Колишнього очільника Кіровоградської області з Кропивницького перевели до столиці.
Слідчий суддя Вищого aнтикорупційного суду чaстково зaдовільнив клопотaння зaхисникa підозрювaного про зміну зaпобіжного зaходу в чaстині поклaдених нa підозрювaного обов’язків. Зокремa, припис «не зaлишaти місто Кропивницький без дозволу слідчого, прокурорa aбо суду» замінено нa «не відлучaтися з Києвa тa Київської облaсті без дозволу слідчого, прокурорa aбо суду».
Зараз щоденно стільки всього відбувається, що про Балоня через місяць-другий просто забудуть. І взагалі – хтось вірить в те, що Андрія Богдановича посадять? Більше того, впевнений, що за пару років цей діяч вирине на симпатичній посаді в якійсь області, десь чи то в екологічній інспекції, чи то державній насіннєвій. Наша держава цінними кадрами не розкидається.
Взагалі за хабарництво за усі роки незалежності реально посадили одного львівського суддю -Ігора Зварича. Пам’ятаєте, у нього в кабінеті знайшли біля мільйона гривень, стосовно яких він сказав, що наколядував ці гроші? Йому дали 10 років, але відсидів він лише 6.
А Кіровоградщина? Можна згадати одного сільського голову з села поблизу обласного центру. Здається, 170 тисяч йому перепало за виділення землі. Ну і що? Зараз він чиновник обласного рівня.
З більш свіжого – два роки тому на хабарі взяли депутата районної у місті ради, педагога. І що? Нічого, працює собі, депутатствує.
По кожній області є такі приклади. Найбільше легенд ходить по суми, які беруть судді. Кажуть, що колись шукали по всій Україні чесного суддю, та безуспішно. А відсидів один Зварич.
Хабарництвом просякнуте майже усе в нашому житті. Хто з водіїв зі стажем не оказував «добровільну матеріальну допомогу» працівникам патрульної поліції, яких в народі влучно кличуть «продавцями смугастих паличок»?
За хабар у Кропивницькому легко можна отримати дозвіл на автономне опалення, хоча на його встановлення вже кілька років діє мораторій.
Батьківські внески в школах – це не що інше як форма хабара за лояльне ставлення класного керівника до вашої дитини.
А «благодійні» внески в лікарнях? Без 200 гривень тебе не покладуть лікуватися, хоч як би це не було цинічно в часи пандемії. (Так було у лютому в інфекційній лікарні на Валах, зараз, можливо, інші розцінки на «благодійність»).
А отримати земельну ділянку? Та будь хоч тричі герой АТО, у селі будеш чекати на свої сотки роками. Так не усюди, однак є випадки.
А влаштувати дитину до садочка?! На фоні нестачі місць це коштує грошей, вже багато років таке є в Кропивницькому.
Усе менше залишається галузей, ситуацій, випадків, коли не треба приплачувати. Що з цим робити? Якби ж знав, то мабуть, був би президентом України… Залишається з цим жити?
Геннадій РИБЧЕНКОВ
