ЛІКУЄМО НАВЧАННЯ, ВЧИМОСЯ ЛІКУВАННЮ…

0
452
views

Освіта та охорона здоров`я – галузі, які, мабуть, найчастіше зазнають реформування у кожній країні. Й Україна – не виключення. «Гроші йдуть за пацієнтом», «Нова українська школа» тощо – лише основні тези тих перетворень, яких зазнають нині царини вчителів та лікарів. Тож саме про ключові та проблемні моменти реформ, за які відповідають МОН та МОЗ/НСЗУ, медійники з Кіровоградщини спілкувались у прес-турі з представниками профільних відомств.

Під час зустрічі з Христиною Петрик, речницею Національної служби здоров’я України, обговорили у тому числі медичну реформу в Україні, зокрема Програму медичних гарантій. Експертка заявила, що 2020 рік став ключовим у запровадженні медичної реформи. Вперше пацієнти отримали перелік послуг, якими можуть користуватися. До того ж, більшість людей мали можливість укласти договори із закладами, які надають спеціалізовану медичну допомогу.

Щодо останнього, то у відповідь пані Христина почула, що, на жаль, далеко не усі пацієнти на Кіровоградщині мають доступ до специфічних медичних послуг. Особливо у випадках з інфарктами чи інсультами, коли шлях пацієнта до обласного кардіоцентру може трагічно обірватися у будь-який момент.

Скаржились медійники і на те, що на місцях (зокрема, у Світловодську) замало сімейних лікарів, що у громад не вистачає коштів на утримання первинної медичної ланки, що «швидка» встигає не завжди та не виїздить без огляду сімейного лікарі, що в амбулаторіях не вистачає лікарів…

Речниця НСЗУ наголосила: організація медичної допомоги на місцях перш за все залежить від влади. Тож в умовах децентралізації з цим дійсно «виникають проблеми». І порадила: якщо декларацію заключати немає з ким, бо сімейні лікарі занадто перевантажені, потрібно звертатись, знову ж таки, до влади на місцях, аби та стимулювала залучення на територію додаткових «сімейників». Що стосується перебування та лікування в умовах денного стаціонару, то, запевнила пані Петрик, ліки тут будуть безкоштовними для пацієнта за певних умов: чи то вони входять до офіційного переліку, чи то передбачені місцевими програмами, чи якщо такі препарати МОЗ закуповує централізовано. Про стимулювання лікарів вона додала наступне: зарплатні медиків залежать від умов договору конкретного лікаря з керівником закладу, де він працює. Адже медказлади отримують кошти від НСЗУ й самі визначають, скільки платити тому чи іншому спеціалісту. Хіба що певні види операцій коштують лікареві фіксовано (скажімо, пологи за 8 тисяч гривень), але заклад може доплачувати спеціалісту, який їх проводив, на свій розсуд.

Окремим питанням обговорювали надання паліативної допомоги – зокрема, і на Кіровоградщині. За інформацією Христини Петрик, на Кіровоградщині діють 15 таких закладів (4 з них – у Кропивницькому), за контрактами для них передбачено 12 мільйонів гривень (9 з яких станом на кінець січня вже виплатили). Чотири заклади надають мобільну паліативну допомогу. Вона також повідомила, що ще один заклад такого типу може з`явитись у Знам`янці. Загалом в Україні паліативні послуги за контрактами з НСЗУ надають 400 закладів.

Наостанок озвучила номер контактного центру НСЗУ. Тож зі скаргами пацієнти чи їх рідні можуть звертатися на номер 1677. Або можна написати у розділі «Електронні звернення» на сайті НСЗУ.

Медійники Кіровоградщини також поспілкувалися з Володимиром Божинським, керівником експертної групи з питань державно-громадського управління освітою директорату дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти та науки України. Посадовцю підготували та озвучили низку запитань-пропозицій від ГО «Батьківська рада Кропивницького». Зокрема, пропонується скасувати домашні завдання для дітей 1-7 класів – натомість школярам добре було би читати художню літературу. Для учнів же 8-9 класів місцеві освітні експерти вважають за краще замість «домашки» складати наукові проєкти (семестрові або на півріччя). Випускники ж можуть теж або зосередитись на проектах, або штудіювати класику. На думку авторів пропозицій, це значно зменшить надмірне навантаження на учнів – з 43-50 до 33-37 годин на тиждень. Незважаючи на те, що посадовець визнав цю пропозицію прийнятною, але, за його словами, все, що може тут запропонувати його підрозділ міністерства – це «запропонувати типову програму та надати методичну допомогу в її реалізації».

Закидали освітянському міністерству й те, що школярі харчуються зі мінімальний кошт. Наприклад, у Світловодську обід вартує, за рішенням сесії, 9.50 гривень. Щодо цього, то, як запевнив урядовець, це відповідальність МОЗу, а не МОНу. Це щодо контролю та норм, а щодо фінансів, порадив він, потрібно працювати з місцевими депутатами.

Неабияку дискусію викликало питання нерівності учасників освітнього процесу в умовах дистанційного навчання. Простіше кажучи, далеко не в усіх родинах є доступ до інтернету та навіть комп’ютер. Тож успішність та рівень знань в цілому суттєво різняться. Зрозуміло, що, як і визнав пан Божинський, міністерство освіти і науки не може вплинути на матеріальний рівень родин школярів. Але ж забезпечити – у співпраці з іншими підрозділами уряду, тією ж Мінцифрою – якісне та загальнодоступне інтернет-покриття могло би цілком.

Непокоїло регіональні медіа й питання здобуття повної середньої освіти у населених пунктах, де проживає менше 50 тисяч мешканців (у нашому випадку це питання прозвучало від знам`янчан). Конкретно – доступ учнів для подальшого навчання у профільних ліцеях чи старшій школі. Посадовець повідомив наступне: «Оскільки повна середня школа – це і мережа, і зміст, то нині МОН співпрацює з профільними депутатськими комісіями ВР, аби зняти відповідні обмеження».

Наостанок урядовцю озвучили ідею вивести «формулу вартості» 1 учня (знову ж таки, від «Батьківської ради Кропивницького». Тобто – порахувати, скільки коштує здобуття повної середньої освіти одного школяра. Й від того вже планувати фінансування галузі в цілому. За словами пана Божинського,це можливо (попередньо це було 8-9 тисяч гривень), але потрібно врахувати безліч коефіцієнтів – в залежності від умов навчання, специфіки розташування навчального закладу тощо.

Тож, треба думати, доки міністерство думатиме та виводитиме умовні цифри, батькам доведеться викладати цілком реальні суми із власних кишень.

Оксана РИБЧЕНКОВА

Матеріал підготований у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства «Побудова демократичної стійкості в Україні шляхом зміцнення місцевих та регіональних ЗМІ», який фінансує Фонд Emerging Donors Challenge (USAID) та Міністерство закордонних справ Естонії.

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here