ЕЛЕКТРОННІ ГОЛОСИ ТА ВІРТУАЛЬНІ ГРОШІ: ДОСЛІДИ ТА ДОСВІДИ

0
729
views

Країна у смартфоні – один з найамбітніших намірів нинішньої української влади. Багато опцій, якими порядкує держава, вже перейшли у «цифру», на черзі – нові виклики та проєкти. Особливо цьому сприяли нові, карантинні, реалії, коли більшість  державних установ почали здійснювати обслуговування громадян виключно онлайн.

Локомотивом електронних перетворень в нашій країні є новостворене Міністерство цифрової трансформації України, простіше кажучи – Мінцифра. А одним з найактивніших учасників віртуалізації послуг – Нацбанк. Представники обох установ нещодавно мали зустрічі  з представниками ЗМІ Кіровоградщини.

«Держава має бути сервісом» 

«До 2023 року Мінцифра забезпечить технічні можливості, щоб 100% державних послуг були доступні на порталі та в мобільному застосунку Дія», – таку амбітну заяву озвучив керівник проекту Дія Мстислав Банік. Він впевнений, що створення таким чином цифрової держави спростить життя українців та дозволить уникнути присутності держави в їхньому побутовому житті, прибере бюрократію та корупцію: «А замість черг мешканці Кіровоградщини зможуть витрачати час на більш важливі речі».

Пан Банік вважає: саме споживачі тієї чи іншої послуги мають визначати, який формат вона повинна мати – онлайн чи офлайн:

“Дуже часто на мою особисту Facebook-сторінку пишуть люди та пропонують зробити нові послуги, і, звісно, Мінцифра хоче задовольнити болі всіх українців щодо отримання державних послуг, але ми спираємося саме на їх релевантність. У нашої команди є статистика, де ми стежимо за тим, за якими послугами населення частіше за все звертається до державних органів, а також перевіряємо готовність інфраструктури для переведення послуг в онлайн. Наша мета – 100% державних послуг, доступні в Дії”, – зазначив керівник проєкту Дія.

Та якщо такі повсякденні послуги, як замовлення довідки чи витягу, реєстрація ФОПу чи страхування авто тощо, особливих запитань чи сумнівів не викликають, то така складна та неоднозначна царина, як електронна демократія, вимагає особливих підходів та застережень. Простіше кажучи, чи не переважають ризики над вигодами при проведенні онлайн голосувань, референдумів, підписі місцевих і не тільки петицій тощо?

Як зізнався Мстислав Банік, ця частина послуг – найскладніший виклик для Мінцифри. Дійсно, переваги такої схеми суттєві в плані економії часу та витрат, але  найбільше виграють від проведення онлайн-виборів, ті, які мешкають за кордоном, громадяни, які проживають у сільській місцевості далеко від виборчих дільниць, та люди з обмеженими фізичними можливостями. Але передусім потрібно повністю виключити з процесу підрахунку результатів людських фактор, а також забезпечити чітку авторизацію респондента і водночас – повну анонімність його волевиявлення. Адже серед головних мінусів тут – ризики фальсифікації виборів, порушення таємниці вибору і, як наслідок, зниження довіри громадськості до виборчих процедур та результатів голосувань. Серед інших завдань тут пан Банік назвав створення комплексної системи збору та підрахунку голосів (як онлайн, так і офлайн), а також єдиної системи обліку голосування. Щодо місцевих петицій, то, запевнив він, за це питання Мінцифра планує взятися вже навесні.

Але треба зазначити, що нині жодна країна не використовує лише онлайн-голосування на виборах та/або референдумах. Деякі країни, такі як Естонія, Швейцарія та Канада, дали виборцям можливість віддати свій голос через Інтернет. У Монголії голосування за допомогою SMS стало можливим на референдумі в 2015 році.

Естонські виборці можуть проголосувати в Інтернеті на парламентських та місцевих виборах. Для цього вони використовують або національне посвідчення особи з вмонтованим мікрочіпом, або мобільний телефон із додатком Mobile-ID. Ця країна першою у світі запровадила Інтернет-голосування на національних виборах, а електронне голосування із обов’язковими результатами проводиться з 2005 року. Естонські голоси в Інтернеті можна віддати в дні попереднього голосування, тобто з 10-го по 4-й день до виборів. Нині тут близько третини голосів віддається через Інтернет, але на це пішло 15 років. Зараз Естонія є лідером у сфері електронного врядування, де багато людей звикли взаємодіяти з державними установами в режимі онлайн.Свого часу тут створили окрему установу на державному рівні – Комітет з електронного голосування. Вона призначена для управління Інтернет-системою голосування, щоб забезпечити довіру до системи, яка почала діяти ще у 2005 році, а остаточно завершила своє вдосконалення лише до місцевих виборів 2017 року.

У рішенні, винесеному в 2005 році, Верховний суд Естонії зазначив наступне: «Зрозуміло, що у випадку електронного голосування у неконтрольованій ситуації, тобто через Інтернет за межами дільниці для голосування, державі важче гарантувати, що голосування вільне від зовнішнього впливу та є таємним. /../ Суд вважає, що можливість зміни результату власного електронного голосування необхідна для гарантування свободи виборів та таємниці голосування”. Зараз Естонія залишається єдиною країною в світі, де для всіх виборів використовується онлайн-голосування.

Так чи інакше, наявність інтернету – найголовніша умова, за якої громадяни можуть скористатися сервісами «Дії». Тож Мстислав Банік акцентував на тому, що одна з ключових цілей міністерства — 95% населення матимуть доступ до високошвидкісного інтернету по всій території України, й Кіровоградська область не виключення.

“Крок за кроком наша команда працює над тим, щоб покриття високошвидкісним інтернетом було доступне не тільки у великих містах, а і в селах. Ми створюємо нові можливості для того, щоб кожен українець, навіть у найвіддаленіших регіонах країни, міг скористатися якісним інтернетом, а також застосунком Дія. За допомогою оновленого застосунку українці мають змогу отримувати доступ до своїх цифрових документів і в потрібних життєвих ситуаціях у кілька кліків поширювати їхні цифрові копії. Хочу наголосити, що Дія не тарифікується мобільними операторами і застосунком можна скористатися, навіть якщо у вас на залишку буде всього 1 мегабайт інтернету”, – підкреслив керівник Дії.

Будь грамотним та знай свої права!

Саме та цих позиціях зараз наголошують у головній фінансовій установі країни – Національному Банку України. Отже, мають цілу низку комунікаційних та освітніх проєктів НБУ. Як розповіла Леся Войтицька, очільниця Управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій НБУ, з 2019 року Нацбанк додав до власної, суто фінансової, діяльності дві принципово нові функції-місії: підвищення фінансової грамотності українців та захист прав споживачів фінансових послуг.

Нині результат України за Індексом фінансової грамотності ОЕСР (знання, ставлення, поведінка) становить 11,6 балів (проти 13,2, що є середнім показником тридцяти країн). Цікаво, що, за дослідженнями, українці переважно уникають розмов про фінанси, але при цьому 70% опитаних вважають, що дітей мають навчати розпоряджатися своїми грошима в школі, а 61% цікаво дізнатися більше про те, як краще розпоряджатися своїми фінансами.

Результати загальнонаціонального опитування з фінансової грамотності, проведеного на замовлення Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та Національного банку України, показали наступне: 12% респондентів тримають заощадження в банку; 52% зберігають гроші готівкою вдома; 60% користувались будь-яким фінансовим продуктом за останні два роки; 82% ретельно контролюють витрати; 73% вчасно сплачують рахунки; 70% планують доходи і витрати.

Отже, можна говорити про те, що попит на фінансові послуги в українців є, але знань та вмінь у цій царині катастрофічно не вистачає. Це приводить до чисельних випадків, коли люди ставали жертвами фінансових шахраїв. Половина таких випадків траплялася в Інтернеті, а їх кількість значно зросла із активізацією під час карантинів безготівкових операцій. За останній рік кількість таких випадків зросла з 72 тисяч до 101 тисячі, а середній збиток від одного такого випадку складає 1900 гривень.

Тож з 25 січня стартувала промо-кампанія, присвячена захисту прав споживачів, під назвою «Знай свої права!». А перед цим з вересня діяла освітня онлайн-кампанія #ШахрайГудбай, яка  навчала громадян правилам безпечного користування платіжними інструментами та сервісами.

За даними опитування USAID, 78% українців не бажають нікуди звертатися в разі виникнення проблем з фінансовими установами, а 45% просто не знають, що робити. Водночас опитування по небанківським фінансовим установам влітку показало, що лише 38% українців звернуться до поліції, а 9% – до НБУ, якщо в них будуть якісь проблеми із страховими чи іншими небанківськими фінансовими організаціями.

Як розповіла Леся Войтицька, основні засади проведеної кампанії буде інтегровано в шкільну програму, вже є угода про відповідні наміри партнерства з МОН.  Разом з Міністерством освіти та науки НБУ буде працювати над стратегією викладання фінансової грамотності до 2025 року.

Мета кампанії – покращити обізнаність населення про фінансові послуги, права та  обов’язки споживачів. Основна цільова аудиторія: молодь від 15 років, а також споживачі будь-якого віку в регіонах, в невеликих районних центрах. Загалом планується охопити близько 5 мільйонів осіб.

А поки українці опановують фінансову азбуку, Нацбанк продовжує закликати громадян переходити на безготівкові розрахунки та користуватися банківськими послугами онлайн. Передусім цей проєкт пов’язаний із карантинними обмеженнями та протиепідемічними заходами безпеки. «Залишайся вдома – плати онлайн» – кампанія передбачає надання клієнтам якомога більшого асортименту фінансових послуг через Інтернет.

Найбільш популярна з них – сплачувати комунальні послуги онлайн.

НБУ працює для того, щоб зробити користування готівки безпечнішим, а безготівкові платежі – дешевшими, ніж готівкові. Для реалізації першого напряму Нацбанк видає свіжу готівку іншим банкам із власних запасів, сформованих до поширення коронавірусної інфекції на території України.

Готівка ж, яка надходить у НБУ від комерційних банків, спочатку зберігається в окремому сховищі впродовж щонайменше 14 днів, після цього під час пакування піддається температурному шоку (160 градусів за Цельсієм).

Щодо другого напряму – безготівкових платежів – НБУ тимчасово скасував тарифи в Системі електронних платежів та продовжує працювати над зниженням вартості безготівкових розрахунків.

Національний банк також передбачив так звані «кредитні канікули»  – особливий пільговий період обслуговування кредитів для населення та бізнесу в період дії карантину та після його завершення.

Перша частина пільгових умов – це відстрочення платежів за кредитами. Позичальники можуть сплатити їх вже після завершення карантину, а банки не будуть нараховувати штрафи чи пеню за невчасні платежі. Відсотки продовжують нараховуватися протягом карантину й після карантину їх треба буде сплатити.

Друга частина – це заходи для полегшення погашення та обслуговування боргу вже після завершення карантину. НБУ рекомендував банкам, а банки вже активно пропонують своїм клієнтам реструктуризацію кредитів.

Національний банк уже більше року як дозволив проведення операцій із валютою онлайн. Ви можете купити чи продати валюту за допомогою інтернет-банкінгу вашого банку. Непотрібно бігти до банку чи обмінного пункту. Якщо у вас платіжна картка, строк дії якої закінчується під час карантину, непотрібно звертатися до відділення банку для її перевипуску – банки можуть вам подовжити строк її дії дистанційно.

                                                                                 Оксана РИБЧЕНКОВА

Матеріал підготований у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства  «Побудова демократичної стійкості в Україні шляхом зміцнення місцевих та регіональних ЗМІ», який фінансує Фонд Emerging Donors Challenge (USAID) та Міністерство закордонних справ Естонії.

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here