В Україні триває кампанія щеплення від COVID-19, але про колективний імунітет говорити зарано: охоплення щепленнями відбувається дуже повільно. У Міністерстві охорони здоров’я побачили проблему, проте не побачили її причини – тож вирішили додати до груп ризику (тобто тих, хто в першу чергу може отримати щеплення) так званих «лідерів суспільної думки» – ЛСД.
В чому насправді причина повільного охоплення вакцинацією населення України та хто з ЛСД на Кіровоградщині вже отримав стимуляцію імунітету від вірусу SARS-CoV-2, які побічні ефекти можуть бути і як від них рятуватися – розбиралося «Народне слово».
Чи готові вакцинуватися?
Станом на 16 березня в Україні безкоштовне щеплення першою дозою від коронавірусної інфекції (їх потрібно зробити дві, з певним інтервалом) отримали 62 083 людини, з яких 8928 – за попередню добу. Охоплення щепленнями за добу постійно коливається: наприклад, за останні сім днів цей показник «стрибав» від 9304 до 3596 людей.
Не важко порахувати, що якщо взяти в середньому 6500 щеплень на добу по Україні, то запланована цифра у три мільйони щеплених українців (це І і ІІ етапи) буде досягнута через рік, три місяці і п’ять днів – приблизно 20 червня 2022 року. І це становитиме менше 10 відсотків вакцинованих українців від населення країни. Нагадаємо: на першому етапі планують вакцинувати медичних працівників, які працюють із пацієнтами з COVID-19, працівників закладів для людей похилого віку, військовослужбовців на фронті. Другий етап розрахований на медпрацівників, людей похилого віку від 80 років та соціальних працівників.
Що є причиною такого млявого охоплення? Згідно з результатами глобального дослідження ставлення до коронавірусної кризи, проведеного Міжнародною асоціацією «Геллап» наприкінці 2020 року, понад дві третини людей у всьому світі заявляють, що вводитимуть вакцину проти COVID-19, в Україні ж готові вакцинуватися 65 відсотків населення.
– Показники України стосовно кількості людей, які готові вакцинуватися поширеною та ефективною вакциною, вищі, ніж у багатьох європейських країнах. Можливо трохи нижчі, ніж у Британії чи у Фінляндії, але все одно це достатньо високі, – зазначає аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.
Хибний висновок міністерства
Відповідні державні органи в Україні визначили групи ризику, які мають першочергове право на щеплення, тобто які потрапляють у першу хвилю вакцинації – це насамперед медичні працівники, військовослужбовці та інші.
Інші громадяни можуть записатися в чергу на вакцинацію. Це можна зробити через сайт (diia.gov.ua) або мобільний додаток (go.diia.app) «Дія», через національний контакт-центр МОЗ за номером 0-800-602-019.
Дійсно, дехто побоюється побічних реакцій на вакцинацію, є також «антивакцинатори», яких менше 10 відсотків. Та якщо більшість українців погоджуються на безкоштовну вакцинацію, то чому цей процес такий повільний?
Якщо переглянути соцмережі, то найчастіше люди скаржаться на те, що записуються на вакцинацію, але черги довжелезні, а іноді просто отримують повідомлення, що вакцини на них наразі немає. Зрозуміло, що проблема насамперед у логістиці вакцинації населення, раціональному використанні вакцини та доступу до щеплення. Та чомусь Міністерство охорони здоров’я раптом вирішило, що проблема… у недостатній популярності вакцинування.
Звідки такий висновок МОЗ – незрозуміло, та саме тому міністерство вирішило робити ставку не на логістику, а на рекламування того, що і так має великий попит.
Як повідомив директор обласного департаменту охорони здоров’я Кіровоградської облдержадміністрації Олег Рибальченко, голова МОЗ Максим Степанов наказом від 1 березня дозволив використовувати можливі залишки вакцин для щеплення лідерів суспільної думки чи релігійних спільнот, діячів культури і спорту тощо вже на першому етапі вакцинування.
Зараз в області працюють 10 мобільних бригад, кожна з яких закріплена за певними територіями. На виїзді вакцинують медиків, працівників соціальної сфери, мешканців закладів для літніх людей та інших, хто входить до визначеної групи імунізації у першу хвилю. В умовах центрів щеплення за залишковим принципом отримують лідери громадської думки, – зазначив Рибальченко.
При цьому критеріїв визначення тих ЛСД чи лідерів спорту немає, тож в принципі так може назватися чи не кожен – наприклад, маючи більше тисячі підписників в соціальних мережах. Таким чином Степанов вирішив, що якщо люди побачать, що популярні люди йдуть на вакцинацію, то й самі зголосяться на це. Але ж проблема якраз не в чужих прикладах, чи не так?
За інформацією національного опитування українців, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень напередодні масової вакцинації у грудні 2020 року, вирішальним фактором згоди на вакцинацію є якраз досвід рідних чи близьких, а це понад 34 відсотки. Водночас вакцинування відомих людей посідає аж 14 місце у мотивувальному рейтингу, набравши трохи більше ніж 2 відсотки.
ЛСД Кіровоградщини – про побічні реакції
Нагадаємо, Кіровоградщина отримала 12 100 доз вакцини Oxford/AstraZeneca (Covishield). Вакцина надійшла в багатодозових флаконах на 10 щеплень. Після відкриття флакона його вміст слід використати протягом 6 годин, що відповідає у часі одній вакцинальній сесії. Залишковий принцип вакцинації лідерів суспільної думки передбачає, що у випадку, коли у флаконі залишаться дози, які вже не можна повторно заморожувати, то їх надаватимуть тим ЛСД, хто згодився.
Одним з перших, хто в якості ЛСД вакцинувався на Кіровоградщині, став Юхим Мармер – головний редактор газети «Україна-центр».
– Мій головний аргумент «за» – власний досвід вакцинації. Я протягом 14 років щороку роблю щеплення від грипу Я замислювався про реакцію на дію вакцини. І хоча це досить індивідуальна реакція організму, поділюся міркуванням. «Корона» – важке захворювання, ви все вже про це знаєте. За логікою (моя особиста думка), і вакцина від такої зарази повинна мати сильну реакцію. До сих пір пам’ятаю пекельний біль і дитячі сльози після щеплення від правця., – зазначив редактор.
Тележурналістка Юлія Бабак вакцинувалася від COVID-19 15 березня. У соцмережі вона описала свій стан після вакцинації. «Близько дев’ятої вечора почалась ломота, температура 37. Важко переношу температуру, тому випила пігулку і лягла спати. Загальна важкість, як на грип. Болить рука. Схожий стан був і після щеплення проти грипу». Також тележурналістка порадила наступний день після щеплення зробити собі вихідним».
Щеплення вакциною Сovishield (ковішилд) отримали й телеведучі Андрій Богданович та Дар’я Романська. Андрій Богданович розповів, що після вакцинації півдня було все добре, а вже вночі відчував ломоту в тілі, але температура не підвищувалася.
Дар’ю Романську ж побічна реакція застала прямо в поїзді. «Прокидаюсь в потязі, бо мене морозить, трусить і ламає», – написала вона. Наступного дня вона вже працювала, але відчуття були, «наче від сильного похмілля». Вже через день після щеплення симптоми реакції минули.
Інша тележурналістка – Марія Староста – мала сильнішу реакцію на щеплення, проте й її симптоми пройшли за декілька днів. Ввечері в неї підвищилася температура тіла до 39,5, боліло місце уколу, сильний головний біль. «Через 24 години після вакцинації знову піднімається температура до 38. Навіть підняти руку – складно, вже не кажучи про все тіло. Наступний день просто не могла встати з ліжка», – описала вона. Також журналістка порадила запастися теплими ковдрами, їжею на декілька днів та зробити всі важливі справи на три дні вперед.
Також про свій досвід вакцинації від ковіду опублікував відомий серед пацієнтів і в журналістському середовищі лікар Андрій Гардашніков.
– Процедуру щеплення переніс задовільно. Ускладнень не спостерігається. Попередили, що можлива температурна реакція.
Що з побічною реакцією?
Тож на досвіді місцевих ЛСД можемо впевнитися, що реакція на ковішилд, як і на будь-яку вакцину, є різною і побічні симптоми можуть тривати від одного до трьох днів – або ж взагалі не з’явитися. Адже після введення вакцини організм певним чином формує імунну відповідь, «вчиться» боротися з певним вірусом. Цей досвід імунної системи дозволить вашому організму швидше й ефективніше боротися з повноцінним коронавірусом у разі захворювання.
Серед можливих побічних реакцій виділяють набряк і біль у місці уколу, лихоманку чи озноб, головний біль, біль у м’язах чи суглобах, збільшені лімфатичні вузли, нудоту, втомлюваність, сонливість чи безсоння. «Ці реакції є нормальними та минають за кілька днів після щеплення. Якщо ви відчуваєте дискомфорт, то звернуться до свого сімейного лікаря чи терапевта за рекомендаціями», – зазначають фахівці з міністерства.
Протипоказаннями до щеплення є гіперчутливість до одного з компонентів вакцини – дізнатися про склад вакцини можна у медпрацівників, які проводять щеплення. Також не можна вводити другу дозу ковішилд у випадку, коли була важка алергічна реакція на першу, й якщо є симптоми гострої респіраторної хвороби (температура тіла вище 38,5). Водночас незначні інфекції, такі як застуда, або субфебрильна температура, не є протипоказаннями.
Існуючих даних про вакцину недостатньо для того, щоб рекомендувати вакцинацію вагітним. Тому якщо про вагітність стало відомо вже після першої дози вакцини, другу краще вводити після пологів.
Сімейний лікар з Кропивницького Дмитро Корольков розповів «Народному слову», як боротися з реакцією організму на щеплення:
– Підвищення температури тіла, біль у місці введення вакцини тощо це передбачуваний, більше того – очікуваний стан після вакцинації проти коронавірусної інфекції. Це не добре і не погано, це індивідуальна реакція організму на вакцину, у кожного тяжкість проявів буде своя. А боротися з хворобливим станом досить просто: треба заздалегідь запастися парацетамолом та ібупрофеном. Приймати їх за інструкцією, або за рекомендаціями сімейного лікаря, чи лікаря, що оглядав вас перед вакцинацією.
Також терапевт не радить приймати більше ніяких препаратів, тим паче без попередньої консультації з лікарем.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
P.S. 18 березня редакція “Народного слова” розпочала вакцинацію. На знімках: авторка матеріалу Ірина Требунських та головна редакторка Оксана Гуцалюк (Рибченкова).