Минулої п’ятниці,19 лютого, відбулася третя сесія Кіровоградської обласної ради восьмого скликання. Новий склад (але подекуди вже з добре знайомими обличчями), а також оновлена президія голосували як за так звані «технічні» питання (затвердження звіту, наприклад), так і за доволі дискусійними – як то робота «водоканалу «Дніпро-Кіровоград» чи виділення з наших з вами податків грошей на найбільший український прапор.
Про об’єктивні факти та суб’єктивні враження від сесії – розповість «Народне слово».
Попередник — наступнику: суб’єктивно про підказки
Спроба Олександра Чорноіваненка і втретє очолити обласну раду минулоріч пов’язана зі скандалом: його суперником за посаду став Сергій Шульга від партії «Слуга народу», а коли депутати мали обрати серед них двох, то надійшов виклик про замінування сесійної зали. Виклик, на щастя, виявився хибним, а під час вже перенесеного голосування очільником обрали таки Шульгу.
Цього разу взаємодія новопризначеного голови і спілкування з ним колишнього стала однією з родзинок цього сесійного засідання. Склалося суб’єктивне враження, наче це відмінник допомагає однокласнику правильно виконати завдання. До прикладу, під час розгляду вже одного з перших питань якраз Чорноіваненко пояснював депутатам, що йдеться саме про виключення його з порядку денного, і розтлумачував висновки профільної депутатської комісії.
Пізніше вже й один з його колег по фракції також вирішив допомогти голові.
– Коли ви надаєте слово доповідачу з певного питання, уточніть спочатку в депутатів, чи є необхідність доповіді. Адже тексти доповідачів ми заздалегідь отримуємо на електронну пошту. Так ми зекономимо час нашої роботи. Який, до речі, депутатам обласної ради не оплачується, на відміну від шановної президії, — нагадав депутат.
На закиди Шульга не відповідав, а до корисних порад дослухався. Але від характерного для «слуг» пасажу про «попередників» все ж не втримався. Наприклад, під час обговорення програми «Вчитель» він звернувся до депутатів з риторичним запитанням: «навіщо приймати програми, якщо їх ніхто не виконує?». А потім дорікнув цим й доповідачці – головній освітянці області Ельзі Лещенко: «Ви місяць на посаді, то не готові відповісти?»
У відповідь Олександр Чорноіваненко знову не витримав й провів наступникові черговий регламентний лікнеп: «під час пленарного засідання головуючий утримується від коментарів та оцінок щодо промовців та їхніх виступів, крім випадків порушень норм депутатської етики». Шульга намагався виправдатися – мовляв, просто запитав…
Так чи інакше, будемо сподіватися, що новоспечений очільник обласного депкорпусу швидко опанує усі тонкощі цієї відповідальної посади та, як у школі, колись сам почне підказувати з місця товаришу, якому буде непереливки біля дошки.
Примари програм: скільки вчителів на Кіровоградщині?
Заключні звіти про результати виконання програм на кшталт «охорона навколишнього природного середовища в Кіровоградській області на 2016-2020 роки», «питна вода Кіровоградської області на 2012-2020 роки» та «енергоефективність Кіровоградської області на 2017-2020 роки» депутати ухвалили без обговорень. А ось під час доповіді про результати виконання обласної програми «Вчитель» на 2014-2020 роки директорка обласного департаменту освіти Ельза Лещенко озвучила цікаві цифри.
За її словами, державна програма «Вчитель», що покликана протидіяти явищу, коли вчителі в школах викладають не свій фаховий предмет, перестала діяти ще у 2012 році. Натомість на рівні області ця програма «протягнула» ще шість років.
– В області функціонують 310 шкіл, з них 80 – опорних та 198 філій. В них працюють 18 123 вчителі. Завданням програми було зменшити випадки нефахового викладання предметів. В області було 2521, а стало 943 вчителі, які викладають не свої предмети.
Та Сергій Шульга озвучив, що у програмі був пункт щодо поліпшення житлових умов педагогічних працівників:
– З 59 молодих спеціалістів, працевлаштованих у 2020 році, 19 проживають у найманому житлі. Передбачений обсяг фінансування програми на 2020 рік становив 72 тисячі, а фактично було витрачено 30 тисяч гривень, – зачитав він.
Шульга додав, що члени обласної президії проаналізували багато програм, «але вони більшість є формальними, і ці функції не виконуються».
У свою чергу доповідачка пояснила, що бюджет обласної програми «Вчитель» складався з 5 мільйонів 266 тисяч гривень, з яких власне з обласного бюджету – один мільйон 887 тисяч гривень, а решта – з місцевих.
– Виконання бюджету програми становить 79 відсотків. Чому таке відбувається? Тому що закладалися кошти з урахуванням виплати одноразових грошових допомог розміром у п’ять мінімальних зарплат. Але після 2014 року відпрацювання у сільських школах вже не є обов’язковим,тому фінансування відповідно зменшилося, – розтлумачила Ельза Лещенко.
Тож звіт по обласній програмі, якої вже немає, було прийнято – 54 голосами «за».
Обговорюваним і стало інше питання освіти, а саме про прийняття в обласну власність з державної професійного будівельного ліцею.
– З 1 вересня по 1 січня ліцей утримуватиметься на співфінансуванні. В цьому училищі серед учнів 60 є з сільської місцевості, а з міської – 40 відсотків. Тому за рахунок коштів галузі освіти області заклад буде профінансовано відповідно: 2,5 мільйонів дасть область і півтора – місто, – розповіла Ельза Лещенко.
Після довгих дискусій його передачу таки погодили. При передачі буде змінено і назву: «Центральноукраїнський професійний будівельний ліцей» стане «Кропивницьким професійним ліцеєм» Кіровоградської обласної ради.
Водоканал: спецкомісія та скарги
Також на цій сесії обласні депутати ухвалили створення спецкомісії, яка контролюватиме і перевірятиме ефективність та економічність діяльності ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та обґрунтування підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення.
Заступник голови облради Дмитро Лінько розповів:
– Заборгованість зростає, і з цим потрібно щось робити. Відповідні рішення цієї комісії будуть зафіксовані у висновку, у проєкті рішень до обласної ради, і надсилатися до Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Та не встигли комісію зробити, як вже на гарячій лінії голови облдержадміністрації зафіксували декілька скарг на роботу «Дніпро-Кіровоград». Виявляється, в місті Кропивницькому ще з четверга, 18 лютого, без водопостачання залишилися мешканці провулку Спускного.
У Кіровоградському регіональному контактному центрі зазначили, що зауваження щодо роботи водоканалу будуть передані до обласної ради. Тим не менш, станом на 25 лютого на Спускному не з`явились ані вода, ані навіть ремонтна бригада водоканалу…
Про вакцинацію та фінансування медзакладів
Протягом 2020 року на Кіровоградщині, як і по всій Україні, діяли різні карантинні обмеження через епідемію коронавірусної інфекції COVID-19. Серед таких обмежень є і заборона на планову госпіталізацію. Депутатка від «Батьківщини», головна лікарка «Кіровоградської обласної лікарні» Лариса Андреєва зазначила, що це призвело до значного зменшення кількості звернень пацієнтів до лікувальних закладів. А менша кількість звернень означає і менше фінансування від Національної служби здоров’я України, адже глобальна ставка розраховується зокрема і за критерієм кількості пацієнтів.
– В таких умовах запропонований НСЗУ розрахунок глобальної ставки призведе до зменшення фінансування медичних закладів, скорочення персоналу, закриття окремих відділень лікувальних закладів, медичних закладів, і, як наслідок, до критичного стану надання медичної допомоги населенню, – пояснила депутатка.
Тож відповідне звернення депутатки щодо фінансування медзакладів колеги підтримали, і документ направлено до президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших обласних рад.
Інше депутатське звернення, пов’язане з медичною галуззю, ініціював представник фракції «Європейська солідарність» Сергій Коваленко. Він звернув увагу депутатів, що відсутність вакцини від COVID-19 в Україні, яку обіцяли доставити ще на початку лютого, викликає занепокоєння. Тож він запропонував ухвалити колективне звернення до міністерства охорони здоров’я. У зверненні – вимога роз’яснити, якою вакциною буде щеплення від коронавірусу, в які терміни та у якій кількості така вакцина буде поставлятись до Кіровоградської області.
Депутатський підтримав більшістю голосів і цю ініціативу.
Компенсації і найбільший прапор
Під час сесії депутати ухвалили нову обласну програму на 2021-2025 роки – про підтримку учасників АТО/ООС, членів їх сімей, постраждалих учасників Революції Гідності. Пресслужба облради назвала цю програму «змістовною і реальною», адже при її створенні врахували конкретні пропозиції від громадських організацій ветеранів АТО/ООС і волонтерів. На втілення цієї програми передбачено 95,77 мільйона гривень з обласного бюджету.
Раніше з обласного бюджету депутати вирішили виділити п’ять мільйонів гривень на встановлення в Кропивницькому найвищого в області українського прапору. Спочатку планувалося, що прапор встановлять у Ковалівському парку. Та на сесії 19 лютого від імені учасників ООС та волонтерів виступив представник ГО «Бойове братерство» Олег Кокуленко:
– В Ковалівському парку вже встановлений меморіал загиблим воїнам 3-го полку спецпризначення. У нас питання: цим прапором хочуть прибрати пам’ятник спецпризначенцям? Прапор слід встановити на Фортечних валах, адже це найвища точка міста.
У відповідь голова ОДА Андрій Назаренко запевнив, що також вважає Фортечні Вали більш доречним для прапора місцем, але для цього потрібен дозвіл від міністерства культури, адже Вали є меморіальним комплексом.
– Наша ініціативна група їздила в Київ, де була зустріч в управлінні охорони культурної спадщини. Їх висновок: державний прапор не може спотворити культурну пам’ятку, – додав Кокуленко.
Тож Назаренко доручив визначити місце для прапора до 1 березня, щоб вже до Дня Незалежності України встигнути зробити символічний подарунок для мешканців області.
Вже у вівторок, 23 лютого, Андрій Назаренко разом з Сергієм Шульгою оглянули можливу локацію для встановлення стели з прапором на Фортечних валах. «Маємо консолідоване розуміння, що позицію громадськості, позицію наших захисників необхідно відстояти у міністерстві культури», – прокоментував голова ОДА.
Як селища містами стають
Напередодні сесії відбулася нарада з обговорення законопроєкту «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України», у якій взяв участь перший заступник голови Кіровоградської облради Юрій Семенюк. У проєкті вказано, що категоризація «місто», «селище», «село» в Конституції є, а от «селища міського типу» – немає. Тому пропонується внести відповідні правки у категоризацію. Відповідно до запропонованих законопроектом правок, селище міського типу Голованівськ перейде до категорії «місто». Також – за умови необхідної кількості населення – селище Смоліне Маловисківського району може претендувати на статус міста, а село Рівне Новоукраїнського району – на статус селища.
Наразі законопроєкт №4664 опрацьовується у відповідному комітеті Верховної Ради.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
