УКРУПНЕННЯ РАЙОНІВ: НЕ ТРЕБА НІКУДИ ЇХАТИ!

0
1235
views

Верховна Рада 17 липня 2020 року ухвалила проєкт постанови про ліквідацію 490 існуючих районів і створення замість них 129 нових. Районний поділ Кіровоградщини зменшили до чотирьох. Для чого потрібне таке районне укрупнення, чи варто сперечатися за право бути райцентром та чи потрібно буде їхати за довідкою або до лікарні набагато далі — все пояснює «Народне слово».

Навіщо укрупнювати?

В Україні ще за радянських часів створили загалом 490 районів. Тобто з тих часів функціонувало майже півтисячі районних адміністрацій, які утримувалися на кошти платників податків, та стільки ж районних рад, де бюджетні зарплати отримували голова ради та секретар. Та водночас райони різнилися за територіями і населенням. Наприклад, найменший район в Україні за кількістю населення – Поліський у Київській області, в якому проживає 5622 людей, найбільший – Харківський з населенням 1 821 000 людей. І в Кіровоградській області є Кропивницький район, де проживає 36 573 особа, а є Вільшанський, де втричі менше населення – 12 187 людей. Таким чином райради та райадміністрації виконували один і той самий функціонал, але при цьому в різних обсягах. Отже, було й різне навантаження на платників податків, адже зарплати районних управлінців були однаковими, а ось кількість платників податків в районах відчутно різнилася.

Адміністративно-територіальна реформа передбачала, що люди на місцях самі оберуть, як їм зручніше об’єднатися в спроможні громади, створять свої ради і вийдуть на прямі міжбюджетні зв’язки. Таким чином громади візьмуть на себе більшу частину адміністративних обов’язків, отримають більше доходів з місцевих податків та зборів, а кошти з держбюджету отримуватимуть напряму, без посередництва обласних та районних адміністрацій. Тобто одна з корупційних можливостей у вигляді «відкатів» за прихильність при розподілі фінансових потоків до місцевих бюджетів для нечистих на руку чиновників ОДА та РДА стала неможливою.
Районні ради та адміністрації і так були найслабшою ланкою в управлінському ланцюгу «населений пункт-район-область-держава». Та з передачею повноважень до об’єднаних територіальних громад функціонал РДА та райрад зовсім «здувся». То чи варто витрачати кошти платників податків на зарплати великої кількості чиновників, які вже майже не мають обов’язків? Саме через це в адміністративно-територіальній реформі, «батьками» якої називають Юрія Ганущака та Анатолія Ткачука, було прописано укрупнення районів: рівно розподілити їх за населенням та надати районному керівництву повноваження вирішувати лише питання районного рівня.

Райони створюються виключно задля зручності держави керувати своїми представництвами на місцях, адже перевести все на обласний рівень також не можна: 24 префекти просто фізично не зможуть дати ради з перевірками на законність усіх актів громад, кількість яких в одній області може сягати 90.
На жаль, дві третини місцевих чиновників доведеться скоротити. Та водночас це значно зменшить бюджетні видатки і «втамує» кадровий голод в сільських місцевостях. Як запевняють в українському уряді, у найближчі три роки економія бюджетних коштів складатиме близько 1,5 мільярди гривень щороку.

Що тепер із Кіровоградщиною?

Кіровоградщина з радянських часів успадкувала не лише нав’язану спотворену назву місцевості, а й поділ на 21 район. При цьому поділ був «по-живому»: тоді районна межа могла проходити через населені пункти, подекуди розділяючи одну вулицю навпіл. Яскравим прикладом є місто Помічна і село Помічна: вони суміжні, між ними проходить одна вулиця. Та при цьому село належало до Новоукраїнського району, а місто – до Добровеличківського.

В рекомендаціях щодо укрупнення районів було вказано, що населення нового району має бути не менше 150 тисяч мешканців. Визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району. Тобто «різати по-живому» вже не будуть.
Водночас міста обласного та районного значень тепер входитимуть в межі району. Тобто місто Кропивницький стає районним центром, а не окремою від району територією.

Ґрунтуючись на цих розрахунках, на Кіровоградщині залишили лише чотири райони: Голованівський, Кропивницький, Новоукраїнський та Олександрійський.
До Голованівського району (з адміністративним центром у смт Голованівськ) увійшли території Благовіщенської міської, Вільшанської селищної, Гайворонської міської, Голованівської селищної, Заваллівської селищної, Надлацької сільської, Новоархангельської селищної, Перегонівської сільської, Підвисоцької сільської, Побузької селищної територіальних громад.
Укрупнений Кропивницький район (з адмінцентром у місті Кропивницький) складається з територій Аджамської сільської, Бобринецької міської, Великосеверинівської сільської, Гурівської сільської, Дмитрівської сільської, Долинської міської, Знам’янської міської, Катеринівської сільської, Кетрисанівської сільської, Компаніївської селищної, Кропивницької міської, Новгородківської селищної, Олександрівської селищної, Соколівської, Суботцівської, Первозванівської сільських, Устинівської селищної територіальних громад.
Новоукраїнський район з адмінцентром у власне Новоукраїнці об’єднав території Ганнівської сільської, Глодоської сільської, Добровеличківської селищної, Злинської сільської, Маловисківської міської, Мар’янівської сільської, Новомиргородської міської, Новоукраїнської міської, Піщанобрідської сільської, Помічнянської міської, Рівнянської сільської, Смолінської селищної, Тишківської сільської територіальних громад.
Олександрійський район з центром у одноіменному місті складиметься тепер з територій Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад.

Що закриється та де довідки брати?

Укрупнення районів жодним чином не вплине на роботу навчальних та медичних закладів. Повторюємо – від ухваленої нардепами постанови не закриється жодна лікарня, школа, дитсадок. Укрупнення районів стосується лише адміністративного управління. Саме тому суперечки щодо того, який населений пункт стане адмінцентром є необґрунтованими. Наприклад, у Малій Висці проводили мітинги за створення укрупненого Маловисківського району замість Новоукраїнського – тобто з тим же складом, але іншим адмінцентром. Голова Маловисківської ОТГ Юрій Гульдас аргументував, що Мала Виска начебто зручніше розташована та має кращі під’їзні дороги. Та по суті звання адміністративного центру нового району впливає хіба що на назву самого району. Ну і, за логікою, в адмінцентрі розташовуватимуться адміністративні будівлі райуправління. І це все. Адже мешканцям не буде ніякої адміністративної потреби їздити до райцентру. Та й жодних переваг місто чи селище від звання адмінцентру не отримує. Хіба що місцевим мешканцям, які потраплять до районних адміністрацій та рад на посади, буде ближче на роботу чи на сесії.

Зрозуміло, що деяким місцевим управлінцям не хочеться втрачати місце роботи або «нагріте місце» у раді. Тому про укрупнення районів деякі політики почали розповсюджувати дезінформацію. Тож народословці ще раз підкреслюють: ані будівлі, ані обладнання з районних лікарень старого вже поділу нікуди не забиратимуть. Тим паче, ніхто не звільнятиме і не переводитиме медичний персонал до нових райцентрів. Будівлі навчальних та медичних закладів залишатимуться на балансі місцевих громад, а зарплати медперсонал отримуватиме з держбюджету через Національну службу здоров’я України, а педагогічні працівники – також з державного бюджету. Це все залишається таким самим, як і до ухвалення нардепами постанови 17 липня.
Наразі медичні послуги можна утримати, де зручніше власне пацієнту. На надання медичних послуг «прописка» в будь-якому районі чи навіть в іншій області ніяк не впливає.

Також багатьох турбує, чи доведеться тепер за адміністративними послугами їхати аж до нового центру районів. Відповідаємо – ні, не доведеться. Адміністративно-територіальна реформа передбачила передачу обов’язків і повноважень на місця. Зокрема і адміністративні повноваження. Всі необхідні довідки, заяви, звернення та інші адмінпитання мешканці вирішують у найближчих Центрах надання адміністративних послуг. Після укрупнення районів ЦНАПи працюватимуть, як і до цього – їхні повноваження не зменшаться.
Тож укрупнення районів в принципі ніяк не вплине на мешканців Кіровоградщини – хіба що більше місцевих податків залишатимуться у місцевих бюджетів і не витрачатиметься на утримання багатьох управлінських апаратів. Щоправда, побільшає на місцевостях колишніх чиновників.

А що далі?

Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року вже проходитимуть у нових районах, де обиратимуть нові районні ради. У ліквідованих районах райради в жовтні вже не обиратимуть. Повноваження депутатів райрад у ліквідованих районах припиняються в день набуття повноважень депутатів вже укрупнених районних рад.
Центральна виборча комісія, відповідно до Постанови, має забезпечити формування виборчих округів та проведення місцевих виборів з врахуванням новоутворених районів.
Райдержадміністрації ж перетворяться на органи префектурного типу. Районні ради як рудимент радянської епохи взагалі підлягають ліквідації після нетривалого перехідного періоду. Щоправда, для цього потрібні відповідні зміни до конституції, тож коли саме ради ліквідують, наразі неможливо. Адже новообрана Верховна Рада хоч і заявляє про «турборежим» роботи, та на зміни до Конституції, наприклад, щодо перейменування Кіровоградської та Дніпропетровської області ми чекаємо і досі.
Реорганізація районного управління розпочнеться одразу ж після місцевих виборів і, за планами Міністерства регіонального розвитку, триватиме до липня 2021 року.
Водночас у всіх областях до кінця року має завершитися об’єднання у територіальні громади. Частково це було зроблено добровільно раніше. Тепер ті, хто досі не об’єднався, будуть об’єднуватися вже відповідно до урядового плану. В Україні загалом їх затвердили 1450, на Кіровоградщині зокрема – 48 спроможних ОТГ.

Які проблеми лишилися?

Те, що укрупнення районів проголосували зараз і вже у жовтні місцеві вибори проходитимуть з новим адміністративно-територіальним поділом – це чудово. Та водночас «турборежим» прийняття такої масштабної реформи залишив декілька підводних каменів та дискусійних питань.
Наприклад, поділ територій на ОТГ за поданням обладміністрацій викликало масові мітинги. Урядовці, як виявилося, місцями або поділили існуючі вже громади, або «створили» нові там, де люди й не передбачали об’єднуватися.
Минулого тижня, за два дні до ухвалення постанови про укрупнення районів, Асоціація об’єднаних територіальних громад України (очолює Олександр Корінний з Новоукраїнки) пікетувала Верховну Раду. «Асоціація ОТГ наголошує, що прийняття парламентом постанови «про утворення та ліквідацію районів» остаточно затвердить перелік громад, до якого не ввійшли понад 100 діючих ОТГ. Утворені в законний спосіб громади мають бути збережені», – йшлося у зверненні мітингарів.
Також проблемою наразі залишається фінансування: як перерозподіляти фінансові потоки, якщо районний рівень вже інший, а актів про алгоритм переходу на нього немає? Як фінансуватимуться управлінці «старих» районів ці два місяці до місцевих виборів?
Та водночас укрупнення районів насправді жодним чином не погіршить життя пересічних мешканців Кіровоградщини, але водночас дозволяє відійти від застарілої радянської системи з рядом міжбюджетних посередництв і купою управлінь, які подекуди дублюють обов’язки, але не виконують їх.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here