із залученям експертів Кіровоградського обласного бюро судово-медичних експертиз, під час якої вилучити зразки для судово-токсикологічної експертизи, призначити судово-медичну експертизу трупу, доручити провести її тим же експертам для відповіді на питання, чи є у вилучених зразках етиловий алкоголь.  Оскільки потерпілі не згодні з висновком судово-медичної експертизи № 263 від 19 жовтня 2016 року в частині наявності у крові та сечі померлого етилового алкоголю і невідповідності по-батькові потерпілого та  параметрів зросту трупу дійсності.

В результаті жодних слідів алкоголю чи наркотиків у крові Сашка не виявлено.

Остання обставина, за словами рідних загиблого хлопця, є головною у їхній боротьбі за встановлення усіх обставин смерті хлопця. Мовляв, нехай ми не отримали 1, 2 мільйона гривень (як у випадку втрати у бойових обставинах), а трохи більше 33 тисяч, це не головне, головне – добре та чесне ім’я Сашка.

Світлана КОСТЕНКО

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here