Майже весь липень на Кіровоградщині трималася спекотна погода без опадів, а температура повітря чи не щодня сягала відмітки у 30-35 градусів Цельсія. В таку суху спеку і для рослин, і для тварин, і для людей стає життєво необхідним отримувати достатню кількість води. Як в містах Кіровоградщини по-різному ставляться до потреби тварин і рослин, до комфорту містян, як «влада розводить руками» і до чого тут фонтани – розповідає «Народне слово».
Коли міста фонтанують
Наскільки важливі фонтани в асфальтованих містах в таку спеку, мабуть, немає сенсу пояснювати. Бетон та асфальт нагріваються швидше, ніж природні поверхні у сільській місцевості, темні покриття доріг й дахів краще поглинають сонячне проміння, а багатоповерхівки блокують потоки вітру. Саме тому щільно забудовані спальні райони та центральні частини міст перетворюються на острови спеки.
Але навіть невеликі водні об’єкти сприяють зменшенню теплового навантаження на території навколо, це можливість тваринам і птахам, які давно вже стали частиною міських середовищ, не померти від зневоднення при високій температурі повітря.
Наприклад, в Олександрії до цього поставилися з розумінням і з розумом. Міський голова Сергій Кузьменко пообіцяв реконструювати місцевий парк імені Тараса Шевченка. І одна з головних завдань під час реконструкції – це облаштування так званого «дитячого пляжу», а також побудова інтерактивного фонтану. 
Варто зазначити, що широкомасштабна реконструкція величезної території колишнього парку «Шахтар» ведеться не за кошти бюджету Олександрійської громади, а за фінансової підтримки інвестора – професійного футбольного клубу «Олександрія», президентом якого і є Сергій Кузьменко.
Також в Олександрії в рамках проєкту «Велике будівництво» обіцяють вже до кінця цього року завершити реконструкцію міського палацу культури. Згідно з планом, наразі залишилося з нуля реконструювати фонтан на прилеглій території, провести зовнішнє освітлення та виконати благоустрій.
Свіжезбудованим фонтаном можуть похизуватися й у Новоукраїнці. Тут будівництво пішохідного фонтану в «Сквері на Соборній» завершили ще в грудні, але запрацює він лише тоді, коли інші паркові споруди буде завершено. Загалом на створення комфортного міського середовища тут витратять вісім мільйонів гривень, а от будівництво власне фонтану підтримав міжнародний проєкт «DOBRE». Крім того, в зеленій зоні парку встановлять стаціонарної сцени, дитячий майданчик, на якому зможуть гратися безбар’єрно і діти з інвалідністю, ятки для торгівлі місцевими підприємцями, вбиральні, велопарковки, квітники, освітлення тощо.
… коли справа – «не фонтан»
Зовсім кепська ситуація щодо зволоження повітря у розпеченому асфальтованому місті Кропивницькому. З трьох наявних фонтанів у місті останні роки працювали лише так звані «центральні» – два водограї на центральній площі міста. Фонтан «Пантери» біля Краєзнавчого музею, а також фонтан та водойма в Дендропарку висохли настільки давно, що діти, які народилися після цього, зараз вже закінчили школу і вчаться десь у вишах. Та і два центральних фонтани у затінку катальп вже другий рік стоять сухими, а міська влада повідомляє: немає коштів на ремонт. Варто зазначити, що прямо зараз в Кропивницькому за кошти міського бюджету оновлюють водопровідні мережі на одній з вулиць, хоч ці мережі на балансі водоканалу «Дніпро-Кіровоград», який отримує дотації з обласного бюджету та якому ми сплачуємо за послуги чи не найвищими в Україні тарифами.
Народословці надіслали листа до Кропивницької міської ради, в якому запитували щодо причин, з яких центральні фонтани вже другий рік не працюють, скільки коштуватиме їх запустити, коли це планують зробити та чи з’являться в обласному центрі інші фонтани. Чекали розгорнуту відповідь, натомість отримавши відповідь у три короткі абзаци. «За інформацією комунального підприємства «Універсал 2005», фонтани, які знаходяться на площі Героїв Майдану, не працюють з технічних причин і потребують капітального ремонту. З метою запобігання руйнації двох фонтанів та попередження виходу з ладу електричного обладнання підприємство зупинило їх роботу», – вказано в одному абзаці. У другому заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Олександр Вергун (саме його підпис стоїть у відповіді на запит), посилаючись вже на управління капітального будівництва міста, запевняє, що наразі укладено договір на виготовлення проєктно-кошторисної документації по об’єкту «реконструкція площі Героїв Майдану».
– Питання розміщення та функціонування фонтанів буде вирішено у ході проведення даної реконструкції, – додають у третьому абзаці документа.
Тож наразі в Кропивницькому, де проживає близько 240 тисяч людей (а це 25 відсотків населення всієї Кіровоградщини) знайти хоча б невеличкі водограї можна хіба що біля маркетів, власники яких їх і облаштували за власний кошт. Щодо міського простору в обласному центрі, то тут центральна площа (найстаріша площа міста, який виповнилося вже 182 роки) вже друге літо поспіль стає розпаленою сонцем пательнею із тротуарної плитки. А на запитання, коли ж це зміниться і містянам забезпечать хоча б мінімальний комфорт – розпорядники надходжень з наших податків розводять руками.
Варто додати, що в Кропивницькому в центральній частині немає ні питних фонтанчиків, ні хоча б невеличних оаз. Тож доводиться містянам та гостям обласного центру запасатися пляшками з водою, що значно збільшує кількість пластикових відходів. І так, біля Інгулу прохолоди теж марно шукати; в міській частині русла щоліта рівень води опускають.
Напоїти і тварин, і рослини
Ще минулоріч водопостачальна компанія «Здорова вода» започаткувала проєкт для підтримки безпритульних (і не тільки) тварин у спекотні дні. Вони на клумбах в різних районах міста встановили поїлки.
Щоліта 25 відсотків безпритульних котів, собак, голубів, які адаптувалися та навіть стали частиною екосистеми міст, гинуть через спеку. Крім того, домашні коти на самовигулі, собаки на повідках теж хочуть пити під час прогулянки, а зробити це без спеціальної тари складно. І ті ж фонтани рятують тварин, даючи можливість і напитися, і охолодитися, запобігши тепловим ударом та смерті. Поки ж напувати тварин і птахів міста беруться підприємці й інші небайдужі громадяни: по місту можна побачити невеликі ємності з водою біля магазинів, ті ж фонтани біля маркетів, та навіть поїлки на місці, куди крапає конденсат з кондиціонерів.
Окремою темою є рослини. В той час, як в Новомиргороді, Новоукраїнці, Олександрії та інших містах Кіровоградщини створюють зелені зони з фонтанами, в Кропивницькому чиновники хизуються цифрами на папері, від яких в місті ні затінку, ні прохолоди, ні кисню, ні сенсу. Наприклад, під час громадських слухань щодо збереження зелених насаджень в Кропивницькому начальник управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Роман Лунгол запевняв, що за кошти платників податків у місті висадили 7000 дерев. У відповідь містяни резонно зауважували, що висадити – то маленька справа. А ось доглянути і виростити – це є результат витрат з бюджету. Екоактивістка, голова громадської організації «Озеленення Кропивницький» Надія Паливода розповіла, що намагалася вияснити, чому комунальні підприємства не поливають саджанці і ті з вже пожовклим листям гинуть під спекотним сонцем. У КП «Благоустрій» їй відповіли, що дерева не отримали досі на баланс від управління житлово-комунального господарства, тож поливати не можуть.
– В ЖКГ на моє запитання, коли ж передадуть висаджені за кошти містян деревця відповіли, що «після складання акту приживлюваності, в серпні». Але ж до серпня за два літніх місяці саджанці всохнуть! На що мені відповіли – «ну, так і в лікарнях люди вмирають, шо ж тепер робить», – обурюється екоактивістка.
Звісно, врятувати всі висаджені за наші кошти дерева активісти не в змозі фізично. Та все одно вони не опускають рук: коли в місті тривалий час не проливається дощ, волонтери зранку збираються на набережні і поливають саджанці. Саме завдяки їм через десять років містяни зможуть відпочити на набережній біля Інгулу в затінку дерев.
Тож поки в інших містах Кіровоградщини місцева влада залучає інвесторів, знаходить підтримку місцевого бізнесу у створенні комфортного для людей міського середовища, кропивничани ж продовжують сподіватися, що колись результат роботи розподільників бюджету і посадовців буде відчутний і помітний, а не існувати виключно на папері за підписом начальника управління.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
