ОБЛАСНА РАДА: ПЕРША СТОДЕНКА, НОВІ КАДРИ ТА ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ОБЛАСТІ

0
863
views

Останній тиждень був насичений для обласної ради. Минулої п’ятниці голова ради Сергій Шульга звітував про свої перші сто днів на цій посаді. А вже цього вівторка відбулася чергова сесія, в якій депутати згодилися порушити питання перейменування області. Про враження Сергія Шульги від нової роботи, акцію активістів та свіжі рішення облради – розповість «Народне слово».

Перша сотня нового голови

Перші сто днів роботи облради зазвичай пов’язані насамперед з організаційними моментами та бюджетними сесіями. Тому на пресконференції з нагоди першої «стоденки» колишній керівник СБУ Кіровоградщини, а нині очільник обласного депкорпусу Сергій Шульга розповідав статистичну інформацію.

Як виявилося, обласна рада восьмого скликання провела на цей момент вже шість пленарних засідань в рамках чотирьох сесій, яким передували 30 засідань постійних комісій ради. Депутати нового скликання заслухали вже 19 звітів щодо виконання обласних програм, з яких дев’ять – під час останньої сесії.

Однією з проблем, яку окреслив під час конференції Сергій Шульга, це те, що на керівних посадах багатьох комунальних закладів люди перебували у статусі «виконуючих обов’язки». Зокрема, таких в області нараховувалося 39. Тому на попередніх сесіях депутати призначили на керівників у Центральноукраїнський ліцей-інтернат спортивного профілю, Рівнянську спецшколу, Кропивницький психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням. На сесії 30 березня виносилися питання про призначення керівників Обознівського, Знам’янського, Веселокутського і Олександрійського психоневрологічних інтернатів та Регіонального фонду підтримки підприємництва в області.

Шульга підкреслив, що робота цього Регіонального фонду є неефективною: на нього щорічно витрачається більше, ніж він видає кредитів бізнесу в області. Наприклад, у 2019 році фонд видав лише один кредит сумою у 500 тисяч гривень, а утримання цього фонду на рік складає 580 тисяч.

– Фонд щорічно має можливість надати кредити малому та середньому бізнесу в межах 3 000 000 гривень. Але процедура в отриманні цих кредитів дуже ускладнена, – сказав він.

Окремо голова облради виокремив проблему довгобуду в області і запропонував свій підхід до вирішення проблеми:

– Щорічно кошти виділяються на продовження будівництва одночасно декількох об’єктів замість того, щоб завершувати кожного року будівництво якогось з них. Треба змінити практику і спрямувати ресурс на добудову об’єктів, які будуть введені в експлуатацію цьогоріч.

Журналісти також запитували про долю протитуберкульозних диспансерів на Кіровоградщині:

– Питання складне, наразі є дві позиції щодо його вирішення. З одного боку, можна об’єднати Oлександpійський пpoтитубеpкульoзний диспансеp, Кіpoвoгpадський oбласний фтизіoпульмoнoлoгічний медичний центp, Староосотський та Знам’янський протитуберкульозні санаторії в єдиний медичний заклад. З іншої – об’єднати Кіровоградський та Олександрійський медзаклади, а Староосотський та Знам’янський залишити окремо і, можливо, перепрофілювати, – відповів Сергій Шульга.

Також, за словами Шульги, у колишньому приміщенні музичного факультету педуніверситету у Кропивницькому, яке перейшло до Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату, планують створити аудиторію для Малої академії наук.

Не для кого не секрет, що представник партії «Слуга народу» Сергій Шульга раніше очолював обласне управління СБУ. На прохання  журналістів розповів, чим для нього ці посади відрізняються:

– Більша частина роботи на тій службі була не помітна для пересічних громадян. Тепер же моя праця стала більш публічною. Наприклад, це моя перша в житті пресконференція. Щодо подобається чи не подобається – завжди приємно бачити результати своєї праці одразу.

Рада-посередник

Під час згаданої вище прес-конференції Сергій Шульга отримав скарги від представників ЗМІ щодо роботи працівників пошти з організації передплати та розповсюдження газет на території області. Тож уже за кілька днів голова обласної ради ініціював зустріч редакторів провідних друкованих медіа з керівництвом Кіровоградської дирекції «Укрпошти».  Обговорювали проблеми, які виникають на шляху газети від редакції до читача, шукали додаткові мотивації для листонош, аналізували ситуацію у «гарячих точках» області, звідки люди скаржаться на те, що не отримують чи отримують невчасно свою пресу.  За посередництва обласної ради побудували плани співпраці поштарів та газетярів та спільного вирішення нагальних проблем в інтересах читачів.

Сесія облради: перейменування та розкадровка

Перед початком сесії біля облради зібралися активісти із вимогою вплинути на депутатів Верховної Ради щодо перейменування області. Наскільки це питання актуальне? В свою чергу нагадаємо, що міст носить нову, українську назву з 2016 року. У 2017 році на запитання журналістки «Народного слова» щодо перейменування обласного центру, району і області тодішній спікер Верховної Ради Андрій Парубій пояснив, що назви областей відображені в Конституції, тому для ухвалення потрібна не просто більшість голосів нардепів, а конституційна більшість. Тобто для ухвалення потрібні не звичний мінімум у 226 голосів «за», а щонайменше 300 голосів.

Та з того часу вже і район з Кіровоградського став Кропивницьким, і президент зі складом парламенту змінився, а на мапі країни досі залишаються дві радянські топонімічні плями: назви Кіровоградської та Дніпропетровської областей. А як відомо, чим надовше плями залишати, тим сильніше вони в’їдаються і тим важче їх позбутися. Тому українські топоніми в Україні – це та потреба, яка давно на часі.

Тож вплинути у цьому питанні на колег із законотворчого органу активісти закликали депутатів обласної ради. І депутати дослухалися: 37 голосів підтримали направлення офіційного звернення до Верховної Ради щодо перейменування області на Кропивницьку. Цікаво, що при голосуванні утрималося четверо депутатів – Андрій Яровой і Олена Сідорова (обоє зі «Слуги народу»), Олександр Цапюк і Юрій Кушнір (обидва з «ОПЗЖ»).

Проти проголосував лише один обласний депутат, а саме В’ячеслав Ківерник з партії «Пропозиція».

Колишній депутат Верховної Ради, а тепер депутат облради від партії «За майбутнє» Олександр Горбунов нагадав, що ще шість років тому під час громадських слухань у всіх районах області провели громадські слухання і вирішили, що назва області повинна бути похідною від назви обласного центру.

– Не можна сьогодні залишати наслідки радянської імперії в Україні. Не можна забувати про причетність Кірова, ім’я якого тривалий час носила наша територія, до непоправних наслідків імперського «Закону про п’ять колосків», до Голодомору, яким було знищено близько 7 мільйонів українців, – прокоментував депутат.

Про кадрові рішення

Також під час сесії, як і обіцяв напередодні на пресконференції Сергій Шульга, розглянули і ухвалили кадрові рішення. Тож тепер директором Олександрійського психоневрологічного інтернату став Володимир Чоботарьов, Знам’янський психоневрологічний інтернат очолив Володимир Кадацький, директором Обознівського психоневроінтернату став Олександр Дудка, а Веселокутського – Едуард Бабенко.

Цікаво, що на засіданні постійної комісії з питань власності депутати рекомендували на керівну посаду Регіонального фонду підтримки підприємництва Кіровоградської області депутатку Кропивницької міської ради Ольгу Ковальову-Алокілі – ту саму, що балотувалася від «Слуги народу» ще й на посаду міської голови обласного центру. Під час обласної сесії депутати погодили її кандидатуру на посаду директорки того самого фонду, на роботу якого так скаржився Сергій Шульга.

Екологія і медицина

Серед питань порядку денного у вівторок одне стосувалося медичної сфери, а саме відповіді на деякі з викликів пандемії COVID-19. Так, для обласної лікарні замовили ще три апарати штучної вентиляції легень. Голова облдержадміністрації Андрій Назаренко, який також взяв участь у сесії, пояснив, що наразі визначають постачальника апаратів, а самі ШВЛ мають доправити до 20 квітня.

Наразі в області на апараті ШВЛ перебуває 21 людина, з яких 17 пацієнтів у важкому стані – в обласній лікарні.

Порушили обласні депутати цього разу і питання охорони природи. Завдяки підтримці ще шість територій визнані такими, що належать до пpиpодно-заповідного фонду місцевого значення без вилучення земельних ділянок. Йдеться про «Бобpинківську балку» (площею 21 гектар), «Ваpламівську балку» (12 га), «Олексіївську балку» (20 га) у Бобринецькому районі та «Миколин яр» (5 га), «Людвінські скелі» (10 га), «Балку Pепетуха» (9,5 га) у Вільшанському районі.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here