Саме в таких умовах – шаленої кількаденної зливи та обмежень, пов’язаних з COVID-19, відбулася VIII щорічна міжнародна агропромислова виставка з польовою демонстрацією техніки. Цьогоріч вона пройшла з 30 вересня по 3 жовтня та вкотре стала найбільшою виставкою України.
Її організаторами традиційно стали Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Кіровоградська обласна державна адміністрація, Федерація роботодавців України, Торгово-промислова палата України, а також Асоціація підприємств-виробників техніки та обладнання для АПК “Украгромаш” та ВГО “Українська асоціація аграрних інженерів”. Загальні виставкові площі зросли за вісім років діяльності вчетверо та вже становлять 125 тисяч квадратних метрів. Участь у виставці взяли 450 компаній-експонентів та 500 учасників «Покровського ярмарку». Прикро, але з відомих причин не приїхали експоненти з Туреччини, Польщі та Республіки Бєларусь.
У відкритті взяли участь міністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, голова Кіровоградської облдержадміністрації Андрій Назаренко, голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, а також голова правління обласного об’єднання роботодавців Кіровоградської області Павло Штутман. Протягом роботи виставки в межах робочих візитів на найбільшу агровиставку завітали делегація китайської діаспори в Україні та Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Бєларусь в Україні Ігор Сокол.
Цьогоріч традиційної реєстрації відвідувачів не було – в зв’язку з карантинними обмеженнями (аби уникнути скупчення людей), проте, за попередніми даними, що були отримані емпіричним шляхом (заповнюваність автостоянки, списки реєстрацій учасників тощо), за чотири дні роботи виставки її відвідали від 38 до 42 тисяч людей. Надзвичайно насиченим та продуктивним виявився саме другий день виставки – адже кількість цільових відвідувачів просто «зашкалювала».
На жаль, триденний дощ підтопив певну частину статичної виставки, та й не всі анонсовані учасники ризикнули протестувати зразки техніки в багнюці – тим більше, що вимити її довелося лише за допомогою пожежних гідрантів.
Тим не менш, як і було заплановано, на виставці були представлені всі відомі бренди сільськогосподарського машинобудування – як іноземні (John Deere, New Holland, Case, Fendt, Claas та інші), так і вітчизняні (ХТЗ, Ельворті «Лозівські машини», Білоцерківмаз тощо). Цьогоріч за ініціативи Федерації роботодавців України на виставці була представлена і мультибрендова експозиція вітчизняної комунальної техніки.
І дійсно, кременчуцьке підприємство «Альфатекс» вразило своїми можливостями. Судячи з каталогу, основними варіантами обладнання автомобільних та тракторних шасі є комунальна техніка та самоскиди (лише автомобілі). Головними новинками стали аграрний самоскид Shacman F3000, що розширив лінійку вже представлених на українському ринку вантажівок китайського бренду, та створений спільно з ТОВ «Завод Кобзаренка» новий самоскид на шасі DAYUN. Аграрний самоскид-зерновоз Shacman F3000 має заднє та бічне розвантаження (на правий бік), колісну формулу 6х4 та вантажопідйомність 25 тонн. Він укомплектований шестициліндровим турбованим двигуном Weichai WP12.375E53 (Євро-5) з робочим об’ємом 9,7 літрів, має потужність 336 кінських сил та обладнаний зерновозним кузовом об’ємом 31 кубометр. Самоскидний кузов другої моделі розрахований на перевезення до 7 тонн вантажів, має тристороннє розвантаження та місткість кузова 9,6 кубометрів. На ринку України самоскиди DAYUN представлені в сегменті середньої вантажопідйомності (до 10 тонн), що дозволяє використовувати їх комунальними підприємствами, фермерами та на будівництві.
Також в лінійці базових шасі присутні бєларуські МАЗи та російські ГАЗи. На питання щодо відсутності в асортименті українських КрАЗів представники заводу поскаржились на виняткову ненадійність цього виробника.
-Там, де нам терміново потрібні кілька десятків шасі, КрАЗ може ледь надати одне. До того ж вартість місцевого аналогу більше ніж вдвічі вища за іноземного виробника. Тож нам невигідно втрачати прибутки, працюючи з подібними «партнерами». – зазначили представники підприємства. Тож не дивуйтеся, любі читачі, поширенню в силових структурах та народному господарстві бєларуської та китайсько-корейської техніки. Дякувати небесам, хоч не російської…
Відносно тракторів, то приємно вразила наявність в Україні більше десятка тракторних заводів. А пересічному українцю відомі лише ХТЗ з Харкова та ЮМЗ з Дніпра.Тож виставка фактично відкрила нові імена (тобто марки) українських тракторів. Наприклад, «Січеславець» – виробництва ТОВ «Січеславський тракторний завод», що у Дніпропетровській області. Тракторною темою підприємство опікується четвертий рік поспіль, більшість вузлів та агрегатів – власної розробки та виробництва. За даними інженера-технолога підприємства Олександра Гапоненка, вартість 125-сильного «Січеслава-1254» – 850 тисяч гривень, 160-сильного «Січеслава-1604» – 1,08 мільйони гривень. Лінійку продовжують моделі потужністю 320, 375 та 420 кінських сил. Основним конкурентом Гапоненко вважає бєларуський МТЗ, хоча той і дорожчий, і складніший за конструкцією. Втім «Січеслав-1604» позиціонується як конкурент і «Т-150К»(більш відомому як «Кіровець»). На думку Олександра Гапоненка, цей трактор середнього класу стане вигідним помічником і у невеликому фермерському господарстві, і у великому агропідприємстві.
Не лишився осторонь і ХТЗ, постійно удосконалюючий свої моделі як за зовнішнім дизайном, так і за технічними показниками. Цьогоріч завод презентував в статичній експозиції дві сучасні моделі: ХТЗ-160У і ХТЗ-243К.20 (з АКПШ 300). В свою чергу, в динамічній очікувались трактори виробничого плану серпня 2020 року – ХТЗ-181.22 з гумо-тросовою гусеницею і ХТЗ 243К.20, що мали працювати у зв’язці з сільськогосподарськими знаряддями на спеціальному полігоні. Втім погода внесла свої корективи.
За даними Харківського тракторного заводу, основними покупцями українського трактора залишаються вітчизняні аграрії. Але купують сільгоспмашини виробництва ХТЗ Болгарія, Молдова, Казахстан, Грузія, Литва, Румунія, Нова Зеландія і Сінгапур.
Рекордсменом же за розмірами й показниками серед українських тракторобудівельників вкотре став Boris Bond. Свої надпотужні моделі Україна почала створювати три роки тому – потужністю 430 – 480 кінських сил. А на виставку привезли новинку з потужністю вже 580 «конячок». Для виготовлення такого трактору було взято раму від К-700, яку, разом з мостами, ще й довелося посилювати, на неї встановили 16-літровий двигун Volvo D16 Euro 5; до того ж розробили автентичний дизайн. Своє ім’я трактор отримав на честь головного ідеолога проекту – Бориса Бондаренка.
В конструкції трактора Boris Bond використані як компоненти від К-700, так і від світових виробників. В парі з двигуном на вибір може використовуватись або 16-ступінчаста гідромеханічна КПП К-700, або 12-ступінчаста автоматична КПП Volvo I-Shift.
Загалом, випуск тракторів в Україні здайснюють 12 великих заводів, зокрема: ХТЗ, ЮМЗ, ДТЗ, “КИЙ”, ХТА “Слобожанець”, AMI Farmer від «Агромашинвест», Vakula тощо. Частина тракторів виробництва України йде на внутрішній ринок, частину експортують.
Серед «іномарок» найпоширенішим поряд з МТЗ стає торгівельна марка Lovol. За даними одного з офіційних дилерів, лише в цьому році цих тракторів було придбано три тисячі одиниць. Секрет, здається, простий -більшість моделей цього бренду є міні-тракторами, придатними як для невеликих господарств, так і для приватних присадибних ділянок. Міні-трактори майже вдвічі поступаються розмірами звичним для нас «Білорусам» та їхнім аналогам, тож і ціну мають досить прийнятну. А от у середньому та вищому сегментах конкуренція між виробниками просто шалена.
Міжнародна агропромислова виставка «AGROEXPO» вже давно розглядається не лише як торгівельний майданчик, а й як комплексний механізм, з яким пов’язано багато інших сфер економіки. Це єдиний в Україні агропромисловий форум, що надає унікальну можливість вітчизняним аграріям ознайомитись з максимально можливою номенклатурою техніки та обладнання для АПК на статичних експозиціях, відвідати експозицію племінних порід тварин та птиці (площа майже два квадратні кілометри), побачити техніку в роботі – на демонстраційних показах, взяти участь в тематичних семінарах та форумах, а також оновити свій технопарк зі значним дисконтом. Географічне ж розміщення виставки є найзручнішим для відвідувачів з усіх регіонів України – адже вона розташована у самому центрі України.
Для польової демонстрації на спеціалізованому полігоні площею сім гектарів сільськогосподарських агрегатів в роботі були підготовані більше 35 одиниць техніки від 17 вітчизняних та іноземних компаній.
Традиційно під час роботи виставки відбулась низка семінарів, конференцій, панельних дискусій. Так, у перший день роботи виставки ділову програму «AGROEXPO-2020» відкрив семінар «Сучасні проблеми агропромислового комплексу області та перспективи розвитку в умовах зміни клімату» (напрямки державної підтримки сільського господарства у 2020 році та перспективи на 2021-2023 роки; імплементація земельної реформи, передові технології та досягнення аграрного сектору Ізраїлю). Всеукраїнський науковий інститут селекції провів панельну дискусію «Основні критерії вибору гібридів соняшнику та кукурудзи». Відбувся «круглий стіл» «Національна система кваліфікації – міст між освітою та ринком праці», під час якого було проведене обговорення проблем реалізації державної політики у сфері кваліфікацій та важливість якості професійних кадрів з точки зору роботодавців. У програмі також були заявлені панельна дискусія «Перспективи розвитку сімейних фермерських господарств. Пілотне впровадження Державного аграрного реєстру» та галузева сесія “Цифрова трансформація: Бізнес. Влада. Суспільство” Муніципального інвестиційного форуму “TIME to INVEST”.
На AGROEXPO-2020 аграрії вкотре мали унікальну можливість придбати сільгосптехніку за акційними цінами: у разі укладання угод на купівлю техніки безпосередньо на виставці вони отримували знижку від 5%, якщо техніку вивозили просто з експозиції – 10%.
Окремою експозицією проходила виставка «AUTOLAND», де були представлені легкові та вантажні автомобілі світових брендів та навіть вантажний автопотяг. До речі, потужні Ford Ranger та Nissan Navara виглядали як справжні круті фермерські автівки. Гідну компанію їм склали квадроцикли колісної формули 4х2 та кросові і не тільки мотобайки.
Всеукраїнський освітній ярмарок передбачав, що цього року свої наукові потужності планували показати три десятка ВНЗ з різних куточків України, передусім – з Кропивницького та області.
Традиційний «Покровський ярмарок» з міні-експозиціями товарів декоративно-ужиткового мистецтва, частуванням, виступами творчих колективів та вже традиційним конкурсом “Гарбуз-велетень” хоча й отримав дощовий і карантинний удари, але потішив справжнім крафтовим різноманіттям. Натуральні смачні вина,сири та ковбаси, органічні медові продукти, яблука різних сортів створили справжній барвистий калейдоскоп смаків. Щоденно тут представлялося три-чотири райони чи ОТГ. Не дивлячись на погодні бешкети, гарний ярмарковий настрій створювали музичні виступи народних колективів.
На території “Покровського Ярмарку” цього року відзначали й 175-річчя від дня народження видатного земляка-драматурга Івана Карпенка-Карого (Тобілевича). Персонаж однойменного твору Мартин Боруля у виконанні Миколи Барабулі вже другий рік поспіль є символом-брендом ярмарку, адже саме він є носієм неповторної самобутності центральної України.
Фестиваль вуличної їжі «Єлисавет Смак Fest», який тривав всі чотири дні виставки, дав змогу кожному відвідувачу посмакувати різноманітними стравами кухонь народів світу.
Гарбуз-велетень цьогоріч заважив 55,3 кілограми (минуло річ – 76). Приз – 32-дюймовий телевізор – отримала його власниця Валентина Білоконенко зі Степового Кропивницького району.
Після зважування гарбуз розрубали, аби всі охочі змогли взяти собі насіння для спроби поборотись за приз у конкурсі наступного року.
Отже, AGROEXPO-2020 – попри примхи погоди та карантинні обмеження – відбулося. Що стосується останнього, то, будемо сподіватись, наступного року одна з головних подій осені на теренах України буде позбавлена будь-яких епідемічних пересторог. А щодо першого – напевно, організатори дійства обов’язково щось придумають, аби учасники та відвідувачі почувались на його території комфортно та святково за будь-якої погоди.
Тож, як не крути, а найбільша агровиставка України рухається далі і невдовзі може досягнути житлових кварталів обласного центру. Чом би про це й не помріяти?
Максим ГУЦАЛЮК, фото автора та з сайту виставки
