ЯК НАБЛИЗИТИ ЄВРОПУ ТА НАБЛИЗИТИСЬ ДО НЕЇ

0
468
views

«Європейська інтеграція – дуже кропітка робота… Ми не допрацьовуємо, коли не перекладаємо на простішу мову, не показуємо на конкретних прикладах, як це працює в Росії, а як – в Європі. Людям, які зосереджені на виживанні, досить тяжко використовувати критичне мислення, якого не вчили у школі. І тут багато що залежить від медіа».

Це – фрагмент колективного інтерв`ю журналістів з Кіровоградщини з Іванною Климпуш-Цинцадзе, народною депутаткою Верховної Ради України ІХ скликання, головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Простіше кажучи – головною амбасадоркою євроінтеграції в Україні.

Наша розмова про шлях України до Європи відбувалася у рамках україно-естонського медіа-проєкту, і це цілком логічно. Адже, власне, навіть ця зустріч демонструє проєвропейські наміри нашої країни. Та й, власне, сама Естонія – це найбільш зрозуміла та звична для інших країн колишнього СРСР «Європа». Згадати хоча би, що саме у Прибалтиці радянські режисери знімали свій «закордон»…

Пані Іванна була змушена констатувати: євроінтеграційні гасла наразі збережені, але робота за деякими напрямками згорнута.  Тому одним з головних питань, які звучали під час розмови, було саме про це: чи вдалося зберегти ті темпи, які Україна демонструвала ще кілька років тому? “Гасла збережені, – визнала парламентарка. – Дещо вдалося зробити. Зокрема, ми наближаємось до реальних перемовин з Європейським Союзом, які прописані в Угоді про асоціацію стосовно долучення України до Угоди про визнання відповідності промислових товарів. Спрощено ми називаємо це “промисловий безвіз”. Він дозволить Україні зберегти позитивну динаміку 2016-19 років, коли обсяг експорту у країни ЄС від загалу склав 42 %”.

Ще одним позитивним кроком на шляху євроінтеграції Климпуш-Цинцадзе назвала прийнятий у грудні законопроект про внутрішній водний транспорт. Для нас це можливість здешевити перевезення, зняти завантаження з автомобільних доріг. Втім голова парламентського комітету зазначила, що з 2019 року робота за деякими напрямками згорнута. Так, реформа державного управління, про пряму фінансову підтримку якої раніше вдалося домовитись з європейськими інституціями, під приводом пандемії фактично зупинилася. Внаслідок цього вже 70 кадрових призначень відбулися без конкурсу.  Це ніщо інше як намір законсервувати діючу систему.

А от на запитання «НС» про те, наскільки прийнятий закон про народовладдя через всеукраїнський референдум відповідає нормам європейської демократії, пані Іванна визнала: суперечливий документ несе занадто багато ризиків для країни. Більше того, може призвести до порушення територіальної цілісності України («Услышьте Крым, услышьте Донбасс») – в умовах, коли ще не завершена децентралізація, коли немає чітких критеріїв, які питання можуть виноситись на референдум тощо.

Окрім того,відсутність чітко визначеного балансу повноважень центру може призвести до шкідливих ініціатив регіонів. Тим більше, що думками людей можуть зманіпулювати. “Коли твоє медійне поле є настільки заангажованим,розділеним між олігархами, і коли у ньому працює така кількість відверто кремлівських медіа, які можуть формувати точку зору, то існує додатковий ризик того, що будь-які питання, що виносяться на референдум, можуть бути зманіпульованими”, – зазначила пані Іванна. На додачу, за словами парламентарки, не виключене й втручання в процес електронного голосування: «Фактично це запрошення для країни-агресора».

Потужним інструментом для просування України до Європи може стати…Крим. Адже саме ця, анексована Росією, територія може сконсолідувати європейські країни навколо нашої країни. Тобто Україна планує посилити міжнародну увагу до Криму, у свою чергу, «кримське питання» сприятиме увазі Європи до України.

Не питати когось, коли Україна поверне Крим, а  запитувати у себе, що ми для цього маємо зробити. Так вважає перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, з якою теж поспілкувались медійники Кіровоградщини.

За її словами, Крим — це не локальна проблема України. Звідси відбувається проекція російської агресії не тільки на регіон Чорного та Азовського морей, а й на Середземнорський регіон, включаючи північ Африки і Ближній Схід. Для нашої країни, яка забезпечує продовольчу безпеку в цьому напрямі, це важливий момент. Крім інтенсивної мілітаризації півострову, Україну дуже непокоїть насильницька зміна демографічного складу. За приблизними оцінками, 60 тисяч наших громадян були вимушені виїхати з Криму. З іншого боку, активно завозиться населення. Це передусім військові, консультанти, бюрократи, викладачі російської мови і літератури.  Україна вважає необхідним повернути увагу міжнародної спільноти до цих та інших проблем, пов’язаних з окупацією Криму. Одним з тих інструментів політико-демократичної боротьби, який не дозволить кримській темі зникнути з міжнародних радарів, стане “Кримська платформа” – координаційний майданчик, до якого долучаться країни, які солідаризуються з Україною та підтримують її територіальную цілісність.

Водночас у грудні минулого року  у ВР створили міжфракційне об’єднання “Кримська платформа”. Співголовами МФО було обрано народних депутатів Рустема Умєрова, Мустафу Джемілєва, Ахтема Чийгоза, Єлизавету Ясько і Вадима Галайчука.

Перша заступниця міністра закордонних справ України повідомила, що 23 серпня – напередодні 30-ї річниці незалежності України – у Києві буде проведено Кримський саміт. За результатами цього масштабного заходу планується прийняти політичну декларацію.  “На моє глибоке переконання, Росія трансформуватиметься, і ми як країна маємо бути готовими до того, що використати те вікно можливостей, яке внаслідок цього відкриється”, – підкреслила Еміне Джапарова.

Таким вікном можливостей може стати саме євроінтеграція – у цьому випадку за допомогою «Кримської платформи». «Кримська платформа» – це переговорний майданчик по Криму, який працюватиме на кількох рівнях. Перший – найвищий політичний рівень, до якого приєднаються глави іноземних держав та урядів. Другий – рівень керівників зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони, третій – міжпарламентський рівень і четвертий – рівень неурядових експертів. Для посилення ефективності дій держави, а також для залучення до роботи платформи додаткових інтелектуальних ресурсів буде створено експертну мережу.

Це формат, що консолідує зусилля міжнародного співтовариства з деокупації Криму, захисту прав людини в умовах тимчасової російської окупації. Його анонсували у жовтні минулого року. В саміті «Кримської платформи» вже висловила низка країн, серед яких – Туреччина, США, Польща, Німеччина, також Київ планує запросити за стіл переговорів Росію. Про готовність взяти участь у платформі з деокупації Криму повідомила й Естонія: «Будучи відданим прихильником міжнародного порядку, заснованого на правилах, Естонія готова до участі в Кримській платформі, ініційованій Україною», – повідомило у листопаді минулого року Міністерство закордонних справ Естонії.

До речі, ця країна Балтії та український півострів мають цікаву історію стосунків. Адже складовою частиною естонської діаспори в Україні є кримські естонці. За Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Автономній Республіці Крим та Севастополі проживали 674 естонці (майже чверть усіх естонців України). До 2014 року в Автономній Республіці Крим діяли три естонські культурні організації: Естонське культурне товариство Криму, Естонське культурне товариство Севастополя та Естонське товариство  у селі Краснодарка. У школі села Олександрівка (Красногвардійський район) навіть був естонський клас.

Отже, консолідація зусиль з повернення Криму, втілення європейських практик у різних галузях життєдіяльності країни, адаптація європейських правових норм тощо, медійний, правовий та інший спротив російській агресії можуть суттєво прискорити інтеграцію України до сучасної Європи.

Оксана РИБЧЕНКОВА

Матеріал підготований у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства «Побудова демократичної стійкості в Україні шляхом зміцнення місцевих та регіональних ЗМІ», який фінансує Фонд Emerging Donors Challenge (USAID) та Міністерство закордонних справ Естонії.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here