В Україні нарешті з’явилася вакцина від коронавірусу SARS-CoV-2. Вакцина – єдина можливість зупинити пандемію, забути про маски і врятувати тисячі життів в Україні. Та водночас із вакциною в країну «завезли» чутки, міфи і відверті забобони щодо вакцин. Настільки сильні, що навіть деякі медичні працівники, які мають першочергове право на вакцинацію, почали відмовлятися від неї. Чому так відбувається, з якими міфами це пов’язано і що радять лікарі Кіровоградщини – з’ясовувало «Народне слово».
На Кіровоградщині – третя хвиля
Ситуація з поширенням коронавірусу на Кіровоградщині змінюється кожного дня. Наприклад, після вихідних область повернулася у «жовту» зону, а вже у вівторок через зависокі показники із захворювань на коронавірус та ГРВІ (103,5 відсотків від епідемпорогу) Кіровоградщина знову опинилася у «помаранчевій» зоні.
Таким чином на Кіровоградщині, як і по всій Україні, фіксують третю хвилю епідемії. І на цій хвилі, як повідомляє Кіровоградська облдержадміністрація, коронавірусна інфекція дедалі більше вражає молодшу вікову групу. Якщо раніше в групі ризику були насамперед жителі області віком від 60 років, то зараз додалися люди віком від 30.Частка хворих віком 30-49 років на Кіровоградщині становить 32 відсотки, а тих, кому 50 і більше – 38 відсотків.
У зв’язку з цим до молоді області звернувся голова ОДА Андрій Назаренко:
– Ви – найактивніша частина нашого суспільства, ви маєте більший доступ до інформації. А обізнаний – отже, озброєний. Прошу, дотримуйтеся самі профілактичних заходів і підказуйте правила безпеки старшому поколінню.
Водночас уряд передав повноваження щодо обмежень транспортних перевезень у зв’язку з карантином до місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Тобто тепер регіони самі визначатимуть, як обмежувати роботу громадського транспорту. Наприклад, Київ занесли за епідеміологічними показниками до «червоної» зони, проте місцева комісія вирішила не зупиняти громадський транспорт – ані наземний, ані метро. Водночас він має наповнюватися максимум на 50 відсотків від кількості сидячих місць.
На Кіровоградщині, яка поки тримається у «помаранчевій» зоні, діють попередні карантинні заборони: кількість пасажирів в салоні не має перевищувати кількості сидінь.
Але чому область накриває третя хвиля епідемії, якщо вже є вакцини, до того ж безкоштовні?
З одного боку, це недоліки логістики – коли той, хто готовий вакцинуватися, стоїть в черзі десь на рік вперед, а хто не хоче – має першочергове право. За рішенням уряду до контингенту першого етапу вакцинації внесено бригади швидкої допомоги, співробітників лабораторій, що тестують на COVID-19, мешканців та персонал будинків для людей похилого віку, військових на фронті.
Оскільки вакцини упаковані по 10 доз, а розкрите пакування вже не можна зберігати, залишкові дози запропонували вводити так званим лідерам громадської думки, серед яких і журналісти. До речі, саме таким шляхом всі народословці вже отримали або найближчим часом отримають першу дозу вакцини.
Разом із цим на Кіровоградщині в понеділок почався другий етап вакцинації. Як повідомив директор департаменту охорони здоров’я ОДА Олег Рибальченко, тепер процес імунізації від страшної хвороби пройдуть вже сімейні лікарі та терапевти.
– Одночасно триватиме вакцинація тих категорій громадян, які мають отримати щеплення на першому етапі: медики, залучені до боротьби з COVID-19, і військові в зоні ООС. Загалом протягом другого етапу вакцинації ми плануємо охопити максимальну кількість працівників первинної медичної допомоги, системи громадського здоров’я, соціальної сфери та працівників аптечних мереж, – розповів Олег Рибальченко.
Що за вакцина: забобони і міфи
Станом на початок тижня на Кіровоградщині вакцинувалося від нового коронавірусу 3022 місцевих мешканці. Серед них 2810 працівників медичних закладів і 212 лідерів громадської думки.
Попри те, що вакцинуватися можна в поліклініках та амбулаторіях, у 25 стаціонарних пунктів вакцинації від коронавірусу, які працюватимуть на базі закладів первинної медико-санітарної допомоги – ці показники достатньо малі.
Однією з причин є міфи та дезінформація щодо вакцини, закупленої Україною – Covishield (Ковішилд) виробництва британсько-шведської компанії Oxford/AstraZeneca. Народословці опитали деяких медичних працівників і виявили декілька упереджень, через які люди ризикують здоров’ям своїм і оточуючих, відмовляючись від вакцинації.
Міф 1: з антибіотиками спокійніше
Деякі вважають, начебто коронавірусна інфекція – то наче звичайна пневмонія (хіба що зі втратою нюху), яку можна вилікувати потужною дозою антибіотиків. Насправді ж при ковіді дихальну систему атакують не бактерії, а вірус – а отже, антибіотики безсилі. Лікування від вірусної інфекції немає, в лікарнях борються із симптомами, намагаючись полегшити і прискорити одужання. Водночас вакцина «вчить» імунітет кожного виявляти коронавірус в організмі швидше і реагувати на нього ефективніше, що вбереже від ускладнень чи навіть летального випадку.
Міф 2: Ковішилд – то з Індії, а не Oxford/AstraZeneca
По суті, Covishield — це та сама вакцина AstraZeneca, але виготовлена в індійському Інституті сироватки крові (Serum Institute of India).
Вона схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Дозвіл на її використання також дали Великобританія, Канада, Європейський Союз та Індія. В Україні теж ретельно вивчили всі документи, які надав виробник, та 22 лютого 2021 року зареєстрували цю вакцину для екстреного застосування.
Екстрене застосування – це не те, що вакцина «недосліджена» абощо. Це означає, що вона дієва в умовах пандемії, що є власне екстреною ситуацією.
В Індії працюють понад 3000 фармкомпаній та понад 10 тисяч фармвиробництв. Вона посідає третє місце на світовому фармринку і забезпечує приблизно 65 відсотків світового ринку вакцин. Індійський Serum Institute, який виробляє Covishield, – це найбільше підприємство світу з виробництва вакцин, яке експортує свою продукцію до 140 країн. Тож приблизно 65 всіх дітей на планеті хоча би раз робили щеплення вакциною від цього виробника. Його продукція знана й в Україні: якщо ви робили планову безкоштовну вакцинацію чи ревакцинацію, то скоріш за все саме вакцинами Serum Institute. Індійське – не означає погане, просто там дешевше виробництво.
Це як ті ж смартфони чи інша сучасна техніка: виготовлені вони за розробкою відомих брендових виробників, технологія виготовлення чітко відслідковується. Але заводи зі збірки переважно розташовані у Китаї чи на Філіппінах – просто справа у вартості робочої сили в тій чи іншій країні.
Міф 3: внаслідок щеплення можна заразитися
Якщо ви раптом почуєте це від свого терапевта чи ще гірше – інфекціоніста, то дуже радимо змінити лікаря. Адже сама суть вакцини – це введення частини рМНК вірусу, яка нездатна до репликації. Простіше кажучи, частинка коронавірусу не може розповсюджуватися в тілі, проникати у клітини організму і розмножуватися – отже, від щеплення Ковішилдом, як і від будь-якої сучасної вакцини від інших хвороб, неможливо заразитися самою хворобою. Це як порівняти велосипед і велотренажер. На тренажері тіло тренується відповідними групами м’язів, але він, на відміну від повноцінного велосипеда, не є мобільним – по вулицях на ньому не поїздиш.
Міф 4: Ковішилд здатен змінити ДНК людини
І наче вже давно відійшли в минуле жахи про мутантів внаслідок радіації чи ГМО, та чомусь цей міф і досі блукає у соцмережах серед мешканців Кіровоградщини. Щоб пояснити, чому це є міфом, треба повернутися на урок біології.
Де знаходиться ДНК людини? У клітині, а точніше – у ядрі клітини. Саме тут заходиться первинний генетичний матеріал організму – це ряд молекул ДНК, хромосом. Код, що міститься в цих хромосомах, передається новим клітинам. Оскільки зміна ядерної ДНК передаватиметься при копіюванні клітини, саме її потрібно буде змінити, щоб змінити ДНК людини.
Молекули мРНК, які вводяться вакциною, не здатні проникати в ядро клітини, а отже не можуть впливати чи взаємодіяти з нашою ДНК будь-яким чином. З щепленням мРНК потрапляє до цитоплазми клітини і «дає інструкції» рибосомам про створення білків, з яких формуються шипи вірусу SARS-CoV-2 – тобто шипи тієї самої «корони». Як тільки клітини організму зможуть виробити ці білки, імунна система навчиться їх розпізнавати і атакувати. І нагадаємо – мРНК вірусу у вакцині не здатне до самовідтворення, тому не може привести до хвороби або «нагрузити» імунну систему.
Міф 5: страшилки про реакції
В попередньому номері «Народного слова» ми публікували відгуки тих, хто на Кіровоградщині вже вакцинувався. в когось пройшло безболісно, а в когось було значне підвищення температури, слабкість та відчуття «ломоти» в тілі на декілька днів. Наприклад, у народословців із побічних реакцій на вакцину спостерігалися лише незначне підвищення температури до 37,5°С, яке пройшло за пів дня, і болісні відчуття на місці уколу.
Реакція на щеплення в кожного індивідуальна. Адже після вакцинації імунна система реагує на частинку вірусу – в декого підвищуючи температуру, в декого – слабкістю і сонливістю, в декого – лихоманкою на декілька днів. Якщо усвідомити алгоритм дії вакцини, стає зрозуміло: навіть сильна реакція певного організму на щеплення частинкою вірусу буде значно легшою, ніж зараження власне коронавірусом. Тому краще перетерпіти побічні реакції, ніж потім потерпати від ускладнень хвороби.
Окремо серед страшилок реакцій організму на Ковішилд є заяви про начебто утворення тромбів. Звідти виплив ще один міф, що аспірин начебто лікує коронавірус. І перше твердження, і друге є хибними.
Що стало причиною такого хибного твердження? В деяких країнах (Італія, Данія, Ісландія та Норвегія) призупинили вакцинацію від коронавірусу через інформацію про начебто утворення тромбів у непідтвердженої кількості людей. Тобто вакцинацію поставили на паузу на той час, поки інформацію не перевірять. Варто зазначити, що йдеться про певну партію вакцин, яку отримали ці країни одночасно, а не про всю вакцину Ковішилд загалом. Україна не отримувала вакцин з цієї партії.
Розслідування щодо зв’язку утворення тромбів з вакцинацією проводили фахівці чотирьох перерахованих країн та власне Європейське агентство з лікарських засобів (EMA), яке відповідає за оцінку та нагляд за лікарськими засобами в 27 країнах-членах ЄС.
Наразі причинно-наслідкового зв’язку між утворенням тромбів і щепленням Covishield не виявили. EMA зазначає, що кількість випадків тромбоемболічних ситуацій серед вакцинованих людей – не більша, ніж серед населення загалом.
Сама компанія AstraZeneca також проводила дослідження, адже вони в першу чергу зацікавленні в безпечності вакцини.
– Ретельний огляд усіх наявних даних про безпеку понад 17 мільйонів людей, щеплених вакциною COVID-19 AstraZeneca у ЄС та Великобританії, не показав доказів підвищеного ризику легеневої емболії, тромбозу глибоких вен або тромбоцитопенії у будь-яких груп, незалежно від віку, статі, партії препарату або конкретної країни, – йдеться у повідомленні фармкомпанії.
Варто зауважити, що за час використання вакцини виробник повідомив про 15 випадків тромбозу глибоких вен та 22 випадки легеневої емболії, що є характерним для інших ліцензованих вакцин від COVID-19.
Міф 6: а я почекаю
У питаннях вакцинації під час пандемії ставати тим самим «почекуном» не варто. По-перше, чекати, поки в Україну завезуть вакцину від іншого виробника – то занадто оптимістичне уявлення про поширення коронавірусу, тим паче на фоні третьої хвилі на Кіровоградщині. По-друге, вакцинуватися від коронавірусу, як і, наприклад, від грипу А1Н1, варто періодично, хоча б раз на рік. Тому поки чекатимете на вакцину від іншого виробника, чому б не вакцинуватися поки тією, що вже доступна? Це точно підвищить ваші шанси таки її дочекатися.
Крім того, сам процес вакцинування в Україні йде доволі повільними темпами через логістичні проблеми.
Що кажуть лікарі Кіровоградщини?
Одним з перших сімейних лікарів, який вакцинувався на Кіровоградщині, став Дмитро Корольков (на знімку). Він розповів «Народному слову», що після щеплення жодних ускладнень у нього не було, а саме ставлення лікарів до вакцинації демонструє їхню фаховість і обізнаність в сучасній доказовій медицині:
– Для мене бажання лікаря вакцинуватися є показником вміння своєчасно знаходити і аналізувати свіжу наукову медичну інформацію, порівнювати факти та виявляти причинно-наслідкові зв’язки. Справді, міфів навколо вакцинації проти коронавірусу багато,що, як на мене, пов’язано зі слабкою інформаційною кампанією зі сторони держави. Сюди ж додалися і прорахунки у реалізації самої програми з вакцинації. Наприклад, те, що зрозуміла інструкція до препарату Ковішилд з’явилась у загальному доступі вже після початку вакцинації, також спровокувало чимало чуток і міфів.
Наголошую: вакцина – це не вітамінка в цукровій оболонці, вона викликає реакцію імунної системи. Але ризики від щеплення значно, в рази, менші, ніж ризики від хвороби для нещепленного організму. Вже більше ста мільйонів людей у світі перехворіли коронавірусом. Не варто недооцінювати коронавірусну інфекцію. Вона швидко поширюється, нею можна заразитися повторно. Три відсотки від тих, хто захворів на коронавірусну інфекцію, вмирають від ускладнень. На тлі охоплення пандемії ці три відсотки становлять мільйони людей. А от ризики постраждати від вакцини реально мізерні.
Крім того, Дмитро Корольков наголосив, що люди із хронічними захворюваннями належать до групи ризику ускладнень від коронавірусної інфекції, тому вони в першу чергу мають бути зацікавленими у щепленні.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
