Календарне літо повністю опанувало нашу область, разом з початком канікул та відпусток. Втім свої корективи вносять погода та подовжені карантинні обмеження – тривалі мандрівки спланувати та здійснити доволі непросто. Але справжні туристи й тут знайдуть вихід.
Нещодавно ми розповідали про велосипедні та водні варіанти мандрівок. Цього разу мова піде про більш типовий для нашого суспільства – власною автівкою. І на це є свої причини.
Основна з них – в обласному центрі та власне й в усій області майже відсутні «санкціоновані» (тобто облаштовані належним чином) пляжі, де мешканці могли б пристойно відпочивати. Зокрема, у Кропивницькому не зареєстровано жодного суб’єкта тієї чи іншої форми власності для відпочинку на воді. А несанкціоновані місця, де регулярно пляжаться містяни, мовою посадовців міськради йменуються «історичні місця відпочинку громадян на воді у місті Кропивницькому, які на даний час активно використовуються населенням для стихійного індивідуального купання». Щороку посадовці виправдовуються тим, що ці пляжі не відповідають численним вимогам різних відомств, тож міська рада не може облаштовувати чи утримувати їх за кошт громади. Єдиний показник їхньої діяльності – денне патрулювання та проведення відповідних рейдів поліціянтами та фахівцями ДСНС, під час яких пляжників інформують про правила безпечного поводження на воді.
Але купатись у річках міста, куди зливи зносять всяку хімію і неприємно, і для здоров’я шкідливо. Наступною причиною є бажання заглибитись якнайдалі від скупчення людей (карантин є карантин, та й усамітнитись іноді хочеться). Тож шукаємо альтернативу. Найближчими варіантами для кропивничан є Катеринівка, Новопавлівка та Клинці. Тамтешні водойми є віддаленими від промислово-побутового забруднення, тож загроз отримати якусь гидоту значно менше.
Катеринівське «блакитне озеро» – насправді затоплений каоліновий кар’єр. Береги водойми кілька років тому почали облаштовуватись для цивілізованого відпочинку одним з кропивницьких благодійних фондів. Тож влітку ця локація майже не поступається приморському узбережжю. Відстань від обласного центру – біля 20 км (за точку старту беремо площу Героїв Майдану).
Новопавлівський каскад ставків на Сугоклеї більш придатний для «дикого відпочинку» – особливо лівобережжя. Водночас відсутність «пляжної» інфраструктури змушує бажаючих там відпочити запастись всім необхідним заздалегідь, аби не ганяти автівку до Новопавлівки чи Карлівки. Відстань від обласного центру – від 14 кілометрів (залежить від остаточно обраного місця пікнікування).
Клинцівське водосховище на околиці села має плюс у вигляді лісового масиву довкола та мінус для бажаючих ще й порибалити (став в оренді, з охороною не дуже й домовишся). Відстань від обласного центру – близько 20 кілометрів. По дорозі є крамнички, але все ж бажано запастись водою й харчами ще в Кропивницькому.
Менш популярними для відпочинку є стави біля Обознівки та долина Інгулу в районі Велика Северинка – Лозуватка – Оситняжка. У першому випадку береги ставу майже не придатні для безпечного купання (крім розташованих біля окружної траси низки баз відпочинку), а друга локація приваблива лише для прихильників наметового туризму. Відстань від центру міста до першої локації – трохи більше 10 кілометрів, до другої – 20-25 кілометрів (залежно від остаточно обраної локації). Водно-харчові запаси теж варто зробити заздалегідь.
Якщо ж планувати більш далекі мандрівки з метою водно-сонячних процедур, до вашої уваги затоплені кар’єри біля Цибулевого Знам’янського району (озеро Камінна чаша), Балахівки Петрівського району (озеро Блакитне око), Оліївки Олександрійського району(Срібне озеро) та Веселівки Бобринецького району(єдине в області солоне озеро). Останні дві водойми мають лікувальні властивості – принаймні, так вважають місцеві мешканці та численні відпочивальники. 
Менш «розкрученими» є водосховище біля Воронцівки Новгородківського району, лісовий став біля Трепівки Знам’янського району. Особливо пощастило мешканцям частини Світловодщини – Дніпро поруч. Але навіть світловодчани в якості альтернативи Дніпру обирають свої «блакитні озера» – стави неподалік колишнього заводу силікатних виробів.
Якщо ж заглиблюватись в принади кожного району нашої області з метою відвідування й фотосесій, то детальний опис займе не один номер нашого видання. Тож, крім традиційного «Гугл вам у поміч», порадимо звернутись до офіційного сайту Кіровоградської ОДА. У верхніх рядках головної сторінки знаходимо розділ «Соціально-гуманітарна сфера», відкриваємо його, знаходимо «Кіровоградщина туристична» – і все як на долоні: маршрути, об’єкти показу, карти цікавинок по кожному району, бази відпочинку та зелені садиби, контакти гідів у кожному районі тощо. А обладнані системою навігації GPS більшість сучасних мобільних гаджетів та бортових комп’ютерів автівок допоможуть вам якнайшвидше побачити бажане.
На жаль, наша область не може похизуватись здобутками автомототуризму на професійному рівні, тож цей туристичний варіант продовжує залишатись аматорським. Проте, на нашу думку, засмага та чудові світлини іноді приємніші за гонитву за часом та відстанню задля спортивного результату. Втім кожен обирає свій шлях для приємно-корисного відпочинку, а шляхів вистачить на всіх.
«НС» планує – з послабленням карантину – продовжити мандрувати туристичними стежками Кіровоградщини. Слідкуйте за нашими маршрутами та подорожуйте разом із нами!
Максим ГУЦАЛЮК, фото автора
