ВАРТО ЧИ НІ, АБО ІНШИЙ ПОГЛЯД НА ВИБОРИ ПО-КІРОВОГРАДСЬКИ

0
421
views

Місцеві вибори цього року проходили в надзвичайно складних умовах. Головною проблемою стала епідемія коронавірусу, яка почала посилюватись після сезону відпусток. Другою став новий виборчий закон, який має як плюси, так і мінуси. І саме навколо нового законодавства схрещувались списи всіх політичних сил, які прагнули здобути владу. А боротись дійсно було за що – адже ці вибори мали стати фіналом децентралізації, і саме новообрані представники мали отримати дійсну владу – з потужним фінансовим ресурсом, юридичними повноваженнями та не менш суттєвою відповідальністю.

Нові зміни в законодавстві наше видання неодноразово висвітлювало, тож повторюватись не будемо. А от перебіг власне виборчих перегонів був по-своєму цікавим. Про це й розповімо.

«Маско, я тебе знаю!»

Перемога Володимира Зеленського та його політсили «Слуга народу» на минулорічних виборах, провальні результати Радикальної партії Ляшка, ВО «Свобода» , «Народного фронту», «Самопомочі» , «УКРОПу» та розбіжності в лавах «Опозиційного блоку» призвели до переформатування фракцій в місцевих радах різного рівня. А спроба «ЗЕ-влади» обмежити права місцевого самоврядування призвела до появи нових та посилення існуючих «партій одного міста». Саме таким чином на Кіровоградщині з’явилась «Пропозиція», яку в області очолив міський голова Кропивницького Андрій Райкович, а ГО «Перспектива міста» переформатувалась у партію, яку очолив Артем Стрижаков. Але найцікавішими проєктами стали орієнтовані на відомого всім олігарха «Слуга народу» та «За майбутнє».

«Слуги» сформували команду як зі щирих прихильників, так і з перебіжчиків з інших партій. Їхній обласний осередок очолив депутат міськради Кропивницького від «УКРОПу» Михайло Бєжан, а одним із ймовірних кандидатів на мера обласного центру вважався діючий депутат міськради від Блоку Петра Порошенка (до 27 серпня 2019 року) Ігор Волков. Втім, «СН» висунули на цю роль мало кому відому банкірку Ольгу Ковальову-Алокілі. До президентської  партії перейшли також стали  депутат Кропивницької міськради від БПП(до 27 серпня 2019 року) Сергій Кріпак та депутат міськради від «УКРОПу» Володимир Зайченко.

У свою  чергу, «За майбутнє» формував колишній парламентар «Народного Фронту» Олександр Горбунов. Майже всю його команду склали  доволі публічні люди, які були новачками в політиці.

Особливістю частини «Опозиційного блоку», переформатованого в «Опозиційну платформу – за життя»(ОПЗЖ), стала майже стовідсоткова її належність до сфери освіти та культури. За виключенням кропивницького депутата Олександра Рокожиці, що перейшов до «Перспективи міста», кропивницька ОПЗЖ рушила на нову каденцію в тому ж складі, а один з депутатів – Анатолій Ларін – вирішив позмагатись і за посаду керівника обласного центру.

«Наш край» та «Рідне місто», орієнтовані на секретаря міськради Кропивницького Андрія Табалова, стартували на повторну каденцію повним складом, доповнивши список екс-бппшником Богданом Товстоганом, а «Рідне місто» долучило до своїх лав колишнього очільника обласного центру комуніста Володимира Пузакова. У «Батьківщині» міський депутат Олег Мельниченко вирішив поборотись за обласний мандат. Натомість нещодавній «радикал» Михайло Демченко та укропівець Віталій Бєлов поповнили лави «Батьківщини», ініш «радикали» Сергій Бойко та Рафаел Санасарян приєднались до «За майбутнє» та «Перспективи міста» відповідно.

«Пропозиція», крім колишнього висуванця від БПП Андрія Райковича, взяла до своїх лав кропивницького депутата від БПП (до 27 серпня 2019р.) Сергія Калапу, депутата від «Самопомочі» Володимира Смірнова та значну частину посадовців виконавчої влади обласного центру.

Інші депутати від «Самопомочі» – Віталій Пінчук та Олександр Артюх (який покинув її лави ще за чинної каденції) приєднались до «Нашого краю» та «Європейської Солідарності» відповідно.

У лавах «Європейської солідарності», переформатованої з лав Блоку Петра Порошенка», пішли депутати міськради Кропивницького Ігор Захаров, Юрій Деркаченко та Валентина Яремчук (хоча остання не так давно була рупором місцевого «Голосу», вийшовши з БПП 11 червня 2019 року.)

Відмовились від повторної каденції кропивницькі міські депутати Андрій Кролевець, Ігор Голофаєв (обрані від Блоку Петра Порошенка) та Сергій Горбовський ( «УКРОП»). Відмовлено у реєстрації кандидатам від «Свободи» до обласної та Кропивницької міської рад з причини недотримання норм нового законодавства. Схожі катавасії, ймовірно, відбулись напередодні виборів і в радах райцентрів та міст обласного підпорядкування  й новосформованих ОТГ.

До боротьби доєднались ще дві нашвидкуруч створені політсили  – «Сила і честь» та «Перемога Пальчевського», але там, відверто кажучи, жодної більш-менш відомої чи харизматичної персони не згадати. Спробувала сили знову й «Партія пенсіонерів України» – з результатом, подібним до сумного схилу життя більшості наших літніх співвітчизників.

Родзинкою виборів міського голови обласного центру стала участь у перегонах трьох жінок – окрім згаданої вже Ольги Ковальової-Алокілі, в них взяли участь кандидатки від «Рідного міста» Катерина Шамардіна та від «За майбутнє» Ірина Озерна.

Обласні списки політтсил особливо не здивували – адже законодавством кандидатам дозволено балотуватись максимум у дві ради різного рівня. Єдиний виняток – «Батьківщина», але про це трохи згодом.

Агітпроп – у маси

Першими зі своєю виборчою наочністю стартували «Слуга народу» та «Перемога Пальчевського», заполонивши рекламні площі області своїми зображеннями. Але, на жаль, неоковирнішої реклами притомні мешканці в житті не бачили. От що, наприклад, хотіли донести «Слуги» своїми «Твоє місто – це ти» або «Україна – це ти» тощо? А «наступним мером буде жінка»? Невже «СН» не бачили, що не лише їхня висуванка бореться за посаду? Та й слово «наступним» давало зрозуміти, що  цього разу перемоги не станеться, а от колись, можливо…

З «пальчевськими» ситуація ще гірша. І для більшості виборців  кольори цих політсил встигнули набриднути задовго до дня виборів.

Навздогін шаленим темпом рушили «Перспектива міста» та «За майбутнє». Перші обіцяли ледь не космічний вигляд обласного центру в разі своєї перемоги, а інші – майже нічого(ніби за Цоєм – «Наше будущее – туман…»). Слабенькими на креатив та конкретику були борди інших учасників перегонів – від «Батьківщини» до «ЄС». Натомість «Пропозиція» зробила ставку на досягнення команди Андрія Райковича, ніби натякаючи («пропонуючи») такі темпи й здобутки ще протягом п’яти років.

Відверто маніпулювала місцева ОПЗЖ – її борди реально були націлені на, м`яко кажучи, не досить «підкованого» виборця. Адже не можуть місцеві ради «повернути мир в Україну», не кажучи вже про «знизити тарифи»!

Газетна продукція традиційно обіцяла все та всюди. Ось тут розпочнемо з «Батьківщини», на якій ми завершили попередній розділ. За словами лідерки політсили Юлії Тимошенко, в усіх гріхах винна лише влада Порошенка, тож виключно «Батьківщина» має команду «без подвійних стандартів»(тобто лише з відданих їй фанів-профі). Але ж список – купа колишніх відомих «регіоналів»! Тож нам вкотре  брешуть, а ми ведемось… Як і на чергові «прориви» команди леді Ю.

«Перспектива міста» здивувала «Трьома кроками…». Будь-яке будівництво розпочинається з фундамента, а у «ПМ» – з даху та горища. Водночас лідером за кількістю агітаційної вторсировини стала саме ця політична сила, наймичка якої  в одному з наметів щиро пропонувала взяти побільше – «на розпалку згодиться». В свою чергу, «За майбутнє» економили – одну газету в одні руки.

«ЄС» на три сторінки з чотирьох друкувала виступ свого лідера, а у вкладці – лише першу десятку до обласної та кропивницької міської рад.  Ані звіту про діяльність за минулу каденцію, ані програми не було навіть тезово…

«Наш край», «Рідне місто» та «Пропозиція» у своїх газетах розповідали про зміни у місті як про власні заслуги. Не відставали й новоспечені «слуги». Але останні не повідомили про це наметових агітаторів, тож виходив казус, коли агітатори вважали злочинами те, чим хизувались на сторінках їхні кандидати першого ешелону – особливо стосовно закупівлі комунального транспорту. Водночас «Пропозиція» в останньому передвиборчому випуску надрукувала списки кандидатів до кожної ради по округах з фотографіями. Для багатьох виборців це стало суттєвим плюсом на шляху до дільниць.

Продукція ОПЗЖ нагадувала «вєсті с полєй» часів СРСР, заклики «назад до епохи Сергія Ларіна», інакше все буде чорніше за чорне. Зі свого боку «замайбутні» розповідали про діяльність свого місцевого лідера Олександра Горбунова у царині розбудови міста й області – але ж сам екс-нардеп для збереження власних здобутків у міські голови Кропивницького не пішов.

Газети «слуг» маже нічим не відрізнялись від їхніх бордів, лише в останньому перед днем голосування випуску вони сконкретизували обіцянки для регіонів України.

День тиші не став таким для «Перспективи міста», «Пропозиції» та «Слуг народу». Перші заклеїли борди своєю символікою без тексту на чорному фоні (про лавочки не писали лише ледачі), треті закликали зробити свій вибір зеленим шрифтом та жовто-білому фоні, а другі пішли найкреативніше –закликавши «ПРОголосувати» та обрати Андрія Райковича в першому турі шляхом «50% + ти». І цей креатив реально спрацював наступного дня.

                                       Витрати восени рахуємо

Скільки ж коштувала політсилам виборча кампанія – можемо поцікавитись у фінансових звітах політичних сил, оприлюднених на сайті Кіровоградської ОДА.

Політична сила/параметри оцінки витрат «Батьківщина» «За майбутнє» ОПЗЖ Європейська Солідарність Слуга Народу Наш край Пропозиція Партія пенсіонерів України
Загальна сума фонду, грн 113138,6 371778 146823 316283,58 137852,1 216405 223530,3 19832,24
Внески кандидатів,грн 95518 187398   76355,98   59057   20000
Партійний фонд, грн         1240526,0 116468    
Агітматеріали в цілому, грн 72689,6 175324,96 11240 51185 408103,7 160830 60608 16850
Друковані агітматеріали, грн 69869,6     31185   152440 57808 16850
Агітація в ЗМІ, грн 3500 153468 74399,56 255444,10 237688 25522 4859 2982,24
Агітація в мережі Інтернет, грн 11700       36119   91,3  
Реклама на зовнішніх носіях, грн 2018 27120       29909 66063  
Найбільший внесок кандидата, грн. (сума, прізвище) 48000 –Володимир Арсірій 50000 –

Ярослав Гордієнко

49009 Ігор Качанов 31801,5 –Артем Шевчук   18372-Сергій Хільченко   20000 –Любов Головко

Здавалося б, ніби все прозоро, але, судячи з порожніх клітинок, декому є що приховувати. Звісно, ми надали лише основні відомості, особливо не заглиблюючись у деталі. Якщо ж трохи заглибитись, то, згідно з даними на сайті ОДА, намети використовували лише «Пропозиція» та «Наш край» – а насправді? Скільки було наметів партії «Слуга народу» лише в обласному центрі? А про шалену кількість бордів з власними гаслами чомусь мовчать ОПЗЖ та знову ж таки «Слуга народу», приховує це і «ЄС», хоча їй далеко до перших двох. Про партійний фонд заявили лише дві політсили –отже, решта не має партійних осередків з відповідними коштами? І подібних питань виявиться не менше десятка…

Що ж у підсумку? Цитуючи декомунізованого «батька всіх народів», «не важливо, як проголосують, а важливо, як порахують». Боротьба триває за кожен голос – як партійний, так і персональний. В обласну раду особливо намагається прорватись «За майбутнє», розповідаючи про стовідсоткові 5-6 ймовірних мандати. За непідтвердженими наразі даними «Слуга народу» розраховує на 17 місць, «Батьківщина» на 16, ОПЗЖ – на 14, ЄС на 10-11 місць у раді.

Остаточні та офіційні підсумки мають підбитись та оприлюднитись протягом цього тижня. А далі – фракції, коаліції/опозиції… А насправді головне – бюджет, опалювальний сезон і стрімка ковідізація мешканців області. Тут вже стане не до політики…

Максим ГУЦАЛЮК

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here