Кіровоградську область у Верховній Раді представляють п’ятеро народних обранців-мажоритарників, які перед виборами у 2019 році багато чого встигли наобіцяти. Водночас і сучок президентської гілки влади, а саме попередній очільник облдержадміністрації Андрій Балонь, примудрився прогриміти на всю Україну в хабарницькому скандалі. Про те, які обіцянки виконали політики-мажоритарники, на якому етапі перебуває справа щодо колишнього голови ОДА та яка зарплата в нинішнього – розбиралося «Народне слово».
Обіцянки і дії мажоритарників
У Верховній Раді наразі приймають (або ні) закони п’ятеро мажоритарників з Кіровоградщини: четверо представників фракції «Слуга народу» Олександр Дануца, Ігор Мурдій, Олег Воронько, Юрій Кузбит та позафракційний Олесь Довгий. Видання «Слово і діло» проаналізувало, які обіцянки озвучували політики під час виборних перегонів, і які з них вони вже виконали, а які поки що залишилися лише словами.
Олесь Довгий вже не вперше у парламенті та має за собою шлейф корупційних скандалів. Ще у 2007-2009 роках він був причетний до передачі земельних ділянок заказника Жуків острів низці кооперативів. Спостерігачі громадської мережі «Опора» у 2014 році написали заяву на Довгого щодо підкупу виборців, та справу з часом було закрито. У декларації за 2015 рік Довгий «забув» вказати квартиру в Києві, а 11 липня 2017 року ВРУ позбавила Олеся Довгого недоторканності за поданням Генерального прокурора України через підозри у махінаціях з землею.
Тож на передвиборчих перегонах Довгий вже не вперше, тому на обіцянки був щедрим: фахівці «Слова і діла» нарахували 25 обіцянок у 2019 році, жодна з яких досі не виконана, але й не провалена. Серед озвучених ним програмних зобов’язань, наприклад, є в разі відсутності держфінансування особисто долучитися до переобладнання будівлі парламенту для людей з інвалідністю, «привести прожитковий мінімум у відповідність із реальними потребами людей», «відновлення всіх пільг, які повинні були надані незахищеним верствам населення згідно із законодавством України», підтримка молодих спеціалістів, держпідтримка вітчизняних товаровиробників та навіть протидія рейдерству. Щодо власне Кіровоградщини, то мешканцям області політик пообіцяв створити нові та оновити наявні школи, дитсадки, лікарні, будинки культури, спортивні майданчики, впровадити економічну стратегію розвитку регіону – та що там, навіть розробити та виконати програму подолання безробіття на рівні області! Як то кажуть, обіцяного три роки чекають – тож мабуть нових шкіл і лікарень дочекаємося хіба що у 2022 році.
Оскільки Довгий – не новачок в політиці та знову обраний нардепом, то загалом за дві каденції він встиг оголосити 45 обіцянок, з яких виконав 11, провалив дев’ять, а решта 25 залишаються у процесі.
Уродженець Новоукраїнки, директор приватного підприємства з дорожніх ремонтно-будівельних робіт «Тек Центр» Ігор Мурдій у 2019 році вперше спробував себе у політиці, але вже тоді встиг озвучити 38 обіцянок. З них він виконав вісім (21%), провалив вже три, в процесі виконання залишаються 28. Так, Мурдій не голосував за закон про створення Бюро економічної безпеки, чим провалив програмні обіцянки припинити свавілля і податківців, і правоохоронних органів щодо бізнесу. І, незважаючи на меморандум партії, не був на всіх пленарних засіданнях Ради.
Щодо виконаних програмних пунктів, то Мурдій справді підтримав законопроєкти щодо відповідальності чиновників за незаконне збагачення, держзахисту викривачам корупції, зняття недоторканності з нардепів, конфіскації майна у корупціонерів, спрощення процедури імпічменту президента тощо.
В минулому журналіст, а наразі представник провладної фракції «Слуга народу» Олександр Дануца, за даними «Слова і діла», дав 33 обіцянки. З них він виконав сім (це 21 відсоток віз загальної суми обіцянок), провалив дві, в процесі виконання залишилися ще 24. Дануца, як і його однопартієць Мурдій, виконав передвиборні обіцянки спростити процедуру імпічменту, скасувати недоторканність, домагатися запровадження обов’язкової конфіскації майна корупціонерів.
Водночас Дануца так само не дотримався умов підписаного ним меморандуму партії щодо присутності а всіх пленарних засіданнях українського парламенту, а також провалив обіцяне виборцям запровадження незалежного аудиту якості автомобільних доріг. У «підвішеному стані» залишаються такі обіцянки журналіста-депутата, як добровільно скласти депутатські повноваження у разі порушення принципів меморандуму партії, домогтися розвитку «зеленої» енергетики для зменшення вартості комунальних послуг, запровадити «економічний паспорт українця», працювати над встановленням чесних тарифів в межах округу. Також Дануца пообіцяв працювати над встановленням чесних тарифів в межах округу, що особливо цікаво мешканцям обласного центру ще з часів незаконної передачі під забудову рекреаційної зони Лісопаркової та постійних незаконних вирубок в місті, за які карають хіба що невеличкими штрафами. Та обіцяти – не означає одружитися: ця обіцянка також «зависла в повітрі».
Ще один «Слуга народу» Юрій Кузбит у своїй передвиборчій програмі дав 34 обіцянки, з яких виконав шість, а 28 – в процесі реалізації. Серед підвішених завірянь – низка обіцянок у підписаному меморандуму партії. Вже зараз Кузбит може звітувати, що таки голосував за законопроєкти щодо захисту і заохочення викривачів корупції, скасування депутатської недоторканності та спрощення процедури імпічменту, свавілля податківців і правоохоронців щодо бізнесу. Чи були ухваленні ці законопроєкти та чи мали в собі раціональне зерно – то вже інше питання. Але тут обіцяне було виконано.
Такими ж показниками, як і у Кузбита, може похизуватися й Олег Воронько. Так, це той самий уродженець Світловодська, який на момент обрання до Верховної Ради України перебував у статусі тимчасово безробітного, а вже у декларації за 2020 рік збагатів а приблизно 120 мільйонів гривень. Згідно з підрахунками фахівців «Слова і діла», він наобіцяв загалом 34 пункти, з яких виконав шість і залишив у процесі решту 28. Серед виконаних – вже згадані імпічмент президента, недоторканність нардепів, аудит якості доріг, конфіскація майна корупціонерів, відповідальність чиновників за незаконне збагачення, а також перезавантаження прокуратури.
Кому зарплата, кому – судова справа
Мешканці області точно пам’ятають арешт тодішнього голови ОДА Андрія Балоня, який відбувся у червні 2020 року. За версією слідства, Балонь вимагав хабаря від начальника Держпродспоживслужби області Ігоря Бойчука за не ініціювання питання перед ним щодо невідповідності займаній посаді. При цьому в якості посередника у вимаганні Балонь долучив керівника своєї патронатної служби Сергія Шевченка. Їх обох Вищий антикорупційний суд (ВАКС) арештував з альтернативою застави: Балонь міг покинути СІЗО за 10,13 мільйонів гривень, а Шевченко – за 5,06 мільйона грн. Пізніше обоє підозрюваних внесли застави.
Та на якому етапі справа перебуває наразі? Представники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотали про обмеження Балоню, Шевченку та їхнім адвокатам строків на ознайомлення з досудовим розслідуванням. У НАБУ і САП вказали, що загальний обсяг матеріалів у справі складає дев’ять томів, з якими ознайомились лише двоє адвокатів. Деякі адвокати ознайомилися з 5 або 8 томами, один із підозрюваних – з трьома томами, а ще двоє захисників – взагалі не ознайомлювалися з матеріалами.
Ухвалення клопотання антикорупційних органів могло прискорити передачу справи у суд для розгляду по суті. Але 1 лютого слідчий суддя ВАКС Сергій Мойсак ухвалив рішення не задовольняти подані клопотання.
Звісно, ще в день арешту президентського призначенця хутко звільнили з посади. Згодом Кіровоградську ОДА очолив Андрій Назаренко, який поки в жодному скандалі чи гучній справ не «засвітився». Водночас видання «Слово і діло» порахувало зарплати очільників облдержадміністрацій в Україні. Для порівняння взяли не доходи за весь рік (адже деякі чиновники отримали призначення наприкінці року), а за минулий місяць – тобто за січень 2021 року. Виявилося, що найвища зарплата за місяць була нарахована голові Луганської ОДА Сергію Гайдаю – 86 тисяч 848 грн. Найменша зарплата – трохи більше 20 000 гривень – була у т.в.о. голови Черкаської, голів Чернігівської та Донецької обладміністрацій.
Щодо Андрія Назаренка, то він за січень на державній службі отримав зарплатню розміром у 56 956 гривень. Таким чином його зарплатня становила трохи вище середньої серед голів ОДА в Україні. Як підрахували фахівці, у середньому голови ОДА в січні заробили 40-52 тисячі гривень.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
