Днями – разом із кількома краєзнавцями з обласного центру – пощастило побувати в музеї Військово-морського флоту, що у Великій Северинці.
Це, – якщо рухатися київською трасою, – зовсім поруч із Кропивницьким.
Як не парадоксально, але саме степовики, починаючи від доби Київської Русі та згодом Запорізької Січі, протягом століть виявили себе як чудові моряки. Та і в подальшому – включно до здобуття Україною незалежності – не було таких морів і океанів, географічних відкриттів чи морських баталій, де б не уславилося ім’я хоробрих і кмітливих земляків. Тому немає нічого дивного в тому, що музей Військово-морського-флоту постав у неблизькій до моря місцині, на березі маленької річечки Северинки.
Вразило те, що навіть у цю неспокійну карантинну чи посткарантинну пору до музею тягнуться відвідувачі. Насамперед, звичайно, колишні моряки та члени їх родин. І це не дивно, адже тут започатковано не одну добру традицію. Зокрема, пов’язану з вшануванням нашого земляка героя-північнофлотця Ізраїля Фісановича. Ось і цього разу краєзнавець Юрій Тютюшкін звернув мою увагу на помітне поповнення в експозиції. 
Одразу при вході до музею стоїть погруддя цього підводника – Героя Радянського Союзу, виготовлене незабутнім скульптором Віктором Френчком. Поряд зі скульптурним зображенням колишній підводник Василь Гребенюк показав копію субмарини, на якій Ізраїль Фісанович наводив жах на гітлерівців; реконструйований кітель капітан-лейтенанта тощо.
Нині в музеї була присутня й донька моряка-чорноморофлотця Григорія Куропятникова – Світлана. Вона передала нові експонати, пов’язані з життям свого батька Героя Радянського Союзу, одному із засновників та господарів музею Станіславу Пролуненку. Кілька публікацій про моряків-уродженців Кіровоградщини передав до музею й автор цих слів.
Оглянути музей такого масштабу, де перед очима яскраво постають сотні якщо не тисячі унікальних експонатів, за короткий час неможливо. Але кожне таке відвідування стає без перебільшення уроком непідробного патріотизму. Не в останню чергу й за рахунок спілкування з цікавими людьми. Та що там говорити, коли навіть по дорозі до музею Військово-морського флоту слухав захопливі розповіді про сучасних героїв, батька та сина – Миколу й Романа – Мокряків з Карлівки, котрі уславилися під час останніх подій на Сході України.
Федір ШЕПЕЛЬ, фото автора
