ТУРИСТИЧНА КІРОВОГРАДЩИНА: В ПОШУКАХ ЇЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

0
1213
views

Другий рік поспіль викликом для туристичної галузі стає коронавірус, який змушує призупинити мандри закордонням та все більше озиратись навколо. І не лише озиратись самому, а й закликати на наші терени туристів з інших регіонів України. Презентація минулого тижня наукової збірки «Пошуки туристської привабливості Кіровоградської області: наукові розвідки», що відбулась в обласній науковій бібліотеці ім. Д. Чижевського, стала спробою більш професійно підійти до вирішення цієї проблеми та галузі в цілому. 

           До створення збірки долучились два з половиною десятки авторів – як науковців, так і туристів-практиків. Стрижнем книги стало намагання довести читацькій аудиторії унікальність нашого регіону для всіх форм внутрішнього туризму, водночас висвітливши всі складнощі під час спроб досягнення поставленої мети. 

        Так, відомий в області і не лише в ній науковець та турист Андрій Домаранський виокремив найголовніші проблеми внутрішнього туризму нашої області. Зокрема, це мала насиченість регіону атрактивними об’єктами природи та культури (палаци, фортеці, печери, гірські масиви тощо). Також відсутній зведений інвентаризаційний перелік туристичних об’єктів області та елементів її інфраструктури. Спікер говорив і про неповноцінність наявних туристичних списків туроб’єктів області, і про топонімічну неозначеність території області, і про недосконалість регіональних схем туристичного районування. Серед іншого пан Андрій відзначив збідненість топонімічного поля області, нестачу картографічних творів туристичного змісту, недостатню якість відповідної поліграфічної продукції тощо. 

     Разом з тим ним він пропонує й шляхи виходу з цієї кризи. А їх кілька. У цьому числі – збільшення сегменту туризму в діяльності Департаменту культури та туризму обласної держадміністрації. Потрібно також посилити професійну компетенцію фахівців відомства, створити й рекламувати бренд як обласного центру, так і області в цілому. Важливо збільшити кількість об’єктів туристичної інфраструктури, контролювати дотримання законодавства. І, звичайно, боротися з хибними уявленнями про нашу область на кшталт «депресивного регіону», «червоного поясу» тощо. Також, на думку Андрія Домаранського, варто розбудовувати інфраструктуру – як «бюджетного» сегменту, так і так званого «елітного».

   Певним стартовим майданчиком для покращення ситуації може стати так званий подієвий туризм, про що на сторінках збірки розповіла науковиця Льотної академії Національного авіаційного університету Олена Миргородська. На її думку, стабільний розвиток цієї сфери потребує як відповідної інфраструктури, так і безперервності масштабних подій на теренах області – адже саме другий чинник дасть змогу створеній інфраструктутрі стабільно працювати.

     Звісно, на туризм впливають не лише людські фактори – за своє самозбереження бореться й природа. А ми маємо підтримувати й стимулювати цей процес – від збереження довкілля до зростання так званих «зелених» зон. На жаль, світогляд населення України в цілому та області зокрема є далеким від цієї мрії. Гальмування створення Національного природного парку «Чорноліський» з боку лісівників є цьому яскравим прикладом. Цитуючи героя відомого мультфільмa, «Це наша корова, й вона нам молочко дає…», в нашому випадку цим молочком є деревина. Наукові напрацювання Ольги Гелевери, Федiра Топольного, Наталії Гульванської дають можливість тверезо та об’єктивно оцінити вплив на здоров’я людини та суспільства i уранових шахт, і гранітних кар’єрів, і хімічних добрив, якими щедро посипаються та поливаються наші лани. Багато хто здивується, але головною причиною онкосмертності в нашому регіоні є не уранові розробки, а звичайна сонячна засмага, за якою ми женемось з першими промінчиками сонця.

     І, звичайно, у збірці присутні доробки місцевих туристів-спортсменів та туристів-краєзнавців. Зокрема, згаданий вже Андрій Домаранський описав туристичні краєвиди Височинного Поінгулля та водяні млини Кіровоградщини. Завідувачка туристсько-краєзнавчого відділу обласного центру туризму Оксана Каргополова закцентувала увагу на музеях нашої області. Активний туризм як спосіб поєднання спорту, науки та відпочинку пропагували завідувач туристсько-спортивного відділу обласного центру туризму Ігор Сільченко та його колега Наталя Загривенко. Дослідники з Гайворона Ольга Хлевнюк, Олексій Ситник та В’ячеслав Ніколаєвський презентували цікавинки геологічного та промислового туризму на теренах свого краю.

  Слід відзначити, що до створення наукової збірки долучилися науковці не лише Кіровоградщини, а й Черкащини, Львівщини та Києва. Це означає, що наш регіон цікавий не лише нам самим, а й туристам та науковцям з інших частин України.

Втім, левову частку роботи зробили все ж наші – Кіровоградський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді», Льотна академія Національного авіаційного університету та Департамент культури й туризму Кіровоградської ОДА. Тож подібна «тріада», як влучно підмітив автор-упорядник збірки, очільник обласного осередку Федерації спортивного туризму України Олександр Колотуха, має й надалі продовжувати пошук та запровадження нових, нетрадиційних та різнопланових варіантів відпочинку для дорослих і дітей та ще грунтовніше досліджувати рекреаційно-туристський потенціал Кіровоградщини.

 Це, в свою чергу, має стати поштовхом для економічного розвитку нашого регіону в цілому та мотивацією для місцевих туристичних агенцій зокрема. На жаль, за словами ексочільниці культурно-туристичного відомства ОДА Валентини Животовської, лише десяток з сотні з гаком місцевих агенцій орєнтовані на внутрішній туризм. А це, погодьтесь, скоріше ганьба, ніж здобуток.

Максим ГУЦАЛЮК, фото автора

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here