ЧОГО ДОСЯГ АНДРІЙ БАЛОНЬ НА ПОСАДІ ГОЛОВИ ОДА?

0
1962
views

Через арешт Андрія Балоня 25 червня та підозру у вимаганні «відкатів» облдержадміністрація зокрема та Кіровоградщина загалом промайнула чи не на всіх новинних ресурсах України. Чи це мав на увазі Балонь під час представлення у листопаді 2019 року, коли казав, що «Кіровоградщина прославиться серед інших областей»? Хто зна. Та протиправними, як стверджують правоохоронці, діями держслужбовця мають займатися слідчі. А «Народне слово» ж у свою чергу може розповісти, як новопризначенець ігнорував ЗМІ, а потім і заважав у роботі журналістам, як закривав свою роботу зокрема та чиновників ОДА загалом від висвітлення та які амбітні, але не конкретизовані обіцянки залишилися в Кіровоградській ОДА.

Відкрито закриті: хронологія (не)співпраці з медіа

Про те, чи вимагав Андрій Балонь та його поплічники «відкатів», хай розбираються слідчі – народословці такою інформацією не володіють. А от як локальне видання ми можемо розповісти про публічність і співпрацю з медійниками зі сторони призначеного президентом Володимиром Зеленським очільника облдержадміністрації.

Нагадаємо: президент підписав указ про призначення ексзаступника голови Херсонської ОДА, колишнього слідчого Андрія Балоня головою Кіровоградської ОДА 8 листопада 2019 року. Інформація про звільнення Балоня та оголошення йому підозри відбулося через сім місяців та 17 днів потому.

Вже 18 листопада (через десять днів після призначення!) Балонь заявив, що журналістів не пускатимуть на апаратні наради. Це ті наради, де керівники відомчих департаментів звітували, розповідали про актуальні проблеми тощо. Раніше медійники на кожній нараді розміщувалися на спеціально підготовлених для цього стільцях вздовж стін малої зали ОДА, вислуховували нараду і лише після неї могли задати уточнюючі запитання тому чи іншому чиновнику. Під час самої наради журналісти не мали права голосу, а по залі пересувалися стиха лише пару операторів та фотографів – задля вдалого ракурсу. Тобто під час самих нарад присутність ЗМІ ніяк не заважала заходу, а про карантин тоді ще не йшлося.

Сам новопризначенець запропонував натомість проводити брифінги для журналістів пост-фактум.

– Я вважаю, що час проведення моєї апаратної наради – це час, коли я роздаю вказівки. Можливо, це буде в такій формі, щоб я не хотів, щоб хтось трактував це так, як він може побачити. А офіційну інформацію і позицію ОДА я пропоную в такій формі, як ми сьогодні зібрались висловлювати, — заявив він під час брифінгу.

При цьому президентський призначенець не пояснив, які ж «двозначності» можуть бути у вказівках держслужбовцям і чому саме він озвучуватиме позицію ОДА з тих чи інших питань, а не, наприклад, представник профільного департаменту. Але «апаратки», як називають між собою щопонеділкові наради в ОДА журналісти, досі залишаються закритими для медіа – а отже, і для мешканців Кіровоградщини. Пізніше через карантинні обмеження брифінги звелися до інформування про перебіг коронавірусної епідемії в області в онлайн-форматі.

Забігаючи наперед, зазначимо: Балонь і на цьому не зупинився у перешкоджанні журналістам висвітлювати діяльність держслужбовців.

Початок роботи Андрія Балоня в Кіровоградській ОДА був традиційним: робочі візити до районів. Спершу він відвідав Світловодськ, бо там були резонансні проблеми із зірваним опалювальним сезоном. Потім він зустрічався з громадами Новоукраїнського, Вільшанського, Добровеличківського, Компаніївського, Бобринецького, Благовіщенського, Гайворонського та Голованівського районів. До цих подорожей     пресслужба ОДА, як зазвичай, долучала й місцевих журналістів. Адже читачі, глядачі та слухачі на Кіровоградщині хочуть знати, чим займаються чиновники та які обіцянки озвучують, куди бюджетні кошти (тобто кошти платників податків) вкладають.
Та згодом такі візити ставали все рідшим явищем, поки не зійшли нанівець.

Варто зазначити, що співпраця між журналістами місцевих видань, сайтів, телеканалів і радіо та працівниками пресслужби облдержадміністрації раніше була чіткою і злагодженою: медійників постійно запрошували до робочих відряджень від ОДА, забезпечуючи проїзд. Це давало змогу не лише висвітлити діяльність держслужбовців в області, а й безкоштовно потрапити до районів Кіровоградщини, щоб висвітлити ту чи іншу локальну проблему або досягнення. Чи не в кожного журналіста були контакти представників пресслужби, які швидко відгукувалися на запити, уточнювали інформацію.

За часів головування Балоня більшість співробітників пресслужби звільнилася, а співпраця з медіаспільнотою ставала все рідшою. Ця тенденція чітко прослідковується за наповненням розділу «анонси» на сайті ОДА. Наприклад, ще у січні-лютому тут можна знайти оголошення про брифінги, презентації і робочі поїздки. Вже з травня тут є хіба що оголошення про чергування того чи іншого посадовця на гарячій лінії ОДА.

Окремо хочеться розповісти і про висвітлення поширення епідемії на Кіровоградщині. Нова коронавірусна інфекція, запровадження карантинних обмежень, підготовка медичних установ, дотримання особистої гігієни – все це стало викликами для населення і потребувало щоденного висвітлення. Тим паче, що у соцмережах та сумнівних ресурсах за допомогою ботоферм та найнятих інтернет-тролів почали поширювати різноманітну дезінформацію, маніпулювали суспільною думкою, підбурювати людей не дотримуватися протиепідемічних заходів. І хоч деякі читачі висловлювалися, що втомилися від «коронавірусних новин», та лише так медійники могли продовжити боротьбу на інформаційному фронті проти маніпуляцій. Адже за допомогою дезінформації людей спонукали або до паніки, або порушувати карантин. І те, і те точно не йшло на користь читачам/глядачам/слухачам, а інколи справді загрожувало їхньому здоров’ю.

Тому зрозуміло, що в умовах епідемії вкрай важлива постійна комунікація між представниками обласної влади і медійниками. Та і її Балонь вирішив звести до мінімуму.

Так, 6 квітня 2020 року (рівно через 150 днів після призначення) Андрій Балонь заявив про зміну формату брифінгів: тепер це були вже навіть не прямі ефіри, а просто записані відеозвернення. Тобто раніше журналісти могли в онлайн-форматі під час прямого включення написати запитання голові ОДА.

А вже 1 квітня в ОДА заявили, що запитання журналістів «постійно дублюються», тож на них відповідатимуть раз на тиждень. І це не першоквітневий жарт: чим саме навіть тричі продубльовані запитання заважали на них відповідати один раз в прямому ефірі – залишилося загадкою. Тоді на запит «Детектор медіа» новопризначена очільниця пресслужби ОДА Катерина Ободовська прокоментувала це рішення так:

– Ми відходимо від формату питання-відповідь. Проте, як і раніше, беремо до уваги всі питання журналістів. Вони будуть узагальнені, а відповіді на них спікери надаватимуть у своїх виступах. Уся достовірна оперативна інформація про ситуацію з коронавірусом в області відкрита, ми продовжуємо висвітлювати її щоденно.

Слід зазначити, що час від часу Андрій Балонь публікував на своїй сторінці у Facebook статистику та коротку довідку щодо поширення хвороби в області. Іноді цю інформацію він надавав у своєму Telegram-каналі. Тож журналістам доводилося підписуватися і відслідковувати всі відомі акаунти Андрія Балоня, щоб не пропустити важливу оперативну інформацію.

Зрідка інформація з’являлася і на офіційному сайті ОДА. Але постійного надійного джерела хоча б щоденної статистики щодо захворювань (наприклад, для прослідковування динаміки, складання інфографік тощо) обласна влада не надавала. Наразі щоденну інформацію щодо поширення епідемії в області можна знайти на сторінці Кіровоградської ОДА у тому ж Facebook. На жаль, це оперативна інформація про кількість захворілих/одужавших/померлих людей від COVID-19 в області. При цьому не уточнюється, в якому районі, місті селі чи селищі виявлені нові випадки захворювання, де власне місця спалахів тощо. Цікаво, що дата створення сторінки облдержадміністрації в соцмережі і перша публікація оперативної інформації щодо поширення COVID-19 тут співпали у даті: 1 квітня 2020 року.

У якості поскриптуму зазначимо: своє затримання Андрій Балонь ніяк не прокоментував журналістам. Навіть на своїй сторінці у Facebook.

Про плани в області: без конкретики, але з високими зарплатами

Вже після звільнення Андрія Балоня з посади очільника Кіровоградської ОДА був опублікований звіт про роботу структури за перше півріччя. «Кіровоградська ОДА запроваджує щомісячне висвітлення інформації щодо показників соціально-економічного розвитку та інших актуальних проєктів, які наразі реалізуються», – значилося в публікації за 3 липня 2020 року на офіційному сайті облдержадміністрації. В ній також цитують першого заступника голови ОДА Ігоря Кузьміна про те, що «робота державних органів має бути відкритою і прозорою».

В самій презентації описані загальні характеристики регіону, як то географічне розташування та кількість земель сільськогосподарського призначення. Також перераховані головні проблеми Кіровоградщини, серед яких значна ступінь зносу інфраструктурних об’єктів, недостатній рівень житлового будівництва, відтік кваліфікованих інженерно-технічних кадрів, недостатність об’єктів туристичної інфорастурктури тощо.

При цьому в планах викладені справді амбіціозні, але зовсім не конкретизовані цілі. Наприклад, розділ «розбудова туристичної інфраструктури»  складається з трьох пунктів, які прописані у презентації наступним чином: розбудова туристичної інфраструктури (?); поновлення ремонтно-реставраційних робіт у будівлях, які мають історичну, архітектурну та культурну цінність; створення багатопрофільних оздоровчо-реабілітаційних центрів, виставково-готельних комплексів. Тобто де саме створюватимуть ті комплекси, що містить у собі пункт «розбудова туристичної інфраструктури», які є проєкти та звідки на це братимуть кошти, яких фахівців залучать до реалізації – поки незрозуміло.

Однією з найамбітніших обіцянок є підвищення середньої зарплати в області, рівень якої є незмінно нижчим за відповідний показник по Україні. Наприклад, наразі цей показник у травні складав 8819 гривень на місяць, що на 15,4% менше за середній показник зарплати по країні.

В облдержадміністрації ж обіцяють, що у 2020 році середня зарплата по області сягне 9493 гривень, у 2021 році досягне рівня 10442 гривні на місяць, у 2022 році – 11 486 гривень, а у 2023 році – 12 635 гривень щомісячно.

У довідці облдержамінстрації про соціально-економічний розвиток області за перше півріччя вказано, що середньомісячна заробітна плата у січні-травні 2020 року склала 8834 гривень і збільшилась на 13,7% порівняно із відповідним періодом 2019 року (січень-травень 2019 року – 7770 грн.). Якщо проглянути в розрізі сфер, то найбільше в області (за інформацією ОДА) заробляють у промисловості – 9604 гривень (зросла у порівнянні з відповідним періодом на 10,6%). Далі йде сільське господарство з зарплатою у 8558 грн. (зросла на 14,2%), в освіті – 7777 гривень (на 12,8%), в охороні здоров’я – 7060 гривень щомісячно (на 14%).

Щодо статистичних показників  реальної зарплати, то згідно з ними вона у січні-травні 2020 року збільшилась на 12,1 відсотка.

Яким чином збільшуватимуть показник середньої зарплати в області, як виводитимуть із «сірої зони» місцеву економіку – поки жодної конкретики. Але обіцянки публічні вже є.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here