ПРО ТАРИФИ, МІТИНГИ І АГЕНТІВ КРЕМЛЯ НА КІРОВОГРАДЩИНІ

0
874
views

Як на Кіровоградщині, так і по всій Україні у січні прокотилися новини про так звані «тарифні мітинги».  У вівторок, 26 січня, депутати Кіровоградської обласної ради ухвалили звернення до президента України, Верховної Ради та уряду щодо зниження тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. Та чи за адресою таке звернення і чи не є це популізмом?

Тож чи буде дієвим звернення депкорпусу Кіровоградщини, що саме насправді впливає на тарифи та хто винен у піднятті цін, як пов’язані «тарифні мітинги» зі спецслужбами Кремля — роз’яснює «Народне слово».

Депутати звернулися

Рішення про направлення звернення від обласної ради до трьох інституцій підтримали 56 кіровоградських депутатів. Звісно, логічніше було би звертатись щодо тарифів до того органу, який напряму за це відповідає – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Та очільник депутатської обласної комісії з питань бюджету Сергій Коваленко пояснив, чому обласні депутати вибрали саме таких «адресатів»:

Тарифи встановлює НКРЕКП, але НКРЕКП – це конкретні посадовці, делеговані від трьох інституцій: від президента, Верхової Ради, Кабінету міністрів. Та й Кабмін теж проголосований тією монобільшістю, яка повинна впливати, нести відповідальність за ті тарифи, які встановлені в Україні, оскільки підвищення тарифів не відслідковувалось разом зі збільшенням доходів громадян.

У зверненні депутати пропонують перерахованим державним органам «вжити відповідних заходів щодо зменшення тарифів на природний газ, електроенергію, централізоване водопостачання та водовідведення для споживачів». Це, щонайменше, нелогічно, адже тарифи на водопостачання і водовідведення залежать якраз від… депутатів обласної ради. Варто зазначити, що директор водоканалу «Дніпро-Кіровоград» Роман Ілик під час сесії 26 січня звітував про роботу очолюваного ним підприємства, а також щодо обґрунтування нових тарифів. На що депутати рекомендували облдержадміністрації спільно з територіальними громадами, яких обслуговує «Дніпро-Кіровоград», передбачити в місцевих бюджетах субвенції обласному бюджету для компенсації різниці тарифів на воду. Депутати також вирішили створити тимчасову контрольну комісію облради стосовно економічної діяльності «Дніпро-Кіровоград» та обґрунтування підвищення тарифів. 

Тепло, вода і місцеві депутати

Якщо коротко та по суті, то тариф на «комуналку» формується компаніями-надавачами послуг. Саме вони здійснюють економічне обґрунтування витрат на виробництво (надання) комунальних послуг і подають його уповноваженим органам.

Зараз повноваження щодо встановлення тарифів на комунальні послуги розподілено між НКРЕКП та органами місцевого самоврядування.

Формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється підприємствами, діяльність яких регулюється на місцевому рівні. Наприклад, водоканал «Дніпро-Кіровоград» обслуговує абонентів у містах Кропивницькому, Світловодську, Олександрії, Знам’янці, Смоліному. Це міста в різних районах однієї області, тож затверджують тариф на послуги водоканалу на цьому рівні, тобто обласна рада. Саме від обласних депутатів слід вимагати пояснити ухвалення нового тарифу на централізоване водозабезпечення. Ні чиновники, ні народні депутати до цього стосунку не мають. Стосунок має хіба що НКРЕКП. Адже саме Нацкомісія, яка регулює ринок комунальних послуг, дозволила збільшити тариф за воду – у середньому по країні на 20 відсотків. Йдеться про 44 водоканали. Тож з 1 січня найбільше за водопостачання та відведення платитимуть мешканці Дніпра та Кропивницького – понад 44 гривні. А найменше львів’яни – трохи більше 22 гривень.

Так само і з підприємствами, які надають послуги з централізованого теплопостачання. Наприклад, в обласному центрі є комунальне підприємство «Теплоенергетик», яке забезпечує гарячі теплі батареї абонентам міста. Тож це міський рівень, тому рішення про тарифи ухвалюють міські депутати.

Водночас голова облдержадміністрації Андрій Назаренко запевнив, що Кабінет міністрів спільно  з НКРЕП і «Нафтогазом» готує меморандум із Асоціацією міст України про незмінність тарифів на тепло у цьому опалювальному сезоні.

–  Питання актуальне для Кропивницького, Олександрії, Світловодська й Долинської. Меморандум має передбачити можливість для теплокомуненерго укласти з «Нафтогазом» річні контракти за вигідною ціною, а також напрацювати механізм реструктуризації заборгованості перед «Нафтогазом», яка утворилася через різницю в тарифах, – пояснив чиновник.

Газ – за видобування і за транспортування

Варто зазначити, що тарифи на житлово-комунальні послуги напряму залежать від вартості тарифів на енергоносії, цін на матеріально-технічні ресурси та рівня мінімальної зарплати. Тому зміна ціни природного газу та електроенергії призводить до перегляду вартості всіх комунальних послуг. Той же «Дніпро-Кіровоград» використовує електричні насоси, щоб постачати воду по водогону, виплачує зарплати працівникам. А вартість централізованого теплопостачання напряму залежить від ціни на газ.

Наразі ціна на газ для населення не фіксована і залежить від ринкової ціни, тож змінюється від місяця до місяця. Цікаво, що НКРЕКП може встановити верхню межу тарифу на газ для населення, а от нижньої межі немає. Тому ціна на куб газу для побутових абонентів коливається, але не вище певної межі. А от нижньої планки немає, тобто ціна для українців може «просідати» залежно від цін на газ на товарних біржах.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у свою чергу пообіцяв, що ціна на ринку газу з 1 лютого не може перевищувати 6,99 гривень за кубічний метр (гранична верхня межа), а НКРЕКП підтримав рішення про обмеження тарифу на розподіл газу за ціною, не вище 1,79 грн за кубометр.

Це дозволить захистити населення в період коронакризи від неконтрольованого зростання ціни на ринку газу. А навесні всі газопостачальні компанії повинні будуть представити свої річні продукти для населення за вигідною фіксованою ціною, – додав очільник уряду.

Варто знати, що майже близько 70% розподілу газу в країні забезпечує група облгазів під брендом «Регіональна газова компанія» (РГК) Дмитра Фірташа. Він, нагадаємо, у 2010 році співфінансував президентську кампанію Віктора Януковича. На сьогодні найбільшим постачальником є «Нафтогаз», який має власне джерело газу. Тут варто згадати, що саме за часів Януковича левова частка газопостачальних компаній перейшла з комунальної власності у приватні руки.

«Нафтогаз» постачає газ для побутових споживачів у Кіровоградській області, де НАК є оператором АТ «Кіровоградгаз».

Ціна на транспортування газу і обслуговування газових мереж вже залежить від компанії-постачальника послуг. Оскільки тут діє конкуренція, і абонент може сам обрати, з ким підписати договір, рішення на рівні місцевих рад не ухвалюють. І хоча за рахунок того, що «Нафтогаз» має джерело газу і тому дає невисокі тарифи, абоненти можуть змінити постачальника. І для цього не обов’язково бігати по кабінетах із купою паперів. Достатньо обрати нову компанію-постачальника і в режимі онлайн надати пакет необхідних документів. Про те, які документи надавати, можна дізнатися у власне компанії-постачальниці послуг. Але обирайте лише ліцензійованих постачальників, перелік яких є на сайті НКРЕКП.

А щоб зорієнтуватися поміж цін на постачання газу, ми рекомендуємо мешканцям Кіровоградщини зайти на сайт «ГазПравда» (gazpravda.com.ua), де в зручній таблиці є всі актуальні розцінки всіх постачальників.

 Тому насправді уряд має опосередкований вплив на ціну на газ, точніше, на встановлення верхньої межі. Затверджує її НКРЕКП. А ціна за транспортування газу повністю залежить від фірми (приватної, до речі), з якою у вас підписано договір про обслуговування газових мереж.

Елктроенергія: тариф на місці

Уряд ухвалив рішення, згідно з яким для населення від початку цього року діє фіксована ціна за електрику – 1,68 грн/кВт. Поки тариф встановили на три місяці, до 31 березня. Багатьом споживачам не сподобалося, що цією ж постановою Кабмін скасував дію пільгового тарифу, коли перші 100 використаних кіловат на місяць вартують 90 копійок. Але насправді таке рішення було очікуваним. Адже через пільговий тариф для населення йшло подвійне, перехресне субсидіювання – і населення з держбюджету, і «Енергоатома». Тобто з наших з вами податків ця різниця насправді подекуди перекривалася двічі.

До того ж, до 1 січня 2021 року тариф на електроенергію для домогосподарств не переглядався з 2017 року. В середньому, за даними Міністерства енергетики, населення платило в 2020 році за електроенергію близько 1,04 грн/кВт-год. Це майже втричі менше, ніж на сьогодні за цей ресурс платить бізнес.

Різниця в цінах для домогосподарств і бізнесу, борги на енергоринку в 50 мільярдів гривень змусили Кабмін скоротити пільги для домогосподарств, щоб зменшити фінансове навантаження на держкомпанії «Енергоатом», «Укргідроенерго» і «Укренерго». При цьому для населення залишився інший компенсатор, а саме – занижені коефіцієнти для споживачів, які встановили двох-або трьохзонні лічильники.

Мітингували не туди

Тож стає зрозумілим, що насамперед на ціни за газ і електрику формує ринок, а ціну на обслуговування газових мереж – приватні компанії. Ціна на водо- і теплопостачання залежить від місцевих рад відповідного рівня – міського/селищного/сільського, районного чи обласного. Регулює тарифи на комунальні послуги Нацкомісія, також деякий вплив має уряд.

Але чомусь у деяких мітингарів на плакатах були зовсім нераціональні заклики. Наприклад, часто використовували словосполучення, ноги якого ростуть з прокремлівської пропаганди «тарифний геноцид». Геноцид (крайня форма дискримінації) – знищення окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами. Прикладом геноциду українського народу є Голодомор, коли мільйони людей померли від голоду. а такими порівняннями російська пропагандистська машина намагається знецінити як і слово геноцид, так і пам’ять українців про страшні дії Радянського Союзу. І фрази про «тарифний геноцид» можна було побачити чи не на всіх подібних мітингах – і в Кропивницькому, і в Києві, і в деяких інших обласних центрах. Як і напис «Україна без олігархів», хоча олігархом, який має стосунок до тарифів, є хіба що вищезгаданий Фірташ.

Також дивує, що в столиці мітингувальники чомусь зібралися не біля офісу НКРЕКП по Смоленській вулиці, а біля Офісу президента. Хоча президент, якими б обіцянками він не розсипався, вплинути на тарифи комунальних послуг не може.

Щодо Кіровоградщини, то заклики на «тарифні мітинги» розповсюджувалися в соцмережах. Доєднатися закликали всіх, хто не погоджується з підвищенням цін. Водночас ні вимог, ні конкретних дій ні навіть до кого власне звертатимуться мітингувальники – все це не зазначалося.

Цікаво, що в січні Служба безпеки України виявила десятки інтернет-агітаторів, які розповсюджували публікації з пропагандою сепаратизму та закликами до змін меж території України. Агітатори отримували кошти та вказівки від кураторів з Росії. Кіберфахівці СБУ відзначають, що активізація мережі інтернет-агітаторів збігається з так званими «тарифними протестами». Встановлено, що на замовлення іноземних кураторів затримані фігуранти підбурювали користувачів соцмереж до участі в акціях протесту та порушення громадського спокою. На знімку – затримання одного з таких у Кропивницькому.

На щастя, на відміну від тієї ж Росії, в Україні люди мають можливість відстоювати свої права і інтереси за допомогою мітингів, мирних зібрань. Та водночас варто розуміти, проти чого виступати і до чого кого закликати, щоб вимоги були почуті, щоб це було справді ефективним. А не лише створювало кремлівським телеканалам картинку про «черговий геноцид» в Україні.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here