Напередодні міжнародного дня праці ми поцікавилися у голови обласної федерації профспілок Максима Баланенка, наскільки якісним є нині захист головних прав громадян – на працю, на відпочинок, на безоплатне медичне лікування.
– Як нині виглядає ринок праці у нашій області? Яка зайнятість населення?
– Він продовжує скорочуватись. Для прикладу: у країнах ЄС зайнятість становить 75 відсотків, в Україні – 57, а у нас в області – 53. Така ситуація не може не тревожити. І на це вплинула не лише пандемія, а ще й реформа місцевого самоврядування.
– У цих умовах вам вдалося когось захистити?
– Так, ми боролися за кожного члена профспілки, але потрібно розуміти, що йшла ліквідація райдержадміністрацій, створення територіальних громад. Не всі працівники з райдержадміністрацій перешли в територіальні громади. До того ж, влада внесла зміни у законодавство. Тому нині на звільнення державного службовця не потрібна згода профспілки. Але все одно усіма засобами, які нам дає законодавство, ми намагалися усіх захистити, зберегти робочі місця. Це стосується не лише держслужбовців, але й медичних працівників, учителів, працівників культури. Зрозуміло, перед територіальними громадами передусім стояло завдання узяти майно, а не людей. Ми з цим боролися і боролися активно.
– Що ви можете зауважити щодо рівня зарплат відповідно до росту інфляції?
– Так, це питання нас дуже турбує. Темпи підвищення зарплати давно не співпадають із зростанням рівня інфляції. До цього додаються наші «прекрасні» тарифи на комунальні послуги.
– Як відреагували профспілки на нововведення щодо реформування Фонду соціального страхування?
– Це питання обговорювалося нещодавно на засіданні Ради профспілок області. Нас дуже непокоїть те, що нові зміни обмежують права працівників. Поки що роботодавець оплачує перші п’ять днів лікарняного бюлетеню, а решту держава, нині уряд нині пропонує йому десять. У такому разі виникає питання: «Куди йдуть кошти громадян, що відраховуються через фонд загальнодержавного обов’язкового страхування?». Та й роботодавці до цього поставляться навряд чи позитивно. І чи не буде на цьому ґрунті зловживань?
До того ж заплановано зменшення страхових виплат в залежності від страхового стажу, що теж погіршує становище робітників. А як же тепер стаття 22 Конституції України? І чому лікарняні мають бути лише в електронному вигляді? Хіба матеріальна база наших лікарень та поліклінік до цього підготовлена? Таке враження, що у нас в уряді сидять «реформатори», які живуть в іншій країні.
Тому ми направили конкретні пропозиції з цього питання до Кабінету міністрів, до депутатів від Кіровоградщини. Ми наголошуємо на неможливості прийняття цього законопроєкту в такій редакції.
Коли цим опікувалися профспілки, то і лікарняні вчасно оплачувалися, не з десятого дня, як планують. Тепер через так званий «трипортизм» – влада, роботодавці, профспілки – почалися проблеми. Одразу у Фонді виросли штати, з’явилися нові будівлі, усі фінансові питання він перебрав на себе. Ні ми, ні роботодавці не маємо дієвих важелів впливу. Провести засідання правління Фонду майже нереально: або не з’являються представник або відтерміновують.
– Які кроки ви зробили, аби запобігти цьому?
– Нині ведуться перемовини з роботодавцями як на обласному рівні, так і на національному щодо спільних дій для протистояння і згаданому законопроєкту, і законопроєкту під назвою «Про безпеку здоров’я працівників на роботі». Дуже гарно називається, але у ньому знищуються усі пільги, що передбачені чинним законодавством для робітників у важких і шкідливих умовах праці. На наш лист ми вже отримали відповідь Міністерства про те, що таким чином вводяться європейські норми, тобто за європейським принципом запроваджується система мінімальних вимог щодо безпеки і здоров’я працівників. Далі вони перераховують, скільки у нас зараз цих пільг. І, врешті-решт, пишуть: «Отже, проєкт закону ні в якому разі не звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод працівників». Але ми вміємо читати! Ми таки бачимо, що звужує. Тому ми зробили все, щоб призупинити просування цього законопроєкту, він має ще довго доопрацьовуватися, потім буде направлений на погодження профспілкам.
– Чи співпрацюєте ви з обласною владою та органами місцевого самоврядування у вирішенні проблемних питань?
– Так, в області у нас назріло чимало питань. Але у зв’язку з тим, що голови обласної державної адміністрації часто змінюються, ми не можемо провести нашу тристоронню соціально-економічну раду, на якій слід обговорити і визначити шляхи вирішення тих проблем, що постали в економічному і соціальному житті. Також дуже багато питань по співпраці з новими територіальними громадами. Ми вже розіслали листи до усіх 49 громад з пропозицією провести зустрічі, де обговорити питання, що їх турбують, заключити відповідні угоди про співпрацю. Ми повинні їм донести думку, що профспілки для них не вороги. Адже деякі нові представники громад вважають, що профспілки будуть їм заважати і плутатись під ногами. Ми плануємо провести відповідне навчання або з керівниками громад або з відповідальними особами щодо наших функцій, наших можливостей для ефективної співпраці. На ці пропозиції вже надходять відповіді, і вже після свят ми почнемо цю роботу. А також Федерація профспілок області активно співпрацює з Громадською радою при облдержадміністрації і нещодавно підписала з нею меморандум про співпрацю.
– Минулого року ви підписали територіальну угоду. Що вона дає?
– У ній ми передбачили зростання середньої заробітної плати по області до рівня 50 відсотків зарплати таких країн як Польща, Литва, Угорщина, Чехія. Орієнтувалися на ті країни, в які українські громадяни найбільше виїжджають на заробітки. Таким чином ми хочемо зменшити відтік кваліфікованих робітників. На жаль, нині вона не виконується, тому що і на рівні держави, і на рівні області наразі немає конкретних програм сприяння зайнятості, промисловому виробництву, підтримці малого і середнього бізнесу.
– Ваша думка щодо дотримання умов колективних договорів?
– Найперше завдання – це укладання колективного договору і виконання його умов. Охоплення колдоговорами у нас на рівні 90 відсотків. Проте я наголошую на тому, що нам потрібно переходити від кількості до якості. Колдоговір має не лише дублювати те, що передбачене законодавством, але за можливості передбачати більші пільги. Звісно, на державних підприємствах та організаціях це майже неможливо, бо у них твердий бюджет, але все одно за це боротися треба. Наступне завдання – контроль за дотриманням норм охорони праці. Воно покладено на первинні організації.
Ми прагнемо встановити соціальний діалог не лише на обласному рівні, але й між роботодавцями і профспілками. Щоб голова профспілки або профспілковий комітет доносив усі проблеми до роботодавця. І тут є певні досягнення.
– Проблема життєдіяльності Криворізького горнозбагачувального комбінату також у полі зору профспілок?
– Так, ми ініціювали розгляд цієї проблеми, постійно звертаємося і до народних депутатів Верховної Ради, і до міністерств про виділення коштів для погашення заборгованості по заробітній платі. Комбінат вже втратив значну частину кваліфікованих працівників. Там незабаром залишаться лише охоронці. Шкода втратити такий об’єкт. Про що думають керівники області? Чому разом з нами не піднімають це питання на національному рівні?
– Який склад нині мають профспілки області?
– В області нині діє 1200 первинних профспілкових організацій. Вони охоплюють 70 000 членів. Серед них жінок – 43000, молоді – 25000, решта – студенти і пенсіонери.
– Звісно, через карантинні обмеження на першотравневу демонстрацію ніхто виходити не буде. Але можливо ви організовуєте до свята якусь цікаву акцію – зум-конференцію чи онлайн-концерт?
– У минулі роки напередодні свята солідарності трудящих проводили конкурс «Майстри Кіровоградщини» для працівників усіх галузей, що представлені на теренах нашої області. Галузеві організації профспілок обирали найкращих майстрів, подавали до Федерації кандидатури, а потім ми збирали цих людей разом з роботодавцями та представниками влади, проводили концерт і церемонію урочистого нагородження дипломами і подарунками. Цього ж року, щойно закінчиться локдаун, ми знову проведемо такий захід. А також організуємо конкурс на кращий колективний договір для бюджетної та госпрозрахункової сфери.
Бесіду вів Роман ЛЮБАРСЬКИЙ
P.S. Нагадаємо, нещодавно був підписаний меморандум про співпрацю між Федерацією профспілок області та Громадською радою при Кіровоградській обласній державній адміністрації.
Як зазначили голова ФПО Максим Баланенко та голова ГР при КОДА Анатолій Войний, його метою стане консолідація зусиль сторін задля активної співпраці в частині попередження, виявлення, недопущення порушень соціально-економічних і трудових прав і свобод громадян посадовими і службовими особами органів державної влади.
Меморандумом передбачені наступні напрямки співпраці:
– вироблення та відстоювання консолідованої позиції сторін Меморандуму щодо економічного і соціального розвитку та розвитку трудового потенціалу на території області;
– сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;
– участь у розробці територіальних програм щодо соціально-економічного розвитку області, пропонування заходів щодо соціального захисту громадян;
– підготовка пропозицій щодо проведення спільних консультацій з громадськістю з питань обговорення цін і тарифів на енергоносії і комунальні послуги;
– проведення спільних “круглих” столів, конференцій, зборів з питань формування та реалізації державної політики в області;
– проведення відповідно до законодавства громадського моніторингу дотримання нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання порушень конституційних прав громадян;
– участь у формуванні обласного бюджету на відповідний рік, надання пропозицій щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення для області.
